Рішення № 25563166, 01.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.12 Справа№ 5015/2639/12

За позовом: Державного підприємства “Центр сертифікації і контролю якості будівництва об’єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України”, м.Дніпропетровськ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Фірма “Нафтогазбуд”, м.Львів

про: стягнення 167 375,60 грн.

Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Державне підприємство “Центр сертифікації і контролю якості будівництва об’єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України” (м.Дніпропетровськ) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Фірма “Нафтогазбуд” (м.Львів) про стягнення 167375,60 грн

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем обов’язку по оплаті виконаних робіт згідно договору №17/2009 від 29.01.2009 р..

Ухвалою суду від 26.06.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10.07.2012 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 10.07.2012 р.

В судові засідання позивач явки повноважного представника не забезпечив, надіслав клопотання (вх.№16628/12 від 30.07.2012р.), розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, яке суд задоволив.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву (вх.№16733/12 від 31.07.2012р.) в якому зазначив, що 29.05.2012 р. господарським судом Львівської області винесено ухвалу про порушення провадження у справі № 5015/2105/12 про бнкрутство ПАТ „Фірма „Нафтогазбуд”, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків, зборів, термін якого настав до порушення справи про банкрутство.

Розглянувши матеріали справи, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

За договором на проведення робіт по технічному нагляду №17/2009 від 29.01.2009р. Державне підприємство „Центр сертифікації і контролю якості будівництва об’єктів нафтогазового комплексу Національного науково –дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці”, правонаступником якого є позивач, зобов’язалось виконати роботи по технічному нагляду за виконанням робіт по будівництву об’єкта „Нафтопровід „Броди-Держкордон”. Капітальний ремонт I-ої черги із заміною труб ДN 500 на ділянці км 181 - км 195, а ЗАТ „Фірма „Нафтогазбуд” (змінено назву на ПАТ „Фірма „Нафтогазбуд”) - прийняти виконану роботу та оплатитит її на умовах, передбачених договором.

Згідно п.п. 2.1- 2.2. вказаного договору, вартість робіт по технічному нагляду згідно цього договору у відповідності з протоколом погодження договірної ціни складає 2 536 354,08 грн., в т.ч. ПДВ 422725,68 грн. Замовник виконує оплату на підставі Актів здачі-приймання виконаних робіт протягом 10 днів з дати підписання акту.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань (п.5.2. даного договору).

Основним документом, який підтверджує виконання робіт згідно договору є акти здачі-приймання виконаних робіт, які розраховуються на підставі фактичних витрат, що підтверджуються табелями, рахунками на проживання, авансовими звітами, проїзними документами та ін. День приїзду та від’їзду фахівців виконавця на об’єкти технічного нагляду та день виїзду та приєзду до м.Дніпропетровська вважаються робочими днями у відрядженні та відображаються у табелі обліку робочого часу. Негативний висновок за результатами виконаних робіт не може бути причиною зміни вартості робіт В разі відмови замовника від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт протягом 10 діб підставою для признання виконання робіт є розроблена виконавцем науково-технічна продукція (п.п. 3.1-3.3 договору).

Позивач свої обов’язки за договором виконав згідно актів здачі-приймання виконаних робіт: №1 від 30.04.2009 р. на суму 67 946,99 грн., №2 від 27.05.2009 р. на суму 139 015,80 грн., №3 від 31.07.2009 р. на суму 50 000,00грн., №4 від 03.03.2011р. на суму 74 478,09 грн., №5 від 03.03.2011р. на суму 106 718,92 грн., №6 від 03.03.2011р. на суму 118 987,31 грн., №7 від 03.03.2011р. на суму 24 897,85грн., №8 від 03.03.2011р. на суму 81 932,80 грн., а всього на загальну суму 663 977,76 грн. (копії вказаних актів містяться в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково, перерахувавши на поточний рахунок позивача:

14.05.2009р.- 67 946,99 грн.,

12.06.2009 р.- 139 015,80грн.,

05.08.2009р. - 50 000,00 грн.

24.03.2011р.- 50 000,00грн.

30.03.2011р.- 200 000,00грн.

Всього відповідачем було перераховано 506 962,79 грн., що підтверджується копіями виписок з банківського рахунку позивача.

Свій обов’язок щодо розрахунку за виконані роботи в обумовлені договором строки відповідач не виконав, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 157 014,79 грн.

Факт наявності заборгованості відповідач визнав, підписавши 01.12.2012 р. акт звірки розрахунків з позивачем.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов’язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов’язання за договором № 17/2009 від 29.01.2009 р. виконав в повному обсязі, а відповідач вчасно не розрахувавшись по договору за виконану роботу, порушив взяті на себе договірні зобов’язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 157 014,79 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з наданими позивачем розрахунками інфляційних втрат у розмірі 4 443,42 грн. та 3% річних в сумі 5 807,39 грн.

Заперечення відповідачем позовних вимог з мотивів порушення господарським судом провадження у справі №5015/2105/12 про банкрутство ПАТ „Фірма „Нафтогазбуд” є безпідставним в зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою суду від 03.07.2012 р. у справі №5015/2105/12 господарський суд Львівської області зобов'язав ініціюючого кредитора у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів (газети “Голос України” або “Урядовий кур’єр”) за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство, яке має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, дату порушення провадження у справі про банкрутство, відомості про розпорядника майна. Розпорядника майна зобов’язано: скласти і подати суду реєстр вимог кредиторів до 26.10.2012 р., скликати збори кредиторів на 09.11.2012 р., розглянути разом з боржником вимоги кредиторів і повідомити їх про результати розгляду, а також про дату і час розгляду справи у попередньому судовому засіданні.

Реєстру вимог кредиторів ПАТ „Фірма „Нафтогазбуд” господарським судом в процесі розгляду справи про банкрутство ПАТ „Фірма „Нафтогазбуд” ще не затверджено.

Порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ „Фірма „Нафтогазбуд” та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Центр сертифікації і контролю якості будівництва об’єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України”.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати виконаних позивачем робіт згідно з договором №17/2009 від 29.01.2009 р. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв’язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ Фірма „Нафтогазбуд” (79026, м. Львів, вул.Стрийська, 144, ідентифікаційний код 01293961) на користь Державного підприємства „Центр сертифікації і контролю якості будівництва об’єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України” (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 68, корпус 9, ідентифікаційний код 13417687) 157 014,79 грн. основного боргу, 5 807,39 грн. - 3% річних, 4 443,42 грн. інфляційних втрат та 3 347,51 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 06.08.2012 р.

Суддя Король М.Р.