Рішення № 25558614, 09.08.2012, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-1882/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2012 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

Головуючого судді Золотарьова О.Ю.

при секретарі Поповій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з тепло забезпечення та гарячого водопостачання, третя особа -Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в місті Луганську ради, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, вказавши в обґрунтування, що у квартиру відповідача ОСОБА_1 у період з 01.07.1996 року по 01.05.2010 року ЛМКП «Теплокомуненерго»постачало теплову енергію. Відповідач своєчасно розрахунки за теплову енергію та гаряче водопостачання не здійснював, внаслідок чого утворилася заборгованість по сплаті за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 2585,96 грн. за період з 01.07.1996 року по 01.05.2010 року. Вказану суму заборгованості позивач просив стягнути з відповідача, також просив стягнути судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та посилаючись на доводи позову, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надавши письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 14), заяву про застосування строку позовної давності (а.с. 32). В судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позов, пояснивши, що позивач необґрунтовано вимагає від нього сплати за послуги гарячого та холодного водопостачання, крім того, період заборгованості дорівнює 13 років, в той час, як ОСОБА_1 мешкає за вказаною адресою 10 років. Посилаючись на наведене, а також на норми Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1996 року № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати»наполягав на проведенні звірки, приведенні розрахунків у відповідність до норм законодавства України та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Третьою особою надано письмовій відзив на позовну заяву (а.с. 251), у якому представник Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в місті Луганську ради вказав, що пільги ОСОБА_1 надаються у відповідності до норм законодавства, просив справу розглядати в його відсутність.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи та надані докази в сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, є зареєстрованим за вказаною адресою з 02.11.1999 року (а.с. 5).

ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 25.10.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Малойван І.І. (а.с. 27), право власності зареєстроване у Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 46). Загальна площа квартири -49,5 кв.м., житлова площа квартири -34,8 кв.м.

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875 - IV, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання»від 2 червня 2005 року № 2633 -IV також передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві власності стягується за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до преамбули та приписів ст. ст. 1, 12, 13 (п. 1 ч. 1) Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року №1875-IV, централізоване опалення належить до житлово-комунальних послуг, а саме: за функціональним призначенням являється комунальною послугою, та регулюється вимогами вищезгаданого Закону, який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Істотні умови договору про надання комунальних послуг встановлено ст. 26 вказаного Закону.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Отже, відносини між позивачем та відповідачем з приводу надання комунальних послуг з централізованого теплопостачання є договірними.

Даними оборотної відомості ЛМКП «Теплокомуненерго»щодо сплати у жовтні 1999 року 662,62 грн. за послуги опалення, поясненнями відповідача, згідно яких опалення у квартирі присутнє, даними актів про підключення/відключення опалення (а.с. 57-61) підтверджується наявність між сторонами справи договірних відносин, не зважаючи на відсутність письмового договору, оформленого на підставі типового договору згідно з п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, адже судом достовірно встановлено, і це відповідачем не заперечувалося, що він отримував послугу з опалення, постачальником послуги є позивач (а.с. 63-67). Таким чином, незважаючи на не укладення типового договору, позивач та відповідач дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору.

Окрім цього, частиною 1 ст. 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність.

Опалювальна площа складає, згідно даних оборотної відомості (а.с. 6-9) та інформації МКП Центрожилком (а.с. 184) 46,6 кв. м.

ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -інвалідів війни.

ОСОБА_1 перебуває на персоніфікованому обліку в управлінні праці та соціального захист населення Ленінської районної у м. Луганську ради з 22.07.2004 р. та занесений до бази Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, як інвалід війни 2 групи.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальної захисту" інваліду війни та членам його сім'ї, які проживають разом з ним, незалежно від виду житла чи форми власності на нього надається 100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю); 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.

Середні норми споживання встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996р. „Про встановлення норм користування житлово-комунальними громадянами, які мають пільги щодо їх оплати".

ОСОБА_1 надається 100 % пільга на житлово-комунальні послуги із розрахунку 31,5 кв.м. Тож, розмір нарахувань має бути з розрахунку: 46,6 кв.м. -31,5 кв.м. = 15,1 кв.м.

Розміри нарахувань, які містяться в оборотній відомості, суд приймає як обґрунтовані, оскільки позивачем у відповідності до вимог законодавства проводилося врахування пільг відповідача, що видно з розрахунків (а.с. 6-9) та рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 31.10.2006 року № 276/1 «Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та гарячої води та комунальні послуги з опалення, централізованого постачання гарячої води та пари та про визначення виконавців вищезазначених послуг на території м. Луганська», рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.06.2008 року № 188 «Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та пари», з наступними змінами (а.с. 72-83).

Відшкодування ЛМКП «Теплокомуненерго»вищезазначеної пільги ОСОБА_1 управлінням праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради проводиться у повному обсязі (а.с. 211).

Згідно абз. 3 ч. 5 ст. 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальної захисту", яким відповідач обґрунтовує необхідність відмови в задоволенні позову, для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 100-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю).

Суд вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні встановлено, і це сторонами не заперечується, що в квартирі відповідача наявне центральне опалення і газом для опалення квартири відповідач не користується.

Згідно даних оборотної відомості, представленої суду, нарахування відповідачу проводилося позивачем саме за надання послуги з опалення (а.с. 6-9). Твердження відповідача про необґрунтовані вимоги позову щодо стягнення з нього боргу за холодне та гаряче водопостачання суд вважає прийнятними лише частково, оскільки позовної вимоги про стягнення боргу за послуги холодного водопостачання позивачем не заявлено, але піднімаючи питання у позові про стягнення з відповідача боргу за послуги гарячого водопостачання, позивач нічим не обґрунтував такі твердження, докази, представлені позивачем, свідчать про те, що спір виник виключно з приводу несплати відповідачем за послуги з опалення.

При цьому, суд вважає доводи відповідача щодо безпідставного нарахування боргу у період з 01.07.1996 року по 25.10.1999 року неприйнятними, оскільки згідно п. 8 договору дарування квартири АДРЕСА_1, у випадку заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, обдарований (ОСОБА_1) зобов'язався сплатити її у повному обсязі за свій рахунок (а.с. 27).

Доводи відповідача про неправильність розрахунків судом не приймаються, виходячи з наступного.

Висловлюючи незгоду з проведеним позивачем розрахунком, ОСОБА_1 наполягав на проведенні звірки, при цьому вказував, що саме працівники відповідача повинні звертатись до нього з приводу проведення такої звірки.

Суд приймає до уваги той факт, що дане питання піднімалося відповідачем (а.с. 16), на що відповідачу надавалася відповідь з роз'ясненням розмірів нарахувань (а.с. 17), а також порядку проведення звірки (а.с. 26).

Судом за клопотанням відповідача оголошувалася перерва на строк, достатній на думку сторін, для проведення звірки, але з вказаного питання відповідач до позивача не звертався, причин цього належним чином не обґрунтував, вважаючи, що розклад прийому абонентської дільниці за місцем обслуговування (м. Луганськ, кВ. Дімітрова, 20), його не стосується.

В чому конкретно полягає неправильність розрахунків, що містяться в оборотній відомості, відповідачем не зазначено. З вказаної відомості вбачається, що ОСОБА_1 не вносив плату за послуги опалення з жовтня 1999 року, але зазначив у поясненнях в судовому засіданні, що послугу отримував.

До березня 2002 року позивач не враховував пільги відповідача, але у квітні 2002 року було проведено перерахунок, що також вбачається з оборотної відомості.

Станом на травень 2010 року ОСОБА_1 має заборгованість за надані позивачем та отримані відповідачем послуги з опалення яка дорівнює 2585.96 грн.

З обставин справи вбачається, що хоча між сторонами по справі не укладено письмового договору на оплату послуг опалення, проте, позивач фактично їх надавав, а відповідач є споживачами цих послуг, але оплату не здійснював.

Відповідно до ч.3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

У даному випадку позивач, виконавши свої зобов'язання з надання послуг, має законні підстави вимагати від споживачів оплати за надання цих послуг.

Таким чином, обов'язок по відшкодуванню суми боргу і судових витрат слід покласти на споживача послуг ОСОБА_1

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Стаття 260 ЦК України визначає, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. А відповідно до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Встановлено, що позивач звернувся з позовом до суду 16 червня 2010 року (а.с. 4) та просить стягнути з відповідача заборгованість, що утворилася з 01.07.1996 року, заяв про поновлення строку до суду не подавалося.

Суд вбачає, що відповідач не вчиняв дії що свідчать про визнання боргу, востаннє відповідач сплатив суму за послуги з опалення у жовтні 1999 року.

Позивач, якщо вважав своє право порушеним, не був позбавлений можливості звернутись за захистом порушеного права протягом трьох років, проте цього не зробив. Тож, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку позовної давності і з цієї підстави відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу за період з 01.07.1996 року по 16.06.2007 року.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем за надання послуги опалення за цей період складає: 31,10 грн. за жовтень 2007 року, 68,86 грн. за листопад 2007 року, 68,86 грн. за грудень 2007 року, 404,90 грн. за 2008 рік, 553,55 грн. за 2009 рік та 280,32 грн. за період січень-травень 2010 року, що в сумі складає 1407,59 грн.

Відповідач є інвалідом 2 групи, тож суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення з нього судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»-задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»(МФО 304665, п/р 260053016130, в ФЛОУ ВАТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 24047779) заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.05.2007 року по 01.05.2010 року в сумі 1407,59 грн. (одна тисяча чотириста сім гривень 59 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов