Постанова № 25552699, 02.08.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р. Справа № 5017/407/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Бойко Л.І., Величко Т.А.

при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.,

за участю представників:

від прокуратури - Набекало М.М., довіреність №3301 від 12.06.2012р.;

від позивача - Добров Ю.І., довіреність №220/731/д від 16.11.2011р.;

від відповідача (військової частини А 1620) - Єрмаков А.В., довіреність б/н від 31.12.2011р.;

від відповідача (фізичної особи -підприємця ОСОБА_1) - ОСОБА_2 довіреність ВРП 808915 від 02.03.2012р.;

від третьої особи - участі не брали, хоча КЕВ м. Херсона був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01990460 від 26.06.2012р. (том ІІ а.с.73);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

заступника військового прокурора Одеського гарнізону

на рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2012 року

у справі №5017/407/2012

за позовом: військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до відповідачів:

- військової частини А 1620;

- фізичної особи -підприємця ОСОБА_1;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: квартирно - експлуатаційного відділу м. Херсона

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012р. військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся з позовом до відповідачів: військової частини А 1620, фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси про усунення перешкод у користуванні військовою частиною А 1620 земельною ділянкою відокремленого військового містечка №247 площею 4156 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1, -шляхом знесення самовільно побудованих металевих нежилих конструкцій та повернення вказаної земельної ділянки належному користувачу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.04.2012р. у справі №5017/407/2012 (суддя Мезенцев П.А.) у позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник військового прокурора Одеського гарнізону звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2012р. у справі №5017/407/2012 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі проти задоволення апеляційної скарги висловили заперечення.

Заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідачів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 20.03.2000 р. серії ІІ-ОД №001707 в постійне користування для потреб оборони квартирно-експлуатаційній частині Херсонського району м. Херсон було надано земельну ділянку площею 63,90 га.

Вказаний державний акт виданий на підставі рішення Авангардівської селищної ради народних депутатів від 11.02.2000 р. №203 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №Р-16-01.

Передана в постійне користування земля складається з чотирьох земельних ділянок, в тому числі із земельної ділянки №2 площею 9,5 га, на якій розміщено військове містечко №247.

За комісійним актом приймання-передачі від 12.06.2006 р. на підставі наказу №58 від 12.07.2008 р. та розпорядження №303/1/4/4170 начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України щодо перерозподілу фондів за територіальним принципом з урахуванням рівномірного закріплення фондів між відповідними КЕВ міст та КЕЧ районів було передано, зокрема, земельну ділянку військового містечка №247 площею 9,5 га від квартирно-експлуатаційної частини Херсонського району м. Херсон до квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси.

Наказом начальника Одеського гарнізону №36 від 31.10.2008 р. відповідно до указу Президента України від 27.11.2003 р. №1345-ІV «Про використання земель оборони»з метою закріплення фондів Одеського гарнізону земельна ділянка загальною площею 9,5 га військового містечка №247 була закріплена за військовою частиною А1620 (командир військової частини А1620 полковник Горло К.М.).

Із матеріалів справи вбачається та не заперечується фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, що на вказаній земельній ділянці останнім зведено 6 металевих нежитлових споруд, які використовуються ним в якості складів для зберігання товару.

Докази надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 будь-яких дозвільних документів на розміщення металевих споруд на території військового містечка №247 в матеріалах справи відсутні. За твердженням представника фізичної особи-підприємця Володичева В.Д. усний дозвіл на встановлення металевих конструкцій було надано командиром військової частини. Проте згідно письмових пояснень командира військової частини А1620 дозвіл на побудову металевих сховищ на території військового містечка №247 ним не надавався.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У відповідності до статті 3 Закону України «Про Збройні сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України як головний орган військового управління; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Вказане свідчить про правомірність визначення заступником військового прокурора Одеського гарнізону позивачем у даній справі Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади, у підпорядкуванні якого знаходяться і квартирно-експлуатаційна-частина Херсонського району м.Херсона, і військова частина А1620.

Аналогічну правову позицію стосовно того, що відповідно до Законів України "Про оборону України" та "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном, а тому його участь у розгляді справ, предметом спору в яких виступають землі оборони, є обов'язковим, викладено в пункті 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.11.2011 р.

За змістом статті 1 Закону України "Про використання земель оборони" та статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та в комунальній власності.

Відповідно до частини четвертої статті 77 Земельного кодексу України порядок використання земель оборони встановлюється законом.

В силу статті 20 Земельного кодексу України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Порядок використання земель оборони в господарських цілях визначено статтею 4 Закону України "Про використання земель оборони".

Згідно правил статті 4 Закону України "Про використання земель оборони" військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення. Інше використання земель оборони вказаним Законом України не передбачено.

Враховуючи зазначені вище обставини та норми права, висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог є помилковим, а тому рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2012 р. підлягає скасуванню як таке, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права.

З огляду на те, що ні Міністерством оборони України, ні квартирно-експлуатаційною частиною Херсонського району м. Херсона, ні військовою частиною А1620 не надавався фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозвіл на розміщення металевих конструкцій на землях оборони та які встановлені ним самовільно, позовні вимоги заступника військового прокурора в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу металевих конструкцій є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання представника фізичної особи-підприємця Володичева В.Д. на укладення між військовою частиною А1620 («зберігач») та приватним підприємцем ОСОБА_1 («поклажодавець») договорів складування №4 від 26.12.2008р., №1-10 від 04.01.2010р., №1-2011 від 04.01.2011р., №01-2012 від 31.12.2011р., додатковими угодами до яких відповідачеві було надано право використання в якості під'їзних шляхів до складу відкриту територію, що не використовується на відокремленій території військового містечка №247 на земельній ділянці площею 4156 кв.м., є безпідставними, так як ні зазначені договори складування, ні додаткові угоди до них не передбачають можливості розміщення на території військового містечка металевих споруд. До того ж, низка зазначених договорів та додаткових угод до них, укладених між військовою частиною А1620 та приватним підприємцем ОСОБА_1, в судовому порядку визнана судом недійсною (постанова Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 р. у справі №5017/233/2012 за позовом заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до відповідачів: військової частини А1620, фізичної особи -підприємця Володичева В.Д., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси про визнання договорів недійсними).

В задоволенні решти позовних вимог щодо повернення земельної ділянки слід відмовити з підстав невизначеності прокурором особи, якій слід повернути зазначену земельну ділянку.

Судові витрати у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на фізичну особу-підприємця Володичева В.Д., оскільки внаслідок його неправомірних дій виник даний спір.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Одеського гарнізону задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2012р. у справі №5017/407/2012 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні військовою частиною А1620 земельною ділянкою відокремленого військового містечка №247 площею 4156 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Магістральна,37, шляхом знесення самовільно встановлених металевих нежилих конструкцій.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 1609,5 грн. судового збору, в тому числі за апеляційне провадження.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 06.08.2012 р.

Головуючий суддя Таран С.В.

Суддя Бойко Л.І.

Суддя Величко Т.А.