ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 серпня 2012 р. Справа №2а-7311/12/0170/1
(12:01) м.Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю
представника позивача - Соколової Л.М.,
представника відповідача - Казанцевої З.Т.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Джанкойський елеватор» до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Публічне акціонерне товариство «Джанкойський елеватор» до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби № 0006242200 від 11.04.2012 року на суму 269587 гривень грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, № 0006252200 від 11.04.2012 року на суму 293282 гривень грошового зобов'язання з податку на додану вартість, № 0006262200 від 11.04.2012 року на суму грошового зобов'язання з екологічного податку в розмірі 950,63 гривень.
Адміністративний позов мотивований тим, що Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим з 13.02.2012 р. по 19.03.2012 р. проведено планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Джанкойський елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 01.12.2011 р.
Позивач зазначає, що за результатами цієї перевірки 26 березня 2012 року Джанкойською ОДПІ складено акт від 26.03.2012 р. № 452/23-1/00952025 "Про результати планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Джанкойський елеватор" (код за ЄДРПОУ 00952025) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 01.12.2011 р. ".
Позивач пояснює, що на підставі акту перевірки Джанкойською ОДПІ АРК ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0006242200 від 11.04.2012р., в якому визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 269587 грн., № 0006252200 від 11.04.2012р., в якому визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 293282 грн., в т.ч. за штрафними санкціями в сумі 58657 грн.; № 0006262200 від 11.04.2012р., в якому визначено суму грошового зобов'язання з екологічного податку на суму 950,63 грн., у тому числі штрафних (фінансових) санкцій 2,00 грн.
Позивач зазначає, що за результатами апеляційного оскарження спірних податкових повідомлень - рішень Джанкойською ОДПІ АРК ДПС 05.07.2012 року прийнято податкові повідомлення - рішення № 0016352200 від 05.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Джанкойський елеватор» з ПДВ на суму 293233,00 гривень, в т.ч. за основним платежем 234625 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58608 гривень; № 0016362200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 915,88 гривень, в т.ч. за основним платежем на 914,88 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1,00 гривень.
Позивач пояснює, що податкові повідомлення - рішення Джзанкойської ОДПІ АР Крим ДПС № 0006242200 від 11.04.2012 року, № 0016362200 від 05.07.2012 року, № 0016352200 від 05.07.2012 року є протиправними та мають бути скасовані.
Позивач зазначає, що перевіркою встановлено порушення позивачем ст.138.2, 138.8 ст.138, ст.139.1.9 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2011 року в сумі 269587 гривень.
Позивач пояснює, що з акту перевірки вбачається також порушення позивачем п.198.3 ст.198 ПК України, ст.IX Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 234625 гривень, у т.ч. за січень 2011 року - на суму 200 гривень, за липень 2011 року - на суму 120951 гривень, за серпень 2011 року - на суму 113474 гривень.
Позивач пояснює, що податковим органом вищезазначені висновки про порушення ним вимог ПК України зроблені як наслідок встановлення порушення ПАТ «Джанкойський елеватор» ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ст.228, ст.655, ст.656, ст.662 Цивільного кодексу України щодо суперечності угоди між ТОВ «Южнефть» та ПАТ «Джанкойський елеватор» № 062 від 21.06.2011 року інтересам держави і його моральним засадам.
Позивач зазначає, що 21 червня 2011 року між ПАТ „Джанкойський елеватор" та ТОВ „Южнефть" було укладено Генеральний договір поставки нафтопродуктів за № 062.
Позивач пояснює, що за період з 06.07.2011 р. по 23.08.2011 р. на виконання умов договору ТОВ „Южнефть" поставило на адресу ПАО „Джанкойський елеватор" дизельне паливо у кількості 155140 л на загальну суму 1 406544,85 грн., у т.ч. ПДВ - 234424,14 грн.
Позивач зазначає, що виконання договору сторонами пітверджується рахунками - фактурами від| ТОВ «Южнефть» на сплату| дизельного пального: № СФ - 0000488 від| 12.07.2011 р.; № СФ - 0000619 від| 23.08.2011 р.; № СФ - 0000448 від| 06.07.2011 р.; № СФ - 0000449 від 06.07.2011 р.; банківськими виписками в підтвердження| сплати| за поставлене| дизельне| пальне|: п/д 409 від| 05.07.2011 на суму 255639,30 грн|.; п/д 410 від| 05.07.2011 на суму 191763,00 грн|.; п/д 420 від| 13.07.2011 на суму 260500,45 грн|.; п/д 428 від| 18.07.2011 на суму 614105,10 грн|.; п/д 1023 від| 23.08.2011 на суму 84537,00 грн.; видатковими накладними на оприбуткування| дизельного пального| від| ТОВ «Южнефть»: № РН - 010599 від| 06.07.2011 р.; № РН - 010598 від| 06.07.2011 р.; № РН - 010629 від| 12.07.2011 р.; № РН - 010627 від| 12.07.2011 р.; № РН - 010635 від| 13.07.2011 р. на суму 325682,5 гривень, в т.ч. ПДВ 54280,42 гривень; № РН - 010759 від 23.09.2011 р. на суму 84537,00 гривень, в т.ч. ПДВ 14089,5 гривень.
Позивач зазначає, що використання дизельного пального у господарської діяльності ПАТ «Джанкойський елеватор» підтверджено відповідними документами (складські звіти, відомості видачі ГСМ, акти списання пального на сушіння зерна, журнали сушіння зерна).
Позивач пояснює, що Генеральний договір поставки нафтопродуктів за № 062 від 21 червня 2011 року, укладений між ПАО „Джанкойський елеватор" та ТОВ „Южнефть", є реальним, його виконання підтверджується первинними документами, які додані до позову.
Позивач зазначає, що понесені ПАТ «Данкойський елеватор» витрати на придбання дизельного палива в 3 кварталі 2011 року в сумі 1172120 гривень правомірно включені до складу валових витрат, а сума ПДВ по операціях з придбання дизельного палива в розмірі 234424,14 гривень правомірно включена до складу податкового кредиту.
Щодо висновків акту перевірки про заниження позивачем ПДВ за січень 2011 року на суму 200 гривень позивач пояснив наступне.
Позивач пояснює, що у декларації за грудень 2010 року ПАТ «Джанкойський елеватор» було сформовано залишок від'ємного значення з ПДВ у сумі 136661 грн., що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Позивач зазначає, що у березні 2011 року у зв'язку з виявленою помилкою ПАТ «Джанкойський елеватор» було подано уточнюючий розрахунок за грудень 2010 року, в якому збільшено податкових зобов'язань на 200,00 грн. та відповідно зменшено залишок від'ємного значення ПДВ за грудень на 200,00грн.
Позивач пояснює, що у січні 2011р. ним було задекларовано ПДВ до сплати у бюджет у сумі 223,00 грн. (рядок 27) з урахуванням від'ємного значення декларації за грудень 2010р. у сумі 136 661 грн., який фактично мав бути 136461 грн. (враховуючи уточнюючий розрахунок), а сама сума до сплати у бюджет за січень 2011р. мала скласти 423,00 грн.
Позивач зазначає, що у зв'язку зі зміною форми податкової декларації, ПАТ«Джанкойський елеватор» не здійснило уточнення податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2011р. у бік збільшення на 200,00 грн.
Щодо нарахування ПАТ «Джанкойський елеватор» за результатами перевірки екологічного податку позивач зазначив наступне.
Позивач підкреслює, що в розумінні Податкового Кодексу України та Закону України від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи», норми яких на думку податкового органу було ним порушено, ПАТ «Джанкойський елеватор» не має спеціально відведених місць чи об'єктів та не здійснює розміщення відходів, оскільки не здійснює остаточних операцій з відходами шляхом їх захоронення чи знешкодження, у зв'язку з чим не є платником екологічного податку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2012 року відкрито провадження по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача уточнений адміністративний позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення уточнених позовних вимог заперечувала, просила відмовити у їх задоволенні.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Отже, враховуючи вищезазначене, Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим Державної податкової служби у відносинах з Публічним акціонерним товариством «Джанкойський елеватор», під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Джанкойський елеватор» є юридичною особою, яка зареєстрована 19.05.2011 року виконавчим комітетом Джанкойської міської ради, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 408802 від 19.05.2011 року.
Публічне акціонерне товариство «Джанкойський елеватор» зареєстровано в податковому органі 19.08.1998 року, є платником податку на додану вартість.
Таким чином, судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Джанкойський елеватор» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 10.02.2012 року № 203, від 10.02.2012 року № 204, від 10.02.2012 року № 205, від 10.02.2012 року № 206, від 10.02.2012 року № 208 перевіряючими Джанкойської ОДПІ АРК ДПС відповідно до наказу Джанкойської ОДПІ № 200 від 27.01.2012 року та плану - графіку проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Джанкойський елеватор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами проведення якої було складено акт перевірки від 26.03.2012 року № 452/23-1/00952025 (надалі - акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що направлення вручені 13.02.2012 року під розписку голові правління ПАТ «Джанкойський елеватор» Садовському А.М.
В акті перевірки зазначено, що ПАТ «Джанкойський елеватор» проінформовано про проведення документальної планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 30.01.2012 року № 58/23-1, яке направлено ПАТ «Джанкойський елеватор» разом з наказом про проведення перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З акту перевірки вбачається, що перевірку проведено з відома голови правління ПАТ «Джанкойський елеватор» Садовського А.М. та в присутності головного бухгалтера ПАТ «Джанкойський елеватор» Дєдікової Ж.І.
Перевірка проводилась з 13.02.2012 року по 19.03.2012 року.
Термін проведення перевірки продовжувався з 13.03.2012 року по 19.03.2012 року на підставі наказу Джанкойської ОДПІ АР Крим ДПС від 12.03.2012 року № 70.
Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Джанкойський елеватор»:
- ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ст.228, ст.655, ст.656, ст.662 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними: угода між ТОВ «Южнефть» та ПАТ «Джанкойський елеватор» (загальна сума угоди 1406544,85 гривень, в т.ч. ПДВ 234424,14 гривень, генеральний договір № 062 від 21.06.2011 року);
- ст.138.2, 138.8 ст.138, ст.139.1.9 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств усього в сумі 269587 гривень, у т.ч. за 3 квартал 2011 року в сумі 269587 гривень;
- п.198.3 ст.198 ПК України, ст.IX Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 234625 гривень, у т.ч. за січень 2011 року - на суму 200 гривень, за липень 2011 року - на суму 120951 гривень, за серпень 2011 року - на суму 113474 гривень;
- ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.1, ст.17, ст.39 Закону України «Про відходи», п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242, п.249.6 ст.249 ПК України, які діяли в періоді, що перевіряється, в результаті чого занижено екологічний податок в частині розміщення на об'єкті відходів на загальну суму 948,63 гривень, у т.ч.: за I квартал 2011 року в сумі 476,13 гривень, за II квартал 2011 року в сумі 472,50 гривень.
Судом встановлено, що голова Правління ПАТ «Джанкойський елеватор» Садовський А.М. з актом перевірки ознайомився, один екземпляр акту отримав.
Голова Правління ПАТ «Джанкойський елеватор» Садовський А.М. та головний бухгалтер Дєдікова Ж.І. з висновками акту перевірки не погодилися, зазначили, що заперечення будуть надані в установленому порядку.
На підставі акту перевірки Джанкойською ОДПІ АРК ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:
- № 0006242200 від 11.04.2012р., яким за встановлені перевіркою порушення - ст.138.2, 138.8 ст.138, ст.139.1.9 ПК України позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 269587 гривень;
- № 0006252200 від 11.04.2012р., яким за встановлені перевіркою порушення п.198.3 ст.198 ПК України, ст.IX Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 293282,00 гривень, з яких: за основним платежем: 234625,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 58657 гривень;
- № 0006262200 від 11.04.2012р., яким за встановлені перевіркою порушення ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.1, ст.17, ст.39 Закону України «Про відходи», п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242, п.249.6 ст.249 ПК України, позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку в розмірі 950,63 грн, у т.ч.: за основним платежем: 948,63 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 2,00 гривень.
Позивач, не погодившись з спірними податковими повідомленнями - рішеннями Джанкойської ОДПІ АРК ДПС, оскаржив їх в адміністративному порядку.
Так, 19.04.2012 року за вих. № 476 ПАТ «Джанкойський елеватор» надіслало на адресу Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим первинну скаргу, в якій оскаржувало податкові повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ № 0006242200 від 11.04.2012р., № 0006252200 від 11.04.2012р., № 0006262200 від 11.04.2012р.
Рішенням ДПС в АР Крим від 11.05.2012 року продовжено строк розгляду первинної скарги до 23.06.2012 року.
Рішенням ДПС в АР Крим від 22.06.2012 року № 1733/10/10-0223, яке отримано позивачем 25.06.2012 року, залишено без змін податкове повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ АРК ДПС від 11.04.12р. №0006242200; скасовано у частині застосованих штрафних санкцій у сумі 49,00грн. податкове повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ АРК ДПС від 11.04.12р. №0006252200; скасовано у частині визначеного грошового зобов'язання у сумі 34,75грн. (33,75грн.-екологічний податок 1,00грн.-штрафні санкції) податкове повідомлення - рішення Джанкойської ОДПІ АРК ДПС від 11.04.12р. №0006262200, а в іншій частині первинну скаргу залишено без задоволення.
Судом встановлено, що 05.07.2012 року Джанкойською ОДПІ АРК ДПС на підставі акта перевірки № 452/23-1/00952025 від 26.03.2012 року, рішення ДПС в АРК про результати розгляду первинної скарги № 5134/7/10-0223 від 22.06.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0016352200 від 05.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Джанкойський елеватор» з ПДВ на суму 293233,00 гривень, в т.ч. за основним платежем 234625 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58608 гривень.
05.07.2012 року Джанкойською ОДПІ АРК ДПС на підставі акта перевірки № 452/23-1/00952025 від 26.03.2012 року, рішення ДПС в АРК про результати розгляду первинної скарги № 5134/7/10-0223 від 22.06.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0016362200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку на суму 915,88 гривень, в т.ч. за основним платежем на 914,88 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1,00 гривень.
Зазначені податкові повідомлення - рішення Джанкойської ОДПІ АРК ДПС були отримані позивачем 09.07.2012 року, що підтверджується штампом ПАТ «Джанкойський елеватор» на супровідному листі Джанкойської ОДПІ АРК ДПС від 05.07.2012 року про направлення податкових повідомлень - рішень.
Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями Джанкойської ОДПІ АРК ДПС № 0006242200 від 11.04.2012 року, № 0016362200 від 05.07.2012 року, № 0016352200 від 05.07.2012 року, звернувся до суду.
Перевіряючи наявність підстав для задоволення уточнених позовних вимог, судом встановлено наступне.
Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем після 01.01.2011 року, суд перевіряє їх відповідність нормам Податкового кодексу України та законодавства України, яке діяло після 01.01.2011 року.
Судом встановлено, що за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ПАТ «Джанкойський елеватор» задекларовано валові витрати в сумі 42404829 гривень.
Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року встановлення їх завищення за 3 квартал 2011 року в сумі 1172118 гривень.
Судом встановлено, що за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ПАТ «Джанкойський елеватор» задекларовано податок на прибуток у сумі 296469 гривень.
Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.138.2, 138.8 ст.138, ст.139.1.9 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2011 року в сумі 269587 гривень.
Судом встановлено, що за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ПАТ «Джанкойський елеватор» задекларовано податкового кредиту з ПДВ у сумі 6538639 гривень.
Судом встановлено, що ПАТ «Джанкойський елеватор» включило до складу податкового кредиту ПДВ по податковим накладним, які були отримані від постачальника - ТОВ «Южнефть» на придбання дизельного палива в загальній сумі 234424,14 гривень: в т.ч. в декларації з ПДВ за липень 2011 року - 220334,64 гривень; в декларації з ПДВ за серпень 2011 року - 14089,5 гривень.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 31.1.2011 року встановлено його завищення всього у сумі 234335,00 гривень, в т.ч. за липень 2011 року - на суму 220335 гривень; за серпень 2010 року - на суму 14090 гривень.
З висновків акту перевірки вбачається порушення позивачем п.198.3 ст.198 ПК України, ст.IX Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 234625 гривень, у т.ч. за січень 2011 року - на суму 200 гривень, за липень 2011 року - на суму 120951 гривень, за серпень 2011 року - на суму 113474 гривень.
Щодо вищевказаних висновків акту перевірки суд зазначає наступне.
Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.
Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Відповідно до п.138.6 ст.138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
прямих матеріальних витрат;
прямих витрат на оплату праці;
амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Суд зазначає, що податковим органом встановлені вищевказані порушення податкового законодавства в частині заниження податку на прибуток та ПДВ як наслідок встановлення порушення позивачем ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ст.228, ст.655, ст.656, ст.662 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними: генеральний договір № 062 від 21.06.2011 року між ТОВ «Южнефть» та ПАТ «Джанкойський елеватор».
Щодо реального виконання договору поставки, укладеного між ТОВ «Южнефть» та ПАТ «Джанкойський елеватор», суд зазначає наступне.
21 червня 2011 року між ПАТ „Джанкойський елеватор" та ТОВ „Южнефть" було укладено Генеральний договір поставки нафтопродуктів за № 062.
Відповідно до п.1.1 договору ТОВ „Южнефть" (Постачальник) зобов`язується передати у власність Покупця (ПАТ „Джанкойський елеватор"), а Покупець зобов'язується прийняти нафтопродукти (далі -„ Товар") та сплатити їх вартість у відповідності з умовами Договору та додаткових угод.
Згідно з п.1.2 договору поставка Товару здійснюється окремими партіями. Обсяги, асортимент, строки поставки та умови транспортування визначаються відповідною додатковою угодою до цього Договору, яка погоджена Сторонами. Після підписання зазначеної додаткової угоди вона є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.2.1 договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар у відповідності до розділу 1 цього Договору з оформленням додаткової угоди та інших товаросупроводжувальних документів (видаткової накладної та товарно - транспортної накладної, додаткової угоди). При передачі нафтопродуктів Продавець за вимогою Покупця надає сертифікати відповідності з зазначенням найменування нафтопродуктів.
Згідно з п.2.1 договору Покупець зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплачувати Товар, відвантажений Постачальником.
Відповідно до п.4 договору відвантаження товару здійснюється на підставі заявки Покупця або підписаної Сторонами додаткової угоди. Товар постачається Покупцю партіями, в кількості і за ціною, визначеними додатковою угодою або рахунком - фактурою.
Відвантаження продукції здійснюється автомобільним або залізничним транспортом, якщо додатковою угодою не визначений порядок відвантаження продукції іншими видами транспорту.
Згідно п.4.1 договору датою відвантаження Товару вважається:
а) за умови відвантаження залізничним транспортом - дата відмітки станції відправника вантажу, зазначена в залізничній накладній;
б) автомобільним або іншим видом транспорту - дата, зазначена в товарно-транспортній накладній або витратній накладній;
в) за умови передачі Товару на нафтобазі зберігання - дата, зазначена в додатковій угоді.
Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем за якістю і кількістю, а право власності на Товар, таким, що перейшло від Постачальника до Покупця в момент підписання документів, передбачених п.2.1 цього Договору.
Згідно з п.4.2 договору окремі обов'язки Постачальника по постачанню Товару виконуються третіми особами (відправником вантажу, перевізником вантажу та іншими особами).
Відповідно до п.5.1 договору Покупець здійснює оплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту поставки, якщо інше не передбачено додатковою угодою .
Згідно з п.5.2 договору оплата здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку або в строки і за умовами, передбаченими в додатковій угоді до Договору.
Відповідно до п.5.3 договору датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Згідно з п.5.7 договору ціна Товару є договірною, зазначається з урахуванням ПДВ та узгоджується в додатковій угоді в залежності від умов поставки та оплати.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що Покупець здійснює прийом Товару за кількістю та якістю у відповідності з Інструкцією про порядок прийому, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Держкомстату України № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 02.09.2008 року за № 805/15496, у відповідності з чинним законодавством України, а також з умовами цього Договору та додатковими угодами до нього.
Судом встановлено, що за період з 06.07.2011 р. по 23.08.2011 р. на виконання умов договору ТОВ „Южнефть" поставило на адресу ПАО „Джанкойський елеватор" дизельне паливо у кількості 155140 л на загальну суму 1 406544,85 грн., у т.ч. ПДВ - 234424,14 грн.
З пояснень представника позивача судом встановлено, що постачання Товару відбувалось наступним чином: покупець звертався до постачальника по телефону з усною заявою про постачання дизельного палива в необхідній йому кількості. Постачальник надавав покупцю рахунок-фактуру, в якій вказував необхідну покупцю кількість товару та його вартість. Покупець сплачував вказану суму шляхом перерахування грошових коштів через банківську установу. Після отримання коштів постачальник здійснював постачання дизельного палива. Паливо постачалося транспортними засобами постачальника за його кошти. Оприбуткування дизельного палива здійснювалося на підставі видаткових накладних, які підписувалися сторонами під час приймання - передачі товару.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція -це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Всі первинні документи, що підтверджують виконання вищезазначеного договору поставки нафтопродуктів за № 062 від 21.06.2011 року, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Такими первинними документами є:
- рахунки-фактури від| ТОВ «Южнефть» на сплату| дизельного пального|: № СФ - 0000488 від| 12.07.2011 р. на суму 874605,55 гривень, в т.ч. ПДВ 145767,59 гривень; № СФ - 0000619 від| 23.08.2011 р. на суму 84537,00 гривень, в т.ч. ПДВ 14089,5 гривень; № СФ - 0000448 від| 06.07.2011 р. на суму 255639,30 гривень, в т.ч. ПДВ 42606,55 гривень; № СФ - 0000449 від 06.07.2011 р. на суму 191763,00 гривень, в т.ч. ПДВ 31960,50 гривень;
- видаткові накладні| на оприбуткування| дизельного пального| від| ТОВ «Южнефть»: № РН - 010599 від| 06.07.2011 р. на суму 191763,00 гривень, в т.ч. ПДВ 31960,5 гривень; № РН - 010598 від| 06.07.2011 р. на суму 255639,3 гривень, в т.ч. ПДВ 42606,55 гривень; № РН - 010629 від| 12.07.2011 р. на суму 288422,6 гривень, в т.ч. ПДВ 48070,43 гривень; № РН - 010627 від| 12.07.2011 р. на суму 260500,45 гривень, в т.ч. ПДВ 43416,74 гривень; № РН - 010635 від| 13.07.2011 р. на суму 325682,5 гривень, в т.ч. ПДВ 54280,42 гривень; № РН - 010759 від 23.09.2011 р. на суму 84537,00 гривень, в т.ч. ПДВ 14089,5 гривень.
Судом встановлено, що позивач здійснив розрахунок за товар - поставлені ТОВ «Южнефть» нафтопродукти, що підтверджується банківськими виписками, в яких зазначено, що оплата здійснена згідно платіжних доручень № 409 від| 05.07.2011 на суму 255639,30 грн|.; № 410 від| 05.07.2011 на суму 191763,00 грн|.; № 420 від| 13.07.2011 на суму 260500,45 грн|.; № 428 від| 18.07.2011 на суму 614105,10 грн|.; № 1023 від| 23.08.2011 на суму 84537,00 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «Южнефть» були видані позивачеві податкові накладні: № 22 від 06.07.2011 року на суму 191763,00 гривень, в т.ч. ПДВ 31960,5 гривень; № 21 від 06.07.2011 року на суму 255639,3 гривень, в т.ч. ПДВ 42606,55 гривень; № 49 від 12.07.2011 року на суму 260500,45 гривень, в т.ч. ПДВ 43416,74 гривень; № 51 від 12.07.2011 року на суму 288422,6 гривень, в т.ч. ПДВ 48070,43 гривень; № 57 від 13.07.2011 року на суму 325682,5 гривень, в т.ч. ПДВ 54280,42 гривень; № 78 від 23.08.2011 року на суму 84537,00 гривень, в т.ч. ПДВ 14089,5 гривень.
Щодо використання позивачем в господарській діяльності придбаних ним нафтопродуктів за генеральним договором поставки № 062 від 21.06.2011 року, судом встановлено наступне.
Придбане позивачем у ТОВ «Южнефть» дизельне пальне було використано у виробничому процесі ПАТ «Джанкойський елеватор», у т.ч. на сушіння сільськогосподарських культур, що знаходяться на зберіганні у ПАТ «Джанкойський елеватор».
Відповідно до п.6.11.8 Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15 червня 2004 р. N 228, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 липня 2004 р. за N 835/9434, сушіння зернових культур проводиться зерновим складом при потребі:
а) знизити вологість сирого та вологого зерна до стандартних показників якості;
б) оздоровити зерно (проросле, з невластивим запахом, морозобійне кукурудзи);
в) знищити шкідників зерна;
г) охолодити зерно, що самозігрівається;
ґ) освіжити зерно, поліпшити його товарний вигляд (колір, блиск).
З пояснень представника позивача судом встановлено, що в укладених договорах зберігання між ПАТ „Джанкойський елеватор" та поклажедавцями вказано, що ПАТ „Джанкойський елеватор" зобов'язаний забезпечити кількісно-якісне зберігання зерна. Рівень вологості|вогкості| не повинен перевищувати встановленого |установлений| ДСТУ.
З реєстру договорів зберігання ПАТ „Джанкойський елеватор" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року вбачається, що за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011 р. підприємством було укладено 80 договорів, відповідно до яких на елеватор було завезено на зберігання 147008,6 т зерна. Частина зерна мала дуже високий рівень вологості і підлягала обов`язковому сушінню.
Так, за період з 01.01 2012 р. по 31.12.2011 р. було просушено 26 982,2 т зерна.
На сушку вищевказаної кількості зерна було використано 407080 л дизельного палива.
Судом встановлено, що ПАТ „Джанкойський елеватор" для сушіння зерна використовує дві сушилки ДСП-32от2 та сушилку МС-1075, які працюють на дизельному палеві.
Використання дизельного пального, яке придбано у ТОВ «Южнефть» в господарській діяльності підтверджується наступними первинними документами:
- журналами сушіння зерна, копії яких знаходяться в матеріалах справи;
- актами списання пального на сушіння зерна № 5, 6, 7, 8 за період з 11.07.2011 року по 31.08.2011 року;
- розпорядженнями на очистку, сушіння зерна, насіння, олійних культур і трав № №22,17, 28, 29, 35,36, 37,48, 56, 61,62,70,71,73,74,34,43,65,66,69,76,77,78,79,83,84,85, 86, 91,92,93,94,95,96, 98,101,105,107, 108,109,113, 117,118 за період з 30.06.2011 року по 31.08.2011 року;
- актами на очистку, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року;
- складськими звітами, копії яких знаходяться в матеріалах справи;
- відомостями видачі ГСМ, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Виходячи із зазначеного, суд приходить до висновку про підтвердження факту придбання позивачем та використання в господарській діяльності дизельного палива, згідно генерального договору поставки № 062 від 21.06.2011 року.
Суд зазначає, що на момент укладення та виконання згаданого генерального договору поставки дизельного палива ТОВ «Южнефть» було зареєстровано як платник податку на додану вартість, що підтверджувалося інформацією з офіційного веб-сайту ДПА України щодо наявності у підприємств свідоцтв про реєстрацію платника ПДВ.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Суд зазначає, що на сьогодні такий запис у Єдиному державному реєстрі відсутній.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Южнефть», будучи платником ПДВ, мав право на складання податкових накладних.
Отже, враховуючи, що сума податкового кредиту в розмірі 234424,14 гривень за липень та серпень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Южнефть» підтверджується податковими накладними, виписаними платником ПДВ, а також оскільки придбане дизельне топливо було використано у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про те, що сума податку на додану вартість в розмірі 120951 гривень була обґрунтовано віднесена ПАТ „Джанкойський елеватор" до податкового кредиту за липень 2011 року, сума 113474 гривень обґрунтовано віднесена ПАТ „Джанкойський елеватор" до податкового кредиту за серпень 2011 року.
Таким чином, висновки податкового органу щодо заниження позивачем ПДВ за липень 2011 року - на суму 120951 гривень, за серпень 2011 року - на суму 113474 гривень є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, суд також прийшов до висновку, що понесені ПАТ «Данкойський елеватор» витрати на придбання дизельного палива в 3 кварталі 2011 року в сумі 1172118 гривень правомірно включені позивачем до складу валових витрат.
Таким чином, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2011 року в сумі 269587 гривень є безпідставним.
Стосовно зазначення податковим органом в акті перевірки про ненадання позивачем до перевірки довіреностей, за якими ПАТ „Джанкойський елеватор" одержувало дизельне паливо від ТОВ «Южнефть», суд зазначає наступне.
Згідно з п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за № 293/1318), при відпуску цінностей довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.
Таким чином, законодавство передбачає оформлення довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей у постачальника лише у одному примірнику, який залишається у постачальника. Вищевказана Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей не передбачає обов'язку отримувача ТМЦ оформляти більш ніж один примірник довіреності або залишати у себе копію.
Отже, довіреності ПАТ «Джанкойський елеватор» на отримання дизельного палива у ТОВ «Южнефть» правомірно були складені тільки в одному примірнику, який було передано ТОВ «Южнефть».
Складання вищевказаних довіреностей підтверджується відповідними записами від 06.07.2011 р. № 237, від 06.07.2011 р. № 238, від 12.07.2011 р. № 256, від 12.07.2011 р. № 262, від 23.08.2011 р. № 322 в Журналі обліку довіреностей ПАТ «Джанкойський елеватор», що повністю відповідає вимогам вищезазначеної Інструкції.
У зв'язку з вищевикладеним, суд зазначає, що вимога податкового органу надати до перевірки довіреності, за якими ПАТ „Джанкойський елеватор" одержувало дизельне паливо від ТОВ «Южнефть», є безпідставною.
З акту перевірки вбачається, що у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних не вказані шляхові листи, відсутні наступні обов'язкові дані: постачальником не вказано за якою довіреністю та ким було отримано товар, дата та час виїзду з підприємства-вантажовідправника, дата і час прибуття до вантажоодержувача, відсутні дані про супровідні документи, які прямують з вантажем, що є сумнівним щодо придбання товару. Надані товарно-транспортні накладні не є типової форми, яка передбачена для перевезення нафтопродуктів. Крім цього, на товарно-транспортних накладних відсутня підпис водія.
В акті перевірки також зазначено, що товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, тобто, операції з придбання товару не підтверджені товарно-транспортними накладними, які повинні підтверджувати отримання товару з перевезення, що є порушенням ведення бухгалтерського обліку та звітності.
Відповідач робить висновок про те, що товарно- транспортні накладні, які були надані до перевірки на підтвердження факту здійснення транспортування дизельного палива з Херсону, оформлені з грубим порушенням чинного законодавства України та не підтверджують фактичне здійснення постачання палива.
Щодо обґрунтованості вищевказаних висновків акту перевірки, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що відповідно до п. 7.5.6. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281) відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:
перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;
другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;
третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.
Таким чином товарно-транспортна накладна є супровідним документом для транспортування, а придбання суб'єктами господарювання ТМЦ здійснюється не лише за її наявності, а й на підставі інших первинних документів, зокрема, видаткових накладних.
Суд зауважує, що оприбуткування сировини (дизельного пального) здійснюється не на підставі товарно-транспортної накладної, в якій не існує вартісного (цінового) показника, а на підставі видаткової накладної, яка є дійсним первинним документом із зазначенням ціни сировини.
Зазначене твердження повністю відповідає умовам Генерального договору поставки нафтопродуктів № 062 від 21.06.2011 року, відповідно до якого датою відвантаження Товару автомобільним або іншим видом транспорту вважається дата, зазначена в товарно-транспортній або витратній накладній. Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем за якістю і кількістю, а право власності на Товар таким, що перейшло від Постачальника до Покупця в момент підписання документів, передбачених Договором.
Суд зазначає, що фактичне перевезення палива позивачеві підтверджується сукупністю досліджених судом доказів:
- договорами перевезення, укладеними ТОВ «Южнефть» з ТОВ «ТД Енергохімтех», ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
- податковою декларацію ТОВ «Южнефть» з ПДВ за серпень 2011 року, з якої вбачається, що ТОВ «Южнефть» до податкового зобов'язання включило суму поставки за генеральним договором поставки № 062 від 21.06.2011 року, та до податкового кредиту включило суму за договорами перевезення, укладеними ним з ТОВ «ТД Енергохімтех», ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2;
- видатковими накладними на оприбуткування| дизельного пального| від| ТОВ «Южнефть»: № РН - 010599 від| 06.07.2011 р. на суму 191763,00 гривень, в т.ч. ПДВ 31960,5 гривень; № РН - 010598 від| 06.07.2011 р. на суму 255639,3 гривень, в т.ч. ПДВ 42606,55 гривень; № РН - 010629 від| 12.07.2011 р. на суму 288422,6 гривень, в т.ч. ПДВ 48070,43 гривень; № РН - 010627 від| 12.07.2011 р. на суму 260500,45 гривень, в т.ч. ПДВ 43416,74 гривень; № РН - 010635 від| 13.07.2011 р. на суму 325682,5 гривень, в т.ч. ПДВ 54280,42 гривень; № РН - 010759 від 23.09.2011 р. на суму 84537,00 гривень, в т.ч. ПДВ 14089,5 гривень.
Крім того, суд зазначає, що незазначення в товарно-транспортних накладних шляхових листів, відсутність даних щодо довіреності, за якою було отримано товар, незазначення дати та часу виїзду з підприємства-вантажовідправника, дати і часу прибуття до вантажоодержувача, відсутність даних про супровідні документи, які прямують з вантажем, відсутність підпису водія на товарно-транспортних накладних не може свідчити про те, що фактичне постачання та транспортування палива не відбувалось.
Таким чином, висновки податкового органу щодо того, що операції з придбання товару не підтверджені товарно-транспортними накладними, які повинні підтверджувати отримання товару з перевезення, не відповідають дійсності.
Щодо зазначення в акті перевірки про необхідність здійснювати прийняття товару по кількості та якості відповідно до вимог Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю та кількістю (постанови Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.1965 року та № П - 7 від 25.04.1966 року), проставлення відміток на товарно - транспортних накладних, складання актів про доставку вантажу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7, ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості й комплектності, а також тари під продукцією або товарами.
Згідно до п. 1 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю.
Відповідно до п. 6.1 Договору, укладеного між ПАТ «Джанкойський елеватор» та ТОВ «Южнефть» № 062 від 21.06.2011 р. судом встановлено, що Покупець здійснює прийом Товару за кількістю та якістю у відповідності з Інструкцією про порядок прийому, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Держкомстату України № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 02.09.2008 року за № 805/15496, у відповідності з чинним законодавством України, а також з умовами цього Договору та додатковими угодами до нього.
Таким чином, суд зауважує, що позивач та ТОВ «Южнефть» в договорі поставки № 062 від 21.06.2011 року визначили порядок приймання товару за якістю та кількістю, а тому не були зобов'язані дотримуватися вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6.
З акту перевірки також вбачається, що товарно - транспортні накладні, акти про доставку вантажу оформлені з порушенням чинного законодавства.
Так, на думку податкового органу на товарно-транспортній накладній мала бути проставлена відповідна відмітка або при доставці дизельного палива автомобільним транспортом складені акти відповідно до вимог Інструкції № П-6.
Суд зазначає, що необхідність проставлення відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акту про доставку вантажу передбачена лише п.5 Інструкції № П-6, відповідно до якого у всіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюються ушкодження або псування вантажу, невідповідність найменування і ваги вантажу або кількості місць даним, вказаним в транспортному документі, а також в усіх інших випадках, коли це передбачено правилами, що діють на транспорті, одержувач зобов'язаний зажадати від органу транспорту складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акту - при доставці вантажу автомобільним транспортом).
Тобто, з вищевикладеного вбачається, що обставинами, у разі настання яких проставляється відмітка на товарно-транспортній накладній або складається акт при доставці вантажу автомобільним транспортом, є пошкодження або псування вантажу (продукції), невідповідність найменування вантажу (продукції) та кількості місць даним, зазначеним в транспортному документі, а також випадки, передбачені відповідними транспортними правилами.
Суд зауважує, що за відсутності таких обставин у перевізника відсутні правові підстави та необхідність для проставлення відмітки на товарно-транспортній накладній або складення відповідного акту.
При цьому, ПАТ "Джанкойський елеватор" створило усі умови для своєчасного і правильного приймання продукції, що поставлялася за Договором № 062 від 21.06.2011 року.
Жодних претензій щодо кількості продукції, в тому числі щодо пошкодження або псування вантажу (продукції), невідповідності найменування вантажу (продукції) даним, зазначеним в транспортному документі, ПАТ "Джанкойський елеватор" не має. Зазначений факт підтверджується, зокрема, прийняттям ПАТ "Джанкойський елеватор" продукції за Договором № 062 від 21.06.2011 року та підписанням його уповноваженим представником видаткових накладних.
У зв'язку з відсутністю у ПАТ "Джанкойський елеватор" претензій щодо кількості продукції, в тому числі щодо пошкодження або псування продукції, невідповідності найменування продукції даним, зазначеним в товарно-транспортній накладній, підстави для складення ТОВ "Южнефть" акту або проставлення відмітки на товарно-транспортній накладній відсутні.
Таким чином, висновки податкового органу щодо необхідності проставляння відміток на товарно - транспортних накладних або складання актів про доставку вантажу відповідно до вимог Інструкції № П-6, є безпідставними.
З акту перевірки вбачається, що в товарно - транспортних накладних № Ю-06 - 07-3 від 06.07.2011 року, № Ю - 12-07-8 від 12.07.2011 року, № Ю - 12-07-9 від 12.07.2011 року, № Ю -13-07-10 від 13.07.2011 року, № Ю - 23-08-2 від 23.08.2011 року (в п'ятьох з шести товарно-транспортних накладних) вказано, що замовником (платником) транспортних послуг по доставці дизельного палива в м.Джанкой є ПАТ «Джанкойський елеватор». Виконавцями транспортних послуг (автопідприємствами) по вказаним товарно-транспортним накладним були ТОВ «ТД «Енергохімтех», ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2
В акті перевірки зазначено, що в бухгалтерському обліку ПАТ «Джанкойський елеватор» не знайшли відображення розрахунки із зазначеними суб'єктами господарювання (ТОВ «ТД «Енергохімтех», ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2): в бухгалтерському обліку ПАТ «Джанкойський елеватор» не відображені ні господарські операції по отриманню транспортних послуг від виконавців, ні оплата за отримані транспортні послуги.
Щодо зазначення в акті перевірки про непідтвердження відносин ПАТ «Джанкойський елеватор» з перевізниками ПП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ТД Енергохімтех», суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу податкового органу на те, що ПАТ «Джанкойський елеватор» не укладало із перевізниками ПП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ТОВ «ТД Енергохімтех» договорів перевезення, оскільки відповідно до умов генерального договору від 21.06.2011 р. № 062 итрати з перевезення дизельного пального несе ТОВ «Южнефть».
Судом встановлено, що договори перевезення із перевізниками ПП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ТД Енергохімтех» укладалися ТОВ «Южнефть», яке і здійснювало із ними усі розрахунки щодо замовлення перевезення та оплати вартості такого перевезення.
Підтвердженням цього є досліджені судом договори, акти звірки взаємних розрахунків, що підтверджують взаємовідносини між ТОВ «Южнефть» з вищенаведеними перевізниками.
Отже, суд зазначає, що дійсно, в бухгалтерському обліку ПАТ «Джанкойський елеватор» не знайшли відображення розрахунки із перевізниками ТОВ «ТД «Енергохімтех», ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що такі розрахунки здійснювало ТОВ «Южнефть» на підставі укладених договорів з вищевказаними перевізниками.
Зазначення в акті перевірки про те, що усі операції купівлі-продажу ТОВ «Южнефть» з постачальником ТОВ «Олімп-Пром» та контрагентами-покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», є безпідставним.
Суд зауважує, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.
До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Більш того, суд зазначає, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 року по справі № 2а-1859/12/1070 та постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року по справі № 2-а-167/11/2170 встановлено, що укладені ТОВ «Южнефть» з постачальниками у періоді, коли ТОВ «Южнефть» здійснювало постачання пального на адресу ПАТ «Джанкойський елеватор», договори були реальними.
Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 року по справі № 2а-1859/12/1070 визнано протиправним та скасовано наказ Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області № 19 від 13.01.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Олімп - Пром»; визнано протиправними дії Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області щодо проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Олімп - Пром» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період з 13.05.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої було складено акт від 16.01.2012 року № 5/23-1/37517265; визнано протиправними дії Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області щодо зменшення податкових зобов'язань ТОВ «Олімп - Пром» у сумі 16338244,00 гривень (рядок 9 декларації з ПДВ за травень - грудень 2011 року) та податкового кредиту в сумі 16234003,00 гривень (рядок 17 декларації з ПДВ за травень - грудень 2011 року).
З постанови вбачається, що відносно ТОВ «Олімп-Пром» податковими органами було безпідставно визначені усі укладені цім підприємством правочини як з придбання так і з постачання товарів нікчемними.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року по справі № 2-а-167/12/2170 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 12.01.2012 року № 0000402301, № 0000392301; частково визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 12.01.2012 року № 0000412301 на суму 159707,35 гривень (за основним платежем на суму 140528,74 гривень, за штрафними санкціями на суму 19178,61 гривень).
Постановою було встановлено безпідставність тверджень податкового органу про нікчемність правочинів, що укладалися ТОВ «Южнефть» з його постачальниками у періоді з 26.11.2009 р. по 30.09.2011 р. - періоді, коли ТОВ «Южнефть» здійснювало постачання пального на адресу ПАТ «Джанкойський елеватор».
Тобто, судовими рішеннями встановлено, що усі правочини ТОВ «Южнефть» з ТОВ «Олімп-Пром» та з іншими контрагентами, що постачали ТОВ «Южнефть» пальне, є реальними.
Щодо обґрунтованості висновків акту перевірки про заниження позивачем ПДВ за січень 2011 року - на суму 200 гривень, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що перевіркою було встановлено заниження позивачем ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, за січень 2011 року на суму 200 гривень внаслідок допущення методологічної помилки при заповненні податкової звітності з ПДВ.
З акту перевірки вбачається, що ПАТ «Джанкойський елеватор» в березні 2011 року подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2010 року (вх. № 9001592937 від 24.03.2011 року). Даним уточнюючим розрахунком ПАТ «Джанкойський елеватор» збільшило свої податкові зобов'язання за грудень 2010 року на суму 200,00 гривень та зменшило суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 200 гривень.
В акті перевірки зазначено, що фактично задекларовані в уточнюючому розрахунку (вх. № 9001592937 від 24.03.2011 року) показники не знайшли відображення у звітності з ПДВ, яка в подальшому подавалась суб'єктом господарювання. Тобто, зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 200 гривень, не було відображено платником податків ні в основній декларації з ПДВ за березень 2011 року, ні в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2011 року.
Перевіркою встановлено, що на порушення вимог статті IX Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, за січень 2011 року був занижений на суму 200,00 гривень.
З вищевикладеного суд вважає необхідним зазначити наступне.
Судом встановлено, що у декларації за грудень 2010 року ПАТ «Джанкойський елеватор» було сформовано залишок від'ємного значення з ПДВ у сумі 136661 грн., що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 22.2 Декларації за грудень 2010р.). Значення цього рядка переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду.
Суд зазначає, що у березні 2011 року у зв'язку з виявленою помилкою, ПАТ «Джанкойський елеватор» було подано уточнюючий розрахунок за грудень 2010 року, в якому збільшено податкових зобов'язань на 200,00 грн. та відповідно зменшено залишок від'ємного значення ПДВ за грудень на 200,00грн.
Судом встановлено, що у січні 2011р. позивачем було задекларовано ПДВ до сплати у бюджет у сумі 223,00 грн. (рядок 27) з урахуванням від'ємного значення декларації за грудень 2010р. у сумі 136 661 грн., який фактично мав бути 136461 грн. (враховуючи уточнюючий розрахунок), а сама сума до сплати у бюджет за січень 2011р. мала скласти 423,00 грн.
Однак, судом встановлено, що у зв'язку зі зміною форми податкової декларації, ПАТ«Джанкойський елеватор» не здійснило уточнення податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2011р. у бік збільшення на 200,00 грн.
Таким чином висновки податкового органу щодо заниження позивачем ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, за січень 2011 року на суму 200 гривень внаслідок допущення методологічної помилки при заповненні податкової звітності з ПДВ є обґрунтованими.
Отже, збільшення податковим повідомленням - рішенням Джанкойською ОДПІ АРК ДПС № 0016352200 від 05.07.2012 року позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ на суму 200,00 гривень є правомірним.
Таким чином, правомірним є і застосування податковим органом до позивача штрафної санкції в розмірі 1 гривні у зв'язку з вищевказаним порушенням.
Отже, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби № 0016352200 від 05.07.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 293032 гривень, в т.ч. за основним платежем в розмірі 234425 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58607 гривень є протиправним та має бути скасоване.
З акту перевірки вбачається, що на порушення ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р. № 1264-ХІІ, ст. 1, ст. 17, ст. 39 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998р. № 187/96-ВР, п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242, п. 249.6 ст. 249 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2012р., ПАТ «Джанкойський елеватор» занизив екологічний податок у сумі 948,63 грн. Вказане порушення, на думку працівників державної податкової служби, визвано неповним декларуванням обсягів відходів, які начебто розміщувалися на об'єктах ПАТ «Джанкойський елеватор» у І та ІІ кварталах 2011 року, у тому числі:
- відпрацьовані люмінесцентні лампи - 79 штук;
- відпрацьовані акумулятори - 0,51 т;
- відпрацьовані шини - 0,69 т;
- тверді побутові відходи - 9,00 т.
З рішення ДПС в АР Крим про результати розгляду первинної скарги від 22.06.2012 року № 1733/10/10-0223 вбачається, що за результатом проведеної перевірки заниження екологічного податку повинно скласти 914,88 гривень, оскільки ПАТ «Джанкойський елеватор» не є платником екологічного податку в частині розміщення побутових відходів.
В рішенні ДПС в АР Крим про результати розгляду первинної скарги від 22.06.2012 року № 1733/10/10-0223 зазначено, що згідно п.123.1 ст123 ПК України з урахуванням п.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за встановлене заниження податкового зобов'язання з екологічного податку до ПАТ «Джанкойський елеватор» повинні бути застосовані штрафні санкції у сумі 1,00 гривень.
Як встановлено вище, 05.07.2012 року Джанкойською ОДПІ АРК ДПС на підставі акта перевірки № 452/23-1/00952025 від 26.03.2012 року, рішення ДПС в АРК про результати розгляду первинної скарги № 5134/7/10-0223 від 22.06.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0016362200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку на суму 915,88 гривень, в т.ч. за основним платежем на 914,88 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1,00 гривень.
Щодо донарахування позивачеві екологічного податку, суд зазначає наступне.
Згідно з п.п.14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПК України розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.
Відповідно до п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПК України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів (включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників), під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
Згідно ст. 1 Закону України від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
Згідно із статтею 21 Закону України від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами.
Відповідно до дозволу на розміщення відходів в 2011 році № 430072 від 03.09.2010р., виданого Республіканським комітетом АРК з охорони навколишнього природного середовища, визначено перелік та кількість дозволених ПАТ «Джанкойський елеватор» для розміщення відходів:
- відпрацьовані автошини - тимчасове розміщення на підприємстві з наступною передачею Філіалу ДП «НЦ ПНВ «РЦПНВ»; передача філіалу ДП «НЦПНВ «РЦПНВ»;
- батареї свинцеві зіпсовані - тимчасове розміщення на підприємстві з наступною передачею; передача Філіалу ДП «НЦПНВ «РЦПНВ»;
- відпрацьовані люмінесцентні лампи - тимчасове розміщення на підприємстві з наступною передачею Філіалу ДП «НЦПНВ «РЦПНВ».
Суд зауважує, що основною особливістю вказаного дозволу є саме тимчасове розміщення відходів (відпрацьовані люмінесцентні лапи, шини, акумулятори, тверді побутові відходи та ін.) на підприємстві з подальшою передачею відходів до інших підприємств, які безпосередньо займаються видаленням відходів чи здійсненням інших операцій з відходами.
Той факт, що позивач здійснює тільки тимчасове розміщення відходів підтверджується також наступними доказами:
- договором № 49 від 13.05.2011 року на користування міським звалищем;
- договором приймання - здачі небезпечних відходів та вторинної сировини № 1156-о/12 від 01.01.2010 року;
- актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 222/12 від 23.03.2011 року щодо надання послуг ДП «НЦ ПНВ «РЦПНВ в АРК» позивачеві з утилізації люмінесцентних ламп; рахунком - фактурою № 222 від 17.03.2011 року, наданим ДП «НЦ ПНВ «РЦПНВ в АРК» позивачеві;
- актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 736/12 від 23.06.2011 року щодо надання послуг ДП «НЦ ПНВ «РЦПНВ в АРК» позивачеві з утилізації люмінесцентних ламп; рахунком - фактурою № 736 від 22.06.2011 року, наданим ДП «НЦ ПНВ «РЦПНВ в АРК» позивачеві;
- актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 76/12 від 23.06.2011 року щодо надання послуг ТОВ «Кримсоюзтехнології ЛТД» позивачеві з утилізації відпрацьованих автошин; рахунком - фактурою № 76 від 23.06.2011 року, наданим ТОВ «Кримсоюзтехнології ЛТД» позивачеві;
- актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 9/01 від 17.02.2011 року щодо надання послуг ТОВ «Кримсоюзтехнології ЛТД» позивачеві з утилізації відпрацьованих автошин; рахунком - фактурою № 9 від 03.02.2011 року, наданим ТОВ «Кримсоюзтехнології ЛТД» позивачеві;
-актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 78/12 від 04.02.2011 року щодо надання послуг ДП «НЦ ПНВ «РЦПНВ в АРК» позивачеві з утилізації акумуляторних батарей; рахунком - фактурою № 78 від 03.02.2011 року, наданим ДП «НЦ ПНВ «РЦПНВ в АРК» позивачеві;
- журналом тимчасового зберігання відходів.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в розумінні Податкового Кодексу України та Закону України від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» ПАТ «Джанкойський елеватор» не має спеціально відведених місць чи об'єктів та не здійснює розміщення відходів, оскільки не здійснює остаточних операцій з відходами шляхом їх захоронення чи знешкодження.
Вищезазначене також підтверджено Узагальнюючою податковою консультацією щодо екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженою Наказом Державної податкової служби України від 16.12.2011р. № 258, в якій прямо вказано, що місця тимчасового зберігання відходів, наприклад для тимчасового зберігання небезпечних відходів перед передачею на знешкодження або утилізацію спеціалізованим організаціям, контейнери або урни для збирання побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів.
Крім того, в акті перевірки висновки щодо заниження задекларованих обсягів відходів в частині відпрацьованих люмінесцентних ламп, акумуляторів та автошин було зроблено на підставі актів списання нових ламп, акумуляторів та шин у виробництво (передача до експлуатації), що при любих обставинах не може бути об'єктом оподаткування екологічним податком.
Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставне нарахування позивачеві за результатами перевірки екологічного податку у сумі 915,8 гривень.
Отже, спірні податкові повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби № 0016362200 від 05.07.2012 року, № 0006242200 від 11.04.2012р., № 0016352200 від 05.07.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 293032 гривень, в т.ч. за основним платежем на суму 234425 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58607 гривень не може бути визнано такими, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.
Отже, податкові повідомлення -рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби № 0016362200 від 05.07.2012 року, № 0006242200 від 11.04.2012р., № 0016352200 від 05.07.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 293032 гривень, в т.ч. за основним платежем на суму 234425 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58607 гривень належить визнати протиправними та скасувати.
Отже, уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Під час судового засідання, яке відбулось 06.08.2012 року була оголошена вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 09.08.2012 року.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Уточнені позовні вимоги задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби № 0016362200 від 05.07.2012 року.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби № 0006242200 від 11.04.2012 року.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби № 0016352200 від 05.07.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 293032 гривень, в т.ч. за основним платежем в розмірі 234425 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58607 гривень.
5. Стягнути на користь ПАТ «Джанкойський елеватор» суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2146,00 гривень з Державного бюджету України шляхом її безспірного списання із рахунку Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби.
6. В решті уточнених позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Трещова О.Р.
Судове рішення № 25556063, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 06.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7311/12/0170/1. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: