Постанова № 25544886, 05.07.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 року Справа № 1170/2а-5138/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Притули К.М.

при секретарі: Білоус І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 30 листопада 2011 року №0002901710 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18199,30 грн., в тому числі за основним платежем 14559,44 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3639,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що висновки, викладені податковим органом в акті перевірки про допущенні порушення, зроблені з тих міркувань, що господарські операції з ПП «Авік», в яких приймав участь ФОП ОСОБА_1, носять фіктивний характер. Вважає, що таке рішення податкового органу є безпідставним, оскільки всі зобов'язання з його контрагентом ПП «Авік»виконані в повному обсязі та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, крім того на його думку бюджетне відшкодування не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає, що оскаржуване повідомлення-рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством у зв'язку з порушенням позивачем норм Цивільного кодексу України під час здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення - рішення є правомірним.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт 230/1710/НОМЕР_1 від 21.11.2011 року (а. с. 6-18).

В акті 230/1710/НОМЕР_1 від 21.11.2011 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення пп.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»-завищено податковий кредит на додану вартість на 14559,44 грн., в тому числі: за лютий 2010 р. на суму 14559,44 грн.

30.11.2011 року на підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002901710, яким позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 14559,44 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3639,86 грн. (а. с. 5).

Визначаючи позивачеві грошове зобов'язання з ПДВ відповідач виходив з того, що позивачем в лютому 2010 року було віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 14559,44 грн. на підставі податковий накладених, отриманих від ПП «Авік».

Так, відповідач, посилаючись на акт перевірки від 13.07.2010 року №9/23-30/31400343 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Авік»з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2009 року -лютий 2009 року», в якому зазначено, що ПП «Авік»безпідставно сформовано податкові зобов'язання, (задекларовані в деклараціях та уточнюючих розрахунках) за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців.

В акті перевірки зазначено, що у ПП «Авік» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Також відповідачем встановлено, що ПП «Авік»діяло на підставі укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання додаткової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання. Зокрема за період з квітня 2009 року по березень 2010 року податковий кредит ПП «Авік»сформовано за рахунок податкових накладних від ПП «Нікі-проект».

Податковий кредит ПП «Авік»документально не підтверджено, у зв'язку з тим, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться. Згідно пояснень директора ПП «Авік»Атаманенко А.Г., він не має відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків , нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності ж з пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього Закону).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарської діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

В судовому засіданні встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в лютому 2010 року було віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 14559,44 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ПП «Авік».

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, вказано, що позивачем по взаємовідносинах з ПП «Авік»надано до перевірки наступні первинні документи: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки фактури та квитанції до прибуткових касових ордерів.

Відносно складення вказаних документів будь-яких зауважень перевіряючими особами висловлено не було. Копії вказаних документів долучено до матеріалів справи, а їх зміст відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що дозволяє ідентифікувати зміст та обсяг господарських операцій, сторони цих операцій.

Таким чином, встановлені обставини свідчать про те, що позивачем надані належним чином оформлені первинні документи, які свідчать про господарські відносини позивача з ПП «Авік».

Як вбачається з акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочину, який укладено між позивачем та ПП «Авік», суперечить Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, в редакції яка діяла на час укладення спірного договору, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, вказаною нормою права визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів. Відсутність підприємства за місцем реєстрації, порушення кримінальної справи та письмові пояснення свідка не є тими ознаками, які вказують на нікчемність укладеного правочину.

Крім цього, для кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією з сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на час здійснення господарських операцій ПП «Авік»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Тобто, на час здійснення господарських операцій з позивачем, ПП «Авік»було зареєстровано як платник податку на додану вартість, а відтак могло видавати податкові накладні, на підставі яких, сплачені суми ПДВ, було віднесено позивачем до податкового кредиту.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу її отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, отримавши від ПП «Авік»податкові накладні позивач мав право на віднесення сум ПДВ, що сплачені у вартості товару, до складу податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення за № 0002901710 від 30.11.2011 року підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 30.11.2011 року № 0002901710.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 28,23 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 10 липня 2012 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Притула К.М.