Постанова № 25556823, 02.08.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2012 р. № 2а-4214/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравчука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Бравчука Д.Є.,

представника позивача Хомик К.В.,

представника відповідача Коливашка Т.І.

розглянувши справу за адміністративним позовом Державна податкова інспекція у м. Червонограді Львівської області Державної податкової сужби до Відкритого акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" про стягнення податкового боргу в сумі 29 599,45 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Червонограді Львівської області Державної податкової сужби звернулась до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" податкового боргу в сумі 29 599,45 грн. на користь державного бюджету.

В обгрунтування позовних вимог, покликається на те, що відповідач має податковий борг, а саме по сплаті орендної плати за землі в розмірі 29 599,45 грн. Зазначені суми платежів самостійно визначені платником в Декларації з орендної плати, які самостійно не сплачені у встановлені строки. Податковим органом виносились рішення про нарахування податкового зобов'язання. Станом на час звернення до суду податковий борг є узгодженим та несплаченим у встановлені законодавством строки, а тому вимога про стягнення є безспірною. При зверненні з вимогою про стягнення боргу посилається на Податковий кодекс України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позові, просить його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що податковий борг ним не сплачено у зв'язку з важким фінансовим становищем ВАТ "Львівська вугільна компанія", шахти мають заборгованість перед ним, а саме підприємство перебуває в процесі приватизації і державна часка в статутному капіталі становить 37,578 %.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач -ВАТ "Львівська вугільна компанія" зареєстроване як юридична особа 08.05.2008 р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою з ЄДРПОУ та взятий на облік платника податків в ДПІ у м. Червонограді.

ВАТ "Львівська вугільна компанія" є платником податку з орендної плати за землю, у зв»язку з чим ним подавалась податкова Декларація орендної плати за землю. Згідно з подою Декларацією за 2011 р. № 593 від 27.01.2011 р. та уточнюючою декларацією № 8793 від 31.03.2011 р., декларацією № 1283 від 20.02.2012 р. сплаті до бюджету підлягає 29 599,45 грн., з яких 2,22 грн. нараховано пеню.

В судовому засіданні відповідач підтвердив наявну суму боргу по сплаті орендної плати за землю, не заперечив її самостійного нарахування сум податку в декларації.

06.05.2011 р. ДПІ у м. Червонограді було винесено податкову вимогу № 226 від 06.05.2011 р. на суму 2 229,69 грн., яка вручена платнику.

Згідно з довідкою про структуру податкового боргу, що виник на підставі самостійно задекларованих в 2011 р. та 2012 р. сум податків, сплаті до бюджету підлягає 29 599,45 грн. (2,22 грн. -пеня.

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. У ст.. 68 передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ВАТ "Львівська вугільна компанія" перед бюджетом виникла в 2011 р. -2012 р. З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (надалі -ПК України), таким чином положення цього Кодексу застосовуються при вирішенні спору про стягнення заборгованості перед бюджетом.

Відповідно до ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 20.1.28 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст.59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання цієї статті ДПІ у Яворівському районі було виставлено вимогу форми «Ю»від 24.01.2011 р.

Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що вказана ним сума податкових зобов'язань є не узгодженою, оспорювалася в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи, Суд дійшов висновку, що згадане податкове зобов'язання є податковим боргом. Відповідач не надав Суду доказів на підтвердження факту погашення боргу перед бюджетом та не спростував вимог позивача, а тому податковий борг підлягає стягненню.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Оскільки податкову вимогу від 24.01.2011р. було надіслано відповідачеві 03.02.2011 р., шестидесятиденний строк сплив 05.04.2011 р.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу, тому позов підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то такі у справі відсутні, а тому з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" (місцезнаходження: Львівська область, Сокальський район, с. Сілець; ідентифікаційний код 35879807) на користь бюджету податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 29599 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 45 (сорок п'ять) копійок за рахунок коштів з рахунків у банках.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 07 серпня 2012 р.

Суддя В.М.Кравчук