Рішення № 25562898, 06.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-39/9855-2012 06.08.12

За позовом Приватного підприємства "Українська музика"

до Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»

про стягнення 14500,00 грн.

Суддя О.В. Гумега

Представники

від позивача: Демченко Д. С.

від відповідача: Бондаренко А. Д.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Українська музика" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»(відповідач) про стягнення 14500,00 грн. заборгованості на підставі Договору № 25/01/2011 про передачу майнових авторських прав у колективне управління від 25.01.2011 року (надалі Договір № 25/01/2011 від 25.01.2011 року).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 від 08.06.2012 року до Договору № 25/01/2011 від 25.01.2011 року за якою відповідач повинен був сплатити аванс в сумі 14500,00 грн в строк до 03.07.2012 року, проте відповідач договірні зобов"язання в частині здійснення ним авансового платежу не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-39/9855-2012 та призначено справу до розгляду на 06.08.2012 р. об 11:30 год.

03.08.2012 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про залучення до матеріалів справи письмових пояснень та доказів на виконання вимог ухвали суду від 24.07.12 року. Клопотання позивача судом задоволено.

03.08.2012 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав заяву на виконання вимог ухвали суду від 24.07.12 року. Заяву відповідача судом задоволено.

03.08.2012 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що позивач не являється належною особою, яка повинна отримувати дохід від використання об'єктів авторського права, а тому, відповідно до положень ст. 315 ЦК України, відповідач зазначив про те, що відмовляється від виконання грошового зобов'язання за Договором № 25/01/2011 від 25.01.2011 року і просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні, призначеному на 06.08.2012 року, здійснювався розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 06.08.2012 р. позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.08.2012 р. проти задоволення позовних вимог заперечував.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 06.08.2012 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких надані позивачем для залучення до матеріалів справи, Господарський суд міста Києва

в с т а н о в и в :

25 січня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №25/01/2011 про передачу майнових авторських прав у колективне управління.

Згідно п.2.1. Договору № 25/01/2011 від 25.01.2011 року позивач доручає відповідачу на території та у строк здійснювати управління на колективній основі його майновими правами на твори з каталогу та отримувати винагороду за їх використання.

Сторонами було підписано додаткову угоду №2 від 08 червня 2012 року до Договору № 25/01/2011 від 25.01.2011 року за якою відповідач повинен був сплати позивачу суму авансу в розмірі 14500,00 грн. в строк до 03 липня 2012 року (п. 1 додаткової угоди).

Судом встановлено, що позивач являється правовласником, який володіє майновими авторськими правами та суміжними правами і має право передавати дані права у колективне управління відповідним спеціалізованим організаціям, таким як відповідач. Дані права позивач набув у строкове платне володіння згідно Договору від 01 січня 2011 року, який було укладено між позивачем (субвидавцем) та Компанією Юніверсал Мюзік Паблішинг Юроуп Лімітед, яка зареєстрована за законодавством Великобританії (видавець).

Згідно п. 2 договору від 01 січня 2011 року, який було укладено між позивачем та Компанією Юніверсал Мюзік Паблішинг Юроуп Лімітед, видавець (Компанія Юніверсал Мюзік Паблішинг Юроуп Лімітед) надає через ліцензію виключно субвидавцю (позивачу) відповідно до умов Договору (включаючи, але не обмежуючись будь-якими утриманнями прав чи обмеженнями) наступні невиключні права на твори (якщо інше не визначено нижче) та кожний з них в тій мірі, в котрій видавець володіє або контролює ними на території (територія означає Україна) виключно через офлайн використання, зокрема:

1. (а) Невиключне право публічно виконувати, показувати, представляти, виробляти та відтворювати твори для виконання чи показу (але не включаючи основні права);

(b) oсновні права;

(с) обмежені друковані права;

(d) невиключне право сповіщати твори, включаючи, але не обмежуючись:

(і) радіо,

(іі) телебаченням,

(iii) кабельним розповсюдженням (цифровим чи іншим),

(іv) супутником,

та надалі передавати твори абонентам сервісу розповсюдження, включаючи, але не обмежуючись кабельним розповсюдженням з візуальним рядом чи без нього;

(е) надання вищенаведених права на виконання і права на сповіщення стосовно творів є чітко предметом прав будь-якої організації колективного управління, членом якого є або може бути видавець (або будь-який ліцензіар) і такі права можуть повністю або частково бути законно передані організаціям колективного управляння на території.

2. (а) Невиключне право з або без візуального ряду (відповідно до пункту (4) даного розділу) записувати, переписувати або іншим механічним чи електронним способом записувати або відтворювати за допомогою уже відомого чи створеного у майбутньому методу твори (включаючи, але без обмеження основних понять стосовно вищезгаданого, на відеодисках чи відеокасетах, чи інших подібних засобах) твори з метою створення фізичних копій і продавати, дистрибутувати чи іншим чином розповсюджувати такі записи, перевидання і репродукції.

3. (а) Невиключне право аранжувати та адаптувати твори і перекладати вірші і лібрето творів на мови території. Згадані аранжування, адаптації і переклади мають бути оригінальною власністю видавця або третьої сторони, про що буде оголошено видавцем;

(b) цим видавець ліцензує субвидавцю ті самі права у відношенні аранжувань, адаптацій і перекладів, які були ліцензовані субвидавцю відносно творів.

4. Відповідно до застосовних положень відповідних організацій колективного управління авторськими правами виключне право видавати невиключні ліцензії на території всіх країн світу на запис і/або синхронізацію творів до фільмів, касет та інших існуючих аудіо-візуальних творів, створених на території, і виготовляти копії таких записів, експортувати та імпортувати такі копії на території країн всього світу. Будь-яка така ліцензія на синхронізацію, надана відповідно до бланкетного договору між користувачем авторських прав і організаціями колективного управління правами, що мають юрисдикцію на території, вважається наданою з дозволу видавця. Така передача прав виконується окремо для (а) телевізійного продакшну, (b) реклами, (с) кінематографічних фільмів, (d) всіх інших аудіо-візуальних запитів, виключаючи невідомий Онлайн Запит, і (е) всі аудіо-візуальні запити, про які було відомо до чи після 1 січня 2011 року.

5. Відповідно до застосованого законодавства, виключне право збирати сто відсотків (100%) від загального доходу, що виникає зі справедливого чи іншого подібного встановленого законом відшкодування винагороди у зв'язку з відтворенням творів (окрім музики, викладеної у друкованому вигляді) на папері чи іншому подібному носії, зробленому за допомогою використання будь-якої фотографічної техніки чи іншим способом, що має подібний результат.

У встановлені додатковою угодою № 2 від 08.06.2012 року до Договору № 25/01/2011 від 25.01.2011 року строки, відповідач не сплатив позивачу аванс в розмірі 14500,00 грн., в порядку визначеному п. 1 додаткової угоди № 2 від 08.06.2012 року.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до відповідача з претензію № 10/7 від 10 липня 2012 року, з вимогою погасити заборгованість по платежу за Договором № 25/01/2011 від 25.01.2011 року та додатковій угоді до нього від 08.06.2012 року в розмірі 14500,00 гривень.

Відповідач заборгованість позивачу не сплатив, натомість, у відповіді на претензію № 1 від 19 липня 2012 року зазначив про те, що він не зобов'язаний платити оскільки у позивача 01 липня 2012 року закінчився строк володіння авторськими правами згідно договору від 01 січня 2011 року, а тому він не являється належною особою, яка має отримувати дохід від використання прав.

Відповідач також зазначив, що що згідно листа Компанії Юніверсал Мюзік Паблішинг Юроуп Лімітед від 27 червня 2012 року, починаючи із 30 червня 2012 року договір від 01 січня 2011 року, укладений між позивачем та Компанією Юніверсал Мюзік Паблішинг Юроуп Лімітед закінчився, а тому позивач не має більше жодних прав на збирання доходу та використання авторських та суміжних прав.

Відповідач вказує, що відповідно до листа Компанії Юніверсал Мюзік Паблішинг Юроуп Лімітед від 16 квітня 2012 року вбачається, що з 1 липня 2012 року позивач не має прав на збирання винагороди за використання прав на об'єкти авторського права, а також, що між Компанією Юніверсал Мюзік Паблішинг Юроуп Лімітед та іншою компанією вже підписано договір на використання прав.

Доводи відповідача відхилені судом як необґрунтовані, з огляду на те, що зі змісту договору від 01 січня 2011 року, укладеного між позивачем та Компанією Юніверсал Мюзік Паблішинг Юроуп Лімітед, вбачається, що існує процедура розірвання договору, яка повинна дотримуватися обома сторонами договору. Так п. 5 договору від 01 січня 2011 року передбачено, що компанія Юніверсал Мюзік Паблішинг Юроуп Лімітед може розірвати даний договір лише попередивши позивача не раніше як за три місяці, проте таким чином, щоб договір закінчувався 30 червня.

Доказів направлення позивачу пропозицій про розірвання договору від 01 січня 2011 року від імені компанії Юніверсал Мюзік Паблішинг Юроуп Лімітед, яка зареєстрована за законодавством Великобританії суду надано не було, рівно як і будь-яких інших доказів, що свідчили б про наміри компанії Юніверсал Мюзік Паблішинг Юроуп Лімітед розірвати договір від 01 січня 2011 року.

Листи надані відповідачем від 27 червня 2012 року та від 16 квітня 2012 року в яких стверджується про розірвання Договору від 01 січня 2011 року не приймаються судом в якості належних доказів з огляду на те, що з даних листів не вбачається їх підписання уповноваженою особою від імені компанії Юніверсал Мюзік Паблішинг Юроуп Лімітед, а також не вбачається, що вони були адресовані позивачу і були направлені особисто йому згідно п. 5 (1) та п. 17 Договору від 01 січня 2011 року.

Крім того, відповідач надав копії листів від 27 червня 2012 року та від 16 квітня 2012 року переклад яких з англійської на українську мову виконано перекладачем ОСОБА_3 Приватним нотаріусом Мельник Н. О. засвідчено лише справжність підпису перекладача ОСОБА_3 Оригінали зазначених листів не були подані суду для огляду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір від 01 січня 2011 року, який було укладено між позивачем та Компанією Юніверсал Мюзік Паблішинг Юроуп Лімітед, яка зареєстрована за законодавством Великобританії, являється чинним і діє протягом невизначеного строку до тих пір доки жодна із сторін договору не заявить про його розірвання в порядку п. 5 (1) Договору.

Судом також встановлено, що позивач являється правовласником авторських та суміжних прав згідно умов договору від 01 січня 2012 року, укладеного між позивачем та Компанією Юніверсал Мюзік Паблішинг Юроуп Лімітед, та має право виконувати всі дії згідно положень договору, в тому числі збирати дохід і роялті, а також інші права визначені п. 2 договору від 01 січня 2011 року. Відповідачем не доведено, що строк наданих прав за даним договором закінчився 30 червня 2012 року. Проте із умов договору також вбачається, що навіть після закінчення строку на використання наданих позивачу авторських та суміжних прав він має право отримувати дохід від використання таких прав протягом одного року від дати закінчення строку на використання авторських прав за договором від 01 січня 2011 року.

Станом на час подання позову до суду відповідач не сплатив позивачу аванс передбачений Договором № 25/01/2011 від 25.01.2011 року та додатковою угодою до нього від 08.06.2012 року в розмірі 14500,00 гривень, а тому позивач звернувся з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 14500,00 основного боргу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України), сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Аналогічна норма встановлена ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 14500,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при задоволенні позову - на відповідача.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в т.ч. визначено підстави такого повернення.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадку, встановленому пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється а порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Позивач при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1609,50 грн. Квитанцією № 3810036 від 19.07.2012 року позивач сплатив судовий збір в розмірі 1650,00 грн., оригінал якої наявний в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 44 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає поверненню зайво сплачений судовий збір в розмірі 40,5 грн. В іншій частині судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»(02152, м. Київ, вул. Березняківська, б. 8; ідентифікаційний код 37396233) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства "Українська музика" (01054, м. Київ, вул. Павлівська, б. 9; ідентифікаційний код 31629008) 14500,00 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) основного боргу, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

3. Повернути Приватному підприємству "Українська музика" (01054, м. Київ, вул. Павлівська, б. 9; ідентифікаційний код 31629008) з Державного бюджету України 40,5 грн. (сорок гривен 50 коп.) зайво сплачений судовий збір, перерахований квитанцією № 3810036 від 19.07.2012 року, оригінал якої залишити в матеріалах справи.

4. Видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.08.2012 р.

Суддя Гумега О. В.