Постанова № 25544627, 01.08.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2012 р. справа № 2a-1806/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Кобринської Л.М.,

прокурора Гоголя В.В.,

представника позивача Гринчака В.В.,

представників відповідача Біяна Б.Р., Підцерковного М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення податкового боргу в сумі 10213668,03 грн., -

ВСТАНОВИВ:

заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську звернувся з адміністративним позовом до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення податкового боргу в сумі 10213668,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у порушення вимог Податкового кодексу України не сплатив податок на додану вартість в розмірі 9 993 682 грн., штрафну санкцію в розмірі 3502 грн., нараховану пеню в розмірі 216484, 03 грн. за період з січня по квітень 2012 року. Загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить 10 213 668, 03 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили та зазначили, що відповідачем не виконано грошових зобов'язань по сплаті ПДВ у сумі 9 758 241 грн., що самостійно ним задекларовані. Податкові зобов'язання відповідача з ПДВ в розмірі 111 632 грн. та штрафної санкції в розмірі 3502 грн., визначених згідно податкових повідомлень-рішень за № 0000392302, № 0000352302 від 08.02.2012 року, погашено відповідачем у визначенні податковим законодавством строки. Підставою визначення відповідачу податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 378 641 грн. стала службова записка ДПІ у м. Івано-Франківську за № 1866/947 від 04.04.2012 року, що суперечить нормам ст. 54 Податкового кодексу України. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго", як юридична особа зареєстроване 28.02.1996 року виконкомом Івано-Франківської міської ради, про що свідчить копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.01.2012 року (а.с.8-9) та перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами Податкового кодексу України, які визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пунктів 6.1, 6.2 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на додану вартість.

В статті 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, зокрема платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 16.1.4).

В пункті 54.1 статті 54 Податкового кодексу України зазначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

З лютого по квітень (включно) 2012 року відповідачем подані до ДПІ у м. Івано-Франківську податкові декларації з податку на додану вартість за січень - квітень 2012 року, згідно з якими за цей період задекларовано до сплати в бюджет ПДВ в сумі 9 758 241 грн. (а.с.10-17).

Крім того, у березні 2012 року відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2011 року, в якому зменшено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 123 809 грн. Однак, позивачем уточнюючий розрахунок відповідача визнано недійсним, про що свідчить копія службової записки № 1866/14/1592/947 від 04.04.2012 року, а тому сума задекларованого позивачем податкового зобов'язання з ПДВ становить 9 882 050 грн.(а.с.35, 101).

Пунктом 31.3 статті 31 Податкового кодексу України встановлено, що строк сплати податку встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, який дорівнює 20 календарним дням, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідач задекларованих сум зобов'язання з податку на додану вартість у встановлені Податковим кодексом строки до бюджету не сплатив.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Позивачем за результатами документальної виїзної планової перевірки відповідача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року (акт № 412/23-2/03346058 від 23.01.2012 року -а.с.19-33) винесено податкові повідомлення - рішення за № 0000352302, № 0000392302, якими відповідачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ відповідно на суму 104696 грн. та 6936 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно в розмірі 1768 грн. та 1734 грн. (а.с.18).

Відповідачем зазначені податкові повідомлення-рішення до вищестоящих органів Державної податкової служби та до суду не оскаржувалися.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача зі сплати податку на додану вартість є узгодженими з моменту подання податкових декларацій, а грошові зобов'язання визначені податковим повідомленням-рішенням, яке відповідачем не оскаржувалося, є узгодженим з моменту його отримання.

Судом встановлено, що відповідачем 20.02.2012 року, тобто з дотриманням строків, сплачено до бюджету кошти в сумі 115 134 грн. на погашення податкового зобов'язання по ПДВ (з врахуванням штрафних санкцій), визначеного податковими повідомленнями - рішеннями за № 0000352302, № 0000392302 від 08.02.2012 року. Даний факт підтверджується копіями платіжних доручень за №№ 578-581 (а.с.68-71).

Представник позивача в судовому засіданні не заперечив щодо поступлення в бюджет зазначених коштів, однак зазначив, що їх було зараховано позивачем у погашення податкового боргу відповідача в порядку черговості його виникнення, а загальна сума заборгованості на сьогоднішній день не зменшилася.

Суд з врахуванням вказаних обставин вважає, що посилання позивача на податкові повідомлення-рішення за № 0000352302, № 0000392302 від 08.02.2012 року, як на обґрунтування суми податкового боргу та подання позову є безпідставними.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).

Сума заборгованості відповідача по податку на додану вартість згідно поданих декларацій за січень - квітень 2012 року, а також без врахування уточнюючого розрахунку за листопад 2011 року становить 9 882 050 грн.

Як встановлено судом, позивачем на суму невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з сплати податку на додану вартість нарахована пеня в розмірі 216484, 03 грн., що підтверджується її розрахунком (а.с.7).

Крім того, сума заборгованості з грошового зобов'язання по ПДВ, яке визначене позивачем, становить 115 134 грн. (основний платіж -111 632 грн., штрафні (фінансові) санкції -3502 грн.), про що свідчить зворотній бік облікової картки відповідача, як платника податків (а.с.89-99).

Отже, загальна сума заборгованості ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" перед бюджетом по сплаті податкового зобов'язання з податку на додану вартість становить 10 213 668, 03 грн.

В пункті 95.1 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Судом встановлено, що позивачем надіслано відповідачу податкові вимоги, а саме за №1/1064/14760/24-1-205 від 12.05.2004 року та № 2/1269/18768/10/24-1-205 від 14.06.2004 року, які відповідач залишив без реагування (а.с.34).

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В пункті 95.3 статті 95 Кодексу зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" та за рахунок готівки в дохід бюджету податковий борг в сумі 10213668 (десять мільйонів двісті тринадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 03 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 03.08.2012 року.