Постанова № 25544790, 01.08.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 року (11 год. 20 хв.) Справа № 0870/6424/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

03.07.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 1938,99 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), не сплачуються самостійно нараховані суми страхових внесків. Вказує, що несплата відповідачем відповідних сум до бюджету Пенсійного фонду робить неможливим виконання останнім покладених на нього завдань та в свою чергу завдає шкоди інтересам держави.

Ухвалою від 04.07.2012 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 18.07.2012.

У судове засідання представники сторін не прибули. 16.07.2012 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

Через неприбуття у судове засідання відповідача судовий розгляд було відкладено на 01.08.2012.

У судове засідання 01.08.2012 сторони не прибули.

Направлені на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі та судові повістки, повернулися із відміткою пошти: «за закінченням терму зберігання».

З огляду на те, що ухвала про відкриття провадження та судові повістки направлялася відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то згідно ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 та ч. 3 ст. 167 КАС України вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 128 КАС України судовий розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач 24.12.2004 відомості про відповідача внесені до цього реєстру як щодо фізичної особи-підприємця.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV, страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 статті 15 Закону № 1058-ІV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно п.1 ч.1 ст. 14 Закону № 1058-IV, страхувальниками є роботодавці, а зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Підпунктом 4 пункту 8 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно з приписами ст. 1 Закону № 1058-ІV, мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунковою як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю та перебувають на спрощеній системі оподаткування, починаючи з липня 2010 року зобов'язані щомісяця сплачувати до органів Пенсійного фонду України за місцем реєстрації страхові внески (з урахуванням частини сум єдиного/фіксованого податку, які надійшли на рахунок Пенсійного фонду) у розмірі не меншому, ніж: 294,82 грн. - за липень-вересень 2010 року; 301,12 грн. - за жовтень - листопад 2010 року; 306,10 грн. - за грудень 2010 року.

Відповідно до п. 3 ст. 11, п.5 ст.14, ч. 6 ст.20 Закону № 1058-ІV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для зазначених платників є квартал.

Згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідач нарахував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3475,04 грн., з них сплачено 1536,05 грн. У встановлені законом строки відповідач вказану суму не сплатив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 1938,99 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Абзацами 5, 6 частини 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду не надав заперечень проти позову та жодних доказів на спростування тверджень позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка зареєстрована: 71100, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області (71112, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. К.Маркса, буд. 49, р/р 25607301001073 у ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 37963785) 1938,99 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім гривень 99 коп.) недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль