Постанова № 25556142, 25.07.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/4396/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенко С.В.

при секретарі Запорожцевій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектна компанія «Практик» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2012р. № 0000682340,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектна компанія «Практик» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про скасування повністю податкового повідомлення-рішення від 02.04.2012р. № 0000682340, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 19000,00 грн. - за основним платежем, та у сумі 4750,00 грн. - за штрафними санкціями.

Ухвалою суду від 09.07.2012р. у справі здійснено процесуальну заміну неналежного відповідача на належного - Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем на підставі акту зустрічної звірки від 20.03.2012р. №16/23-2/36444045 прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012р., яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 19000,00 грн. - за основним платежем, та у сумі 4750,00 грн. - за штрафними санкціями. Позивач зазначає, що ним були укладені договори з ТОВ «Інжинірінгова компанія «Ремист» та ТОВ «УБК-Інвест», умови яких виконані сторонами у повному обсязі. В ході виконання зазначених правочинів сторонами за договорами складені всі необхідні документи бухгалтерського і податкового обліку, оплата за виконані роботи позивачем здійснена у повному обсязі. На підставі отриманих від контрагентів податкових накладних позивачем у відповідних звітних періодах було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у загальній сумі 19000,00 грн. Позивач звертає увагу, що зазначені обставини відповідачем у акті зустрічної звірки зазначені і не заперечуються. Висновок про порушення позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість відповідач зробив посилаючись на те, що вищевказані контрагенти позивача не нарахували податкові зобов'язання з податку на додану вартість у момент складення податкової накладної, оскільки перевіркою встановлені розбіжності між сумою податкового зобов'язання з ПДВ, відображеного у податковій звітності ТОВ «ІК «Ремист» за квітень 2010 року і ТОВ «УБК-Інвест» за червень 2010 року, та сумою податкового кредиту з ПДВ за відповідні звітні періоди, задекларованого позивачем. Позивач вважає, що він не повинен здійснювати контроль за дотриманням податкової і фінансової дисципліни контрагентами, оскільки кожний платник податків несе індивідуальну відповідальність за порушення діючого податкового законодавства.

Крім того, позивач звертає увагу, що нормами Податкового кодексу України прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі акту зустрічної звірки не передбачено. Із зазначених підстав вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним в них, та докази в їх підтвердження і просять задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судововму засіданні заперечував проти позову, надав письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи, та пояснення, аналогічні викладеним в них, зазначає, що у зв'язку із встановленими розбіжностями між сумами податкових зобов'язань з ПДВ, відображених у податковій звітності ТОВ «ІК «Ремист» за квітень 2010 року і ТОВ «УБК-Інвест» за червень 2010 року та сумою податкового кредиту з ПДВ за відповідні звітні періоди, задекларованого позивачем, відповідачем правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектна компанія «Практик» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 14.04.2009р., внесено до ЄДРПОУ та є юридичною особою.

Як платник податків з 15.04.2009р. знаходиться на обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби та з 21.09.2009р. є платником податку на додану вартість.

На підставі службового посвідчення, згідно з пп. 20.1.6. п. 20.1. ст. 20, пп. 62.1.3. п. 62.1. ст. 62, п.73.3. ст. 73 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька проведено зустрічну звірку ТОВ «ПК «Практик» з питань правових відносин з платником податків ТОВ «ІК «Ремист» за період - квітень 2010 року та ТОВ «УБК-Інвест» за період - червень 2010 року, за результатами якої складено відповідний акт від 20.03.2012р. №16/23-2/36444045.

Як вбачається із зазначеного Акту зустрічної звірки, відповідачем встановлено порушення пп.7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 19000,00 грн., у тому числі за квітень 2010 року у сумі 9000,00 грн., за червень 2010 року у сумі 10000,00 грн.

За результатами зустрічної звірки, у зв`язку із встановленням зазначеного порушення, згідно з пп.54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України та у відповідності з п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012р. №0000682340, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 23750,00 грн., з яких 19000,00 грн. - сума основного платежу та 4750,00 грн. - сума штрафних санкцій.

Спір виник через висновки податкового органу щодо неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах (квітень та червень 2010 року) сум податку на додану вартість, які не віднесені до податкових зобов'язань з податку на додану вартість у відповідних звітних періодах контрагентами позивача - ТОВ «ІК «Ремист» та ТОВ «УБК-Інвест».

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її субєктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно з п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону, валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у відповідній редакції, установлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у квітні та червні 2010 року були надані податкові накладні, які не мають будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідає встановленому чинним законодавством, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин.

Суми податку на додану вартість по цим податковим накладним включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ. Оплата за надані послуги здійснена згідно актів приймання виконаних робіт ТОВ «ІК «Ремист» та ТОВ «УБК-Інвест» у повному обсязі. Заборгованості за даними бухгалтерського обліку позивача по розрахункам із зазначеними підприємствами-контрагентами не значиться.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджених судом первинних документів, угоди між позивачем та ТОВ «ІК «Ремист» і ТОВ «УБК-Інвест» були реально виконані сторонами, що зокрема підтверджується договорами підряда на проведення проектних та дослідницьких робіт, актами приймання виконаних робіт, накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями тощо.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) або не відображення суми податкового зобов'язання у податковій звітності в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Суд зазначає, що ні в акті зустрічної звірки, ні в судовому засіданні відповідачем не наведено обставин щодо не здійснення господарських операцій за укладеними позивачем з ТОВ «ІК «Ремист» та ТОВ «УБК-Інвест» правочинами.

Таким чином, наявність розбіжностей між податковими зобов'язаннями ТОВ «ІК «Ремист» і ТОВ «УБК-Інвест» та податковим кредитом позивача у відповідних звітних періодах не є підставою для встановлення податковим органом порушень норм податкового законодавства, оскільки порушення контрагентами позивача правил здійснення податкової дисципліни (як-то недекларування податкових зобов'язань) не може бути підставою для позбавлення платника податків (позивача) права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Крім того, діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством в сфері оподаткування, не передбачено здійснення контролюючих функцій між продавцем і покупцем в частині формування податкового кредиту і зобов'язань з податку на додану вартість за сумісними операціями.

Тому позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства та не відповідає за звітність свого контрагента.

Наведене обумовлює безпідставність висновку відповідача про порушення позивачем пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість, застосування до нього штрафних санкцій на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України є неправомірним.

Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні (виїзні, невиїзні) перевірки.

Зазначена правова норма повністю кореспондується з приписами Податкового кодексу України.

Так, п. 75.1. ст. 75 ПКУ визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 73.5. ст. 73 ПКУ встановлено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Прийняття органом податкової служби податкового повідомлення-рішення за результатами зустрічних звірок діючим податковим законодавством взагалі не передбачено.

Частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті рішення діяв не на підставі, не у спосіб та не в межах повноважень, що передбачені Контитуцією та законами України, не довів суду правомірність прийнятого ним рішення (податкового повідомлення-рішення), а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17, 18, 33-35, 41, 42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектна компанія «Практик» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2012р. №0000682340 - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012р. № 0000682340, прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Проектна компанія «Практик» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 23750,00 грн., з яких за основним платежем - 19000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4750,00 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектна компанія «Практик» здійснені витрати по сплаті судового збору у сумі 270 (двісті сімдесят) грн. 41 коп.

Повний текст постанови виготовлено 30.07.2012р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 25.07.2012р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Ушенко