Ухвала суду № 25545682, 26.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2012 р. м. Київ К-42083/10

26 липня 2012 року м. Київ К-42083/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого судді Островича С.Е.,

суддів: Степашка О.І.,

Муравйова О.В.

за участю секретаря Волошина В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад»до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Івано-Франківський завод «Промприлад»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано. Постановлено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в Івано-Франківську від 27.03.2007 №0000182301/0 та №0000192301/0.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Промприлад»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово господарських операцій з ПП «Торо»за період з 01.12.2004 по 31.12.2005. За результатами перевірки виявлено порушення вимог п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та складено акт №113/23-1/05782912 від 14.03.2007. На підставі акту ДПІ в м.Івано-Франківську прийнято рішення №0000182301/0 від 27.03.2007, яким зменшено суми бюджетного відшкодування за січень 2005 року на суму 149 966 грн. та №0000192301/0 від 27.03.2007, яким донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 832 638 грн., в тому числі 555 092 грн. основного боргу та 45 105 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, мотивував рішення тим, що ненадходження податку на додану вартість є наслідком того, що постачальники позивача не сплачували суму податку на додану вартість з проведених ними господарських операцій за податковими накладними, на підставі яких ВАТ «Промприлад»сформував податковий кредит та заявив до відшкодування вказану спірну суму податку, а тому оскаржувані рішення податкового органу є правомірними.

Суд апеляційної інстанції, не погодившись з висновком суду першої інстанції, задовольнив позовні вимоги, з посиланням на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності, наприклад у випадку, коли не проводились самі операції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.

На виконання договорів поставки ПП «Торо»передано позивачеві, а останнім прийнято та сплачено напівфабрикат «Вет-блу», що підтверджується копіями платіжних доручень, банківських виписок, актами прийому-передачі векселів та виданих ПП «Торо»податковими накладними на загальну суму 4230349,80 грн. в тому числі ПДВ на суму 705058,30 грн. Вищевказані податкові накладні були зареєстровані в журналі ПП «Торо», що належним чином зареєстрований в органах ДПІ.

Таким чином покупець сплатив суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару 1 останній був зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання цього понести за це відповідальність.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року -без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко О.В. Муравйов

Суддя С.Е. Острович