Постанова № 25555991, 01.08.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 року 14:30 Справа № 0870/6345/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Садового І.В,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

до: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Запоріжжі

про: зобов'язання прийняти до заліку і включити до акту щомісячної звірки витрати по виплаті адресної допомоги в сумі 4 942 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

27.06.2012 Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Запоріжжі (надалі - ФССпро зобов'язання відповідача прийняти до заліку і включити до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, для відшкодування суми витрат на виплату пенсії громадянину Казахстану ОСОБА_2, який отримав трудове каліцтво у Казахстані та переїхав на постійне проживання в Україну, за період з грудня 2011 року до травня 2012 року включно у сумі 4 942 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 02.07.2012 відкрито провадження в адміністративній справі №0870/6272/12, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 12.07.2012. Розгляд справи відкладався до 01.08.2012 у зв'язку із неявкою відповідача.

Позивач у судове засідання не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника в порядку ст.122 КАС України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Також направив суду письмові заперечення на позов.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як вбачається з позовної заяви, на обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем не виконуються обов'язки щодо відшкодування Пенсійному фонду України витрат, понесених в зв'язку з виплатою адресної допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 (далі - Постанова КМУ №265). Виконавчою дирекцією не включаються до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і відповідно не приймаються до заліку для відшкодування суми витрат на виплату пенсіонерам щомісячної державної адресної допомоги. Так, за наслідками зазначених звірок ФССНВ не прийняв до заліку витрати на виплату основного розміру пенсії громадянину Казахстану ОСОБА_2, який отримав трудове каліцтво у Казахстані та переїхав на постійне проживання в Україну, у загальній сумі 900 грн. 00 коп. та щомісячної державної адресної допомоги до пенсії у загальній сумі 4 042 грн. 00 коп. Таким чином, неузгоджена загальна сума витрат, що підлягають відшкодуванню за пенсіонера ОСОБА_2 у період з грудня 2011 року до травня 2012 року включно становить 4 942 грн. 00 коп. Враховуючи, що відповідачем не прийняті до заліку відповідні суми витрат, просить зобов'язати відповідача прийняти до заліку і включити до акту щомісячної звірки відповідні витрати.

Відповідач направив суду письмові заперечення на позов. З позовними вимогами не погоджується, вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та відділенням Фонду правомірно не прийнято до заліку вказані суми. Зазначає, що щомісячна адресна допомога до пенсії не є однією із страхових виплат та не властива Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, отже не має законних підстав для включення відповідної суми в акті щомісячної звірки. Також, вказує, що відповідно до п.16 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. Пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць СНД та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають, що визначено Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана 13.03.1992. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Пенсійним фондом пенсія по інвалідності в наслідок трудового каліцтва призначається громадянам України - переселенцям з інших держав. Просить у задоволенні позову, - відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з грудня 2011 року до травня 2012 року включно управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - управління) проводило з Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі (далі - ФССНВ) щомісячні звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.За наслідками зазначених звірок ФССНВ не прийняв до заліку витрати на виплату основного розміру пенсії громадянину Казахстану ОСОБА_2, який отримав трудове каліцтво у Казахстані та переїхав на постійне проживання в Україну, у загальній сумі 900 грн. 00 коп. та щомісячної державної адресної допомоги до пенсії у загальній сумі 4042 грн. 00 коп.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту четвертого цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV) Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-XIV.

Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Кабінет Міністрів України постановою від 26 березня 2008 року № 265 установив, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 цієї постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Вирішуючи питання чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до статті 46 Закону № 1105-ХІУ кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.

Зазначена правова позиція підтверджується також постановою Верховного Суду України від 06.06.2011 у справі №21-57а11.

Крім того, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціальногострахування громадян від нещасного випадку на виробництві то професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 №1105-ХІV (далі - Закон України » від 23.09.1999 №1105-ХІV ).

Відповідно до частини другої ст. 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

За частиною другої ст. 4 Закону, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.

Державами-учасницями СНД в м. Москва 09.09.1994р. підписана Угода про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків.

На підставі ст. 2 цієї Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівником трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті проводиться роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання ним каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Виплата пенсії по інвалідності, внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання є частиною відшкодування шкоди.

Згідно листа головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України №16/3-9 від 10.01.2006р., умовою виникнення відповідальності Фонду за здійснення страхових виплат, в тому числі і виплату пенсій, є настання страхової події, яка пов'язана з виконанням трудових обов'язків згідно із договорами, які укладаються зазначеними юридичними та фізичними особами.

Відповідно до п. 16 ст. 34 Закону виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.

Пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць СНД та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають, що визначено Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана 13.03.1992.

Відповідно до ст.3 Угоди призначення та виплата пенсій громадянам інших країн - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення та членам їх сімей здійснюються за законодавством держави, на території якої вони проживають. Всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення, несе держава, яка надає забезпечення. Тобто забезпечення провадиться за рахунок державного бюджету держави, але ж кошти Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України не є бюджетними.

Проведення взаєморозрахунків між Фондами не передбачено. Громадянин Казахстану ОСОБА_2 не перебуває на обліку у відділенні Фонду, його особової справи немає, оскільки він отримав трудове каліцтво у Казахстані та має право отримувати відшкодування шкоди від роботодавця (Сторони), на території якого трапився нещасний випадок. У даному випадку роботодавець зареєстрований та знаходиться у Казахстані.

Окрім того, відповідно до ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Пенсійним фондом пенсія по інвалідності в наслідок трудового каліцтва призначається громадянам України - переселенцям з інших держав.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Запоріжжі про зобов'язання відповідача прийняти до заліку і включити до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, для відшкодування суми витрат на виплату пенсії громадянину Казахстану ОСОБА_2, який отримав трудове каліцтво у Казахстані та переїхав на постійне проживання в Україну, за період з грудня 2011 року до травня 2012 року включно у сумі 4 942 грн. 00 коп., - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий