Постанова № 25552806, 30.07.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 року Справа № 5002-1/4174-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Заплава Л.М.,

Маслової З.Д.,

за участю представників сторін:

прокурора - Алісова О.В.,

представника позивача - Сидоренка О.В.,

представник відповідача - не з'явився,

представник третьої особи Новофедорівської селищної ради - не з'явився,

представник третьої особи Сакської районної ради - не з'явився,

представник третьої особи комунального підприємства "Новофедорівка" - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Сакського міжрайонного прокурора на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 17.11.2011 у справі №5002-1/4174-2011

за позовом виконуючого обов'язки Сакського міжрайонного

в інтересах держави в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим

до публічного акціонерного товариства "Кримбуд",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Новофедорівської селищної ради,

Сакської районної ради,

комунального підприємства "Новофедорівка"

про стягнення 166980,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Сакський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до ПАТ "Кримбуд" про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 166980,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на статті 1166 та 1172 Цивільного кодексу України та зазначає, що внаслідок неналежного виконання посадовою особою відповідача службових обов'язків, державі в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим завдано збитків на суму 166980,00 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.11.2011 у справі №5002-1/4174-2011 у позові відмовлено з мотивів необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, прокурор звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з урахуванням уточнень просить вказане рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2012 апеляційна скарга Сакського міжрайонного прокурора була прийнята до провадження суду та справу було призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Фенько Т.П., суддів Воронцової Н.В., Ткаченка М.І.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.03.2012 з поважних причин суддю Воронцову Н.В. було замінено на суддю Проценко О.І.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 28.05.2012 у зв'язку із відрядженням судді Проценко О.І. та відпусткою судді Ткаченка М.І. їх було замінено на суддів Воронцову Н.В. та Маслову З.Д. відповідно.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 у зв'язку із відпусткою судді Воронцової Н.В. її було замінено на суддю Заплава Л.М.

У судовому засіданні, призначеному на 30.07.2012, прокурор та представник позивача підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити по мотивам, викладеним у ній; інші учасники судового процесу не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні їх представників, про дату, час та місце засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, які не з'явилися до судового засідання, за наявними документами у матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 24.03.2006 між Новофедорівською селищною радою (орендодавець) та Комунальним підприємством "Новофедорівка" (орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування упорядженого пляжу міжсезонної бази відпочинку рекреаційного призначення.

Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,6796 га відкритих земель без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, у тому числі 4,8416 га піски (пляжі) і 15,4171 га інші, із них 5,5025 га (відпрацьовані кар'єри, заповнені водою).

У пункті 8 договору сторони обумовили строк його дії, а саме 49 років.

В подальшому, 11.12.2007 між КП "Новофедорівка" та ПП "Промінвест і К" був укладений договір суборенди землі.

Згідно пункту 2 вищезазначеного договору в суборенду передається земельна ділянка загальною площею 20,6796 га у тому числі: 15,4171 га відкритих земель без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, із них 4,8416 га піски (пляжі) і 5,5025 га під ставками (відпрацьовані кар'єри, заповнені водою).

Земельна ділянка передається в суборенду для будівництва та обслуговування упорядженого пляжу міжсезонної бази відпочинку рекреаційного призначення (розділ 5 договору).

У розділі 8 договору суборенди зазначено, що на суборендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб - правові обмеження, діючі в даному випадку: (1 і 2 згідно з додатком 3 Класифікатора обмежень прав власності на землю та використання земельних ділянок) обмеження заключаються в проході через частину земельної ділянки, використанні земельної ділянки для прокладки і ремонту лінійних інженерних споруд і підставою є договір земельного сервітуту, укладений з Новофедорівською селищною радою; і 1.3 згідно з додатком 2 Класифікатора обмежень прав власності на землю та використання земельних ділянок.

За відповідним актом прийому-передачі земельну ділянку було передано підприємству.

20.08.2008 між ПП "Промінвест і К" (замовник) та відповідачем (генпідрядник) був укладений договір генерального підряду № 9/4-1.

За умовами вказаного договору замовник доручає та здійснює оплату, а генеральний підрядник бере на себе зобов'язання у належній якості та у строк виконати роботи, пов'язані із будівництвом об'єкту - міжсезонної бази відпочинку в с. Новофедорівка Сакського району та здати закінчені роботи за актом робочої комісії (пункт 2.1 договору).

Відповідно до розділу другого договору генерального підряду роботи складаються із декількох етапів: 1-й етап - роботи підготовчого періоду (знесення зелених насаджень та комишу, відсипання території до відмітки + 0,6 м. із заповненням котловин водоймищ привізним матеріалом - тирсою Сакських кар'єрів, (додаток №1 до договору); 2-й етап - проектні та проектно-вишукувальні роботи (згідно додатку №2 до договору); 3-й етап - роботи по будівництву об'єкту, які в свою чергу діляться на декілька етапів (додатки № 4, 5 до договору).

Пунктом 9.1 даного договору сторони узгодили, що виконання генпідрядником робіт здійснюється у відповідності до вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил, а також графіку виконання робіт.

Постановою Сакського міськрайонного суду від 05.09.2011 у справі №1-0117-408/11 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України, кримінальну справу у відношенні ОСОБА_4 за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України припинено на підставі пункту 4 статті 6 КПК України внаслідок акту амністії.

При прийнятті вказаної постанови судом встановлено, що за відповідним наказом голови правління ВАТ "Кримбуд" №31 від 21.08.2008 "Про призначення відповідального за виконання підготовчих робіт" відповідальним за виконання договору генерального підряду призначений заступник голови правління товариства ОСОБА_4 У період вересень-жовтень 2008 року ОСОБА_4 на робочому місці за наявності об'єктивної можливості діяти в інтересах служби неналежним чином виконав свої службові обов'язки внаслідок недбалого до них ставлення, організував засипку ставків сипучими матеріалами, які в свою чергу у відповідності до постанови Ради Міністрів АР Крим № 274 від 29.03.2003 "Про інвентаризацію ставків та водоймищ в АР Крим" інвентаризовані за номерами № 11-б, № 56 "коп" та № 57 "коп" та знаходились у задовільному стані. У жовтні 2008 року Республіканським комітетом з охорони навколишнього природного середовища виявлено згадане порушення та 23.10.2008 на адресу ВАТ "Кримбуд" направлено рішення Комітету № 136/5 від 23.10.2008 про заборону подальших робіт по засипці ставків, однак ОСОБА_4 в період листопад 2008 року-травень 2009 року продовжив організацію засипки ставків до їх повної засипки, чим спричинив шкоду державі на суму 166980,00 грн.

Приймаючи до уваги вказану постанову Сакського міськрайонного суду АР Крим, а також вважаючи дії генерального підрядника, виконані за договором № 9/4-1 від 20.08.2008 незаконними, та такими, що спричинили шкоду як навколишньому природному середовищу так і інтересам держави, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.

Згідно пункту 9 статті 18 Закону України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" до відання Автономної Республіки Крим відноситься здійснення повноважень, віднесених до відання Автономної Республіки Крим Земельним кодексом України (561-12), Кодексом України про надра (132/94-ВР), Водним кодексом України (213/95-ВР), Лісовим кодексом України (3852-12), Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12), іншими законами України.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" Рада міністрів Автономної Республіки Крим як орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим самостійно здійснює виконавчі функції і повноваження з питань, віднесених до відання Автономної Республіки Крим Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим і законами України. Рада міністрів Автономної Республіки Крим формується Верховною Радою Автономної Республіки Крим на термін її повноважень, відповідальна перед нею і очолюється Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рада міністрів Автономної Республіки Крим виконує також державні виконавчі функції і повноваження, делеговані законами України відповідно до Конституції України.

Отже, Рада міністрів Автономної Республіки Крим є виконавчим органом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також здійснює інші делеговані державою функції та повноваження.

Стаття 5 Водного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води та територіальне море; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. До водних об'єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Так, згідно постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим про інвентаризацію ставків та водоймищ в Автономній Республіці Крим від 29.05.2003 № 274, зокрема у Сакському районі була проведена інвентаризація водних об'єктів. Водні об'єкти № 11-б на території Новофедорівської селищної ради, № 56 "коп" та № 57 "коп" на території Орехівської селищної ради увійшли у перелік водних об'єктів місцевого значення на території Сакського району. Правомірність проведення інвентаризації ставків на виконання постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 29.05.2003 № 274 підтверджується також постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 у справі № 2а-4724/08/2, яка набрала законної сили.

Отже, враховуючи вищевикладене, ставки № 11-б, № 56 "коп" та № 57 "коп" є водними об'єктами місцевого значення.

Води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради (стаття 6 Водного кодексу України).

Пунктом 2 частини першої статті 8 Водного кодексу України встановлено, що до відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить розпорядження водними об'єктами місцевого значення.

Статтями 7, 9, 10 Водного кодексу України визначені повноваження районних рад, місцевих рад та Верховної Ради України.

З аналізу зазначених норм випливає, що водними об'єктами місцевого значення розпоряджається саме Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно частини третьої статті 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Таким чином у даному випадку порушені права Верховної Ради Автономної Республіки Крим, від імені якої народ України здійснює повноваження власника відносно водних об'єктів місцевого значення, що розташовані на території Автономної Республіки Крим.

Відповідно до положень статей 44, 95, 96 Водного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів повинно забезпечуватися раціональне використання вод.

Статтею 110 вказаного кодексу встановлено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування деліктної відповідальності, передбаченої зазначеною статтею необхідною є наявність складу правопорушення: протиправної поведінки особи шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Отже, суб'єктом цивільно-правової відповідальності може бути відповідач у разі встановлення належними та допустимими доказами усіх необхідних елементів - складових такої відповідальності: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між допущеним порушенням та шкодою, вини.

Відповідно до статті 24 Кримінального кодексу України наявність умислу визначається на підставі усвідомлення особою або особами суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Щодо наявності умислу юридичної особи, то він визначається як умисел посадової особи або особи, яка була уповноважена діяти від імені юридичної особи.

Разом з тим, наявність або відсутність умислу має встановлюватися або вироком суду, або відповідними висновками, зробленими за наслідком порушення кримінальної справи, що може бути покладено в основу судового рішення про стягнення, в тому числі й щодо встановлення наявності або відсутності підстав притягнення особи до відповідальності у тому числі шляхом відшкодування з неї завданої шкоди за порушення земельного та водного законодавства, законодавства про охорону навколишнього середовища, тощо.

Отже, предметом доказування у таких спорах є факти неправомірності дій, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяння ним шкоди.

За загальним правилом, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (стаття 875 Цивільного кодексу України).

Аналіз змісту наведеної норми дозволяє зробити висновок, що підрядник при виконані будівельних робіт повинен діяти у межах встановлених договором обов'язків, а також повністю додержуватись при будівництві вимог проектно-кошторисної документації.

Так, суд першої інстанції, приймаючи до уваги те, що відповідач виконував роботи із засипки спірних водоймищ саме за замовленням суборендатора земельної ділянки - Приватного підприємства "Промінвест і К" та у відповідності до узгодженого проекту "Виконання робіт для будівництва міжсезонної бази відпочинку в смт. Новофедорівка Сакського району АР Крим. Технологічна карта на устрій дамби за засипки водоймищ", що пройшов державну екологічну експертизу, дійшов висновку про відсутність усіх необхідних елементів, наявність яких обов'язкова для покладення саме на підрядника відповідальності.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції неправомірним, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, у договорі генерального підряду замовником чітко обумовлений перший етап робіт - знесення зелених насаджень та комишу, відсипання території до відмітки +0,6 м. із заповненням котловин водоймищ привізним матеріалом - тирсою Сакських кар'єрів.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що у відповідності з додатковою угодою від 10.10.2008 № 3 до договору підряду № 9/4-1 від 20.08.2008 в цілях виробництва робіт підготовчого періоду, а саме для виробництва робіт по відсипанню території до відмітки +0.6 м. із заповненням улоговин водоймищ привезеним матеріалом - тирсою Сакських кар'єрів з ущільненням і плануванням території відповідно до чинного законодавства України. Генеральний підрядник зобов'язується виконати проект ОВОС по рекультивації обводнених кар'єрних вироблень у смт. Новофедорівка Сакського району АР Крим під будівництво міжсезонної бази відпочинку, отримати всі необхідні дозволи і погоджувати вищевказаний проект зі всіма компетентними державними органами, органами державного контролю і нагляду відповідно до законодавства України, органами місцевого самоврядування, зокрема пройти Екологічну і Державну комплексну експертизи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1269. а Замовник зобов'язується прийняти і провести оплату за виконання цих робіт за договірною ціною 220000 грн. (пункт 1 додаткової угоди).

Генеральний підрядчик несе відповідальність за неналежне складання проекту, а у разі наявності зауважень відповідних узгоджувальних органів до проекту, Генеральний підрядник зобов'язується внести виправлення до документації по зауваженням вказаних органів за свій рахунок (пункт 4 додаткової угоди).

Пунктом 5 додаткової угоди передбачено, що у випадку, якщо для виробництва робіт по відсипанню території до відмітки + 0.6 м. із заповненням улоговин водоймищ привезеним матеріалом - тирсою Сакських кар'єрів з ущільненням і плануванням території, буде потрібно додаткова дозвільна і проектна документація, Генеральний підрядник зобов'язується отримати її за свій рахунок і виконати вищевказані роботи відповідно до чинного законодавства.

Отже, сторони домовились, що Генеральний підрядник повинен виконати вищезазначені роботи при наявності лише усієї дозвільної документації, яку він повинен отримати самостійно, при цьому за неналежне виконання своїх зобов'язань Генеральний підрядчик несе відповідальність.

Щодо листа Ради міністрів АР Крим № 01-15/1424 від 11.05.2010, на який посилається суд першої інстанції як на підставу до відмови у позові, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно вказаного листа спірні водоймища є кар'єрними виробітками, що заповнені водою, та підлягають опорожненню та ліквідації.

Відповідно до вимог Земельного кодексу України опорожнення та ліквідація зазначених водоймищ можлива тільки шляхом проведення рекультивації.

Так, відповідно до статті 166 Земельного кодексу України рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації. Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву.

Згідно статті 183 Земельного кодексу України завданням землеустрою є розробка системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ.

З аналізу зазначених норм та статті 52 Закону України "Про охорону земель" вбачається, що проведення рекультивації здійснюється на підставі розробленого проекту, що був відсутній у відповідача.

Зважаючи на викладене, засипка відповідачем водних об'єктів місцевого значення спричинила шкоду державі та підлягає відшкодуванню на користь бюджету Автономної Республіки Крим.

Невстановлення зазначених обставин судом першої інстанції призвело до неправильного вирішення спору у даній справі та прийняття незаконного рішення.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 частини першої статті 103, пунктом 4 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сакського міжрайонного прокурора - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.11.2011 у справі № 5002-1/4174-2011 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Кримбуд" (вул. Фрунзе, 41, м. Сімферополь, 95017, ідентифікаційний код 01271238) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення, на користь бюджету Автономної Республіки Крим шкоду, спричинену державі, у сумі 166980,00 грн. (сто шістдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят грн. 00 коп.), зарахувавши кошти на р/рахунок 31415536700001, МФО 824026, ОКПО 37978503, за кодом класифікації доходів бюджету 21080600, відкритий в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Кримбуд" (вул. Фрунзе, 41, м. Сімферополь, 95017, ідентифікаційний код 01271238) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (одержувач - Державний бюджет м. Сімферополя 22030001, р/р 31211206783002 у банку одержувача ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558) 3339,60 грн. судового збору.

5. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді Л.М. Заплава

З.Д. Маслова

Розсилка (рекомендовані з повідомленням):

1. Виконуючий обов'язки Сакського міжрайонного прокурора (вул. Леніна, 34, м. Саки, 96500),

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим (вул. К. Маркса, 18, м. Сімферополь, 95000),

3. Публічне акціонерне товариство "Кримбуд" (вул. Фрунзе, 41, м. Сімферополь, 95017),

4. Прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95015).

5. Прокуратура м. Севастополя (вул. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99000)

6. Новофедорівська селищна рада (вул. Героїв, 2, смт. Новофедорівка, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96574)

7. Сакська районна рада (вул. Леніна, 15-37, м. Саки, 96500)

8. Комунальне підприємство "Новофедорівка" (вул. Героїв, 2, смт. Новофедорівка, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96574)