Рішення № 25562532, 06.08.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2012 р. Справа № 5004/787/12

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді -Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Ваврик Тетяна Миколаївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус К" до товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс" про стягнення 119 128, 44 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Перевозник П.М. - представник (дов. № 8 від 22.11.2010 р.)

від відповідача: Кузьмін О.В. - виконуючий обов'язки директора

В судовому засіданні 01.08.2012 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус К" звернулося в суд з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Техно - Сервіс Плюс" 51 998, 00 грн. боргу згідно договору поставки № 301 від 20.10.2011р.

Ухвалою господарського суду від 27.06.2012 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

11.07.2012р. представник позивача подав заяву про доповнення позовних вимог, в якій збільшив розмір позовних вимог, у зв'язку з даною заявою та неявкою представника відповідача в судове засідання, було відкладено розгляд справи.

25.07.2012 р. з метою надання сторонам можливості укласти мирову угоду, для повного та всебічного розгляду справи розгляд справи був відкладений.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус К" звернулося в суд з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Техно - Сервіс Плюс" 51 998, 00 грн. боргу згідно договору поставки № 301 від 20.10.2011 р.

Позов мотивувало тим, що 20.10.2011 р. між сторонами було укладено договір поставки № 301.

Згідно п. 1.1. договору постачальник (позивач) зобов'язується передати покупцю (відповідачу) нафтопродукти, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах та в стоки обумовлені цим договором та додатковими угодами до нього.

Згідно з п. 3.1. договору, ціна, кількість та асортимент кожної конкретної партії нафтопродуктів узгоджувались сторонами та відображались у відповідних рахунках - фактурах та видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата вартості кожної окремої партії нафтопродуктів здійснюється по повній передоплаті, якщо інше не передбачено відповідним рахунком - фактурою та/або додатковою угодою до цього договору.

29.12.2011 р. позивач передав у власність відповідача нафтопродукти загальною вартістю 253 998,00 грн., а саме: бензин А95 у кількості 19 760 л. та бензин А-92 у кількості 9 430 л., всього на суму 253 998,00 грн., доказом чого є видаткова накладна № 1480 від 29.12.2011 р., а також довіреність серії ЯОЧ № 261/2 від 29.12.2011 р., виданою відповідачем.

На виконання умов договору відповідач частково сплатив вартість поставленого товару на суму 202 000,00 грн. за період з 29.12.2011 р. по 01.06.2012 р.

Проте заборгованість в сумі 51 998,00 грн. станом на момент подачі позову залишилась.

У заяві про доповнення позовних вимог, позивач збільшив суму заявлену до стягнення включивши до неї 5 383,98 грн. пені, 59 523,10 грн. штрафу, 845,79 грн. суми індексу інфляції та 1 377,57 грн. 3 % річних. Всього - 119 128,44 грн., які просив стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснив, що борг за поставлену продукцію буде сплачено найближчим часом, а також і штрафні санкції, оскільки вони в договорі передбачені.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

20.10.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус К" та товариством з обмеженою відповідальністю "Техно - Сервіс Плюс" було укладено договір поставки № 301 (а.с.9-13).

Згідно п. 1.1. договору постачальник (позивач) зобов'язується передати покупцю (відповідачу) нафтопродукти, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах та в стоки обумовлені цим договором та додатковими угодами до нього.

Предметом договору є світлі та інші нафтопродукти.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу нафтопродукти загальною вартістю 253 998,00 грн., а саме: бензин А95 у кількості 19 760 л. та бензин А-92 у кількості 9 430 л., всього на суму 253 998,00 грн., що підтверджує видаткова накладна № 1480 від 29.12.2011 р. (а.с.15), а також довіреність серії ЯОЧ № 261/2 від 29.12.2011 р., виданою відповідачем (а.с.16).

Згідно з п. 3.1. договору, ціна, кількість та асортимент кожної конкретної партії нафтопродуктів узгоджувались сторонами та відображались у відповідних рахунках - фактурах та видаткових накладних (а.с.14-15).

Відповідно до п. 3.2. договору оплата вартості кожної окремої партії нафтопродуктів здійснюється по повній передоплаті, якщо інше не передбачено відповідним рахунком - фактурою та/або додатковою угодою до цього договору.

На виконання умов договору відповідач частково сплатив вартість поставленого товару на суму 202 000,00 грн. за період з 29.12.2011р. по 01.06.2012р.

Проте заборгованість в сумі 51 998,00 грн. станом на момент подачі позову залишилась.

Згідно п. 5.3. договору, передбачено, що у випадку затримки покупцем оплати або неповної оплати за товар більше ніж на 3 календарні дні, від дати відвантаження, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за весь час прострочення.

Крім того, згідно з п. 5.4. укладеного договору, у випадку прострочення покупцем оплати за товар більше ніж на 3 календарні дні від дати відвантаження, покупець додатково до пені, сплачує постачальнику штраф у розмірі 0,5 % від вартості неоплаченого товару. Вказаним пунктом договору також передбачено, що у випадку коли прострочення покупцем оплати за товар триває 10 (десять) чи більше календарних днів від дати відвантаження, розмір вказаного штрафу збільшується на 0,5, % від вартості неоплаченого товару кожні наступні 10 (десять) календарних днів.

При цьому, пункт 5.5. укладеного між Позивачем та Відповідачем договору передбачає, що при нарахуванні штрафних санкцій заданим договором не застосовуються норми ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись ст. 22 ГПК України позивач заявив про доповнення позовних вимог, викладених у позовній заяві, додатковими вимогами про стягнення з відповідача інфляційних втрат за час прострочення в сумі 845,79 грн.; пені в сумі 5 383,98 гри.; штрафу в сумі 59 523,10 гри., а також 3 % річних від простроченої суми боргу - 1 377,57 грн.

Таким чином, з урахуванням викладених вище вимог, загальна ціна позову становить 119 128,44 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України згідно поданих розрахунків нараховано 845,79 грн інфляційних втрат за час прострочення, пені в сумі 5 383,98 гри.; штрафу в сумі 59 523,10 гри., а також 1 377,57 грн. 3 % річних від простроченої суми боргу (а.с. 25-29).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, виконання належним чином зобов'язань позивачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів відповідачем, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 382, 56 грн., згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 20, 144, 173, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс" (вул. Прикордонників, 7-А, с. Старовойтове, Любомльський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 34313877) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус К" (вул. Орловського, 8/1, м. Київ, 04060, код ЄДРПОУ 33345248) 119 128,44 грн. заборгованості за договором поставки, з яких 51 998, 00 грн. -боргу, 5 383, 98 грн. -пені, 1 377, 57 грн. -3% річних, 845,79 грн. -індексу інфляції, 59 523, 10 грн. - штрафу та 2 382, 56 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення буде складено протягом 5 днів з моменту проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Суддя І. О. Гарбар

Повний текст рішення

складено та підписано

06.08.12