Постанова № 25545361, 31.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 липня 2012 р. справа № 2-а- 7924/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,

за участі:

представника позивача -Оковита А.Є.,

представника відповідача - Яришкіна Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Компанія "ЕДЕЛЬВЕЙС" до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення та зобов'язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Компанія "ЕДЕЛЬВЕЙС" (далі - ТОВ ТБ «Компанія Едельвейс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -Основ'янська МДПІ м.Харкова), з урахуванням уточнених позовних вимог, про скасування податкового повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 07.06.2012 року №0000160154 та зобов'язання Основ'янської МДПІ м.Харкова вчинити, відповідно до п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України, дії по поданню органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 1466227,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту №738/15-408/37189332 від 10.05.2012 року. Вказаний акт складено Основ'янською МДПІ м.Харкова «Про результати камеральної перевірки ТОВ ТБ «Компанія Едельвейс»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2012 року». На думку позивача, висновки вказаного акту та вищевказане податкове повідомлення - рішення винесено всупереч чинному законодавству України. Згідно податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року ТОВ ТБ «Компанія Едельвейс»задекларувало до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму від'ємного значення у розмірі 1466227 грн. (у тому числі 203377,00 грн. - підтверджений податковий кредит актом перевірки від 15.09.2011 року та 1262850 грн., податковий кредит, право на який підтверджено судом), перенесеного до р.23.1 із р.24 декларації попереднього звітного періоду -за лютий 2012 року. За висновком акту перевірки відповідача підприємство повинно було відобразити бюджетне відшкодування в сумі 2466227,00 грн. у травні 2011 року, посилаючись при цьому на п.200.1 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України. Відображення бюджетного відшкодування у деклараціях за інші податкові періоди, наступні за квітнем 2011 року, окрім травня 2011 року, податковий орган вважає незаконним. Позивач вважає, що такі доводи не відповідають змісту вказаних пунктів Податкового кодексу України, посилається на дотримання позивачем п.200.1 та 200.4, а також на відсутність у Податкового кодексу України норми, яка б обмежувала право платника податку на додану вартість на бюджетне відшкодування з ПДВ лише одним податковим періодом, а саме: тільки періодом, що наступає за звітним періодом, у якому виникло право на податковий кредит. Таким чином, відповідачем було прийнято незаконно податкове повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування.

Крім того, на думку позивача, відповідачем, внаслідок прийняття незаконного рішення, не виконано дії, передбачені п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України та не надано до органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів і просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, у судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на матеріали перевірки та вказуючи на порушення ТОВ ТБ «Компанія Едельвейс»вимог п.200.1 та п.200.4 Податкового Кодексу України. При цьому стверджував, що позивач повинен був задекларувати бюджетне відшкодування з ПДВ у травні 2011 року. Посилаючись на вищенаведене, представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ ТБ «Компанія Едельвейс»зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 25.08.2010 року.

Судом встановлено, що відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового Кодексу України Основ'янською МДПІ м.Харкова проведено камеральну перевірку ТОВ ТБ «Компанія Едельвейс»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №738/15-408/37189332 від 10.05.2012 року, відповідно до якого встановлено порушення п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, п.п.4.6.7 розд.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 25.11.2011 року, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку на 1466227,00 грн. (рядок 23.1 декларації) та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на 5560,00 грн.

За наслідками акту перевірки №738/15-408/37189332 від 10.05.2012 року Основ'янською МДПІ м.Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2012 року №0000160154 про завищення бюджетного відшкодування на суму 1466227,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 366556,75 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Артамет»(продавець) та ТОВ ТБ «Компанія Едельвейс»(покупець) було укладено договори купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна від 26.04.2011 року №б/н, які були зареєстровані приватним нотаріусом ХМНО ХО Молодчою Г.М. за наступними номерами: 2189, 2192, 2186, 2177, 32171, 2180, 2174, 2165, 2195, 2168, 2162, 2153, 2183, 2156, 2159 та відповідно до ст.82 Цивільного кодексу України зареєстровані у Комунальному підприємстві «Первомайське бюро технічної інвентаризації». Загальна сума 7577100 грн., у т.ч. ПДВ -1268850,00 грн.

Крім того, між вказаними сторонами було укладено договір №26/04 від 26.04.2011 року на придбання обладнання та інших товарно-матеріальних цінностей на суму 1220260,14 грн., в т.ч. ПДВ -203377,00 грн.

До матеріалів справи долучено копії витратних накладних та копії податкових накладних.

Судом встановлено, що згідно податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року ТОВ ТБ «Компанія Едельвейс» задекларувало податковий кредит у сумі 1466227,00 грн. (р.17). У зв'язку з відсутністю податкових зобов'язань у цьому періоді значення рядків 19 та 20.2 склало 1466227,00 грн. Вказаний податковий кредит було сформовано у зв'язку із придбанням підприємством об'єктів нерухомості та обладнання на підставі отриманих податкових накладних від ТОВ «Артамет»на загальну суму 8797360,00 грн., в т.ч. ПДВ -1466227,00 грн.

15.09.2011 року ДПІ у Комінтернівському р-ні м.Харкова було складено акт документальної позапланової перевірки №1583/07-010/37189332, за висновком якого податковим органом не підтверджено право на податковий кредит за квітень 2011 року на суму 1268850,00 грн.. Із загальної суми задекларованого податкового кредиту 1466227,00 грн. вказаним актом підтверджено право на податковий кредит за квітень на суму 203377,00 грн.. За наслідками вказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2011 року №0000360070, згідно якого позивачу було визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в декларації з ПДВ за липень 2011 року на суму 1268410,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем було оскаржено вищевказане податкове повідомлення-рішення до суду. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року по справі №2а-13615/11/2070 оспорюване податкове повідомлення-рішення було скасовано у частині 1262850,00 грн.

До матеріалів справи надано Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 року, якою залишено без змін вищезазначену постанову суду першої інстанції.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Таким чином, судом встановлено, що у березні 2012 року Харківським апеляційним адміністративним судом було підтверджено правомірність формування ТОВ ТБ «Компанія Едельвейс»податкового кредиту у сумі 1262850,00 грн.

На підставі наданої до суду податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року судом встановлено, що позивач задекларував до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму від'ємного значення у розмірі 1466227,00 грн. (у тому числі 203377,00 грн.- підтверджений податковий кредит актом перевірки від 15.09.2011 року та 1262850,00 грн.- підтверджений податковий кредит судом), перенесеного до р.23.1 із р.24 декларації попереднього звітного періоду -за лютий 2012 року.

Як зазначено у акті перевірки, підприємство повинно було відобразити бюджетне відшкодування у травні 2011 року, посилаючись при цьому на п.200.1 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України. Відображення бюджетного відшкодування у деклараціях за інші податкові періоди, наступні за квітнем 2011 року, окрім травня 2011 року, податковий орган вважає незаконним. Вказані твердження, на думку суду, не відповідають змісту наступних положень Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів /послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України; б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.201.15 ст.201 Податкового Кодексу України, форма податкових декларацій з податку на додану вартість встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Пунктом 46.5 ст.46 Податкового Кодексу України передбачено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Порядок заповнення податкової декларації визначено у розділі V наказу Міністерства фінансів від 25.11.2011р. №1492 (далі -наказ №1492).

Відповідно до п.п.4.6.3 п.4.6 наказу №1492, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість,…а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Нормою п.п.4.6.4 п.4.6 наказу №1492 передбачено, що якщо у наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається(Д2) (додаток 2).

Таким чином, наказом №1492 (у повній відповідності з приписами п.200.3 ст.200 Податкового Кодексу України) встановлено, що від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд погоджується з думкою позивача про те, що у наступному податковому періоді таке від'ємне значення є частиною податкового кредиту «нового»поточного звітного періоду. Відповідно, до якого б наступного податкового періоду не було перенесено від'ємне значення попереднього періоду, воно всеодно стане податковим кредитом поточного звітного періоду.

На підставі п.200.1, п.200.3 та п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України та за умови відсутності у податковому законодавстві припису, що обмежує термін декларування бюджетного відшкодування лише одним періодом -тільки наступним періодом за періодом декларування податкового кредиту - суд вважає, що позивач у повній відповідності до вищевказаних норм переніс від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, що утворилося вперше за квітень 2011 року, до податкового кредиту наступних податкових періодів до березня 2012 року -періоду, у якому було прийнято рішення Харківським апеляційним адміністративним судом про підтвердження податкового кредиту, внаслідок чого прийнято рішення підприємством про декларування бюджетного відшкодування.

Суд погоджується з думкою позивача, що тільки у березні 2012 року здійснилися необхідні для декларування відшкодування обставини, встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, а саме: наявність сплаченого постачальникам ПДВ; наявність від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту; прийняття платником податку рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку.

Судом встановлено, що висновки акту перевірки та прийняте податкове повідомлення-рішення не відповідають вимогам Податкового кодексу України, з огляду на те, що платник податку може скористатися своїм правом на декларування бюджетного відшкодування за наявності сплаченого податкового кредиту, яким було сформовано від'ємне значення, що відображене по р.22 декларації.

Суд зазначає, що нормою п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України встановлено період, раніше якого не можна декларувати бюджетне відшкодування, а не пізніше.

Оскільки дії позивача щодо прийняття рішення у березні 2012 року на бюджетне відшкодування у сумі 1466227,00 грн. не суперечать приписам Податкового кодексу України, тому висновок податкового органу щодо зменшення суми бюджетного відшкодування є помилковим.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідно до вимог п.200.1, 200.3 та 200.4 ст.200 Податкового Кодексу України позивачем правомірно задекларовано бюджетне відшкодування з ПДВ у сумі 1466277,00 грн. у податковій декларації за березень 2012 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність податкового повідомлення - рішення Основ'янської МДПІ м.Харкова від 07.06.2012 року №0000160154 дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність його скасування.

В зв'язку з тим, що Основ'янської МДПІ м.Харкова не мала належних підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення ТОВ ТБ «Компанія Едельвейс»штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п.200.12 ст.200 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З огляду на приписи вказаної статті Податкового кодексу України та протиправність дій податкового органу щодо зменшення суми заявленого бюджетного відшкодування, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу ТОВ ТБ «Компанія Едельвейс»щодо зобов'язання Основ'янської МДПІ м.Харкова вчинити, відповідно до п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України, дії по поданню органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 1466227,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо зменшення суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ТБ»Компанія Єдельвейс»документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 2146,00 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Компанія "ЕДЕЛЬВЕЙС" до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення та зобов'язати вчинити певні дії -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 07.06.2012 року №0000160154.

Зобов'язати Основ'янську міжрайонну Державну податкову інспекцію м.Харкова Харківської області Державної податкової служби вчинити, відповідно до п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України, дії по поданню органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 1466227,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Компанія "ЕДЕЛЬВЕЙС" (Садовий проїзд, 4-а, кв. 68, Харків, 61000, код 37189332) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 06.08.2012 року.

Суддя Біленський О.О.