Ухвала суду № 25561705, 08.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 року справа №2а/0570/4265/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Яманко В.Г., Попова В.В.

при секретарі Газарян А.В.

з участю представника третьої особи Куріцького Р.В.

представника відповідача Шевченко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Єнакіївської об'єднаної Державної податкової інспекції в Донецької області Державної податкової служби, до якої приєдналася Шахтарська об'єднана Державна податкова інспекція в Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/4265/2012 за позовом Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» до Шахтарської об'єднаної Державної податкової інспекції в Донецької області Державної податкової служби третя особа - Єнакіївської об'єднаної Державної податкової інспекції в Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 19.01.2012р. №0000022341/0/25 яким визначено податкове зобов'язання по надходженню від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 33525,11 грн, з якої основний платіж 31056,18 грн та штрафна санкція у розмірі 2467,93грн та податкового повідомлення-рішення №00000032341/0/26, яким визначено податкове зобов'язання по платежу - інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища у сумі 5636,95грн, з якої основний платіж 4509,56грн та штрафна санкція у розмірі 1127,39 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що при обрахуванні збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку він керувався рішенням Донецької обласної ради від 17.08.1999 року №28/7-177 «Про додатковий перелік забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди та скиди в навколишнє природне середовище». Цим рішенням речовина «метан» включена до додаткового переліку забруднюючих речовин та для неї встановлені нормативи збору.

Нарахування екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами викидів за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року проводилось згідно ст.243 Податкового кодексу України, а саме: для основних забруднюючих речовин - згідно п.243.1; для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1, згідно пункту 243.2 по класу небезпечності; для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пунктів 243.1 та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю) згідно пункту 243.3 (в залежності від орієнтовано безпечного рівня впливу речовин). Виходячи з того, що до переліку речовин, які входять до вуглеводнів відносяться толуол, ксилол, уайт-спірит та інші, ставки податкового збору приймалися диференційно, в залежності від класу небезпеки або ОБРВ.

У той самий час така забруднююча речовина відсутня у переліку забруднюючих речовин, який наведений у додатках до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №303 та пізніш у ст.243 Податкового кодексу України (для яких безпосередньо встановлений норматив збору або ставка податку).

Розрахунок екологічного податку за викиди метану в атмосферне повітря проводився згідно пункту 243.3 статті 243 Податкового кодексу України. Так як для метану орієнтовно безпечний рівень впливу становить більш ніж 50 мг/м куб., то ставка податку для розрахунку приймається по шкалі впливу сполук 0.1>10 мг/м куб. і становить у 2011 році 23,0грн./т.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2012р. позов задоволений частково.

Визнане недійсним податкове повідомлення-рішення Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 19.01.2012 року №00000032341/0/26 яким визначено податкове зобов'язання по платежу - інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища у сумі 5636,95грн, з якої основний платіж 4509,56грн та штрафна санкція у розмірі 1127,39 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 195,81 грн.

Третьою особою - Єнакіївською об'єднаною Державною податковою інспекцією в Донецької області Державної податкової служби подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Працівниками апелянта була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., про що був складений акт перевірки від 30.12.2011р. №3371/23/32276912. На підставі зазначеного акту відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки перевіркою було встановлено невірне визначення нормативу збору за забруднення навколишнього природного середовища за метан за 4 квартал 2010р. Перевіркою було встановлено невірне визначення нормативу збору за забруднення навколишнього природного середовища за метан за ІV квартал 2010 року та ставки податку за метан за І-ІІІ квартали 2011 року, а саме: підприємство використовувало норматив збору за метан на 2010 рік - 12,71грн/т. Але норматив збору за «вуглеводні», до яких належить метан, встановлений у таблиці 1.1 Додатку 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №303 та складає на 2010 рік - 19,09грн/т. Суд першої інстанції неправомірно зробив посилання на рішення Донецької обласної ради від 17.08.1999 року №28/7-177 «Про додатковий перелік забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди та скиди в навколишнє природне середовище».

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заяву про приєднання до апеляційної скарги та також просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, що дає суду право розглянути справу у відсутність представника позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ттретьої особи та відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Єнакіївської міської ради Донецької області 06.03.2003 року №12681200000000052, ідентифікаційний код юридичної особи 32276912, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки АБ №041373 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.24,26), перебуває на податковому обліку у Єнакіївській ОДПІ з 14.03.2003 року за №1869, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 18.09.2008 року №1869/29-014-14/147. (а.с.25) Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (а.с.27)

Єнакіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р. За наслідками перевірки складено акт від 30.12.2011р. №3371/23/32276912 (а.с.15)

В акті перевірки зазначено, що позивачем за перевіряємий період занижені податкові зобов'язання по екологічному податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення на суму 31056,18 грн, у тому числі за І квартал 2011 року на суму 11739,81 грн, за ІІ квартал 2011 року на суму 9448,64 грн, за ІІІ квартал 2011 року на суму 9867,73 грн.

Висновки відповідача про таке заниження ґрунтується на порушенні позивачем п.п.240.1.1 ст.240, п.п.242.1.1 ст.242, п.243.1 ст.243, п.249.3 ст.249 розділу VІІІ Податкового кодексу України; наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2002 року №104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за №322/6610 «Про затвердження Переліку речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір» (надалі - Наказ №104).

Частина висновків відповідача про заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища по м. Шахтарськ на суму 4509,11 грн ґрунтується на порушенні позивачем ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; п.2, п.3, п.4, п.8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №303 (надалі - Порядок №303), додатку №1 до вказаного Порядку; п.п.1.4 п.1, п.п.3.1 п.3, п.п.4.1, п.п.4.2 п.4, п.п.5.5. п.5, п.п.6.1, п.п.6.4 п.6 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року №162/379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 року за №544/3837 (надалі - Інструкція №162); наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2002 року №104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за №322/6610, яким затверджений Перелік речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір (надалі - Наказ №104).

На підставі акту перевірки Шахтарською об'єднаною державною податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення - рішення від 19.01.2012 року №0000022341/0/25 яким визначено податкове зобов'язання по надходженню від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 33525,11 грн, з якої основний платіж 31056,18 грн та штрафна санкція у розмірі 2467,93 грн і №00000032341/0/26 яким визначено податкове зобов'язання по платежу - інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища у сумі 5636,95 грн, з якої основний платіж 4509,56 грн та штрафна санкція у розмірі 1127,39 грн (а.с.22,23)

Відповідач вважав, що позивач невірно визначив норматив екологічного податку за викиди метану. Позивачем невірно застосований норматив в 2010 році - 12,71 грн./т. та в 2011 році - 23,00грн/т, що призвело до заниження екологічного податку в звітних періодах.

Сутність встановленого відповідачем порушення полягає у невірному, на думку відповідача, застосуванні ставки (нормативу) податку (збору) за викиди метану, який згідно з Наказом №104 відноситься до «вуглеводних».

Відповідач визначав заниження податкових зобов'язань на підставі наданих позивачем податкових декларацій з екологічного податку, податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища, звітів про охорону атмосферного повітря ф. 2 ТП - повітря, звітів про інвентаризацію викидів в атмосферне повітря, журналів ПОД-1 «Журнал обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристик», журналів ПОД-2 «Журнал обліку виконання заходів з охорони атмосферного повітря», актів лабораторій відбору проб викидів стаціонарними джерелами.

Причиною виникнення даного спору є різне тлумачення сторонами норм права, які регулюють встановлення ставок (нормативів), що використовуються при обрахуванні сум екологічного податку.

Колегія суддів, на підставі ст.195 ч.1 КАС України, переглядає постанову суду першої інстанції в межах апеляційної скарги лише стосовно податкового повідомлення-рішення №00000032341/0/26, оскільки в інший частині постанова суду першої інстанції ніким не оскаржена.

До набрання чинності Податкового кодексу України (01.01.2011 року) єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища (надалі - збір за забруднення), а також його стягнення визначалися Порядком №303.

Згідно з п.3 Порядку №303 нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення та скиди, а також нормативи збору за розміщення відходів встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів, наведених у таблицях 1.1, 1.7 і 1.9 додатка 1.

У першій з цих таблиць (1.1) наведені нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища у залежності від видів забруднюючих речовин із зазначенням їх назв.

Дана таблиця містить забруднюючу речовину під назвою «Вуглеводні», якій відповідає норматив збору 4,5 грн за тону.

Частиною 2 пункту 3 Порядку встановлено, що враховуючи місцеві умови, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням територіальних органів Мінприроди можуть збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди. Нормативи збору за викиди і скиди цих забруднюючих речовин встановлюються за критеріями та відповідно до ставок, наведених у таблицях 1.2, 1.3, 1.8 додатка 1.

При цьому у наведених таблицях зазначаються правила їх застосування:

- для забруднюючих речовин, що не ввійшли до таблиці 1.1, нормативи збору слід застосовувати залежно від установленого класу небезпечності забруднюючої речовини згідно з таблицею 1.2.;

- для забруднюючих речовин, які не ввійшли до таблиці 1.1 та на які не встановлено клас небезпечності, нормативи збору застосовуються залежно від установлених орієнтовно-безпечних рівнів впливу згідно з таблицею 1.3.;

- для забруднюючих речовин, на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно-безпечний рівень впливу, нормативи збору встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності.

Таблиці 1.2 та 1.3 додатка 1 застосовуються платниками збору при визначенні нормативу збору за викиди забруднюючих речовин, щодо яких обласні ради прийняли рішення про включення до переліку (збільшення переліку) видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір.

Такий висновок узгоджується з приписами п. 4.2 Інструкції №162.

В обґрунтування нормативів, що використовувалися у 4 кварталі 2010 року, позивач надав копію рішення Донецької обласної ради від 17.08.1999 року №28/7-177 «Про додатковий перелік забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди та скиди у навколишнє природне середовище» (а.с.69).

Згідно з додатком до цього рішення до переліку забруднюючих речовин включений метан. Крім того, на нього встановлений норматив збору - 2 грн/т.

Саме наявністю метану у цьому переліку керувався позивач при обрахуванні суми збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2010 році.

У свою чергу відповідач під час перевірки керувався Переліком речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір, що затверджений наказом №104.

Цей перелік у таблиці «Вуглеводні» містить забруднюючу речовину з назвою «Метан».

Порядком №303 передбачено право обласним міським радам збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди враховуючи місцеві умови. Тому, на виконання цієї норми, Донецькою обласною радою було встановлено норматив окремо від вуглеводнів на метан, а саме 2 грн/т.

Крім того, відповідно до р.4 Інструкції №162 нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщених відходів і наведені в таблицях 1.1, 1.7 і 1.9 додатка 1 до Порядку №303. Ураховуючи місцеві умови, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням органів Мінекобезпеки можуть збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди.

Таким чином, у даному спорі вирішенню підлягає питання застосування до спірних правовідносин нормативно-правових актів, на які посилаються сторони у даній справі.

Суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, правомірно вважав, що рішення Донецької обласної ради від 17.08.1999 року №28/7-177 «Про додатковий перелік забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди та скиди у навколишнє природне середовище», на яке посилається відповідач у Акті перевірки, підлягає застосуванню.

Як вбачається з преамбули цього рішення, воно прийняте відповідно до ст.44 Закону України «Про охорону природного середовища» та постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», а отже з метою використання при обчисленні нормативу збору за забруднення.

З урахуванням цього суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сфера регулювання даного рішення передбачає його застосування при визначенні нормативу збору за забруднення, він прийнятий у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а отже має обов'язковий характер у тому числі для позивача.

Колегія суддів вважає застосування позивачем у 2010 році рішення Донецької обласної ради від 17.08.1999 року №28/7-177 правомірним, оскільки частиною 2 пункту 3 Порядку №303 обласним радам було надане право збільшувати існуючий перелік видів забруднюючих речовин.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновків про вірне визначення позивачем у 4 кварталі 2010 році сум збору за забруднення навколишнього природного середовища за викиди метану за нормативами, що не відповідають таблиці 1.1. додатку 1 до Порядку №303 та Наказу №104.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.01.2012 року №00000032341/0/26.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Єнакіївської об'єднаної Державної податкової інспекції в Донецької області Державної податкової служби, до якої приєдналася Шахтарська об'єднана Державна податкова інспекція в Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/4265/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/4265/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 10 серпня 2012 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

В.Г. Яманко

В.В. Попов