Рішення № 25551801, 31.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/74/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.12 Справа № 5009/2351/12

Суддя Мойсеєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5009/2351/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя,

до відповідача: Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя,

про стягнення 376 559,45 грн. інфляційних нарахувань, 820 515,69 грн. -3 % річних,

за участю представників сторін:

від позивача: Білич Н.С. (довіреність № 140 від 14.05.2012р., юрисконсульт групи юридичного забезпечення збуту електричної енергії юридичного відділу ВАТ "Запоріжжяобленерго");

від відповідача: Деревянко О.В. (довіреність № 41 від 20.06.2012р., юрисконсульт 2 категорії бюро з правового забезпечення господарської (комерційної) діяльності відділу юридичного, регулювання власності та майнових відносин ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат");

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" з позовом про стягнення з Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" 376 559,45 грн. інфляційних нарахувань, 820 515,69 грн. -3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушує договірні зобов'язання за договором на користування електричною енергією № 76/199 від 01.07.2000 р., а саме не здійснює оплату заборгованості за спожиту активну електричну енергію, яка підтверджена судовим рішенням по справі № 10/339/10. Просить стягнути з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 376 559,45 грн. інфляційних нарахувань, 820 515,69 грн. - 3 % річних за прострочення сплати даного боргу.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»та умов договору № 76/199 від 01.07.2000р. на користування електричною енергією.

Ухвалою господарського суду від 25.06.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/74/12 та призначено розгляд справи на 31.07.2012р.

В судовому засіданні 31.07.2012 р. були присутні представники обох сторін. За їх заявою розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2010р. по справі № 10/339/10 остаточно вирішено спір по суті та припинено договірні правовідносини сторін у цій справі, тому правовідносини перейшли у сферу виконання судових рішень та не можуть регулюватися ч. 2 ст. 625 ЦК України. Також вказує, що ухвалою господарського суду від 09.02.2011р. по справі № 10/339/10 виконання вищезазначеного рішення суду розстрочене на 6 місяців з 01.02.2011р. по 31.07.2011р. Вважає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 31.07.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.07.2000р. між Відкритим акціонерним товариством „Запоріжжяобленерго" (далі - енергопостачальна організація, позивач по справі) та Казенним підприємством „Запорізький титаномагнієвий комбінат" (далі -споживач, відповідач по справі) укладено договір на користування електричною енергією № 76/199 від (далі - договір) з подальшими змінами та доповненнями.

Умовами п. 1 додаткової угоди б/н від 01.06.2006 р. до договору, передбачено що, енергопостачальна організація продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує енергопостачальній організації вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди б/н від 01.01.2005 р. до договору, відповідач зобов'язаний оплачувати вартість спожитої активної електричної енергії та послуги по компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Згідно п. 2 додаткової угоди б/н від 01.04.2006 р. до договору, передбачено, що оплата спожитої за розрахунковий період активної електричної енергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії здійснюється споживачем по рахункам або платіжним вимогам - дорученням, що направляються йому енергопостачальною організацією. Рахунки та платіжні вимоги-доручення направляються споживачу енергопостачальною організацією рекомендованим листом або нарочно. Також, пунктом 3 даної угоди передбачено, що споживач зобов'язаний у термін 5-ти операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог - доручень, що направляються йому енергопостачальною організацією.

Пунктом 2 додаткової угоди від 03.02.2011 р. до договору було змінено назву споживача з Казенного підприємства „Запорізький титаномагнієвий комбінат" на Державне підприємство „Запорізький титаномагнієвий комбінат".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2010р. по справі № 10/339/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до відповідача: Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" стягнуто з відповідача 34 232 677,50 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію в серпні та вересні 2010р. за договором на користування електричною енергією № 76/199 від 01.07.2000р., 100 000 грн. - пені, 91 060,02 грн. - інфляційних нарахувань за період з 01.10.2010р. по 31.10.2010р. та 173 880,21 грн. - три відсотки річних за період з 18.09.2010р. по 02.12.2010р. Зазначене рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2011 р. та набрало законної сили.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вищезазначеним рішенням господарського суду по справі № 10/339/10 встановлений факт наявності не оплаченої відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію у серпні 2010 р. в розмірі 18 212 003,26 грн. та у вересні 2010 р. в розмірі 16 020 674,24 грн.

Отже, всього заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію в серпні та вересні 2010р. за договором становить 34 232 677,50 грн.

На час розгляду справи заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію, підтверджена рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2010р. по справі № 10/339/10, не погашена. Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На суму заборгованості позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані інфляційні витрати за період з вересня 2011р. по березень 2012р. в розмірі 376 559,45 грн. та 3 % річних за період з 01.08.2011 р. по 18.05.2012 р. в розмірі 820 515,69 грн.

Розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних судом перевірено та визнано вірним.

Посилання відповідача на те, що на суму боргу, стягнуту за рішенням господарського суду від 06.12.2010р. по справі № 10/339/10, не нараховуються 3 % річних та інфляційні витрати спростовуються наступним.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. № 01-06/1624/2011 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»стосовно застосування частини другої статті 625 ЦК України ( 435-15 ) у розгляді справ зі спорів про стягнення сум інфляційних втрат та процентів річних за період відстрочки або розстрочки виконання рішення, викладена правова позиція, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості, у тому числі стосовно яких є ухвала про відстрочку або розстрочку виконання, не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права».

Таким чином, позивач обґрунтовано нарахував на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України суму інфляційних витрат та 3 % річних.

Крім того, дані суми нараховувались позивачем після закінчення строку відстрочки виконання рішення суду, наданої ухвалою господарського суду від 09.02.2011 р. по справі № 10/339/10.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 376 559,45 грн. інфляційних нарахувань та 820 515,69 грн. -3 % річних є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (вул. Теплична, буд. 18, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00194731, п/р 26009002389001 в Філії ВАТ КБ "Надра" ЗРУ, МФО 313968; п/р 2609099800028 в Запорізькій філії ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 373135; п/р 26000302155287 в Філії "Відділ Промінвестбанку м. Запоріжжя", МФО 313355; п/р 26002697671248 в ЗФ "Українського міжнародного банку", МФО 313623) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (вул. Каховська, буд. 26, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 00130926, п/р 260081031709 в Запорізькому відділенні АТ "Дочірній банк Сбербанк Росії", МФО 320627) 376 559,45 грн. (триста сімдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять грн. 45 коп.) інфляційних нарахувань, 820 515,69 грн. (вісімсот двадцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять грн. 69 коп.) -3 % річних, 23 941,50 грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот сорок одна грн. 50 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 03.08.2012 р.