Постанова № 25556455, 02.07.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2012 року 14-03 Справа № 0870/2663/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенко,

за участю представників

від позивача Харченко В.Є.,

відповідача: Калініченко В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт»

до: Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області

про: скасування податкових повідомлень - рішень.

ВСТАНОВИВ:

21.03.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовною заявою Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Із матеріалів справи судом встановлено наступне.

В процесі розгляду справи №13/590-АП за позовом Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень, господарським судом Запорізької області в порядку ст. 117 КАС України 14.12.2005 винесено ухвалу.

Дана ухвала була оскаржене відповідачем до Запорізького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.05.2005 по справі №13/590-АП апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області задоволено; ухвалу від 14.12.2005 скасовано; клопотання Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» залишено без задоволення; справу №13/590-АП направлено до господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

Постановою господарського суду Запорізької області від 07.10.2008 по справі №13/590-АП-3/235/08-АП-13/297/08-АП, у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Дане рішення було оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою від 20.05.2009 по справі №13/590-АП, винесеною Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, апеляційну скаргу Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» залишено без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області - без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції було оскаржене позивачем у касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.03.2012 касаційну скаргу Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» задоволено частково; постанову господарського суду Запорізької області від 17.10.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2009 скасовано; справа №13/590-АП-3/235/08-АП-13/297/08-АП направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Пояснив, що висновки акту перевірки стосовно зайвого віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ 2 500 000 грн., отриманих від передплати 1 500 000 грн. за днопоглиблювальні роботи Чорноморсько-Азовському виробничо-експлуатаційному управлінню морських шляхів по договору №21 СП-125 від 22.10.2003 є помилковими.

Стверджує, що роботи за договором №21 СП-125 від 22.10.2003 є технічним обслуговуванням акваторії Порту, витрати на яке відповідно до п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відноситься до складу валових витрат. Підтримання оголошених глибин (те, для чого здійснювалися комплексне технічне обслуговування) є законодавчо встановленою функцією морського порту, щодо забезпечення безпеки мореплавства, визначеною ч.4 ст.75 Кодексу торговельною мореплавства України.

Позивач також посилається на те, що Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла в перевіряємий період та на момент складання акту) не встановлював, що для застосування ПДВ 0% згідно з п. п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (щодо робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України обов'язковою умовою є подання послуги за межами митної території України і її споживання там. Стверджує, що територія, на якій надається послуга відповідно до п.п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону не має принципового значення для застосування портом ставки ПДВ 0%.

В поясненнях до позову позивач зазначає, що доказом того, що комплекс послуг позивача як морської порту з перевалки експортних вантажів (як супутніх експорту послуг) споживається за межами митої території України, підтвердження чого є вантажна митна декларація на експорт вантажу, митна вартість якої включає зазначений комплекс послуг порту. Вказує, що поза залежністю від того, які умови продажу вантажу на експорт визначені продавцем та покупцем у зовнішньоекономічному договорі, при відправлені експортованого вантажу через морський порт у графі 45 вантажної митної декларації завжди зазначається митна вартість на умовах FОВ - український порт, яка включає в себе витрати з доставки, зберігання та перевалки вантажу в порту (у т.ч. завантаження на судно). Таким чином, на думку позивача, оскільки митна вартість експортованого вантажу включає в себе комплекс послуг порту, отже споживаються ці послуги порту там, де споживається вантаж, тобто за межами митної території України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваних повідомлень-рішень.

Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях посилається на те, що за результатами перевірки ДП «Бердянський морський торговельний порт» встановлено, що підприємством в порушення вимог п.4.1 ст. 4 та п.п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок па додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР не включено до бази оподаткування суму наданих послуг на митній території України, наданих безпосередньо резидентам, та послуг по організації обслуговування вантажу, наданих фірмам-експсдиторам, що фактично здійснені на митній території України. Вказує, на те що оскільки позивач виконує роботи по організації виконання операцій по перевалці та транспортно-експедиторському обслуговуванню відвантаженої продукції на території України, і ці виконані роботи (надані послуги) не призначені для використання безпосереднім споживачам цих послуг за межами митної території України, то такі операції підлягають під оподаткування за ставкою 20 % відповідно до п. п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив та вважає його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з підстав, визначених у запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 22.10.2003 ДП «Бердянський морський торговельний порт» та Черноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним Управлінням морських шляхів було укладено договір від 22.10.2003 № 21 СП-125 на виконання ремонтного черпання (витягнення ґрунту) на акваторії ДП «Бердянський морський торгівельний порт». Згідно з умовами договору підприємство перераховує у 4 кварталі 2003 року попередню плату в сумі 1 500 тис. грн. у т. ч. ПДВ 250 тис. грн. До складу валових витрат ДП «Бердянський морський торгівельний порт» суму попередньої оплати Чорноморсько-Азовському виробничо-експлуатаційному Управлінню морських шляхів віднесено у 2 кварталі 2004 року у розмірі 1 250 000 грн. (рядок 04.1 Декларації про прибуток підприємства за 1 півріччя 2004 року), до податкового кредиту ПДВ - 250,0 грн. у грудні 2003 року. Вищезазначені роботи підприємством віднесені до витрат як капітальне поліпшення землі.

Станом на 01.07.2004 дебіторська заборгованість Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним Управлінням морських шляхів складає 1 500 000 грн., тобто фактично роботи не було виконано. Факт невиконання робіт позивачем не заперечується.

В акті перевірки зазначено, що відповідно договору № 11-12 «Б» на комплексне технічне обслуговування Бердянського морського торгівельного порту ВАТ «Черномортехфлот» (підрядник) виконав ремонтне черпання (витягнення ґрунту) на акваторії Бердянського морського торгівельного порту у повному обсязі. Вартість оплачених послуг Державним підприємством «Бердянський морський торгівельний порт» було включено до складу валових витрат в Деклараціях за відповідний період року по стр. 4.1:

у 4 кварталі 2003 року у сумі 764 438,40 грн.

у 1 кварталі 2004 року у сумі 1 661 050, 00 грн.

у 2 кварталі 2004 року у сумі 171 664,16 грн.

Враховуючи вищезазначене, виконання робіт ВАТ «Черномортехфлот» ремонтного черпання акваторії Бердянського торгівельного порту відноситься до складу валових витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів, та відображаються по стр.4.12 Декларації за відповідний період.

Згідно з п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», до складу валових витрат не включається витрати на: придбання, будівництво, реконструкцію, ремонт та інші поліпшення основних фондів.

Статтею 58 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, визначено, що до земель водного фонду належать землі зайняті морями.

Відповідно до ст.74 Кодексу торгівельного мореплавства України від 23.05.1995 №176/95-ВР територією морського порту є відведені порту землі. Акваторією морського порту є відведені порту водні простори. Територія і акваторія морського порту є державною власністю і надаються порту в користування.

Підпункт 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку» визначає, що вартість капітального поліпшення землі відноситься до основних фондів першої групи.

Відповідно до п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку», амортизації підлягають витрати на: капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші капітальні поліпшення землі.

На підставі п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» під терміном «амортизація» основних фондів слід розуміти поступове віднесення витрат поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Відповідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку) звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» дата збільшення валових витрат - ... дата оприбуткування платником податків товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податків результатів робіт (послуг).

З матеріалів справи вбачається, що за договором від 22.10.2003 №21 СП-125 Черноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним Управлінням морських шляхів, як підрядником, не були виконанні роботи. Отже, ДП «Бердянський морський торгівельний порт», як замовник робіт, фактично не поніс витрати на поліпшення, тому попередня оплата, перерахована Черноморсько-Азовському виробничо-експлуатаційному управлінню морських шляхів за даним договором, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту.

Щодо питання про застосування позивачем нульової ставки оподаткування з податку на додану вартість, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 6.2.2 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка була чинною до 31.03.2005) податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій:

- поставки товарів, що були винесені (експортовані) платником податку за межі митної території України (п.п. 6.2.1);

- поставки робіт (послуг), призначених для використання га споживання за межами митної території України (п.п. 6.2.2);

У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції:

- поставки нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських або повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршрутах або лініях, а також космічних кораблів

або су пуши кіп чиїх частин або окремих функцій;

- поставки послуги персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів, зазначених у підпункті 6.2.1 цієї статті;

- поставки послуг з передачі авторських прав, ліцензій, патентів, прав па використання торгових марок та інших юридичних та економічних знань, а також обробки даних та інформатики для нерезидентів:

- поставки послуг з організації реклами і публічних зв'язків за межами України;

- забезпечення персоналом нерезидентів України культурної, спортивної, освітньої

діяльності за межами України:

- поставки послуг з туризму на території України у разі їх поставки за межами України безпосередньо або при посередництві не резидентів із застосуванням безготівкових розрахунків. Поставка послуг з туризму резидентам на митній території України безпосередньо особою, що здійснює туристичну діяльність, або через її агентів. що не є резидентами, оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 6.1.1 цієї статті;

- поставки товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України (п. п. 6.2.3);

- поставки транспортних послуг з перевезення Пасажирів та вантажів за межами митного кордону України, а саме: від пункту за межами державною кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів за межі митного кордону України (включаючи внутрішні мій ниці) до пункту поза межами державного кордону України; між пунктами поза межами митного кордону України (п. п. 6.2.4),

Послуги позивача по перевалці вантажу та транспортно-експедиторському обслуговуванню включає в себе цілий ряд послуг, зокрема зі схову вантажу на території позивача, зачищення складських приміщень, розстановка вагонів власними силами порту. зачищення вагонів після в вигризки вантажу, перевезення в склади автомобільним транспортом порту, послуга зважування автомобілів та причепів, тарування автомобілів та причепі» тощо. Перераховані вище послуги за своєю природою не можуть бути надані та спожиті за межами митної території України.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування операції платників податку зокрема є поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України (п.п. 3.1.1).

База оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів» (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування (п. 4.1).

Враховуючи той факт, що ДП «Бердянський морський торговельний порт» виконував роботи по організації виконання операцій по перепалці та транспортно-експедиторському обслуговуванню відвантаженої продукції на території України, і ці послуги не призначені для використання за межами митної території України, то такі операції підлягають оподаткуванню за ставкою 20% відповідно до п.6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, згідно п. 19 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів №318 від 31.12.1999, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 № 27/4248 витрати підприємства на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки відносяться в бухгалтерському обліку до витрат у складі витрат на збут.

Згідно п. 3 Положення бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» витрати в бухгалтерському обліку - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань підприємства.

Відповідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283 від 22.05.1997 до складу валових витрат для обрахування прибутку підприємство має право відносити любі витрати, які здійснюються в рахунок компенсації вартості товарів, робіт, послуг, придбаних платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи з вищенаведених норм право визначення напрямку використання послуг, наданих портом, - на митній території України, або за її межами - належить виключно експортеру-власнику вантажу, яке використовується ними при визначенні умов поставки при укладенні зовнішньоекономічних договорів.

Таким чином, порт при наданні послуг вантажовласникам ніяким чином не може зробити висновок щодо використання даних послуг за межами митної території України.

Судом також враховано надані відповідачем рішення Вищого Адміністративного Суду України, та Верховного Суду України по аналогічній справі № 6\124-23\24-18\122 (номер справи ВСУ №21-267 во 07) між тими ж сторонами стосовно необхідності застосування 20% ставки податку на додану вартість до послуг ДП «Бердянський морський торгівельний порт». Згідно висновків яких послуги по виконанню робіт по організації виконання операцій по перевалці та транспортно-експедиторському обслуговуванню відвантаженої продукції на території України, в разі не призначення їх для використання безпосереднім споживачам цих послуг за межами митної території України, підлягають оподаткуванню за ставкою 20%.

Суд також вважає помилковим посилання позивача на положення п. 1.14 Закону України «Про податок па додану вартість» який визначає зміст термін «супутні послуги» з огляду на таке.

31.03.2005 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» № 2505 від 25.03.2005 яким внесено зміни до Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема п.1.14 ст. 1. п, п, 3.1.2 та 3.1.3 ст. 3, п. 6.2 ст. 6 Закон України «Про податок на додану вартісні» у повій редакції передбачено внесення товарів (супутніх послуг) у митому режимі або реімпорті і вивезення товарів (супутніх послуг) й режимі експорту або реекспорту та застосування до супутніх послуг 0% ставки податку па додану вартість.

В даному випадку, ДП «Бердянський морський торговельний порт» надавав комплекс послуг по перевалці вантажів у 2004, тобто тоді, коли діяла попередня редакція закону, що передбачала необхідність застосування 20% ставки податку на додану вартість до послуг, які надаються на території України.

З цих же підстав суд не приймає до уваги посилання позивача на вантажні миті декларації на експорт вантажу, як на доказ надання портом та споживання комплексу них послуг за межами митної території України. Так, позивач акцентує увагу саме на тому, що комплекс послуг морського порту з перевалки експортованого вантажу є супутніми послугами і входить до складу митної вартості вантажу. Однак, як зазначалося вище, редакція п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» до 31.03.2005 не оперувала поняттям «супутні експорту товарів послуги» і тому відповідно не передбачала оподаткування таких послуг за нульовою ставкою, незалежно від того чи входили такі послуги у мінну вартість експортного вантажу чи ні.

З огляду на наведене, позовні вимоги Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» не підлягають задоволенню, а спірні податкові повідомлення-рішення №0000662330/2 від 13.05.05 та №0000672330/2 від 13.05.05 - не підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені позовних вимог Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень №0000662330/2 від 13.05.05 та №0000672330/2 від 13.05.05 - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Р.В. Сацький