Постанова № 25550312, 02.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 року справа №2а/0570/3660/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегія суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Барбаш Л.О., з участю представника позивача Косякової Д.І., представника відповідача Міщанин А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Трест Красноармійськшахтобуд» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року у справі № 2а/0570/3660/2012 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест Красноармійськшахтобуд» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, в якому просив визнати незаконними дії при проведенні перевірки та складанні акту перевірки від 14.02.2012 року №213/17-1/00180798, визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що суд невірно застосував положення ст.79 ПКУ, оскільки дійшов помилкового висновку, що винесення наказу про проведення документальної невиїзної перевірки керівником податкового органу, а також направлення платнику податку повідомлення про проведення перевірки, не вимагається і не є обов'язковою умовою для проведеної відповідачем 14.02.2010 р. перевірки позивача. Також суд не звернув уваги на те, що при складанні акту перевірки відповідач не зазначив в чому саме полягає виявлене порушення ст.119 ПКУ, його зміст. Крім того, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність з боку позивача порушення п. 176.2 ст. 176 ПКУ та наявності підстав для відповідальності за п. 119.2 ст. 119 ПКУ, оскільки склад правопорушення полягає у поданні недостовірних відомостей або помилок саме у сумах доходів, нарахованих на користь платника податку чи у сумах утриманого з них податку, а при поданні звітності жодних помилок у сумах доходів чи податку допущено не було.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Пояснив, що об'єктивна сторона правопорушення, за яке на позивача спірним податковим повідомленням-рішенням накладено штраф, полягає у наданні недостовірних відомостей щодо однієї із осіб, на користь якої нараховано дохід, в частині її податкового номеру.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та частково задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є юридичною особою і перебуває на обліку як платник податків в Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби.

Позивачем 09.08.2011 року до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції було подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2011 року за вхідним №31991.

16.09.2011 року позивачем до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції було подано уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2011 року за вхідним №32986.

Посадовими особами відповідача було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання подання з недостовірними відомостями податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 2 квартал 2011 року, за результатамиякої складено акт від 14.02.2012 року №213/17-1/00180798 (далі акт перевірки).

Згідно акту перевірки, на підставі п.176.2 ст.176 та ст.51.1 ст.51 Податкового кодексу України 09.08.2011 року позивачем подано за №31991 податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 2 квартал 2011 року з недостовірними відомостями. 15.09.2011 року за №32986 позивачем подано до Красноармійської ОДПІ уточнюючий податковий розрахунок. Таким чином, встановлено порушення позивачем п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України.

Також з акту перевірки встановлено, що для перевірки було використано облікова справа, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (ф. №1-ДФ) за 2 квартал 2011 року; а також уточнюючий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (ф. №1-ДФ) за 2 квартал 2011 року.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.03.2012 року №0000141701, яким згідно з п.п.54.3.3, 54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до п.176.2 ст.176, п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України визначена сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00грн.

Колегія суддів вважає, що вказані обставини підтверджені дослідженими по справі доказами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що фахівцями Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області було застосовано вимоги п.79.1 ст.79 ПКУ, які не передбачають оформлення наказу керівника податкового органу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Також зазначив, що відповідачем в ході судового розгляду було доведено та підтверджено матеріалами справи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 05.03.2012 року №0000141701 за результатами перевірки, в ході якої були встановлені порушення, що і було підставою для складання акту перевірки.

Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання незаконними дій відповідача при складанні акту перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення, вважає необґрунтованим висновок про законність дій при проведенні документальної невиїзної перевірки з наступних підстав.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПКУ, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення камеральної перевірки передбачений ст. 76 ПКУ, згідно якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені ст. 79 ПКУ України.

Згідно п. 79.1 ПКУ документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 цієї статті ( в редакції на час спірних правовідносин) передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Колегія суддів вважає, що позиція відповідача, з якою погодився суд першої інстанції, про те, що положення п.79.1 ПКУ підлягають застосуванню без врахування положень п. 79.2 ПКУ та ст.ст. 77, 78 ПКУ щодо обов'язковості оформлення наказом рішення керівника органу державної податкової служби про проведення будь-якого виду документальної перевірки та виконання умови щодо надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки є помилковою. При цьому колегія зазначає, що спірна перевірка фактично була позаплановою, оскільки доказів її включення до плану-графіку проведення перевірок відповідачем надано не було.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що проведення Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби 14.02.2012 року документальної невиїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Трест Красноармійськшахтобуд» відбулось з порушенням вимог ст. 79 ПКУ, тому ці дії слід визнати незаконними.

В той же час, виходячи з приписів ст.86 ПКУ, якими визначено, що результати перевірок оформлюються у формі акта у разі встановлення під час перевірки порушень, та враховуючи, що за результатами проведеної відповідачем перевірки були виявлені порушення, колегія суддів вважає, що підстави для визнання незаконними дій відповідача при складанні акту перевірки від 14.02.2012 року №213/17-1/00180798 відсутні. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідність змісту акту перевірки, який є способом фіксації певних обставин, приписам наказу ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, яким встановлено вимоги з оформлення результатів перевірок, не підлягає перевірці в судовому порядку.

Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що в судовому засіданні встановлено вчинення позивачем правопорушення, яке тягне застосування до нього штрафної санкції.

Згідно п.п. «б» п. 176.2 ПКУ, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно п.50.3 ст.50 Податкового кодексу, вВиправлення допущених помилок може бути здійснене одним із таких способів: подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації у встановленій формі; відображення уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період. І в першому і в другому випадку платник податків не звільняється від обов'язку сплатити суму недоплати та штраф.

Відповідно до п.119.2 ст.119 кодексу, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що при поданні позивачем 09.08.2011 року до Красноармійської ОДПІ податкового розрахунку за формою 1-ДФ за 2 квартал 2011 року із недостовірними відомостями в частині податкового номеру особи, на користь якої нараховано дохід, які були усунуті позивачем шляхом подання 16.09.2011 року уточнюючого податкового розрахунку, суд вважає, що позивачем вчинено порушення, яке тягне накладення штрафу на підставі п.119.2 ПКУ.

Доводи апелянта про те, що відповідальність тягнуть лише подання податкової звітності з недостовірними відомостями або з помилками, які стосуються сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, сум утриманого з них податку, є безпідставними, оскільки не відповідають змісту ст. 119 ПКУ.

Оскільки позивачем при поданні уточнюючого податкового розрахунку штраф самостійно сплачений не був, відповідач правомірно застосував його шляхом прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апелянта про те, що суд вийшов за межи позовних вимог, вказавши в своєму рішенні номер спірного податкового повідомлення-рішення, не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивачем фактично заявлено вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2012 р., якому присвоєно номер 0000141701.

Крім того, колегія суддів зазначає, що встановлена судом апеляційної інстанції незаконність дій відповідача з проведення документальної невиїзної перевірки позивача сама по собі не тягне протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки ця незаконність пов'язана із порушенням порядку проведення того виду перевірки, який вказав відповідач в акті перевірки.

В той же час, судом встановлено наявність підстав для застосування до позивача штрафу, а також те, що відповідачем для встановлення цього порушення була фактично проведена перевірка, яка має ознаки камеральної, оскільки проведена у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, і через це мала б проводитись без спеціального рішення керівника відповідача. За таких обставин спірне податкове повідомлення-рішення не може бути скасовано лише з формальних підстав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції припустив порушення норм матеріального права що призвели до неправильного вирішення частини позовних вимог, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Трест Красноармійськшахтобуд» задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року у справі № 2а/0570/3660/2012 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест Красноармійськшахтобуд» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Трест Красноармійськшахтобуд» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби з проведення документальної невиїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Трест Красноармійськшахтобуд» 14.02.2012 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі постанова виготовлена 07 серпня 2012 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова