Рішення № 25562732, 08.08.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.08.12 Справа № 36/5005/5911/2012

За позовом Прокурора Красногвардійського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 9 103, 64 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Тесля М.М.

Представники:

За участю помічника прокурора Коваля Ю.Ю., довіреність №к.3вих-12 від 21.06.2012

від Позивача -1: не з'явився

від Позивача - 2: Сеіна Т.С., довіреність №55 від 06.01.2012

від Відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (надалі - Позивач1), комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради (надалі -Позивач2) звернувся до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9 103,64 грн. за договором №654 на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 01.03.2007.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Прокурор та Позивач2 посилаються на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію за період з березня 2009 року по лютий 2011 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №654 на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 01.03.2007 з додатком 1 до нього, рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1345 від 25.05.2009 «Про тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, що надаються МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» та КП «Теплоенерго»з додатком 2 до нього, лист вих. №2152 від 04.06.2009, рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3363 від 27.10.2008 з додатком 1, рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №450 від 25.02.2008, претензію вих. №629 від 11.02.2012, рахунки за період з березня 2009 року по лютий 2011 року, акти здачі-приймання теплової енергії за Договором №654 від 01.03.2007 за період з березня 2009 року по лютий 2011 року, платіжне доручення №234/269 від 06.12.2009.

Прокурор та Позивач2 керуючись п.6.2. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просять стягнути з Відповідача, заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 8 018,42 грн., інфляційні втрати у сумі 675,71 грн., три проценти річних у сумі 409,51 грн.

Позивач1 в судові засідання 24.07.2012, 07.08.2012 не з'явився, пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №20170941, №20231045.

Відповідач у призначені на 24.07.2012, 07.08.2012 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 06.08.2012 підтверджено місцезнаходження Відповідача за вказаною у позовній заяві адресою: 49008, АДРЕСА_1.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представників Позивача1, Відповідача документально підтверджена не була, надані Прокурором та Позивачем2 матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Позивача1, Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи 24.07.2012 відкладався до 07.08.2012 в зв'язку з неявкою Позивача1, Відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази до матеріалів справи відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення Прокурора, представника Позивача2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2007 Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради (Позивач2, Постачальник) та фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (Відповідач, Споживач) уклали договір №654 на відпуск теплової енергії для потреб опалення (надалі - Договір) відповідно до умов якого Позивач2 взяв на себе зобов'язання здійснювати відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення Відповідачу по його об'єкту, розміщеному за адресою: вул. Робоча, 87 від джерела теплопостачання: Уральська, 19 (п.1 Договору).

Пунктом 10.1. Договору встановлений строк його дії з дня підписання до 31.12.2007. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмової заяви однієї зі сторін (п.10.6. Договору).

Відповідно до п.5 Договору, ціна одиниці теплової енергії (1 Гкал) згідно тарифів, затверджених Рішенням органів місцевого самоврядування від 16.10.2006 №3712 складає (разом з ПДВ) - 251,77 грн.

Згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3363 від 27.10.2008, тариф на теплову енергію встановлений у розмірі 496,00 грн. з ПДВ за 1 Гкал.

Згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1345 від 25.05.2009, з 02.06.2009 тариф на теплову енергію складає 744,50 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), про що Відповідачу був направлений лист вих. №2152 від 04.06.2009.

Відповідач, відповідно до п.3.2.1 Договору, взяв не себе зобов'язання виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені Договором.

Порядок та умови оплати за теплову енергію встановлені розділом 6 Договору. Як вбачається з п.6.2. Договору, Споживач зобов'язаний щомісячно, до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок Споживач здійснює до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування або через касу Постачальника.

Виходячи з наданих Прокурором, Позивачем2 Договору, рахунків за період з березня 2009 року по лютий 2011 року, актів здачі-приймання теплової енергії за Договором за аналогічний період, Відповідач протягом періоду з березня 2009 року по лютий 2011 року спожив 11,098 Гкал теплової енергії, загальною вартістю 8 109,25 грн. з ПДВ.

Відповідач оплату за спожиту теплову енергію здійснив частково, сплативши в грудні 2009 року 90,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням №234/269 від 06.12.2009. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем2 склала 8 018,42 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, в разі прострочення боржник повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованість за спожиту, але не оплачену теплову енергію в сумі 8 018,42 грн., три проценти річних -409,51 грн. (за період прострочення з 21.04.2009 по 27.03.2012), інфляційні втрати -675,71 грн. (за період з травня 2009 року по лютий 2012 року).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Прокурора, Позивача2, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача2 9 103,64 грн. за договором №654 на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 01.03.2007 підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Положеннями ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити інфляційні і річні за весь час прострочення. Зобов`язання з оплати інфляційних та річних не обумовлено вимогою кредитора, а існує протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов`язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий Позивачем2 договір №654 на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 01.03.2007 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача2 та Відповідача, а отже є укладений.

Виходячи з п. 6.2. Договору умови оплати - до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування або через касу Постачальника.

Позивач2 в березні 2009 року - лютому 2011 року здійснив на адресу Відповідача постачання теплової енергії обсягом 11,098 Гкал, загальною вартістю 8 109,25 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунками за період з березня 2009 по лютий 2011 року, та актами здачі-приймання теплової енергії за Договором за аналогічний період.

Проте Відповідач оплату за теплову енергію здійснив частково в сумі 90,83 грн. (платіжне доручення №234/269 від 06.12.2009).

Таким чином, вимоги Прокурора, Позивача2 щодо стягнення з Відповідача заборгованості за відпущену теплову енергію в сумі 8 018,42 грн. (8 109,25 грн. - 90,83 грн.) підлягають задоволенню в повному обсязі

Здійснені Позивачем2 розрахунки 3% річних та інфляційних втрат відповідають обставинам справи, а тому вимоги Прокурора, Позивача2 про стягнення 3 % річних у розмірі 409,51 грн. та інфляційних втрат у розмірі 675,71 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача в дохід Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49008, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Теплоенерго»Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 22, код ЄДРПОУ 32688148, р/р 26001004833001 в ПАТ КБ «Надра»ДРУ, МФО 306016) 8 018,42 грн. (вісім тисяч вісімнадцять гривень 42 копійки) основного боргу; 675,71 грн. (шістсот сімдесят п'ять гривень 71 копійка) інфляційних втрат; 409,51 грн. (чотириста дев'ять гривень 51 копійка) 3% річних.

Стягнути фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49008, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України (одержувач - Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891) 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.08.2012

Суддя А.Є. Соловйова