Рішення № 25563181, 01.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2012 р. Справа № 12/17-2188-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Кравченко К.С.

за участю представників сторін:

від ПП «Діоніс»: Чорноморченко А.Б. (за довіреністю);

від ФОП ОСОБА_1: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами по справі №12/17-2188-2011 за позовом Приватного підприємства «ДІОНІС»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 953 969 грн. 76 коп. та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ДІОНІС»про стягнення збитків в розмірі 475 635 грн.

Суддя Зайцев Ю.О.

СУТЬ СПОРУ: До господарського суду Одеської області надійшла заява Приватного підприємства «Діоніс»про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2011 р. по справі №12/17-2188-2011.

15 серпня 2011 р. господарським судом Одеської області прийнято рішення по справі №12/17-2188-2011, за позовом приватного підприємства «ДІОНІС», (далі -ПП «Діоніс») до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення грошових коштів в сумі 1 953 969,76 грн. та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ДІОНІС»про стягнення збитків в розмірі 475 635 грн. Прийнятим рішенням у задоволенні позову ПП «ДІОНІС»відмовлено повністю, зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ПП «ДІОНІС»на користь ФОП ОСОБА_1 335124,57 грн. - збитків, 3329,90грн. - державного мита та 165,20 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 11.10.2011 року Одеського апеляційного господарського суду оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2011 р. частково скасовано, зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 до приватного підприємства «ДІОНІС»про стягнення збитків в розмірі 475260 грн. - залишено без задоволення, в іншій частині рішення залишено без змін.

За касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 постановою Вищого господарського суду України від 21.02.2012 року скасовано постанову від 11.10.2011 року Одеського апеляційного господарського суду скасовано, а рішення від 15.08.2011 року господарського суду Одеської області залишено в силі.

До суду надійшла заява ПП «Діоніс»про перегляд зазначеного рішення господарського Одеської області за нововиявленими обставинами.

Підставою для подачі заяви стало прийняття 18.10.2011 р. Вищим господарським судом України постанови по справі №26/17-1338-2011, якою було скасовано рішення господарського суду Одеської області 13.05.2011 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду по цій ж справі від 30.06.2011р, та прийнято нове рішення.

Рішенням господарського суду Одеської області по справі №26/17-1338-2011 від 13.05.2011 р. за позовом ФОП ОСОБА_1 до ПП «Діоніс» про стягнення заборгованості за поставку товару -винограду урожаю 2010 р. європейських сортів, вимоги позивача ФОП ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 р. по цій ж справі апеляційну скаргу ПП «Діоніс»залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції від 13.05.2011 р. залишено без змін.

Зазначеною постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2011 р. по справі №26/17-1338-2011 прийнято нове рішення, яким в позові ФОП ОСОБА_1 до ПП «Доніс»відмовлено в повному обсязі.

За таких обставин заявник вважає, що на момент розгляду справи №12/17-2188-2011 суд поклав в основу своїх висновків рішення від 13.05.2011 року господарського суду Одеської області по справі №26/17-1338-2011 та постанову від 30.06.2011 року Одеського апеляційного господарського суду по цій же справі. На підставі судових актів по справі №26/17-1338-2011 суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 зобов'язання за договором №16-07-2010 від 16.07.2010 року не порушувались, натомість, саме ПП «ДІОНІС»в односторонньому порядку відмовилось від поставок винограду чим порушило свої зобов'язання по договору та спричинило шкоду ФОП ОСОБА_1 у вигляді неотриманого прибутку. У зв'язку з цим, суд відмовив ПП «ДІОНІС»у стягненні шкоди з ФОП ОСОБА_1 та частково задовольнив зустрічний позов ФОП ОСОБА_1

Враховуючи ті обставини, що постановою Вищого господарського суду України судові акти першої та апеляційної інстанції по справі №26/17-1338-2011 скасовані, заявник -Приватне підприємство «Діоніс»просить переглянути рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2011 р. по справі № 12/17-2188-2011 за нововиявленими обставинами, скасувати його та прийняти нове рішення, яким стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ПП «Діоніс»грошові кошти у сумі 1 359 616 грн. 86 коп., стягнути понесені судові витрати, в іншій частині рішення залишити без змін.

21.06.2012 року було поновлено строк для подання заяви ПП «ДІОНІС»про перегляд рішення суду по даній справі за нововиявленими обставинами. Справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. Ухвалою суду від 20.07.2012 р. за поданим клопотанням представника ПП «Діоніс»продовжено строк розгляду справи до 07.08.2012 р.

Розглянувши заяву Приватного підприємства «Діоніс»про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з'ясувавши всі обставини та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Таким чином, на підставі ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, суд може переглянути прийняте ним судове рішення за наявності двох умов в їх комплексному зв'язку: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору (обставини, які не могли бути відомі заявникові). При цьому, судом враховується, що за своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення.

Вирішуючи питання щодо істотності значення для справи нововиявлених обставин, суд керується правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів і оцінює наведені заявником обставини за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Згідно зі ст. 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони не пізніше одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення, але вказаний строк є процесуальним, тому відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України суд може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин його пропуску. При цьому, суд не може пов'язувати право відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

За таких обставин, у суду є всі підстави для перегляду рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2011 р. за нововиявленими обставинами.

Представник Приватного підприємства «Діоніс»позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у матеріалах справи, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену у зустрічній позовній заяві, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Позивач, приватне підприємство «ДІОНІС», 02.06.2011 р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у якій просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 1 953 969,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.07.2010 року між ФОП ОСОБА_1 і ПП «ДІОНІС»було укладено договір №16-07-2010 (далі -Договір) за умовами якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язався поставити, а ПП «ДІОНІС»прийняти та оплатити виноград врожаю 2010 року європейських сортів в наступному асортименті та кількості: сорт винограду - Європейських сортів (в основному сорт винограду «Шардоне») з відсотковим утриманням цукру не нижче 17 г/м3 (п.1.2.1 договору) та примірна кількість товару 500 тон +/- 10% від зазначеної примірної кількості товару за вибором покупця; примірна кількість товару, вказана в цьому договору може бути змінена покупцем в сторону зменшення в односторонньому порядку на будь-яку кількість товару.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється продавцем у строк до 30.10.2010 року рівномірними партіями товару по мірі дозрівання відповідних сортів винограду, тобто з моменту дозрівання та до 30.10.2010 року. Під складом продавця в договорі розуміються виноградники, розташовані на земельній ділянці території Першотравневої сільської ради Одеської області (п.1.3. договору).

За умовами п.2.1. договору продавець зобов'язувався, зокрема: заздалегідь повідомити покупця про готовність партії товару та готовність до відвантаження на транспорт покупця (п.2.1.2. договору); одночасно з поставкою надати покупцю потрібні документи, які підтверджують якісні та кількісні характеристики товару (п.2.1.3. договору); здійснити відвантаження товару на транспорт покупця своїми силами та за свій рахунок (п.2.1.5. договору).

В свою чергу, відповідно до п.2.2. договору покупець зобов'язувався, зокрема: своєчасно прийняти товар (п.2.2.1. договору); здійснити оплату товару належної якості в строки, визначені у п.6. цього договору (п.2.2.2. договору).

З умовами п.3.1. договору ціна товару визначається на момент збирання, але не вище середньої по району на даний сорт винограду.

Відповідно до п.3.2. договору приблизна загальна сума договору складає 1000000 грн. у тому числі ПДВ 20%. Примірна загальна сума договору уточнюється виходячи з фактичної кількості товару, поставленого в рамках цього договору.

Згідно з п.6.1. договору покупець зобов'язується сплатити продавцю аванс в сумі 150000 грн. на протязі календарного місяця від дати підписання цього договору. У випадку потреби сторони можуть погодити потребу сплати покупцем додаткових сум авансів, згідно цього договору.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що кінцевий розрахунок за поставлений за договором товар здійснюється в строк до 30.12.2010р.

У відповідності до умов договору сторони визначили наступну відповідальність сторін:

- випадку недотримання продавцем строків поставки товару, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 5 відсотків від приблизної загальної вартості товару за кожний день прострочки, але не більш 25 відсотків від приблизної загальної вартості товару (п.7.1.);- на протязі місяця після відвантаження (поставки) товару продавець зобов'язаний надати покупцю документи, підтверджуючі відвантаження та підписати акт звірки розрахунків з покупцем. За порушення даного пункту договору продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 1 відсотка від вартості товару за кожний день прострочки, не підтвердженого відповідними документами (п.7.2.);

- за односторонню необґрунтовану відмову від виконання умов договору винна сторона відшкодовує постраждалої стороні всі спричинені збитки та упущену вигоду (п.7.3.);

- у випадку не здійснення продавцем планомірних поставок товару покупцю починаючи з 31.09.2010р., продавець зобов'язаний за першою вимогою покупця повернути на протязі 2-х банківських днів всю суму авансу, отриманого за договором (п.7.4.);

- у випадку прострочки виконання зобов'язання згідно п.7.4. договору, продавець зобов'язаний сплатити покупцю штраф в сумі 20 відсотків від приблизної загальної суми договору.

На виконання укладеного договору в період з 27.08.2010 р. по 10.09.2010 р. ФОП ОСОБА_1 поставив ПП «ДІОНІС»виноград сортів "Мерло", "Шардоне", "Піно Нуар" та "Каберне" загальною кількістю 191455 кг. Факт поставки винограду підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними (ТТН) - від 26.08.2010 р. серії 02 ААТ № 007928; від 27.08.2010 р. серії 02 ААТ № 007929; від 28.08.2010 р. серії 02 ААТ № 007930; від 30.08.2010 р. серії 02 ААТ № 007931; від 31.08.2010 р. серії 02 ААТ № 007931; від 01.09.2010 р. серії 02 ААТ № 007933; від 02.09.2010 р. серії 02 ААТ № 007934; від 03.09.2010 р. серії 02 ААТ № 007935; від 04.09.2010 р. серії 02 ААТ № 007936; від 06.09.2010 р. серії 02 ААТ № 007937; від 07.09.2010 р. серії 02 ААТ № 007937/1; від 08.09.2010 р. серії 02 ААТ № 007938; від 09.09.2010 р. серії 02 ААТ № 007939; від 10.09.2010 р. серії 02 ААТ № 007940.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступних висновків:

В частині первісного позову, суд вважає, що він частково підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

ПП «Діоніс», як Покупець за договором, не скористався своїм правом на одностороннє зменшення кількості товару, що придбавається, зазначеним у п. 1.2.2. даного Договору. Підтвердженням цього є відсутність з боку ПП «ДІОНІС»будь-яких листів, повідомлень, тощо, у адресу ФОП ОСОБА_1 стосовно зменшення кількості товару.

Відповідно до пункту 2.1.2. даного Договору, продавець зобов'язується завчасно повідомити покупця про готовність відповідної партії товару та готовність до завантаження на транспорт останнього.

ФОП ОСОБА_1 не надіслав ПП «ДІОНІС»будь-якого повідомлення щодо готовності відповідної партії товару та готовності до завантаження товару на транспорт ПП «ДІОНІС»(як покупця за договором).

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 було недопоставлено товару у кількості 308 545 кг., чим порушено умови пунктів 1.1., 1.2.2. договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до пункту 7.1. даного Договору, у випадку недотримання Продавцем строків поставки Товару, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 5% від приблизної загальної вартості Договору за кожен день прострочки, але не більше 25% від приблизної загальної суми Договору (пункт 3.2. Договору).

Враховуючи вимоги п. 4.1. договору, на день звернення ПП «ДІОНІС»з позовом до ФОП ОСОБА_1, останній прострочив 254 (двісті п'ятдесят чотири) календарні дні.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання має проводитися за шестимісячний період, а саме за 182 дні.

Розмір пені, який ФОП ОСОБА_1 має сплатити ПП «ДІОНІС»на підставі п. 7.1. Договору становить 250 000 грн.

Відповідно до пункту 7.2. даного Договору, на протязі місяця після відвантаження (поставки) Товару продавець зобов'язаний надати Покупцю документи, що підтверджують відвантаження та підписати акт звірки по розрахункам з Покупцем.

ФОП ОСОБА_1 не було надано ПП «ДІОНІС»(як Покупцю) документи, що підтверджують відвантаження та не було підписано акт звірки по розрахункам з останнім, чим було порушено п. 7.2. Договору.

Відповідно до пункту 7.2. даного Договору, за порушення даного пункту Договору Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 1% від вартості товару за кожен день прострочки, не підтвердженого відповідними документами.

Розмір пені, який Відповідач має сплатити Позивачеві на підставі п. 7.2. Договору становить 759 616,86 грн.

Відповідно до пункту 6.1. договору, Покупець зобов'язується сплатити Продавцю аванс у сумі 150 000 грн. на протязі календарного місяця від дати підписання даного Договору. Аванс у сумі 150 000 грн. Позивачем було сплачено у повному обсязі, що не заперечується самим Відповідачем.

Відповідно до пункту 7.4. даного Договору, у випадку не здійснення Продавцем планомірних поставок Товару Покупцю починаючи з 31.09.2010 року, Продавець зобов'язаний за першою вимогою Покупця повернути на протязі двох банківських днів останньому всю суму авансу, отриманого згідно даного Договору.

Проте, ПП «ДІОНІС»не було доведено суду відповідними доказами факт отримання ФОП ОСОБА_1 відповідної вимоги про повернення суми сплаченого авансу, тому заявлена вимога ПП «ДІОНІС»не підтверджена належними та допустимими доказами, отже підстави для її задоволення відсутні.

Відповідно до пункту 7.5. даного Договору, у випадку прострочки виконання зобов'язання, згідно пункту 7.4. даного Договору, Продавець зобов'язаний сплатити Покупцю штраф у сумі 20% від приблизної загальної суми Договору.

Розмір штрафу, який ФОП ОСОБА_1 має сплатити ПП «ДІОНІС»на підставі п. 7.5. даного Договору становить 200 000 грн.

ПП «ДІОНІС»разом із поданням первісного позову надало до суду детальний обґрунтований розрахунок ціни позову, який був виконаний згідно вимог закону. Суд визнає правильність проведення цих розрахунків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно ч.ч. 1-3 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В частині зустрічного позову, суд вважає, що він задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

В підтвердження понесених збитків відповідач посилається на те, що оскільки Підприємство не прислало автотранспорт для відвантаження винограду, то останній прийшов у непридатний для використання стан, внаслідок чого за актом від 12.09.2010 р. було списано 45 тон (45000 кг) винограду та за актом від 27.09.2010 р. - ще 60 тон (60000 кг). Крім того, ФОП змушений був переробити 53,42 тони (53420 кг) винограду на виноматеріал у кількості 31681 дал, який і досі зберігається в нього. Загальна кількість винограду, списаного та переробленого ФОП складає 158420 кг. (45000+60000+ 55420= 158420). Таким чином, в період з 11.09.2010 р. по 29.09.2010 р. ФОП не зміг реалізувати виноград у кількості 158420 кг, який повинно було прийняти та оплатити Підприємство, у зв'язку з чим останнє зобов'язано відшкодувати ФОП заподіяні збитки в розмірі 475 260 грн, відповідно до наданого ФОП розрахунку збитків.

Також, 01.10.2010 р. ФОП ОСОБА_1 з власної ініціативи уклав з ТОВ «Дунайський»договір поставки № 01/10-10 про поставку винограду у асортименті, згідно умов договору. За умовами зазначеного договору та додаткової угоди до нього від 12.10.2010 р. ФОП ОСОБА_1 повинен був поставити ТОВ "Дунайський" винограду з врожаю 2010 р. у кількості 100000 кг за ціною 3 грн. за 1 кг винограду, що підтверджується копією договору, що є у матеріалах справи.

Як зазначає ФОП ОСОБА_1 даний договір ним було укладено з ТОВ «Дунайський»у зв'язку з порушенням ПП «ДІОНІС»умов договору №16-07-2010 від 16.07.2010 року та у зв'язку із неможливістю реалізації, ним було перероблено власними силами 53420 кг винограду у виноматеріал, що також підтверджується актом Ізмаїльської ДПІ від 11.03.2011р. за №33817012374800250, що є у матеріалах справи.

Проте з такими твердженнями ФОП ОСОБА_1 погодитись не можливо, оскільки, як встановлено постановою від 18.10.2011 року Вищого господарського суду України по справі №26/17-1338-2011, ПП «ДІОНІС»повністю виконало свої зобов'язання за договором поставки та сплатило вартість винограду у повному обсязі, а тому умови даного договору не порушувало.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає зокрема, що обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

За змістом ст. ст. 224, 225, 226 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона держала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила, господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання гою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Це кореспондує загальним положенням процесуального законодавства, зокрема, ст. 33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, у зв'язку з чим суд вважає, що саме ФОП ОСОБА_1 повинний довести розмір заподіяних Підприємством збитків.

З акту від 12.09.2010 р. вбачається, що виноград у кількості 45 гоп у зв'язку із відсутністю автотранспорту Підприємства прийшов у непридатність та був списаний ФОП ОСОБА_1 як, непридатний для подальшого використання.

Відповідно до акту від 27.09.2010 р. виноград у кількості 60 тон у зв'язку із відсутністью автотранспорту Підприємства не був зібраний з кущів, що привело до його обсипання та був списаний відповідачем, як непридатний для подальшого використання.

Але, зазначені акти складені виключено співробітниками ФОП ОСОБА_1 без залучення інших осіб та фахівців, а тому є однобічними та такими, що складені прямо зацікавленою в наслідках розгляду справи особою.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що зазначена кількість винограду була не лише списана відповідачем, а ще й знищена, а також того, що цей виноград не міг бути використаний на інші цілі (як корм для тварин, на виноматеріали та ін.).

В акті від 27.09.2010 р. ФОП ОСОБА_1 взагалі не зазначено за якою методикою та яким чином була встановлена вага винограду, який що не був зібраний з кущів та осипався.

З вищенаведених підстав вважати акти від 12.09.2010 р. та від 27.09.2010 р. належними та допустимими доказами у справі - неможливо, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги.

В матеріалах справи відсутні і докази того, коли саме було перероблено власними силами ФОП ОСОБА_1 - 53420 кг винограду у виноматеріал та найменування і кількість отриманого виноматеріалу, а також докази того, яка вартість виробленого виноматеріалу, який є товаром, оскільки з акту Ізмаїльської ОДПІ від 11.03.2011р. №33817012374800250 вбачається, ФОП ОСОБА_1 здійснював реалізацію виноматеріалу до 31.12.2010 р. по ціні від 29 грн. коп. за 1 дал до 49 грн. за 1 дал.

При викладених обставинах суд вважає, що ФОП не довів належними та допустимими доказами заподіяння йому збитків, та не довів їх конкретний та безумовний розмір, внаслідок чого зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд, вирішуючи дану справу, бере до уваги, що судами (Господарським судом Одеської області у рішенні від 15.08.2011 року по даній справі та Одеським апеляційним господарським судом від 11.10.2011 року по даній справі) було враховано, що рішенням від 13.05.2011 року господарського суду Одеської області та постановою від 30.06.2011 року Одеського апеляційного господарського суду по справі №26/17-1338-2011 встановлено, що ПП «ДІОНІС»фактично відмовилося в односторонньому порядку від поставок винограду, що змусило ФОП ОСОБА_1 здійснити дії по реалізації невикористаного винограду ТОВ «Дунайський», переробити 53,42 тони (53 420 кг) винограду на виноматеріал та списати 105 000 кг винограду.

Постановою від 18.10.2011 року Вищого господарського суду України у справі №26/17-1338-2011 було скасовано рішення від 13.05.2011 року господарського суду Одеської області та постанову від 30.06.2011 року Одеського апеляційного господарського суду по цій же справі та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно до ч. 4 ст. 226 ГК України, зокрема, не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

З урахуванням наведеного, ненадання ФОП ОСОБА_1 належних та припустимих доказів, недоведення того, що ФОП ОСОБА_1 було вжито усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання за договором №16-07-2010 від 16.07.2010р. та наявність вини у діях ПП «ДІОНІС», суд дійшов до висновку, що заявлений ФОП ОСОБА_1 зустрічний позов є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги ПП «ДІОНІС»щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій доведеними, обґрунтованими, законними й підтвердженими матеріалами справи, а тому такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ПП «ДІОНІС»витрати на сплату державного мита та витрати на сплату ІТЗ судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 112-114 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву про перегляд рішення Господарського суду Одеської області по господарській справі №12/17-2188-2011 від 15.08.2011 року за нововиявленими обставинами -задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2011 року по справі №12/17-2188-2011 за позовом Приватного підприємства «ДІОНІС»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 953 969 грн. 79 коп. та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ДІОНІС»про стягнення збитків в розмірі 475 635 грн. -скасувати.

3. Позовну заяву Приватного підприємства «ДІОНІС»-задовольнити частково.

4. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «ДІОНІС»(65033, м. Одеса, вул. В. Стуса, 2Б, код ЄДРПОУ 30810494) грошові кошти у сумі 759 616 (сімсот п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 86 коп. -пені, згідно п. 7.2 договору; 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. -пені, згідно п. 7.1 Договору; 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. -штрафу, згідно п. 7.5. Договору; 23432 (двадцять три тисячі чотириста тридцять дві) грн. 73 коп. - державного мита та 209 (двісті дев'ять) грн. 97 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. У задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ДІОНІС»про стягнення збитків -відмовити повністю.

7. В іншій частині заяви про перегляд рішення Господарського суду Одеської області по господарській справі №12/17-2188-2011 від 15.08.2011 року за нововиявленими обставинами -відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 03.08.2012 року.

Суддя Зайцев Ю.О.