Ухвала суду № 25561969, 03.08.2012, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/680/2012

УХВАЛА

Іменем України

03 серпня 2012 року м.Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого судді Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Нескоромної Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Люботин скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника відділу державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції Харківської області

ВСТАНОВИВ:

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії начальника відділу державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції Харківської області, вчинені останньою при виконанні виконавчого листа № 2026/2-581/11, виданого Люботинським міським судом Харківської області 04.04.2012р.

Скаржник вказує, що державним виконавцем було неправомірно проведено опис та арешт майна боржника в рамках виконавчого провадження. Під час проведення опису були допущені наступні порушення: опис проведено за відсутності боржника, який не був попереджений про його проведення; кількість осіб, які приймали участь у проведенні опису більша, ніж вказано в акті опису та арешту, а також неправомірно проводилась фото- та відео-зйомка; майно передано на збереження зацікавленій особі; в акті не вказано, що донька боржника заперечувала проти проведення опису та арешту майна; оцінка майна, визначена державним виконавцем не відповідає дійсній вартості майна.

В судове засідання скаржник не з'явився, подав заяву, в якій просив розглянути скаргу без його участі.

Під час судового розгляду встановлено наступне.

Відповідно до виконавчого листа № 2026/2-581/11, виданого Люботинським міським судом Харківської області 04.04.2012р., належить стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1, суму боргу за договором позики в розмірі 110174,00 грн.(стодесять тисяч стосімдесят чотири грн.), і пеню за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 70313,53 грн.(сімдесят тисяч триста тринадцять грн. 53 коп.) на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який проживає за адресою АДРЕСА_2

Постановою державного виконавця № 32052279 від 05.04.2012р. відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом та надано боржнику строку для добровільного виконання до 11.04.2012р.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана боржником 10.04.2012р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

20 квітня 2012 року державним виконавцем, за участю понятих та представника стягувача, було здійснено вихід до домоволодіння боржника за адресою: АДРЕСА_1, з метою проведення виконавчих дій, а саме виявлення майна боржника для звернення на нього стягнення, оскільки у добровільному порядку рішення суду виконане не було.

Однак провести вказані виконавчі дії виявилось неможливим в зв'язку з відсутністю боржника.

25 квітня 2012 року державним виконавцем, за участю двох понятих, представника стягувача, двох працівників Люботинського МВ ГУ МВС України в Харківській області, проведено опис та арешт майна боржника, а саме житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. В акті зазначено, що під час проведення виконавчих дій була присутня донька боржника ОСОБА_3. Також даний факт підтверджується самим боржником у скарзі. Однак, від підписання акту вона відмовилась.

Боржник, вважаючи, що дії державного виконавця щодо проведення опису та арешту майна є неправомірними, оскаржив їх до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення державного виконавця, представника стягувача, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про те, що скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон № 606) встановлено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зміст дій, які повинен вчиняти державний виконавець з приводу примусового виконання судових рішень, передбачений, зокрема, статтею 57 зазначеного Закону, відповідно до якої арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону № 606 майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що акт опису та арешту майна, складений державним виконавцем, відповідає вимогам Закону № 606 та п. 5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року (далі за текстом - Інстукція).

Посилання скаржника на те, що під час проведення виконавчих дій були присутні інші особи, не вказані в акті, не ґрунтується на доказах.

Згідно п. 5.6.9 Інструкції відсутність боржника не може бути перешкодою для проведення опису майна. У таких випадках опис майна громадян здійснюється в присутності його представника, одного з повнолітніх членів сім'ї боржника, а за їх відсутності - за участю представника житлово-експлуатаційної організації або представника органів державної влади та місцевого самоврядування (при цьому державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного дня направити копію акта опису й арешту майна боржнику).

Згідно акту опису та арешту майна при проведенні вказаних виконавчих дій були присутні два представника органу державної влади - працівники Люботинського МВ ГУ МВС України в Харківський області ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Майно передано під розписку на зберігання ОСОБА_6, який не є стороною виконавчого провадження, виходячи з чого суд відхиляє посилання скаржника на те, що зберігач є зацікавленою особою.

Стосовно скарги в частині невідповідності вартості майна, вказаній в акті, його дійсній вартості, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 58 Закону № 606 визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до п. 5.7.2 Інструкції якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем, останній запрошує експерта (спеціаліста) для визначення вартості майна. Витрати на призначення експерта несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем.

Аналізуючи викладені норми, суд вважає, що оцінка нерухомого майна боржника є самостійною стадією виконавчого провадження, яка проводиться з обов'язковою участю суб'єкта господарювання, який провадить професійну оціночну діяльність.

Водночас, вимоги п. 5.6.6 Інструкції зобов'язують державного виконавця вказати в акті опису оцінку описаного майна, на яке накладається арешт.

Отже, вартість майна, зазначена державним виконавцем в акті, не може вважатись оцінкою майна у розумінні ст. 58 Закону № 606 та розділі 5.7 Інструкції.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що державний виконавець під час проведення опису та арешту майна боржника діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року.

Керуючись ст. 208-210, 223, 293, 294, 296, 386, 387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника відділу державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції Харківської області.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О. В. Зінченко