Рішення № 2556020, 08.12.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2008 р. Справа № 47/353-08

вх. № 8069/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Борисенко О.М., дов. № 20-11/08; відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л.", м. Київ

до ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка", м. Харків

про стягнення 306917,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л." звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка" 269360,00 грн. заборгованості, 31688,36 грн. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 5869,62 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором № 120707/1 від 12.07.07 р.

У судовому засіданні 08.12.08 р. представник позивача надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 269360,00 грн. заборгованості, 36696,45 грн. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 6710,91 грн. та судові витрати по справі.

Суд приймає вказані уточнення позовних вимог, як такі, що подані відповідно до ст. 22 ГПК України.

19.11.08 р. відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого визнає позов частково - в сумі 269360,00 грн., проти вимоги щодо стягнення з нього інфляційних збитків та 3% річних заперечує.

У судове засідання 08.12.08 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечення участі його представника у призначеному судовому засіданні.

Суд вважає за необхідне в задоволенні вказаного клопотання відповідача відмовити, оскільки відповідачем надано відзив на позов та визнано суму основного боргу, а в матеріалах справи є достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 120707/1 від 12.07.07 р. (а.с.12-13), відповідно до умов якого продавець (позивач) продає покупцю (відповідачу) акумуляторні батареї (продукцію), перелік яких, комплектація і ціна наведені в специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною договору.

Виконуючи умови договору, позивач, у період з 16.11.07 р. по 12.05.08 р., поставив відповідачу продукцію на загальну суму 352548,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № СВ - 000006243 від 16.11.07 р., СВ - 000007782 від 13.02.08 р., СВ - 000007906 від 19.02.08 р. та СВ - 000009312 від 12.05.08 р., а також відповідними довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей. Позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки - фактури на оплату поставленого товару, що підтверджується зазначенням вказаних рахунків у видаткових накладних та довіреностях на отримання товарно - матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 2.2 договору, розрахунок за продукцію, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем на основі наданих продавцем рахунків - фактур за фактом постачання продукції впродовж 5 банківських днів.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції виконав неналежним чином та оплатив позивачу лише 83188,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 269360,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 269360,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції, за договором № 120707/1 від 12.07.07 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 269360,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 36696,45 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 6710,91 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

19.11.08 р. позивачем, через канцелярію суду, було надано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суд вважає за необхідне відмовити позивачу в застосуванні заходів до забезпечення позову, у зв’язку з не визначенням позивачем відповідних підстав для цього, не обґрунтуванням і не підтвердженням належними документами необхідності такого забезпечення, а також не доведенням ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

В задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка" (вул. Жовтневої революції, 99, м. Харків, 61004, код за ЄДРПОУ 14315500, п/р 26006301816654 у Червонобаварському безбалансовому відділенні філії "Відділення Промінвестбанку в м. Харків", МФО 351458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л." (вул. Вікентія Хвойки, 18/14, корп. 25, оф. 401, м. Київ, 04080, код за ЄДРПОУ 31868241, п/р 260040103693, в ЗАТ "ПроКредит Банк" м. Києва, МФО 320984) 269360,00 грн. заборгованості, 36696,45 грн. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 6710,91 грн., 3127,67 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 12 грудня 2008 року.

Суддя