Ухвала суду № 25557270, 19.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" липня 2012 р. м. Київ К-20621/10-С

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Бухтіярової І.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Феодосії Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від

13 січня 2010р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010р.

у справі №2а-11603/09/6/0170

за позовом Товариства з обмеженною відповідальністю «Кримське Примор'я»

до Державної податкової інспекції в м.Феодосії Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними дії та скасування рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання противоправними дії ДПІ в м.Феодосії АР Крим щодо проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що мала місце 21.07.2009р.; скасування рішення 0004252303 від 30.07.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 324004,25грн.; стягнення моральної шкоди в сумі 10000000,00грн.

В ході судового розгляду справи ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2010р. позовні вимоги в частині стягнення суми моральної шкоди у розмірі 10000000,00грн. залишені без розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2010р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010р., позов було задоволено. Визнано протиправним дії посадових осіб ДПІ в м.Феодосії АР Крим щодо проведення перевірки ТОВ «Кримське Примор'я»з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, що мала місце 21.07.2009р.; визнано протиправним та скасовано рішення 0004252303 від 30.07.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 324004,25грн. Судовий збір в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, 21.07.2009р. податковим органом була проведена перевірка пансіонату «Кримське Примор`я»з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт №1443/01/11/23/02651049 від 21.07.2009р.

За наслідками перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване рішення №0004252303 від 30.07.2009р., яким з посиланням на п.1 ст.17, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до ТОВ «Кримське Примор`я»застосовані штрафні санкції у сумі 324004,25грн.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби в Україні шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Пунктом 4 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на органи державної податкової служби України покладено право здійснення контролю за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Згідно приписів ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т.п.) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку реєстратори розрахункових операцій з друкуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1);

- видавати особі, що одержує чи повертає товар, одержує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції (п.2);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу по розрахункових квитанціях, виданих з початку робочого дня (п.13).

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач надає послуги санаторно-курортного спрямування та відповідно до ст.5 Закону України «Про туризм»відноситься до інших суб'єктів підприємницької діяльності, які надають послуги з тимчасового розміщення (або проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг. Оплату за такі послуги позивач вносив до каси підприємства на підставі прибуткових касових ордерів та здавав до установи банку.

Слід також зазначити, що відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятного ризику для життєдіяльності всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009р. №25 затверджені критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в туристичній сфері та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). З урахуванням вказаних критеріїв, до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться юридичні особи, створені згідно із законодавством, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність з надання характерних та супутніх туристичних послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність. До суб'єктів господарювання з середнім ступенем ризику відносяться юридичні особи, створені згідно із законодавством, а також фізичні особи - підприємці, які провадять посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів, що провадять та/або забезпечують туристичну діяльність, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх туристичних послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться інші суб'єкти, що провадять та/або забезпечують туристичну діяльність відповідно до Закону України «Про туризм».

Оскільки готелі, пансіонати, бази відпочинку, оздоровчі табори не забезпечують попередню розробку і комплексне надання туристичних послуг (туроператорська діяльність) та не здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та інших суб'єктів туристичної діяльності (турагентська діяльність) - їх діяльність ліцензуванню не підлягає та вони повинні бути віднесені до суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику.

Відповідно до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 №25 заходи державного нагляду (контролю) у туристичній сфері проводяться з такою періодичністю: з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п'ять років.

Разом з тим, 21.05.2009р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року». Відповідно до вказаної постанови органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010р. тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірності вчинених дій та прийнятого рішення про застосування до позивача відповідних фінансових санкцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Феодосії Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ І.О. Бухтіярова

Суддя Н.Є. Маринчак