Рішення № 25552330, 12.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2012 р. Справа № 5023/2860/12

вх. № 2860/12

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, адвокат (договір від 09.07.2012 року) відповідача - Рибак М.М., довіреність від 05.07.2012 року

розглянувши справу за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський-1", м. Харків

про стягнення 503566,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 503566,40 грн. боргу за договором поставки, укладеним між сторонами 01.09.2011 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

10 липня 2012 року позивач надав до суду правове обґрунтування позовних вимог (вх. № 12370), яке досліджено судом та долучено до матеріалів справи.

Відповідач надав до суду відзив (вх. № 12368 від 10 липня 2012 року), в якому визнає суму заборгованості за договором та наголошує, що товариство не розрахувалося за поставлений товар з огляду на тяжке фінансове становище.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує проти позову.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01 вересня 2011 року між ФОП ОСОБА_2 (постачальник) та ТОВ «Салтівський-1» (покупець) було укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві товар, а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (пункт 1.1 укладеного сторонами договору). Пунктом 1.2 договору передбачено, що предметом поставки є товар, кількість, вартість, асортимент якого зазначається в накладних.

Пунктом 2.3 вищевказаного договору визначено, що факт прийняття товару покупцем підтверджується підписанням накладної, а пунктом 2.4 передбачено, що постачальник вважається таким, що виконав свій обов'язок з поставки товару покупцеві з моменту підписання накладної.

Порядок розрахунків визначений розділом третім договору, згідно якого покупець сплачує постачальнику вартість поставленого товару відповідно до сум, зазначених у накладних. Покупець зобов'язаний сплатити постачальнику поставлений товар відповідно до оформлених сторонами накладних на протязі 7 календарних днів з моменту підписання накладних.

При цьому пунктом 4.1 встановлено обов'язок постачальника поставити покупцеві товар, а пунктом 4.2 на покупця покладено обов'язок прийняти товар від постачальника і здійснити його оплату в строки та порядку, обумовленому договором.

Виконуючи умови зазначеного вище договору, постачальником було передано покупцю товар згідно умов, визначених договором: 06 вересня 2011 року передано товару на загальну суму 496.666,40 гривень (накладна № ПЗ-ЦБД-000026008) та 07 вересня 2011 року передано товару на загальну суму 6.900,00 гривень (накладна № ПЗ-ЦБД-000025865). Накладні підписані та скріплені печатками сторін.

В силу пункту 3.1 договору, покупець за поставлений 06 вересня 2011 року товар повинен був розрахуватись до 13 вересня 2011 року, а за поставлений товар 07 вересня 2011 року - до 14 вересня 2011 року.

Проте свої зобов'язання покупець за договором поставки не виконав та отримавши товар до цього часу не розрахувався за нього. 14 травня 2012 року на адресу ТОВ «Салтівський-1» було направлено вимогу про сплату заборгованості за договором поставки, проте покупець вимогу залишив без відповіді та виконання.

Надаючи юридичну кваліфікацію зазначеним вище обставинам з урахуванням норм чинного законодавства слід виходити з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором поставки згідно статті 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 503566,40 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтівський-1" (61000, м. Харків, площа Повстання, 2-А, код 37093064, р/р 26002410400010 в Публічному АТ "АКБ "БАЗИС" МФО 351760 ІПН 370930620320) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 ІПН НОМЕР_1) 503566,40 грн. боргу, 10072,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повний текст рішення складений 13.07.2012 року.

Суддя Присяжнюк О.О.