Рішення № 25563131, 07.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.12 Справа№ 5015/2146/12

За позовом: Дочірнього підприємства «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція №137» Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція», м. Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», м. Львів

про стягнення 96 068, 38 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі Ю. Шиманській

Представники:

Від позивача- Турчин Н.І.

Від відповідача- н/з

Суть спору:

Позов подано дочірнім підприємством «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція №137»відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція», м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», м. Львів про стягнення 96 068, 38 грн.

Ухвалою господарського суду від 30.05.2012р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.06.2012 р.

Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 19.06.2012р. з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

В судовому засіданні 02.08.2012р. оголошувалась перерва, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Ухвалою суду від 02.08.2012р. строк розгляду справи було продовжено в порядку ст.69 ГПК України.

В судове засідання 07.08.2012р. представник позивача з"явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що заборгованість, яка виникла за неналежне виконання відповідачем господарського зобов”язання становить 96 068, 38 грн. Позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 07.08.2012р. не з”явився, причин неявки суду не повідомив, письмових пояснень по суті спору не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Між дочірнім підприємством „Львівське спеціалізоване управління „Стальконструкція №137” Відкритого акціонерного товариства „Центростальконструкція” (позивач, за договором –підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Львівський будівельний холдинг” (відповідач, за договором –замовник) № 5/11 від 22.04.2011р. на виконання демонтажу залізобетонних виробів на об'єкті "Фабрика верхнього спортивного трикотажу в м. Н. Розділ”.

У відповідності до умов договору, підрядник зобов'язувався виконати роботи по демонтажу збірних залізобетонних виробів, а замовник –прийняти їх, оплатити аванс та щомісячно проводити оплату.

Згідно п. 4.1 договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно на основі акту виконаних робіт по формі № 2В і довідки про вартість виконання робіт по формі № 3КБ.

Оплата їх здійснюється замовником не пізніше ніж через п'ять днів після підписання акту здачі-приймання робіт, платіжним порученням (п. 4.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідності до укладеного договору виконав демонтажні роботи по об'єкту на загальну суму 126 556,83 грн., що підтверджено двосторонньо підписаними актами приймання виконаних робіт форми № 2В та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, а також форми № ЗКБ за травень, червень, липень, серпень 2011 року.

Проте, відповідач, виконав свої зобов'язання частково та перерахував позивачу лише 40 000,00 грн., що є передоплатою, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 86 556, 83 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі затримки розрахунків замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5% від суми оплати за кожен день прострочення, але не більше 30% від загальної вартості робіт (п. 6.2 договору).

Позивачем нараховано відповідачу за період з 06.09.2011р. по 06.02.2012р., пеню за порушення строків оплати виконаних робіт, що відповідно до розрахунку, долученого до позовної заяви становить 6 745, 01 грн. та підлягає стягненню.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 868, 95 грн. та 3% річних на загальну суму 1 897, 59 грн., що підтверджено розрахунком.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст..193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський будівельний холдинг”, м. Львів, вул. Козельницька, 4 (рахунок 2600520321100 в АКБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 36416850) на користь дочірнього підприємства „Львівське спеціалізоване Управління „Стальконструкція №137” Відкритого акціонерного товариства „Центростальконструкція”, м. Львів, вул. Конюшинна, 5 (рахунок 2600300013239 у філії ВАТ „Укрексімбанк” м. Львів, МФО 325718, код ЄДРПОУ 01413715) –86 556, 83 грн. основного боргу, 6 745, 01 грн. пені, 868, 95 грн. інфляційних нарахувань, 1 897, 59 грн. –3 % річних, 1 921, 37 грн. –судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 09.08.2012р.