Рішення № 25552214, 02.08.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р. Справа № 5016/939/2012(3/73)

За позовом : Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «ВУСО»

83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх

04119, м. Київ, вул. Якіра, 8, кв . 82

До відповідача: Комунального підприємства Первомайської міської ради «Комунсервіс»

55207, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. 13 Партз'їзду, 42-А

Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1

55200, АДРЕСА_1

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія Гарант»

65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 8, к. 4.

Про: відшкодування шкоди в сумі 28 494,66 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Ремський Є.В., за довіреністю;

Від ІІІ-осіб: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача суму завданої майнової шкоди в порядку регресу в розмірі 28 494,66 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору страхування наземного транспорту № 126335-02-15-01 від 29.11.2010 року, довідки про обставини ДТП виданою ВДАІ № 870500 від 21.09.11 р., постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.09.11 р., свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль FORD KUGA, рахунка-фактури № ТОВ -00149 від 12.09.11 р., рахунка № 1/17 від 17.11.11 р., звіту про оцінку розміру збитків № 56 від 21.09.11 р., звіту № 337, страхового акту № 3221-02 від 13.10.11 р., платіжного доручення № 12493 та № 12497 від 13.10.11 р., договору № 158 від 27.11.09 р. про передачу автомобіля в користування, претензії про добровільне відшкодування збитків вих. № 9252 від 19.12.11 р. та мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль страхувальника FORD KUGA, винною особою визнано водія ОСОБА_3, який працює в КП «Комунсервіс». Отже, після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат.

30.07.12 р. позивач скерував до суду заяву, в якій повідомив, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд розгляд справи проводити без його представника.

Відповідач у відзиві заперечує на позов, просить суд відмовити в задоволенні вимог позивача мотивуючи тим, що не є власником автомобіля, лише користується ним на підставі умов договору фінансового лізингу № 1710-08/185 Ф укладеного 17.10.2008 року. Також, комунальне підприємство Первомайської міської ради «Комунсервіс»вважає, що по даній справі належним відповідачем повинен виступати власник автомобіля ТОВ «Лізингова компанія Гарант».

Відповідно до змісту абз. 1 та 2 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Вислухавши учасників судового процесу по цьому питанню, проаналізувавши матеріали даної справи суд дійшов висновку про відмову відповідачу в задоволенні клопотання про залучення до справи іншого відповідача, та заміну первісного відповідача належним відповідачем, оскільки, по-перше, позивач заперечує щодо заміни первісного відповідача, по-друге, суд не вбачає правових підстав для здійснення по даній справі відповідних процесуальних дій.

ІІІ-особи без самостійних вимог на стороні відповідача:

ОСОБА_1 -письмово сповістив суд про причини дорожньо-транспортної пригоди; просить суд провести розгляд справи в його відсутність.

ТОВ «Лізингова компанія «Гарант»- письмові міркування по суті позову не надало, свого представника в судове засідання не направило.

02.08.12р. суд, за наслідками розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО»(надалі - страховик) та ОСОБА_4 (надалі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 126335-02-15-01, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля FORD KUGA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

05 вересня 2011 р. в місті Первомайськ сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля FORD KUGA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_4, та автомобіля КАМАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під управлінням водія ОСОБА_1.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПАТ СК «ВУСО»автомобіль FORD KUGA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно з довідкою про обставини ДТП виданою ВДАІ з обслуговування Первомайського району та АТІ при ГУ МВС України в Миколаївській області № 870500 від 21.09.2011 р. особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, КУпАП "Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна", є водій ОСОБА_1

Відповідно до постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.09.2011 року по адміністративній справі №3-1745/11 р., ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП та стягнуто штраф в розмірі 340,00 грн.

Суд в даній постанові зазначив, що усі обставини ОСОБА_1 підтвердив особистими поясненнями до протоколу ВЕ 1 № 142345 від 05.09.2011 р .та у судовому засіданні свою вину визнав.

З матеріалів справи вбачається, що постанова суду від 19.09.11р. набрала законної сили.

За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З матеріалів даної справи також вбачається наступне, 17 жовтня 2008 р. між ТОВ «Лізингова компанія «Гарант»(далі - лізингодавець) та Управлінням житлово-комунального господарства Первомайської міської ради (далі - лізингоодежувач) було укладено договір фінансового лізингу № 1710-08/185Ф, за умовами якого, лізингодавець (власник об'єкту лізингу) передав у користування лізингоодержувача на умовах фінансового лізингу майно -сміттєвоз КАМАЗ - 43253 з подальшою передачею права власності на це майно лізингоодержувачу після повної сплати останнім його вартості на умовах договору.

27.11.2008 року між Управлінням житлово-комунального господарства Первомайської міської ради (далі -перша сторона) та відповідачем по справі - КП «Комунсервіс»(далі -друга сторона) було укладено договір № 158 на передачу автомобіля в користування, згідно з предметом якого, перша сторона передала, а друга сторона прийняла в користування вантажний сміттєвоз на базі КАМАЗ 43253 Державний № НОМЕР_2, колір-червоний, об'єм двигуна 10850 см. куб., повна маса 15200 кг.

Умовами п. 8.2 та п. 8.4 договору фінансового лізингу учасники передбачили, що лізингодавець зобов'язаний застрахувати предмет лізингу на весь строк лізингу шляхом послідовного укладання договорів страхування в ТОВ «УСК «Дженералі Гарант». Лізингодавець щорічно укладає вказані договори страхування предмету лізингу на період страхування строком на один рік на суму балансової вартості предмета лізингу, встановлену на день укладання цих договорів страхування на випадок знищення або пошкодження предмету лізингу. Витрати понесені лізингодавцем у зв'язку з настанням страхового випадку, є застрахованими збитками останнього.

Згідно приписам ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи в даному випадку договір страхування предмету лізингу взагалі не укладався.

Відповідно ж до змісту п. 1.8 договору № 158 ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження переданого згідно цього договору майна несе друга сторона, тобто -відповідач по справі.

Крім цього, умовами п. 3.3 договору № 158 сторони передбачили, що друга сторона зобов'язана забезпечити належне збереження, експлуатацію і санітарне утримання об'єкту передачі, запобігати його пошкодження і псування, систематично проводити технічне обслуговування, а при необхідності -ремонт; слідкувати за виконанням правил охорони праці та протипожежної безпеки.

Таким чином, оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу - ОСОБА_3, який знаходиться в трудових відносинах з відповідачем та вчинив дорожньо-транспортну пригоду не застрахована, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у межах передбачених договором № 158 є саме відповідач, а не лізингоодержувач.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується собою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом. Відповідно до статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним свої трудових (службових) обов'язків.

За умовами договору страхування від 29.11.2010 року одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника (пп.2.1.1 договору страхування). Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. А підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування (п. 2.4 договору страхування).

Відповідно до рахунку-фактури № ТОВ - 00149 від 12.09.2011 р. № ТОВ - 00167 від 09.09.2011 ТОВ «ТЕРРА МОТОРС», рахунку № 1/17 від 17.11.2011 р., вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля складає 30 277 грн. 77 коп.

Згідно до Звіту № 56 спеціаліста - ФОП Ткаченко В.Б. від 21.09.2011 р., який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 про оцінку розміру зданого збитку, вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 31 392 грн. 07 коп. За умовами договору страхування позивач сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування в сумі 28 494 грн. 66 коп. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПАТ СК "ВУСО" у відповідності до статті 25 Закону України «Про страхування»на підставі заяви страхувальника від 07.09.2011 р. та страхового акту № 3221-02 від 13.10.2011 р.

Страховим актом № 3221-02 від 13.10.10 р. пошкодження автомобіля було визнано страховим випадком та здійснено позивачем власнику виплату 28 494,66 грн. страхового відшкодування за платіжним дорученням № 12493 та № 12497 від 13.10.2011 р. на загальну суму 28 494,66 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено претензію про добровільне відшкодування шкоди (вих. № 9252 від 19.12.2011 р.), але на день звернення з позовною заявою до суду відповідач шкоду не відшкодував, в судовому засіданні факт отримання претензії не заперечив.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 даного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування , має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових)обов'язків.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

За приписами ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як відшкодування заподіяної шкоди суду необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, вину відповідача. При цьому на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданих збитків та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням та шкодою; вказані обставини підлягають доведенню належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України. Натомість відповідач може бути звільнений від відповідальності, якщо доведе відсутність своєї вини у заподіяній шкоді.

З вищенаведеного вбачається, що позивач цілком обґрунтовано вважає, що шкода, яка виникла внаслідок зазначеної ДТП сталася з вини відповідача, який повинен відшкодовувати її страхувальнику.

Напроти, відповідач всупереч ст. ст. 32, 33 ГПК України не довів суду обставини на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши надані сторонами докази у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, суд дійшов висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 24, 32, 33, 35, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Первомайської міської ради «Комунсервіс»(55207, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. 13 Партз'їзду, 42-А, код ЄДРПОУ 31728060) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО»(83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, код ЄДРПОУ 31650052) суму завданої майнової шкоди в порядку регресу в розмірі 28 494,66 грн. та 1 609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 07.08.2012 року.

Суддя О.Г. Смородінова