Постанова № 25556859, 18.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 липня 2012 року 14 год. 20 хв. № 2а-7557/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача -Антоненко В.В. (довіреність від 18.07.2012р. б/н), відповідача -Макаревича О.С. (довіреність від 06.07.2012р. № 1960/9/10-009), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАР-ТРЕЙД» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києвапро скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2012 року № 0000102220, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МАР-ТРЕЙД»(далі по тексту -ТОВ «МАР-ТРЕЙД», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту -ДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2012 року № 0000102220.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що проведення ДПІ документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МАР-ТРЕЙД»на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, за результатами проведення якої був складений Акт від 16.01.2012р. № 4/1-22-20-36792015 та прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, суперечить нормам Конституції України і Податкового кодексу України, оскільки належна відповідь на письмовий запит ДПІ була направлена позивачем у встановлений пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу строк. Таким чином, на думку позивача, висновки, які були зроблені працівником ДПІ за результатами проведення такої перевірки є незаконними та не можуть бути підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому позивачем не заперечується факт наявності порушення граничних строків поставки товару від контрагента-нерезидента.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що висновки акта перевірки не були спростовані позивачем та свідчать про порушення Товариством вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а тому застосування до нього відповідальності спірним податковим повідомленням-рішенням є правомірним.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено наступне.

ДПІ на підставі направлення від 29.12.2011р. № 4520/22-20 та наказу від 28.12.2011р. № 3786, які були вручені під розписку директору ТОВ «МАР-ТРЕЙД»Ліролі Луісу 29 грудня 2011 року, згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МАР-ТРЕЙД»(ідентифікаційний код 36792015) з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 30.05.2011р. № МТ 300511 згідно листа ПАТ «Фортуна-Банк»від 06.12.2011р. № 1430/18, за результатами якої був складений Акт від 16.01.2012р. № 4/1-22-20-36792015 (далі -Акт перевірки).

В ході перевірки було встановлено, що між ТОВ «МАР-ТРЕЙД»(Покупець) та компанією altiyskaya Neftyanaya Gruppa»LLC (Російська Федерація) (Продавець) був укладений контракт від 30.05.2011р. № МТ 300511.

Згідно даного Контракту ТОВ «МАР-ТРЕЙД», в якості передплати за товар на адресу контрагента-нерезидента, була перерахована загальна сума коштів в розмірі 764 000, 00 дол. США (еквівалент 6 091 142, 80 грн.), в тому числі згідно платіжного доручення № 27 від 31.05.2011р. в сумі 432 000, 00 дол. США (еквівалент 3 444 206, 40 грн.), платіжного доручення № 128 від 19.09.2011р. в сумі 332 000, 00 дол. США (еквівалент 2 646 936, 40 грн.). Граничні терміни надходження товару 27 листопада 2011 року та відповідно 17 березня 2012 року.

Товар від нерезидента на територію України не надійшов.

Таким чином, станом на 13 січня 2012 року перевіряючим встановлена прострочена дебіторська заборгованість по контракту від 30.05.2011р. № МТ 300511 в сумі 432 000, 00 дол. США. Кількість днів прострочення -47.

ТОВ «МАР-ТРЕЙД»на письмовий запит ДПІ від 13.12.2011р. за № 21198/10/22-211 про надання інформації були наданні пояснення з копіями доданих до них документів (лист від 21.12.2011р. № 394), згідно яких Товариство повідомило, що у зв'язку з невиконанням Продавцем своїх зобов'язань по поставці товару на загальну суму 764 000, 00 дол. США в строк до 31 жовтня 2011 року, на адресу Компанії була направлена претензія від 22.11.2011р. № 361.

На підставі вищевикладеного в Акті перевірки зроблено висновок про порушення ТОВ «МАР-ТРЕЙД»вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями) у зв'язку з чим на підставі ст. 4 вказаного Закону позивачу нарахована пеня.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки 20 січня 2012 року ТОВ «МАР-ТРЕЙД»подало до канцелярії ДПІ заперечення від 20.01.2012р. № 46 до вказаного Акта перевірки. Листом від 27.01.2012р. № 932/10/22-211 ДПІ повідомила позивача про результати розгляду його заперечень та залишення без змін висновків Акта перевірки.

30 січня 2012 року на підставі вказаного Акта перевірки ДПІ прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за формою «У», яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»ТОВ «МАР-ТРЕЙД»нарахована сума грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства», код платежу 3021081000, в розмірі 486 668, 61 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримане позивачем 06 лютого 2012 року та оскаржено ним в адміністративному порядку, за наслідками якого первинна скарга позивача залишена без задоволення (Рішення ДПА у м. Києві від 19.04.2011р. № 2239/10/12-114), а спірне податкове повідомлення-рішення -без змін.

В подальшому безпосередньо дії працівників ДПІ щодо призначення і проведення документальної перевірки, в тому числі прийняття наказу від 28.12.2011р. № 3786 щодо проведення такої перевірки, оформлення направлення від 29.11.2011р. № 4520/22-20 на проведення перевірки, та самі наказ від 28.12.2011р. № 3786 і направлення від 29.11.2011р. № 4520/22-20, позивачем в досудовому та судовому порядку не оскаржувалися.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. № 185/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно зі ст. 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

В силу ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0, 3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Позивачем не було спростовано висновків Акта перевірки про порушення строків поставки товару від нерезидента, не надано доказів отримання відповідного висновку компетентного органу та звернення до суду з вимогою про стягнення з нерезидента заборгованості, а тому застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є таким, що відповідає вимогам законодавства.

Посилання позивача на порушення відповідачем норм Конституції України та Податкового кодексу України під час призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки, з урахуванням того, що працівник ДПІ був допущений посадовою особою позивача до проведення такої перевірки, не впливають на встановлений відповідачем факт порушення по суті, не спростовують його та не можуть бути підставою для звільнення позивача від відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутності документально підтверджених судових витрат відповідача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати присудженню з позивача не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МАР-ТРЕЙД»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова