Постанова № 25544885, 02.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/9708/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10год. 05хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретарі Заднепровської В.О.

за участю представника заявника Романіка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 4 562 795,00грн., -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з поданням до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 4 562 795,00грн.

В обґрунтування вимог посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати поточних платежів по податку на додану вартість відповідно до податкової декларації, яка є узгодженою з дати їх подання. Граничний строк сплати 30.07.2012 року.

Просить суд стягнути кошти з рахунків Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86200, Донецька області, м. Шахтарськ, вул. Крупської, буд.20, код ЄДРПОУ 32299510) у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 4 562 795,00грн. до бюджету на рахунок, відкритий в УДК в Донецькій області ВДК в м. Шахтарськ та Шахтарському районі, МФО 834016, ЄДРПОУ 37885550, розрахунковий рахунок №31113029700070 (код платежу 31112029700093).

В судовому засіданні представник заявника вимоги подання підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в поданні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Надав до суду заяву (а.с.35) про визнання у повному обсязі подання Шахтарської ОДПІ Донецької області ДПС і просив розглянути справу за відсутністю представника відповідача. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 30.04.2003 року, ідентифікаційний код 32299510, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.4), перебуває на податковому обліку у Шахтарській ОДПІ з 08.05.2003 року за №187, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 01.06.2012 року №140/10/18-212-37. (а.с.6)

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем було надано до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року №9041792091 від 19.07.2012 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 4 562 795,00грн. (а.с.19)

Але відповідачем узгоджене податкове зобов'язання по податку на додану вартість не сплачене, внаслідок чого виник податковий борг у розмірі 4 562 795,00грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Керуючись п.56.11 ст.56 цього кодексу, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

На теперішній час податковий борг по вищезазначеній декларації за звітний період - червень 2012 року платником податків несплачений, що суперечить п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України.

В зворотному боці облікової картки платника податків по податку на додану вартість станом на 30.07.2012 року зазначено, що 30.07.2012 року нараховано податку на додану вартість по декларації №9041792091 від 19.07.2012 року, термін сплати 30.07.2012 року - суму 4 562 795,00грн. та збільшено недоїмки по декларації №9041792091 від 19.07.2012 року на суму 4 562 795,00грн. (а.с.24)

Таким чином, у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання у відповідача виник податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 4 562 795,00грн.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

Шахтарською ОДПІ відповідачу направлена перша податкова вимога від 29.10.2001 року №1/103 та друга податкова вимога від 27.12.2001 року №2/567, які були отримані відповідачем 26.11.2001 року та 02.01.2002 року відповідно, про що є відмітки на поштових повідомленнях. (а.с.10,11) Згідно довідки позивача протягом всього періоду починаючи з 2001 року податковий борг ДП «Шахтарськантрацит» у повному обсязі не погашався тому у Шахтарській ОДПІ не було законних підстав для відкликання зазначених податкових вимог. (а.с.9)

Також податковим органом було прийняте рішення від 19 січня 2011 року про опис майна у податкову заставу (а.с.14), на підставі якого було складено акт опису майна від 28.01.2011 року. (а.с.15)

Податковим органом було зареєстровано активи платника податків в податкову заставу 31.01.2011 року, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. (а.с.17)

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли. Також наявність податкового боргу підтверджена зворотнім боком облікової картки платника податку по податку на додану вартість станом на дату розгляду справи. (а.с.24)

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Наведена норма Податкового кодексу України кореспондує з п.3 ч.1 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідача в банках відкриті розрахункові рахунки, що підтверджено довідкою Шахтарської ОДПІ. (а.с.18)

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає вимоги по поданню у повному обсязі (а.с.35).

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання подання, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення подання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги визначені податковим органом у поданні підлягають задоволенню.

Також, відповідач в заяві просить суд передбачити в судовому рішенні спосіб та строки виконання судового рішення надавши розстрочку на 10 років виконання постанови суду про стягнення суми по податку на додану вартість 4 562 795,00грн. шляхом оплати рівними частинами протягом 120 місяців.

Заяву обґрунтовує тим, що обсяг доходу від реалізації вугільної продукції через низькі ціни на неї не покриває витрат на видобуток і збагачення вугільної продукції, що постійно збільшуються в зв'язку з ростом цін на матеріали і тарифів на послуги. Відповідно до балансу ДП «Шахтарськантрацит» за 1 півріччя 2012 року заборгованість перед бюджетом складає 77459тис.грн. Підприємством є збитковим, що підтверджується звітом про фінансові результати за 1 півріччя 2012 року. У числі мір передбачена реструктуризація заборгованості терміном до 20 років, в тому числі податкової заборгованості.

Вимогами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені умови відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а саме, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Питання про розстрочення виконання судового рішення розглядається за поданням державного виконавця, заявою сторони виконавчого провадження (стягувача чи боржника), ініціативою самого адміністративного суду, що видав виконавчий лист, тобто підставою для розгляду заяви є наявність відкритого виконавчого провадження державним виконавчим органом, у результаті чого державним виконавцем встановлені обставини, що ускладнюють виконання судового рішення. Таким чином, заявником повинно бути надано докази відкриття виконавчого провадження, підтвердження наявності обставин, які перешкоджають виконанню судового рішення та їх треба навести під час розгляду цього питання в судовому засіданні. Крім того, відсутнє обґрунтування виконання судового рішення протягом 10 років, а саме за рахунок яких коштів буде виконуватися боржником зазначене судове рішення та в якому об'єму.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги відповідача щодо розстрочення податкового боргу задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 4 562 795,00грн., задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86200, Донецька області, м. Шахтарськ, вул. Крупської, буд.20, код ЄДРПОУ 32299510) у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 4 562 795,00грн. до бюджету на рахунок, відкритий в УДК в Донецькій області ВДК в м. Шахтарськ та Шахтарському районі, МФО 834016, ЄДРПОУ 37885550, розрахунковий рахунок №31113029700070 (код платежу 31112029700093).

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 серпня 2012 року в присутності представника заявника.

Постанова у повному обсязі складена 07 серпня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.