Постанова № 25562044, 31.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р. Справа № 5023/7506/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2012р.у справі№5023/7506/11 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Всіпр"до1. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра"провизнання правочину дійсним та стягнення коштів,та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра"до1. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Всіпр" 3. Харківської міської радиза участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 2. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області провизнання права власності,за участю заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської радиза участю заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської радиРозпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 30.07.2012р. №03.07-05/560 у зв'язку з відпусткою судді Запорощенка М.Д., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий -Шевчук С.Р., судді: Акулова Н.В., Владимиренко С.В.

За участю прокурора: Ходаківський М.П., посв.№18;

представників

- позивача за первісним позовом: не з'явилися;

- відповідача1 за первісним позовом: не з'явилися;

- відповідача2 за первісним позовом: Пересада Н.І., дов. б/н від 14.06.2012р.;

- третьої особи1: Сизова Л.В., дов. №010-00/6259 від 17.09.2010р.;

- третьої особи2: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Всіпр" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом та заявою про уточнення позовних вимог до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" про визнання дійсним попереднього договору, укладеного 13.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Всіпр", Товариством з обмеженою відповідальністю "Таміра", Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та стягнення солідарно з відповідачів попередньої оплати на суму 30000грн.

Поряд з цим, 15.09.2011р. відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Таміра" звернулося до господарського суду Харківської області з зустрічним позовом до ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Всіпр", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", Інспекції ДАБК в Харківській області, Харківської міської ради про визнання за ТОВ "Таміра" права власності на нежитлову будівлю літера "У-2", розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 37755,9кв.м.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.11.2011р. у справі №5023/7506/11 (суддя Тихий П.В.) в задоволенні первісного позову ТОВ "Всіпр" відмовлено повністю. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" задоволено в повному обсязі, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Таміра" право власності на нежитлову будівлю літера "У-2", розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 37755,9кв.м.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. у справі №5023/7506/11 (колегія суддів у складі головуючого судді Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.) апеляційні скарги задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2011р. у справі №5023/7506/11 в частині задоволення зустрічного позову скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні зустрічного позову відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2011р. у справі № 5023/7506/11 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" на користь Харківської міської ради 12750грн. сплаченого судового збору.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Таміра" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та додатковими поясненнями до неї, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2011р. у справі №5023/7506/11.

Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" подано письмові пояснення з проханням задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. та залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2011р. у справі №5023/7506/11.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу з додатковими поясненнями до неї, письмові пояснення на неї, заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представників учасників судового процесу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 13.02.2007р. між ТОВ "Всіпр" та ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Таміра" укладено попередній договір, за умовами якого ТОВ "Таміра" зобов'язується передати в майбутньому у власність ТОВ "Всіпр" майно нежитлові приміщення цокольного поверху №1-60, 1-го поверху №1-75, 77-130, 2-го поверху №1-89 в літ. "У-2", які розташовані в АДРЕСА_1, що належить ТОВ "Таміра" на праві власності, а ТОВ "Всіпр" зобов'язується прийняти це майно та сплатити за нього відповідну грошову суму за умови укладання в майбутньому (у строк до 01.04.2007р.) між сторонами відповідної угоди згідно чинного законодавства України. За умовами п.1.7 цього договору, відповідач-1 за первісним позовом зобов'язався солідарно відповідати за виконання відповідачем-2 за первісним позовом умов цього договору перед позивачем за первісним позовом та нести усі права та обов'язки як поручителя згідно чинного законодавства.

Як зазначено попередніми судовими інстанціями, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на перерахуванням ним 30000грн. відповідачу-2 в якості передплати.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 ГПК України, врахував приписи ч.5 ст.203 ЦК України, ненадання позивачем доказів виконання умов попереднього договору щодо перерахування грошових коштів у розмірі 30000грн. на рахунок відповідача-2, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у позивача наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та укладати договір купівлі-продажу у майбутньому.

Поряд з цим, врахував приписи ч.1 ст.635, ч.1 ст.655, ч.1 ст.657 ЦК України, надав правову оцінку попередньому договору, вірно встановив домовленість в ньому сторін у майбутньому укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна та укладення сторонами попереднього договору лише в письмовій формі без нотаріального посвідчення, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні позову про визнання дійсним попереднього договору від 13.02.2007р. та відмовив у стягненні солідарно з відповідачів попередньої оплати на суму 30000грн., внаслідок їх неперерахування позивачу відповідачем-2, з чим погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін в цій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Водночас судами попередніх інстанцій з'ясовано, що ТОВ "Таміра" є власником нежитлового приміщення літ. "У-2", що розташоване за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.06.2005р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №2440, реєстраційний номер правочину 679281 від 29.06.2005р. (що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів за №1162163), зареєстрованому у КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 27.07.2007р. номер запису 5327 в книзі 1, реєстраційний номер: 11243771 згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №7663929. Нерухоме майно за цим договором передано відповідачу-2 актом прийому-передачі від 29.06.2005р.

Рішенням XLІV сесії Харківської міської ради IV скликання від 23.12.2005р. №247/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" надано ТОВ "Таміра" в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на період реконструкції нежитлових будівель літера -"У-2" та літера "Т-5" під торговельно-складські, виробничі та адміністративні приміщення з будівництвом навісів, топочної, прохідної та вантажно-розвантажувального майданчику та автостоянками (але не пізніше здачі об'єкту до експлуатації) до 01.12.2009р. та на період експлуатації об'єкту до 01.12.2030р. На виконання цього рішення 28.03.2006р. укладено договір оренди земельної ділянки, переданої ТОВ "Таміра" за актом приймання-передачі від 28.03.2006р. Протягом 2008-2010р.р. ТОВ "Таміра" здійснено реконструкцію нежитлової будівлі літери "У-2", зокрема, знесено не несучі перегородки та при поточній інвентаризації змінено нумерацію приміщень цокольного поверху з №1-60, 1-го поверху №1-75, 77-130, 2-го поверху №1-89 на приміщення цокольного поверху №1-6, 8-31, 35, 38-41, 44, 46, 47-54, 56-60, 1-го поверху №1-12, 14-15, 26-30, 32-42, 46-51, 53-57, 63, 64, 66-68, 71-73, 78, 83-90, 99, 100, 102-130, 2-го поверху №1-25, 30, 31, 33, 36, 37, 39, 40-89 та уточнено загальну площу приміщень, яка становить 36886,8кв.м. В результаті самочинної реконструкції нежитлової будівлі літери "У-2", загальна площа об'єкту становить 37755,9кв.м. За результатами проведеної у березні 2011р. КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" технічної інвентаризації встановлено, що приміщення цокольного, 1-го, 2-го поверхів самочинно реконструйовані з добудовою приміщень цокольного поверху, частини приміщення № 53 площею 104,8м.кв., приміщень №№ 48, 49, 51, 52, антресолі 1-го поверху №112, 113, 145-164, антресолі 2-го поверху №109. При цьому, місцевим господарським судом зазначено, що технічний висновок про стан реконструйованої нежилої будівлі літ. "У-2" по АДРЕСА_1 та можливості його подальшої експлуатації свідчить, що будівельні конструкції нежитлових приміщень знаходяться в задовільному стані виконання будівельних робіт, достатній міцності та стійкості окремих конструктивних елементів та будівлі в цілому.

Врахував вищевикладені обставини, приписи ст.ст.376, 392 Цивільного кодексу України, встановив, що спірний об'єкт є об'єктом самочинного будівництва, оспорення права власності ТОВ "Таміра" на нежитлову будівлю літера літ. "У-2" по АДРЕСА_1 позивачем за первісним позовом шляхом подання відповідного позову до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", наявність передачі в оренду земельної ділянки за вказаною адресою під реконструкцію, відсутність погіршення стану вказаного об'єкту, не суперечність проведених ТОВ "Таміра" робіт з реконструкції вимогам діючого законодавства та не порушення прав третіх осіб, суд першої інстанції підставно задовольнив зустрічний позов.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням, передбачених Цивільним і Господарським кодексами України, засобів захисту.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Загальні засади здійснення будівництва об'єктів нерухомості визначені у статті 375 Цивільного кодексу України, за приписами якої власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Отже, право на забудову земельної ділянки, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до статті 22 Закону України "Про основи містобудування". При цьому під правом на забудову (будівництво) розуміється можливість користувача земельної ділянки здійснювати на ній будівництво у порядку, встановленому законом.

Недотримання особами, що здійснюють будівництво, вимог, передбачених ст.375 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання такого будівництва самочинним.

Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в ст.376 вказаного Кодексу, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі - самочинному будівництві були порушені. Відповідно до вказаної статті житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Отже, суть самочинного будівництва обумовлює презумпцію неможливості виникнення права власності на неправомірно збудований об'єкт. Це означає, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на нього, оскільки будівництво було здійснене без дотримання передбаченого законом порядку його здійснення і не може бути законною підставою для виникнення права власності на такий об'єкт.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна вправі пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм матеріального права, вбачається, що визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду можливе за наявності певних умов, а саме: надання забудовнику земельної ділянки у встановленому порядку, відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки, відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб та відсутність порушень будівельних норм і правил.

Як це вірно було встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Таміра", як власник об'єкту нерухомого майна ("У-2", що розташоване за адресою АДРЕСА_1), що розташований на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та передана ТОВ "Таміра" в оренду для реконструкції нежитлових будівель літера -"У-2" та літера "Т-5" під торговельно-складські, виробничі та адміністративні приміщення з будівництвом навісів, топочної, прохідної та вантажно-розвантажувального майданчику та автостоянками (але не пізніше здачі об'єкту до експлуатації) та для експлуатації об'єкту до 01.12.2030р., здійснило комплекс будівельних робіт - реконструкцію літери "У-2", в результаті яких знесено ненесучі перегородки та добудовано приміщення цокольного поверху, частини приміщення № 53 площею 104,8м.кв., приміщень №№48, 49, 51, 52, антресолі 1-го поверху №112, 113, 145-164, антресолі 2-го поверху №109, в результаті яких збільшилась площа нерухомого майна і що ця реконструкція виконана без належних дозволів та проектних документів. Проте, за технічним висновком про стан реконструйованої нежилої будівлі літ. "У-2" по АДРЕСА_1 та можливості її подальшої експлуатації, будівельні конструкції нежитлових приміщень знаходяться в задовільному стані в результаті виконаних будівельних робіт, достатній міцності та стійкості окремих конструктивних елементів та будівлі в цілому. Будь-які застереження щодо можливості експлуатації в Технічному висновку відсутні.

Отже, місцевим судом обґрунтовано зроблений висновок про те, що оскільки позивач за зустрічним позовом отримав земельну ділянку з метою реконструкції приміщення, реконструйоване нерухоме майно придатне до експлуатації без застережень, непорушення прав інших осіб, тому за позивачем можливо визнати право власності на вказану у позові будівлю. При цьому, у даному випадку, сам по собі лише факт відсутності необхідної проектно-будівельної та дозвільної документації не може бути підставою для відмови у позові.

Натомість суд апеляційної інстанції не погодившись з таким висновком суду першої інстанції зазначеного не врахував, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог, чим припустився порушень наведених норм матеріального права, у зв'язку з чим прийнята у справі постанова апеляційного господарського суд підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення місцевого господарського суду, прийнятого у відповідності до норм діючого законодавства з урахуванням всіх обставин справи.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. у справі №5023/7506/11 скасувати, рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2011р. у справі №5023/7506/11 залишити в силі.

Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: Н. Акулова С. Владимиренко