Рішення № 25562837, 02.08.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/70/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.12 Справа № 5009/2331/12

Суддя Мойсеєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5009/2331/12

за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району, м. Запоріжжя,

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя,

про стягнення 1994,48 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді,

за участю представників сторін:

від позивача: Коновалов Д.В. (довіреність № 16/27 від 03.01.2012р., юрисконсульт Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району); Михайлова О.В. (довіреність № 13/27 від 03.01.2012р., юрисконсульт 2 категорії Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_6 1994,48 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором від 01.02.2004 р. № 817 про постачання теплової енергії в гарячій воді щодо оплати наданих послуг за липень 2011 року та за період з жовтня 2011 року по березень 2012 року.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509,526, 530, 625, 626, 640 Цивільного кодексу України, ст.193, 232, 276 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 22.06.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/70/12 та призначено розгляд справи на 19.07.2012 р.

Ухвалою господарського суду від 19.07.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 02.08.2012 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, невиконанням сторонами вимог суду в повному обсязі та для витребування додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 02.08.2012 р. були присутні лише представники позивача. За їх заявою розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву, не направив в судове засідання свого представника, не повідомив причин неявки.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилались на адресу відповідача, вказану в позовній заяві (АДРЕСА_1, 69096). Дана адреса станом на 19.07.2012 р. значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається із спеціального витягу з ЄДРПОУ, відповідач на час розгляду спору судом не виключений з цього реєстру.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 02.08.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, судом встановлено наступне.

01.02.2004 р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі повіреного КП "Теплові мережі Ленінського району " в особі директора Лайтермана І.А. (енергопостачальна організація, позивач по справі) та Приватним підприємцем Сосюрою Тетяною Миколаївною (споживач, відповідач по справі) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 817 (далі -договір). На орендоване нежитлове приміщення підвалу у будинку № 3 по вул. Добролюбова у м.Запоріжжі.

Відповідно до п. 1.2. договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 3.2.2. договору передбачений обов'язок споживача виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом VI договору.

Згідно з п. 5.1. договору облік теплової енергії проводиться на опалення та гаряче водопостачання розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.1. - 6.3. договору розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться в грошовій формі згідно з тарифами, встановленими у порядку, передбаченому діючим законодавством. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що підставою для розрахунків споживача з енергопостачальною організацією є акт надання послуг, підписаний обома сторонами, та рахунок.

Згідно п. 6.6. договору споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що цей договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.02.2004 р. до 31.01.2005 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення згоди сторін про його розірвання.

Матеріали справи свідчать, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму заборгованості за спожиту теплову енергію за липень 2011 року та за період з жовтня 2011 року по березень 2012 р.

Відповідно до письмових пояснень позивача, постачання теплової енергії відповідачу здійснювалось на орендоване нежитлове приміщення підвалу під майстерню з ремонту верхнього одягу по АДРЕСА_2, на потреби опалення.

Судом встановлено, що відповідач на момент укладення договору №817 користувався вищезазначеним приміщенням на підставі договору оренди № 27/13 від 29.10.2002р., укладеного з Комунальним підприємством «ВРЕЖО № 13».

З письмових пояснень Комунального підприємства «ВРЕЖО № 13»вбачається, що вищезазначений договір оренди припинив свою дію у зв'язку з приватизацією нежитлового приміщення відповідачем за договором купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності № 36/11 від 25.11.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було продано нежитлове приміщення підвалу по АДРЕСА_2, загальною площею 173,0 кв. м., ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, який був нотаріально посвідчений та зареєстрований 29.12.2011 р. відповідно до витягу з Державного реєстру право чинів № 10895641.

Згідно умов п. 6 вказаного договору купівлі-продажу від 29.12.2011р. право власності на придбане нерухоме майно виникає у покупця з моменту проведення державної реєстрації даного договору.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства та умов договору з дати нотаріального посвідчення та державної реєстрації зазначеного вище договору купівлі-продажу, а саме з 29.12.2011р., право власності на нежитлове приміщення перейшло до ОСОБА_5.

Враховуючи викладене, суд вважає, що нарахування позивачем відповідачу теплової енергії з 29.12.2011 р. по березень 2012 р. є необґрунтованим, оскільки відповідач продав зазначене приміщення іншому власнику, а отже не споживав теплову енергію за цей період.

Пунктом 10.6. договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 817 від 01.02.2004 р. передбачено, що у разі розірвання договору оренди між споживачем і власником приміщення, а також при продажі власного приміщення іншому власнику, споживач не звільняється від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію.

Крім того, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживачі послуг мають повне право сплачувати лише ті послуги, які цим споживачам фактично надавались.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»№ 2633-IV від 02.06.2005 р. споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Також згідно з п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Таким чином, обґрунтованим є нарахування позивачем суми заборгованості за спожиту теплову енергію за липень 2011 року та за період з жовтня 2011 року по 28.12.2011 р.

За вказаний період позивачем відпущено відповідачу теплову енергію на суму 773,10 грн., що підтверджується помісячними актами приймання-передачі теплової енергії:

за липень 2011 р. -акт приймання-передачі теплової енергії від 31.07.2011 р. на суму 43,94 грн.;

за жовтень 2011 р. -акт приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2011 р. на суму 112,88 грн.;

за листопад 2011 р. - акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2011 р. на суму 308,14 грн.;

за грудень 2011 р. -акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2011 р. на суму 308,14 грн.

За грудень 2011р. відповідно до акту приймання передачі теплової енергії підлягає сплаті сума боргу в розмірі 308,14 грн., яка нарахована за 31 день місяця.

З врахуванням визначеного судом періоду за грудень 2011 р. підлягає сплаті сума боргу в розмірі 278,32 грн., яка нарахована за 28 днів місяця, тобто по 28.12.2011 р.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію за липень 2011 року та за період з жовтня 2011 року по 28.12.2011 р. складає 743,28 грн.

Відповідно до письмових пояснень позивача, кількість спожитої відповідачем теплової енергії визначалась розрахунковим способом.

Для розрахунку застосовано тарифи, затверджені рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.01.2011 р. № 39, які діють з 05.02.2011 р. -14700,456 грн. з ПДВ за одиницю приєднаного теплового навантаження та 495,192 грн. з ПДВ за спожиту теплову енергію. Також застосовані тарифи, затверджені рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 432 від 07.10.2011 р., які діють з 01.10.2011 р. -771,10 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) за теплову енергію.

На підставі актів позивачем виписано рахунки на оплату № 817/1 від 08.08.2011р., 07.11.2011р., 07.12.2011р., 31.12.2011р.

Акти та рахунки на оплату направлялися на адресу відповідача поштою, що підтверджується реєстрами на відправлення рахунків та актів виконаних робіт за липень 2011 р. та з жовтня 2011 р. -по грудень 2011 р.

Акти за липень 2011 р. та з жовтня 2011 р. -по грудень 2011 р. відповідачем не підписувалися і не поверталися позивачу.

Відповідно до пояснень позивача, система опалення приміщення, орендованого відповідачем, є невід'ємною частиною системи опалення житлового будинку по АДРЕСА_2. Опалення приміщення є централізованим. Факт постачання теплової енергії відповідачу на потреби опалення підтверджується актом готовності житлового будинку по АДРЕСА_2, до опалювального періоду 2011-2012 р. та довідкою.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату за спожиту теплову енергію 21.10.2011 р. в розмірі 44,00 грн., з яких позивачем зараховано в погашення суми боргу за спірний період 0,06 грн., що підтверджується копією банківської виписки.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 743,22 грн. (нараховано 743,28 грн. -оплачено 0,06 грн. = 743,22 грн.).

На час розгляду справи заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію в розмірі 743,22 грн. не погашена.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В ч. 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 743,22 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, у стягненні 1251,26 грн. суд відмовляє.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, 69096, ІНН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ «Метабанк» м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, установа банку: філія -Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) 743,22 грн. (сімсот сорок три грн. 22 коп.) основного боргу та 599,76 грн. (п'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 76 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 07.08.2012 р.