Рішення № 25552080, 31.07.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р.Справа № 5013/500/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Приліпко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/500/12

за позовом: Прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі:

І - Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ

ІІ - Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області, м. Полтава

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс Україна", Кіровоградська область, м. Світловодськ

про стягнення 32648,55 грн.

Представники сторін:

від прокуратури - участі не брали;

від позивача I - участі не брали;

від позивача II - Лісовський Ю.В., довіреність № 9/1-2366/Пр від 13.06.2012р., заступник начальника Кременчуцького МВ УДСО при УМВС - командира батальйону;

від позивача II - Катренко І.М., довіреність № 9/1-202/ПР від 16.01.2012р., юрисконсульт;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Прокурором Октябрського району м. Полтави подано позов в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України і Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс Україна" 23267,92 грн. боргу та 9380,63 грн. штрафних санкцій за невиконання договірних зобов'язань.

Подання позову обґрунтовано несплатою відповідачем послуг з охорони, наданих позивачем за договорами від 15.08.2008 р. №12684/Кр та №12678/Кр.

Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області позовні вимоги прокурора підтримано в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав та направив на адресу суду платіжне доручення №950 від 08.06.2012 р. з довідкою Кременчуцького МВ УДСО при УМВС України в Полтавській області, вказавши, що дані документи підтверджують сплату основного боргу (а.с. 45-47).

В судовому засіданні 31.07.2012 р. представники Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області (позивач) позовні вимоги підтримали в повному обсязі; представники інших учасників судового процесу не з'явились, причини неявки суду не повідомлено.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, враховуючи належне повідомлення всіх учасників процесу про місце і час судового засідання у даній справі, участь представника відповідача в засіданні суду, що відбулося 14.06.2012 р., та відсутність мотивованих клопотань про відкладення розгляду справи, господарський суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи і вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників прокурора, Міністерства і відповідача.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з положеннями статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Формою цього представництва є, зокрема звернення до суду з позовними заявами з метою захисту інтересів держави.

Інтереси держави є оціночним поняттям та їх порушення і необхідність захисту обґрунтовується прокурором самостійно в поданій позовній заяві.

Відповідно до Положення про Державну службу охорони при УМВС України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 10.08.93 р., Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, яка складається з управлінь, відділів Державної служби охорони при головних управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управліннях МВС в областях та м. Севастополі та підпорядкованих їм підрозділів охорони.

Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ створена для здійснення заходів щодо охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, тимчасового зберігання валютних цінностей, забезпечення особистої безпеки громадян, а також технічного захисту інформації на договірних засадах в порядку, встановленому законодавством.

Управління, відділи і підрозділи охорони є державними установами, що провадять некомерційну господарську діяльність. Основним джерелом надходжень грошових коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування та матеріально-технічне забезпечення підрозділів Державної служби охорони, є надання послуг з охорони та безпеки за договорами.

Таким чином, оплата послуг з охорони впливає на фінансування управління Державної служби охорони, як державної установи, а тому прокурором обґрунтовано визначено порушення інтересів держави та позивача у справі.

Як слідує з матеріалів справи, 15.08.2008 р. між управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Промсервіс Україна" укладено договори на охорону №12/684/Кр та №12678/Кр, за умовами якого позивач (Охорона) зобов'язався здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісного майна відповідача (Замовник) та вводив додаткову посаду молодшого інспектора з охорони об'єкта, з утриманням такої посади за рахунок коштів Замовника (а.с.3-6, 15-16).

Згідно підписаної між сторонами Дислокації та Актів про виставлення охорони на об'єкт від 15.08.2008 р. Замовником передано під охорону належне йому майно, а Охороною виставлено охорону (а.с. 13 на звороті, 14, 16 на звороті, 18).

Ціна послуг розрахована сторонами на підставі Дислокації і Розрахунку відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та погоджена в протоколах узгодження договірної ціни, які є додатками до договорів (а.с. 12 на звороті, 13, 17).

Визначена ціна послуг в подальшому зазнала змін шляхом підписання між сторонами додаткових угод до договорів та нових розрахунків. Згідно внесених змін ціна послугу склала:

по договору №12678/Кр від 15.08.2008 р. - 33,65 грн. за годину охорони силами молодшого інспектора та 67434 грн. в рік з ПДВ з 17 червня 2009 року (а.с.36. 37);

по договору №12684/Кр від 15.08.2008 р. - 22,83 грн. у т.ч. ПДВ за одну годину хорони кожним працівником Охорони з 01 липня 2011 р. (а.с. 38, 39).

Згідно пункту 3.5. договору №12684/Кр та пункту 5.5. договору №12678/Кр оплата за послуги Охорони здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Охорони. Перший платіж у сумі вартості послуг Охорони за перший місяць охорони Об'єкта здійснюється Замовником впродовж 2-х банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі здійснюються Замовником не пізніше 15 числа кожного місяця за цей місяць.

Датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Охорони.

Строк дії договорів сторонами визначено в один рік та передбачено їх автоматичну пролонгацію якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору.

Відповідно до ст. ст. 173-175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов'язань, в силу якого одна сторона зобов'язана вчинити на користь іншої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а інша сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Правовою природою укладених між сторонами договорів є договір про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе за договорами зобов'язання та прийняв з 15.08.2008 р. Об'єкт відповідача під охорону, виставивши стаціонарний пост команди ЦО "Варта" Кременчуцького ВДСО УДСО при ГУ МВС України в Полтавській області і молодшого інспектора сектора служби Кременчуцького МВДСО УДСО при ГУ МВС України в Полтавській області (а.с. 14, 18).

Охорона об'єкта здійснювалась включаючи 2011 рік, свідченням чого є акти прийому-здачі виконаних робіт за листопад та грудень 2011 року (а.с. 23 на звороті, 24).

Отримання послуг охорони відповідачем не заперечується, однак повна оплата вартості таких послуг не підтверджується.

Так, за розрахунком позивача відповідач не оплатив вартість послуг, отриманих:

за договором №12678/Кр від 15.08.2008 р. за листопад-грудень 2011 р. в сумі 6282,40 грн.;

за договором №12684/Кр від 15.08.2008 р. за грудень 2011 р. в сумі 16985,52 грн. (а.с. 35, 42).

А всього - 23267,92 грн.

Наведений позивачем розрахунок відповідає узгодженій між сторонами договірній ціні та вартості фактично отриманих відповідачем послуг згідно актів прийому-здачі виконаних робіт і не заперечується відповідачем.

На вказану суму позивачем направлено відповідачеві 08.02.2012 р. претензію з вимогою оплати, яка залишена останнім без відповідного реагування (а.с. 25).

Як визначено ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до викладеного, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві вартість отриманих ним в період листопад-грудень 2011 р. послуг за договорами №12678/Кр та №12684/Кр від 15.08.2008 р. в загальному розмірі 23267,92 грн.

Господарський процесуальний кодекс України встановлює, що кожна сторона має право подавати до суду докази, за результатами оцінки яких господарським судом приймається рішення (ст. ст. 22, 82 ГПК). Обов'язок доказування розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти та обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення (ст. 33 ГПК).

Відповідач клопотанням від 12.06.2012 р. надав до суду платіжне доручення №950 від 08.06.2012 р., вказуючи про те, що згідно наданого документу ним сплачено заборгованість за договорами в сумі 23267,92 грн. (а.с. 45, 46).

Однак, вказаний документ не оцінюється судом як доказ сплати позивачеві заборгованості за договорами №12678/Кр та №12684/Кр від 15.08.2008 р., так як отримувачем коштів у згаданому платіжному дорученні зазначено іншу особу - Кременчуцький міжрайонний відділ Управління Державної охорони.

Договорами №12678/Кр та №12684/Кр від 15.08.2008 р. дійсно передбачено, що послуги надаються безбалансовим структурним підрозділом Охорони - Кременчуцьким міжрайонним відділом Державної служби охорони УДСО при ГУ МВС України в Полтавській області.

Разом з цим, стороною по договору та отримувачем коштів є позивач у справі - Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Полтавській області.

Відповідно до частини другої статті 902 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Отже, у зазначених вище випадках третя особа не стає суб'єктом зобов'язання.

Те, що кошти сплачені не за договорами №12678/Кр та №12684/Кр від 15.08.2008 р. слідує також з довідки Кременчуцького МВ УДСО при УМВС України в Полтавській області №1184 від 08.06.2012 р., за змістом якої вказаний відділ підтверджує відповідачеві, що частина його дебіторської заборгованості за січень 2012 р. перед Кременчуцьким МВ УДСО при УМВС України в Полтавській області в розмірі 23267,92 грн. по договорам №180/12 від 01.01.2012 р. та №181/12 від 01.01.2012 р. погашена відповідачем 08.06.2012 р. (а.с. 47).

На підставі викладеного, оскільки відповідач не підтвердив факт оплати наданих позивачем послуг по охороні об'єкта за листопад-грудень 2011 р. за договором №12678/Кр та за грудень 2011 р. за договором №12684/Кр і не спростував виконання позивачем договірних зобов'язань по охороні об'єкта у вказані періоди, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 23267,92 грн.

Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф і пеню (частина перша ст. 230 ГК).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Отже, сторонам договору надано право встановити в договорі розмір та порядок нарахування пені і штрафу.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (частина четверта статті 231 ГК).

Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Пунктом 8.1. договору №12684/Кр від 15.08.2008 р. сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг по договору, Замовник сплачує Охороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів у межах трирічного строку позовної давності.

З огляду на викладене та наявність порушення відповідачем зобов'язання з оплати вартості отриманих послуг за договором №12684/Кр від 15.08.2008 р., нарахування позивачем пені в розмірі 887,87 грн. за період з 16.12.2011 р. по 17.04.2012 р. на суму боргу 16985,52 грн. (а.с. 35) є правомірним та вказана пеня підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується стягнення заявленого штрафу в розмірі 8492,76 грн., що становить 50% від суми невиконаного зобов'язання, господарський суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а якщо законом такий розмір не визначено, то він застосовується в розмірі, передбаченому договором (ст. 231 ГК).

Підставою штрафу зазначено пункт 8.2. договору №12684/Кр від 15.08.2008р. Згідно названого пункту сторони передбачили, що у разі порушення Замовником зобов'язань, визначених у пункті 3.4. договору, він сплачує Охороні погоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10 відсотків від суми невиконаного своєчасно зобов'язання. Якщо порушення, про яке йде мова в цьому пункті, будуть систематичними (два і більше рази), Замовник сплачує Охороні штраф у розмірі 50 відсотків від суми своєчасно невиконаного зобов'язання.

Отже, договором №12684/Кр від 15.08.2008 р. встановлено відповідальність Замовника у вигляді штрафу за порушення пункту 3.4. названого договору.

Разом з цим, пункт 3.4. договору не містить жодних положень, які б стосувались порядку оплати послуг за договором. Названий пункт містить положення, що: "Незгода Замовника від підписання нових додатків №№ 2,3 до Договору протягом 20 днів з дати їх надання Охороною, є достатньою підставою для розірвання цього договору в односторонньому порядку за ініціативою Охорони".

В договорі №12684/Кр від 15.08.2008 р. відсутні умови щодо штрафу за порушення відповідачем зобов'язання саме з оплати вартості послуг охорони, а тому підстави стягнення такого штрафу згідно поданого позову відсутні.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 24155,79 грн., з якої: 23267,92 грн. сума основного боргу та 887,87 грн. пені. У задоволенні позову про стягнення штрафу в розмірі 8492,76 грн. господарський суд відмовляє.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача та стягується в доход державного бюджету..

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс Україна" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94, ідентифікаційний код 33357405, р/р2600101645544 в філії АТ "Укрексімбанк" м. Полтава, МФО 331649) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Зигіна, 32 а, ідентифікаційний код 08596989, р/р 26005033191003 в Полтавському РВ ПАТ "Брокбізнесбанк", МФО 300249) 24155,79 грн. заборгованості, з якої: 23267,92 грн. сума основного боргу та 887,87 грн. пені.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс Україна" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94, ідентифікаційний код 33357405, р/р2600101645544 в філії АТ "Укрексімбанк" м. Полтава, МФО 331649) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області, банк: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, ідентифікаційний код: 38037409, рахунок: 31211206783002, код: 22030001) судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Примірник рішення направити учасникам судового процесу, які не були присутні в судовому засіданні, за адресами: прокурор Октябрського району м. Полтави (м. Полтава, вул. Козака, 1); Міністерство внутрішніх справ України (01024, м. Київ 24, вул. Академіка Богомольця, 10); товариство з обмеженою відповідальністю "Промсервіс Україна" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94).

Повне рішення складено 06.08.2012 р.

Суддя В.В.Тимошевська