Ухвала суду № 25557550, 26.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2012 р. м. Київ К-26695/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 квітня 2009р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2010р.

у справі №17/147

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції»(надалі -ТОВ «Українські аграрні інвестиції»)

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (надалі -ДПІ у Печерському районі м. Києва)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.11.2008р. №0008922309/0 та від 10.02.2009р. №0008922309/1.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 квітня 2009р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2010р., позов було задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.11.2008р. №0008922309/0 та від 10.02.2009р. №0008922309/1; судові витрати в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.2008р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.2008р., про що складено акт №558/23-9/33558346 від 05.11.2008р.

Висновками зазначеного акта встановлено, що в перевірений період позивачем порушено вимоги п.п.5.3.3 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, вказане на неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат сум податку на додану вартість, сплаченого при придбанні та оренді (фінансовому лізингу) легкових автомобілів, які включено до складу основних фондів, що призвело до завищення задекларованих показників у рядку 04.13 Декларації «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12» та завищення суми валових витрат на спірну суму, та, у зв'язку з цим, заниження у 2007р. податок на прибуток.

На підставі вище зазначено акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.11.2008р. № 0008922309/0, згідно з яким позивачеві визначено зобов'язання за платежем податок на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

В порядку процедури адміністративного узгодження скарга платника податку залишена без задоволення, а також прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2009р. №0008922309/1, в якому сума зобов'язання залишена без змін.

Так, у перевіреному періоді позивачем було придбано легкові автомобілі, які включено до складу основних засобів. При цьому, податок на додану вартість в ціні придбання легкових автомобілів ТОВ «Українські аграрні інвестиції»відносило до складу валових витрат.

Крім того, у бухгалтерському обліку відображено фінансовий лізинг легкових автомобілів на суму 4024180,44грн., та віднесено здійсненні платежі по компенсації об'єктів фінансового лізингу, оприбуткування легкових автомобілів на суму 3353483,70грн., та включення до складу основних засобів.

Накопичений в складі інших витрат операційної діяльності бухгалтерського обліку податок на додану вартість в ціні придбання легкових автомобілів був списаний ТОВ «Українські аграрні інвестиції»на результат основної діяльності за 2007 рік на суму 1273401,54грн.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток валових витрат, регулюються ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. У протилежному випадку відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

При чому, згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.2. п.7.4. ст..7 закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

З огляду на те, що в ході судового розгляду справи суб'єктом владних повноважень не надано належних доказів того, що придбання автомобілів та фінансовий лізинг не охоплюються господарською діяльністю ТОВ «Українські аграрні інвестиції», та оскільки здійснення вказаних операцій підтверджено наявними в матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість висновків відповідача стосовно неправомірності врахування у складі валових витрат сум сплаченого ПДВ від операцій з придбання автомобілів, включених до складу основних засобів підприємства.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 квітня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

Суддя Н.Є. Маринчак