Рішення № 25563184, 03.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.12 Справа№ 5015/2279/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»(Київська область, с.Проліски)до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського підприємства «Лендком ЮА»(Львівська область, с.Побужани)про:стягнення заборгованості в розмірі 63 420,04 грн.

Суддя: В.М. ПазичевПри секретарі:І.Малюшевська

Представники сторін:

від позивача:Настич О.В.-представник, довіреність №15 від відповідача:Столярчук А.П.-представник за довіреністю від 23.04.2012 року

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»(Київська область, с.Проліски) до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського підприємства «Лендком ЮА»(Львівська область, с.Побужани) про стягнення заборгованості в розмірі 63 420,04 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.06.2012 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 14.06.2012 року. Ухвалою від 14.06.2012 року розгляд справи відкладено до 25.06.2012 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 25.06.2012 року розгляд справи відкладено до 30.07.2012 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 30.07.2012 року розгляд справи відкладено до 03.08.2012 року, для надання доказів по справі.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.06.2012 року, про відкладення від 14.06.2012 року, від 25.06.2012 року, від 30.07.2012 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

14.06.2012 року позивач долучив до матеріалів справи оригінал Акту звірки взаєморозрахунків, що підписаний повноважними представниками сторін, про що свідчать відтиски відповідних печаток підприємств, якими засвідчені підписи осіб, що підписали Акт звірки взаєморозрахунків.

03.08.2012 року за вх.№17003/12 позивач подав пояснення по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.06.2012 року, про відкладення від 14.06.2012 року, від 25.06.2012 року, від 30.07.2012 року не виконав повністю, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника забезпечив.

14.06.2012 року за вх.№13096/12 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

30.07.2012 року за вх.№16568/12 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

30.07.2012 року відповідач подав уточнення до відзиву на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову частково, а саме, в частині стягнення заборгованості в розмірі 27 718,39 грн., решту частини позовних вимог -визнає.

03.08.2012 року за вх.№17005/12 відповідач подав пояснення по справі, в якому заперечує щодо нарахування заборгованості в розмірі 27 718,39 грн.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення оголошено, виготовлено та підписано 03.08.2012 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»(Київська область, с.Проліски) (надалі -позивач, ТОВ «АМАКО Україна») та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського підприємства «Лендком ЮА»(Львівська область, с.Побужани) (надалі -відповідач, ТОВ «Лендком ЮА») 08.04.2010 року укладено договір №1988/014043 та додаткову угоду №1 від 01.04.2011 року (далі -Договір), згідно із якими ТОВ «АМАКО Україна»зобов'язувалося надати в тимчасове платне користування транспортний засіб Фольксваген Кадді, 2006 року випуску, державний номер АІ 6077 СВ (далі по тексту -майно), а ТОВ «Лендком ЮА»прийняти та сплачувати плату за користування.

На виконання умов вищевказаного договору, ТОВ «АМАКО Україна»передало, а ТОВ «Лендком ЮА»прийняло 09.04.2010 року транспортний засіб Фольксваген Кадді, 2006 року випуску, державний номер АІ 6077 СВ загальною вартістю 96 366,71 грн., в тому числі ПДВ. Показ спідометра транспортного засобу склав 163 414 км.

Факт приймання -передачі, стан та комплектність майна підтверджено сторонами актом прийому-передачі від 09.04.2010 року.

Відповідно до п.1 Договору та додаткової угоди №1, термін оренди складає з моменту передачі майна до 31.12.2011 року.

Розмір орендної плати за користування з 09.04.2010 року по 31.12.2011 року складає з розрахунку -1 (одна) грн. 30 коп. за 1 кілометр пробігу транспортного засобу, а з 01.04.2011 року -1 (одна) грн. 60 коп. за 1 кілометр пробігу транспортного засобу.

Відповідно до п.7 Договору, розмір плати за користування майном визначається в актах.

Станом на 25.05.2012 року, за твердженням позивача, заборгованість відповідача зі сплати вартості отриманих послуг з користування майном складає 63 420,04 грн. 04 коп.

Як зазначає позивач, неоплаченими є послуги з користування майном, згідно із актами від 31.03.2011 року на суму 1 412,64 грн., від 31.07.2011 року на суму 23 410,67 грн., від 31.07.2011 року на суму 10 878,34 грн., від 01.11.2011 року на суму 27 718,39 грн. всього на загальну суму -63 420,04 грн.

21.03.2012 року на адресу відповідача позивачем направлено претензію-вимогу №1573 про сплату боргу, яку відповідач залишив без розгляду та без задоволення.

Крім того, як стверджує позивач, сума боргу підтверджується актом звірки станом на 30.03.2012 року.

Відповідач в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав частково -в частині стягнення заборгованості в розмірі 35 701,65 грн., а заборгованість в розмірі 27 718,39 грн. -заперечує повністю, оскільки, як зазначає відповідач, позивачем додано до позовної заяви копії актів про надання послуг, згідно з якими позивач нарахував відповідачу плату за користування транспортним засобом, не вказавши покази спідометра, хоча, згідно п.7 та п.7.1 Договору, за користування транспортним засобом відповідач щомісячно вносить плату, розмір якої визначається в актах приймання-передачі послуг, розмір плати за користування транспортним засобом визначається, виходячи з розрахунку 1,30 грн., з урахуванням ПДВ за один кілометр пробігу автомобіля за показником спідометра. Проте, як вказує відповідач, в Акті про надання послуг №5 від 01.11.2011 року не вказано пробігу автомобіля за показниками спідометра, відповідно до якого було нараховано суму в розмірі 27 718,39 грн. (на відміну від попередніх актів про надання послуг). Тому, на думку відповідача, були відсутні підстави для нарахування плати за найм автомобіля при відсутності фактично визначеного його пробігу, так як збільшення показників спідометра сторонами не зафіксовано, що унеможливлювало нарахування плати за користування транспортним засобом, яка розраховується за встановленою ставкою за кожен кілометр пробігу, а відтак, позивачем було порушено вищевказані пункти договору при складанні даного Акту про надання послуг. Відповідно, сума боргу в розмірі 27 718,39 грн., за твердженням відповідача, нарахована позивачем з порушенням умов договору, а тому є безпідставною.

На момент розгляду справи відповідач докази погашення боргу в повному обсязі суду не представив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, в тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 статті 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 5 статті 222 ГК України передбачено, що претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»(Київська область, с.Проліски) (надалі -позивач, ТОВ «АМАКО Україна») та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського підприємства «Лендком ЮА»(Львівська область, с.Побужани) (надалі -відповідач, ТОВ «Лендком ЮА») 08.04.2010 року укладено договір №1988/014043 та додаткову угоду №1 від 01.04.2011 року (далі -Договір), згідно із якими ТОВ «АМАКО Україна» зобов'язувалося надати в тимчасове платне користування транспортний засіб Фольксваген Кадді, 2006 року випуску, державний номер АІ 6077 СВ (далі по тексту -майно), а ТОВ «Лендком ЮА»прийняти та сплачувати плату за користування.

Станом на момент звернення з позовом неоплаченими є послуги з користування майном, згідно із актами від 31.03.2011 року на суму 1 412,64 грн., від 31.07.2011 року на суму 23 410,67 грн., від 31.07.2011 року на суму 10 878,34 грн., від 01.11.2011 року на суму 27 718,39 грн., які оформлені та підписані повноважними представниками сторін, про що свідчать відтиски належних печаток підприємств, якими засвідчено підписи представників, що підписали вищезазначені акти. Всього на загальну суму -63 420,04 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав частково -в частині стягнення заборгованості 35 701,65 грн., а заборгованість в розмірі 27 718,39 грн. -заперечує повністю, оскільки в Акті про надання послуг №5 від 01.11.2011 року не вказано пробігу автомобіля за показниками спідометра, відповідно до якого було нараховано суму в розмірі 27 718,39 грн., тому, на думку відповідача, були відсутні підстави для нарахування плати за найм автомобіля, так як збільшення показників спідометра сторонами не зафіксовано, що унеможливлювало нарахування плати за користування транспортним засобом, яка розраховується за встановленою ставкою за кожен кілометр пробігу, а відтак, позивачем було порушено вищевказані пункти договору при складанні даного Акту про надання послуг. Відповідно, сума боргу в розмірі 27 718,39 грн., за твердженням відповідача, нарахована позивачем з порушенням умов договору, а тому є безпідставною.

Згідно п.7 Договору, за користування транспортним засобом користувач щомісячно вносить плату, розмір якої визначається в актах приймання-передачі послуг, що підписуються сторонами до 5-го числа кожного місяця, наступного за звітним.

Згідно п.7.1 Договору, розмір плати визначається, виходячи з розрахунку 1,30 грн., з урахуванням ПДВ, за один кілометр пробігу автомобіля за показниками спідометра.

Як зазначено в Акті №5 надання послуг від 01.11.2011 року, ТзОВ «АМАКО Україна»в особі генерального довірителя Осадчого Р.М., який діє на підставі Статуту (надалі -орендодавець) з однієї сторони та ТзОВ «Лендком ЮА»в особі генерального директора Шумішина В.В., який діє на підставі Статуту (надалі -орендар) з іншої сторони склали цей Акт про те, що орендодавцем було надано послуги по договорам оренди №1988/014043014043 від 08.04.2010 року на суму 27 718,39 грн. в т.ч. ПДВ 4 619,73 грн. Сторони на момент підписання Акту претензій одна до одної не мають. Акт складений в двох примірниках по одному для кожної сторони. Крім того, відповідач в судовому засідання визнав, що цей Акт підписаний повноважним на момент підписання Акту представником відповідача, підпис якого підтверджується належною печаткою ТзОВ «Ленком ЮА».

Також, не можна погодитися з твердженням відповідача щодо порушення позивачем умов договору, оскільки умовами договору (п.7) не покладено обов'язку на будь-яку сторону, включаючи позивача, одностороннього оформлення Акту прийому-передачі послуг, згідно якого п.7.1 Договору передбачена сплата користувачем плати за користування транспортним засобом. Тобто, виходячи з системного аналізу даних умов договору, обов'язок своєчасного і правильного оформлення актів прийому-передачі послуг умовами договору в рівній мірі покладаються на обидві сторони, тому, будь-яка сторона не має правових підстав звинувачувати другу сторону у неналежному оформленні цих актів. Тож твердження відповідача щодо відсутності належних підстав до сплати згідно Акту №5 надання послуг від 01.11.2011 року, в зв'язку з відсутністю в ньому посилання на покази спідометра з вини позивача не відповідають обставинам справи та не підтверджуються наданими до неї сторонами доказами.

Аналогічно, умови договору не передбачають обов'язку будь-якої сторони, включаючи позивача, складати розрахунок, яким визначається розмір плати за показники спідометра.

Також, незважаючи на вимоги суду, представник відповідача не представив належних та допустимих доказів наявності заперечень представника відповідача при підписанні Акту №5 надання послуг від 01.11.2011 року, або невідповідності обставин, про які в ньому зазначено, або щодо неправильного відображення фактичних обставин взаєморозрахунків між сторонами та виконання ними умов Договору.

Тому, суд не може взяти до уваги твердження відповідача про те, що сторонами при підписанні Акту №5 надання послуг від 01.11.2011 року не були погоджені показники спідометра, оскільки, Акт №5 від 01.11.2011 року підписаний повноважними представниками обох сторін і сторони на момент підписання акту, як зазначено в самому акті претензій одна до одної не мали, що свідчить про визнання відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 27 718,39 грн., а відповідач, не зважаючи на вимоги суду, не надав належних доказів того, що сторонами при оформленні та підписанні Акту №5 надання послуг від 01.11.2011 року не було взято до уваги показники спідометра, причому ні умовами договору, ні нормами чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини не передбачено вимоги щодо відображення в Акті надання послуг показів спідометра, що визнано представником відповідача в судовому засіданні, тому нарахування позивачем боргу відповідачу в розмірі 27 718,39 грн., на підставі Акту №5 від 01.11.2011 року є правомірним.

Крім того, для підтвердження стану розрахунків за період з 01.01.2011 року по 30.03.2012 року сторони долучили до матеріалів справи оригінал Акту звірки, що підписаний повноважними представниками сторін, про що свідчать відтиски печаток, якими завірені підписи осіб, що підписали цей Акт звірки, в якому зазначено, що за даними відповідача -ТзОВ «Лендком ЮА»на 30.03.2012 року заборгованість на користь ТзОВ «АМАКО Україна»складає 63 420,04 грн.

Одночасно, слід зауважити, що незважаючи на вимоги суду, відповідачем не надано доказів надання відповіді на претензію -вимогу позивача, що направлена на адресу відповідача за вих.№1573 від 21.05.2012 року, яка була долучена до матеріалів позовної заяви.

Отже, твердження відповідача про відсутність правових підстав щодо сплати зобов'язання, зазначеного в Акті №5 надання послуг від 01.11.2011 року на суму 27 718,39 грн. не підтверджено відповідачем ні обставинами справи, ні наданими сторонами доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

03.08.2012 року в судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково, оскільки, згідно Довіреності від 23.04.2012 року представник відповідача наділений, в тому числі, правом визнання позову.

Тому, оскільки в судовому засіданні, згідно наданих позивачем доказів, судом встановлено, що зобов'язання відповідачем не виконані повністю, а також відповідач визнав факт наявності заборгованості перед позивачем, не надав належних та допустимих доказів виконання своїх зобов'язань за договором щодо оплати за отримані послуги, у суду відсутні підстави вважати, що такі дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані інтереси інших осіб.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов визнав частково і не подав доказів погашення боргу, і у суду немає підстав вважати, що дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»(Київська область, с.Проліски) до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського підприємства «Лендком ЮА»(Львівська область, с.Побужани) про стягнення заборгованості в розмірі 63 420,04 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №3844 від 25.05.2012 року на суму 1 641,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком ЮА»(80513, Львівська область, Буський район, с.Побужани, вул.Шкільна,127, ідентифікаційний код 35065462, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»(08322, Київська область, Бориспільський район, с.Проліски, вул.Броварська,2; ідентифікаційний код 21665011, п/р 26001200124006 в ПАТ «Сітібанк (Україна)»м.Київ, МФО 300584, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) - 63 420 (шістдесят три тисячі чотириста двадцять) грн. 04 коп. боргу, 1 641 (одна тисяча шістсот сорок одна) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.