Постанова № 25555911, 31.07.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/6719/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченко О.В.

при секретарі Асмановій Е.Е.

з участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Костиркіної Г.В. (дов. № 23/692 від 05.09.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Східної митниці про зобов'язання відновити режим найбільшого сприяння вільної торгівлі за наданим оригіналом сертифікату СТ-1 RUUA 1021014142, скасування рішення про визначення країни походження товару № 700140000/2012/0050/2 від 17 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (далі -позивач або ТОВ «Меркурій») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східної митниці (далі - відповідач) про зобов'язання відновити режим найбільшого сприяння вільної торгівлі за наданим оригіналом сертифікату СТ-1 RUUA 1021014142, скасування рішення про визначення країни походження товару № 700140000/2012/0050/2 від 17 травня 2012 року (арк. справи 4-5).

В обґрунтування позову посилається на те, що 02 листопада 2011 року до Східної митниці наданий сертифікат форми СТ-1 RUUA 1021014142 від 19.10.2011 року та заява № 02-11/11-2 від 02 листопада 2011 року на відновлення режиму вільної торгівлі до відповідних товарів. 23 травня 2012 року підприємством отримано листа №11-19/6984 від 21.05.2012 року від Східної митниці про відмову у відновленні преференцій та рішення про визначення країни походження товару № 700140000/2012/0050/2 від 17 травня 2012 року. Дане рішення ґрунтується на неспроможності митного органу перевірити достовірність відомостей зазначених у сертифікаті СТ-1 та факту його видачі з посиланням на п. 9.3 Правил визначення країни походження товарів у СНД. Згідно з п. 5.4 зазначених Правил стосовно товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди за умови одержання належного посвідчення про їхнє походження (надання сертифіката форми СТ-1 та за необхідності інших документів, що підтверджують країну походження товарів) до закінчення 12 місяців з дня реєстрації митної декларації в країні ввезення (крім випадків фальсифікації сертифіката форми СТ-1). Згідно п. 4 ст. 284 Митного кодексу України до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше ніж через один рік з дати здійснення митного оформлення. Позивач дотримався цих умов, про що свідчить дата отримання відповідачем наданого сертифікату, та має право на звільнення від сплати мита, оскільки сертифікат та заява надані протягом року з дня митного оформлення товарів. Проте, Відповідач в порушення цього права не відновив режим найбільшого сприяння вільної торгівлі та не звільнив позивача від сплати мита у розмірі 73 161, 88 грн.

Позивач зауважував, що стаття 1 Протоколу першого до Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожній фізичній або юридичній особі право мирно володіти своїм майном. Східна митниця при здійсненні контролю за користуванням майном порушила право ТОВ «Меркурій» мирно володіти своїм майном, не дозволивши ним користуватися. Обмеження права власності ТОВ «Меркурій» застосоване не у відповідності до загальних інтересів, не для забезпечення сплати податків та зборів або штрафів. Обмеження права власності ТОВ «Меркурій» на заявлене 02.11.2011 року майно застосовується для інших цілей, ніж для яких вони встановлені.

Статтею 18 Конвенції визначено межі застосування обмежень прав. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються до інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені. На виконання цієї норми суд зобов'язаний перевірити ціль застосування обмеження прав на відповідність встановленим Конвенцією.

Станом на день подання позову Східна митниця не звільнила ТОВ «Меркурій» від сплати мита, чим порушила право власності позивача на заявлене майно.

Зважаючи на повідомлені обставини, позивач просив суд зобов'язати Східну митницю відновити режим найбільшого сприяння вільної торгівлі за наданим оригіналом сертифікату СТ-1 RUUA 1021014142, скасувати рішення про визначення країни походження товару № 700140000/2012/0050/2 від 17 травня 2012 року (арк. справи 4-5).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки (арк. справи 21, 58). В адміністративному позові позивач просив розглядати справу без участі його представника (арк. справи 5).

Відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (арк. справи 24-28), в яких зазначив, що 17 травня 2011 року до Східної митниці з метою митного оформлення товару «гексановий розчинник НЕФРАС -П1-63-75» Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій» подана вантажна митна декларація (далі - ВМД) № 700000012/2011/005988.

Листом № 02-11/11-2 від 02 листопада 2011 року ТОВ «Меркурій» звернулось до Східної митниці стосовно питання поновлення режиму вільної торгівлі за вказаною ВМД та надало сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA 1021014142 від 19.10.2012 року.

Згідно з нормами п.21 Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД 30.11.2000 року (далі - Правила), до товарів, походження яких не визначено або походження яких визначено, але при цьому в їх відношенні не може бути застосований режим вільної торгівлі у зв'язку з відсутністю необхідних для таких цілей документів, може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі за умови надання митним органам належним чином оформленого сертифікату про походження форми СТ-1 протягом одного року з дати митного оформлення.

Частиною 4 ст. 283 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-ІV, діючого на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України), закріплено, що у разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей. Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

Згідно п. 4.2 Порядку роботи відділу митних платежів регіональної митниці, митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, та прийняття рішень про визначення країни походження товару, затвердженого наказом Державної митної служби України від 09 листопада 2009 року №1070 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2009 року №1268/17284) рішення про відновлення режиму вільної торгівлі/найбільшого сприяння приймається після підтвердження уповноваженим органом достовірності (автентичності) сертифіката (у тому числі преференційного) чи відомостей, що в ньому містяться, або на підставі інформації (документів) уповноваженого органу, що видав преференційний сертифікат, яка уточнює відомості, зазначені у преференційному сертифікаті.

На виконання наведених норм законодавства та у відповідності до п. 6.7 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року (далі - Угода) Східна митниця з метою підтвердження факту видачі сертифікату та достовірності відомостей, зазначених у ньому, звернулась до Московської торгово-промислової палати Російської Федерації листами від 11 листопада 2011 року № 11-19/14432 та повторно від 03 березня 2012 року № 11-19/3132 щодо підтвердження факту видачі сертифікату про походження товару форми СТ-1 від 19.10.11 №RUUA 1021014142 (1209512).

Про перевірку достовірності вказаного сертифікату ТОВ «Меркурій» повідомлено листом Східної митниці №11-19/14435 від 11 листопада 2011 року.

Відповідно до п. 9.3 Угоди сертифікат може бути не визнаний дійсним митними органами країни ввезення в разі, якщо протягом сумарного строку 6 місяців (3 місяці з дати первинного запиту й 3 місяці з дати повторного запиту) митними органами країни ввезення не отримана відповідь стосовно запитуваного сертифіката від компетентних органів країни вивезення або країни походження товару.

Враховуючи те, що відповідь на запити митниці від Московської торгово-промислової палати Російської Федерації не надходила, Східною митницею прийняте рішення про визначення країни походження товару № 700140000/2012/0050/2 від 17 травня 2012 року, яким спірний сертифікат про походження товару форми СТ-1 визнається недійсним та таким, який не може бути підставою для відновлення режиму вільної торгівлі. Про вказане рішення ТОВ «Меркурій» повідомлено листом Східної митниці № 11-19/6984 від 21.05.2012 року.

Враховуючи викладене, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у письмових запереченнях. Просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 582/2011 державна митна служба України (Держмитслужба України) є центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Держмитслужба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державної митної справи.

Основними завданнями Держмитслужби України є внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері державної митної справи, реалізація державної політики у сфері державної митної справи, забезпечення захисту економічних інтересів України.

Держмитслужба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за: своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на митні органи; класифікацією за товарною номенклатурою Митного тарифу України товарів, поданих до митного оформлення; правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до закону та загальноприйнятої міжнародної практики; правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України. Забезпечує застосування митних режимів, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, поміщених у відповідні митні режими тощо.

Держмитслужба України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб.

Держмитслужба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через регіональні митниці, митниці і спеціалізовані митні установи та організації.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» зареєстровано в якості юридичної особи 10 вересня 1997 року виконавчим комітетом Донецької міської ради за адресою: 83045, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Воровського, 9, код ЄДРПОУ 25105958 (арк. справи 14).

Між Відкритим акціонерним товариством «ТНК-ВР ХОЛДИНГ» (626170, Російська Федерація, Тюменська область, Уватський район, с. Уват, вул. Окрябрьська, 60) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій» укладено контракт № ТВН-0730/10 від 15 вересня 2010 року (арк. справи 13) з додатком № 14 до нього від 15 квітня 2011 року (арк. справи 60-61), до якого 29 квітня 2011 року внесено зміни (арк. справи 62), про поставку Гексанового розчинника нефраса П1-63/75 зі станції відправлення Стенькіно-2 у період з 18 квітня 2011 року до 15 травня 2011 року (дві дати включно) на умовах СРТ Соловей-експ. (Російсько-Український кордон). Якість Товару, що поставляється, відповідає ТУ 38.1011228-90 відповідно до сертифікату якості (паспорта), що видано заводом-виробником (паспорт № 02725) (арк. справи 63).

17 травня 2011 року до Східної митниці з метою митного оформлення товару «гексановий розчинник НЕФРАС -П1-63-75» Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій» подана вантажна митна декларація (далі - ВМД) № 700000012/2011/005988 (арк. справи 12).

Заявою від 02 листопада 2011 року № 02-11/11-2 ТОВ «Меркурій» звернулось до Східної митниці стосовно питання поновлення режиму вільної торгівлі за вказаною ВМД (арк. справи 6) та надало сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA 1021014142 від 19 жовтня 2011 року (арк. справи 11).

11 листопада 2011 року листом № 11-19/14435 (арк. справи 31) Східна митниця повідомила ТОВ «Меркурій» про перевірку факту видачі вказаного сертифікату та зазначених у ньому відомостей, посилаючись на п. 4.2.3 Порядку роботи відділу митних платежів регіональної митниці, митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, та прийняття рішень про визначення країни походження товару, затвердженого наказом Державної митної служби України від 09 листопада 2009 року № 1070 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2009 року за № 1268/17284, в якому зазначено, що рішення про відновлення режиму вільної торгівлі приймається після підтвердження уповноваженим органом достовірності (автентичності) сертифіката (у тому числі преференційного) чи відомостей, що в ньому містяться, або на підставі інформації (документів) уповноваженого органу, що видав преференційний сертифікат, яка уточнює відомості, зазначені у преференційному сертифікаті.

Так, з метою підтвердження факту видачі сертифікату та достовірності відомостей, зазначених у ньому Східна митниця звернулася до Московської торгово-промислової палати Російської Федерації з листом № 11-19/14432 від 11 листопада 2011 року «Про перевірку сертифіката про походження товару форми СТ-1», в якому просила підтвердити факт видачі сертифіката про походження товару форми СТ-1 від 19.10.11 № RUUA 1021014142 (1209512) та відомостей, що в ньому містяться (арк. справи 32). Даний лист направлено Східною митницею повторно за № 11-19/3132 від 03 березня 2012 року (арк. справи 33). Відправлення зазначених листів підтверджується реєстрами простих відправлень від 14 листопада 2011 року (арк. справи 71) та від 05 березня 2012 року (арк. справи 72) відповідно.

У зв'язку з відсутністю протягом шести місяців з дати звернення Східною митницею підтвердження Московською торгово-промисловою палатою Російської Федерації достовірності (автентичності) сертифіката та відомостей, що в ньому містяться, Східна митниця прийняла рішення про визначення країни походження товару № 700140000/2012/0050/2 від 17 травня 2012 року, яким спірний сертифікат про походження товару форми СТ-1 визнається недійсним та таким, який не може бути підставою для відновлення режиму вільної торгівлі (арк. справи 9-10). Про вказане рішення ТОВ «Меркурій» повідомлено листом Східної митниці № 11-19/6984 від 21 травня 2012 року (арк. справи 7-8).

Суд вважає, що зазначене не є порушенням митного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 276 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-ІV, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 277 Митного кодексу України визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень Митного кодексу України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1864 про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, - діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі Порядок).

Згідно з п. 4 даного Порядку декларант визначає країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, на підставі сертифіката про походження товару чи декларації про походження товару, що подається митному органу для підтвердження цих відомостей.

Пунктом 5 зазначеного вище Порядку встановлено, що у разі, коли в декларації про походження товару та в інших документах, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в декларації, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару сертифікат або додаткові відомості, на підставі яких відповідно до положень Митного кодексу України щодо визначення країни походження та порядку, встановленого Держмитслужбою, митним органом визначається країна походження товару.

Згідно ст. 282 Митного кодексу України для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару.

У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару, в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом, уповноваженим на це Президентом України.

У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:

1) на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України;

2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3) якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;

4) у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

Таким чином, сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування тарифів та митних платежів.

Послідовність дій посадових осіб відділу митних платежів регіональної митниці під час митного оформлення товарів і після випуску їх відповідно до заявленого митного режиму визначає Порядок роботи відділу митних платежів регіональної митниці, митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, та прийняття рішень про визначення країни походження товару, що затверджений наказом Державної митної служби України від 9 листопада 2009 р. № 1070 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2009 р. за № 1268/17284.

Відповідно до п. 4.2.3. Порядку № 1070 рішення про відновлення режиму вільної торгівлі/найбільшого сприяння, Рішення (у разі наявності), прийняте під час здійснення процедур митного контролю та митного оформлення товарів, скасовується. Для відновлення до товару режиму вільної торгівлі/найбільшого сприяння декларантом/суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності (далі - суб'єкт ЗЕД) протягом року з дати митного оформлення має бути подано до митного органу заяву довільної форми разом з належним чином оформленим сертифікатом (у тому числі преференційним). Рішення про відновлення режиму вільної торгівлі/найбільшого сприяння приймається після підтвердження уповноваженим органом достовірності (автентичності) сертифіката (у тому числі преференційного) чи відомостей, що в ньому містяться, або на підставі інформації (документів) уповноваженого органу, що видав преференційний сертифікат, яка уточнює відомості, зазначені у преференційному сертифікаті.

Режим вільної торгівлі між Україною та Російською Федерацією встановлено Угодою про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року. Дана угода ратифікована Законом України від 06 жовтня 1999 року № 1125-XIV.

Стаття 3 зазначеної Угоди передбачає, що договірні Сторони не застосовують мито, податки і збори, які мають еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз і/або вивіз товарів, які походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території інших Договірних Сторін. Країна походження товару визначається відповідно до Правил визначення країни походження товарів (надалі -Правила).

Вказані Правила затверджені рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30 листопада 2000 року. Згідно з п. 21 Правил до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі на митних територіях держав-учасниць Угоди за умови одержання належного посвідчення про їхнє походження (за формою СТ-1) чи інших необхідних документів протягом одного року з дати митного оформлення. Наведене цілком узгоджується з приписами статті 284 МК України, якою встановлено, що до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше ніж через один рік з дати здійснення митного оформлення.

Відповідно до п. 16 Правил у разі виникнення сумнівів щодо бездоганності сертифіката або відомостей, що містяться в ньому, митний орган країни ввозу товару може звернутися до уповноваженого органу, що засвідчив сертифікат, чи до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості, включаючи прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів.

Аналогічну норму щодо права звернення митного органу з метою підтвердження автентичності сертифікату та відомостей, що в ньому зазначені, містить ч. 4 ст. 283 Митного кодексу України, в якій закріплено, що у разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей. Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

Відповідачем не одержані витребувані відомості, тому товар не вважається таким, що походить з певної країни.

Таким чином, твердження позивача про неправомірність дій відповідача є необґрунтованими.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач довів правомірність своїх дій, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Східної митниці про зобов'язання відновити режим найбільшого сприяння вільної торгівлі за наданим оригіналом сертифікату СТ-1 RUUA 1021014142, скасування рішення про визначення країни походження товару № 700140000/2012/0050/2 від 17 травня 2012 року, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Східної митниці про зобов'язання відновити режим найбільшого сприяння вільної торгівлі за наданим оригіналом сертифікату СТ-1 RUUA 1021014142, скасування рішення про визначення країни походження товару № 700140000/2012/0050/2 від 17 травня 2012 року, - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 31 липня 2012 року в присутності представника відповідача.

Постанова у повному обсязі складена 03 серпня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.