Постанова № 25544409, 03.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 серпня 2012 р. Справа №2а-6722/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення рішення

Обставини справи: Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт»(далі позивач) звернулось до Господарського суду АРК до відповідача - Державної податкової інспекції в м. Керчі в АР Крим (далі відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002502301/3 від 04.05.07р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн., усього на суму 151 311, 50 грн., прийняте відповідачем на підставі акту перевірки № 667/23-1/01125554 від 20.10.06р.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач протиправно та без врахування всіх обставин по справі донарахував податок на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та нарахував штрафні санкції у розмірі 45 751,50 грн. за спірним податковим повідомленням - рішенням.

Позивач заявою до Господарського суду АР Крим від 16.04.2009 р. уточнив позовні вимоги та просив суд визнати нечинним податкове повідомлення - рішення №0002502301/3 від 04.05.07р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн., усього на суму 151 311, 50 грн.

Господарський суд АР Крим прийняв до уваги уточнення позивача.

Також, як вбачається з матеріалів справи у судовому засіданні Господарського суду АР Крим, що відбулося 16.04.2009 р., позивач усно уточнив позовні вимоги та проситв суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0002502301/3 від 04.05.07р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн., усього на суму 151 311, 50 грн.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

Постановою Господарського суду АР Крим від 16.04.2009 року по справі № 2-27/7371-2007А позовні вимоги Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» задоволені, скасоване податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим №0002502301/3 від 04.05.07р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн., усього на суму 151 311, 50 грн. Не погодившись з рішенням Господарського суду АР Крим відповідач оскаржив постанову Господарського суду АР Крим в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі в АР Крим залишено без задоволення, постанову Господарського суду АР Крим від 16.04.2009 року залишено без змін.

Державною податковою інспекцією в м. Керчі в АР Крим була подана касаційна скарга на рішення Господарського суду Ар Крим від 16.04.2009 року та Ухвалу Севастопольського апеляційного суду від 09.02.2010 року по справі № 2-27/7371-2007А.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2012 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі в АР Крим частково задоволено, постанову Господарського суду АР Крим від 16.04.2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 року по справі № 2-27/7371-2007А/5002 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Окружного адміністративного суду АР Крим.

Адміністративна справа № 2-27/7371-2007А/5002 за позовом Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» до Державної податкової інспекції в м. Керчі в АР Крим надійшла до Окружного адміністративного суду Ар Крим 02.07.2012 року.

Після здійснення автоматичного розподілу справу № 2-27/7371-2007А/5002, справа передана на розгляд судді Абляякимову Е.Е., справі привласнено № 2а-6722/12/0170/27.

Ухвалою суду від 04.07.2012 року справа прийнята до провадження суддею Окружного адміністративного суду АР Крим Аблякимовим Е.Е.

Ухвалою суду від 01.08.2012 року за клопотанням відповідача змінено відповідача Державну податкову інспекцію в м. Керчі в АР Крим на її правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання, яке відбулось 03.08.2012 року представник позивача не з'явився, до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, на позовних вимогах наполягав, представник відповідача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами справи, в задоволенні позову просили відмовити.

Раніше позивачем були надані пояснення стосовно позовних вимог, в яких він підтримав раніше заявлені позовні вимоги, від відповідача надішло заперечення на позовні вимоги.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 06.09.2006 р. по 20.10.2006 р. посадовими особами відповідача було проведено виїзну планову перевірку з питания дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р.

За результатам перевірки було складено акт №667/23-1/01125554 від 20.10.06р.

В ході проведения перевірки перевіряючими було встановлено порушення норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в наслідок чого була занижена сума оподаткованого прибутку за 2005 р. на суму 402 207,00 грн. за 1 півріччя 2006 р. на суму 75 396,00 грн. Сума занижения податку на прибуток, за думкою відповідача, склала за 2005 р. - 100 477,00 грн., за 1 півріччя 2006 р. - 18 849,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки у відношенні позивача було винесено податкове повідомлення - рішення №0002502301/0 від 03.11.2006 р., відповідно до якого було донараховано податкове забовязання по податку на прибуток у розмірі 119 326,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 59 663,00 грн.

Позивач визнав нараховане податкове забов'язання по податку на прибуток лише в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 13 766,00 грн. та штрафних санкції у розмірі 6 920,50 грн. та сплатив їх до бюджету України.

Однак податкове повідомлення - рішення №0002502301/0 від 03.11.2006 р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 52 742,50 грн., позивач, у відповідності до ст. 5 Закону України "Про порядок погашения зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" № 2181, оскаржив в адміністративному порядку шляхом подання до віповідача адміністративної скарги вих. №б/4956 від 13.11.2006р.

ДПІ в м. Керч рішенням від 04.12.2006 р. №7380/10/25-0 про результати розгляду первинної скарги прийняте податкове повщомлення - рішення №0002502301/0 від 03.11.2006 р. було скасоване в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 6 991,00 грн., а скаргу задоволено частково в частині скасованих штрафних санкцій.

Також по результатам розгляду скарги було винесено податкове повідомлення - рішення №0002502301/1 від 04.12.2006 р., відповідно до якого було донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 119 326,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 52 672,00 грн.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся з повторною скаргою №б/5467 від 14.12.2006 р. до Державної податкової адміністрації України в АР Крим, відповідно до якої просив скасувати податкове повідомлення - рішення №0002502301/1 від 04.12.2006 р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн.

Державна податкова адміністрація України в АР Крим рішенням від 13.02.2007 р. №332/10/25-021 про результати розгляду повторної скарги було залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Керч №0002502301/1 від 04.12.2006 р., прийняте по результатами розгляду первинної скарги.

Також по результатам розгляду повторної скарги було винесено наступне податкове повідомлення - рішення №0002502301/2 від 20.02.2007 р., відповідно до якого було донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 119 326,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 52 672,00 грн.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся зі скаргою від 23.02.2007 р. вих. №Юр/1168 до Державної податкової адміністрації України.

Рішенням ДПА України від 27.04.2007 р. №4147/6/25-0115 вказана скарга позивача була залишена без задоволення.

Також було винесено податкове повідомлення - рішення №0002502301/3 від 04.05.07р. про донарахування податку на прибуток у розмірі 119 326,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 52 672,00 грн.

Не погодившись з зазначеним висновком Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" звернулось до суду та просить скасувати податкове повідомлення - рішення №0002502301/3 від 04.05.07р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн., усього на суму 151 311, 50 грн.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про скасування податкового повідомлення - рішення №0002502301/3 від 04.05.07р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн., усього на суму 151 311, 50 грн., суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Судом було встановлено, що Держаним підприємством "Керченський морський торговельний порт" 28.01.2005 р. було укладено колективний договір.

Відповідно до п. 5.11 вказаного колективного договору зазначено про те, що у разі наявності коштів необхідно організовувати туристичні поїздки на пільгових умовах за рахунок коштів порту і профкому у якості міри заохочення робітників за трудові успіхи.

Відповідно до п. 5.15 вказаного колективного договору передбачена організація відпочинку робітників та членів їх сімей на базі відпочинку "Два моря" у кількості 2000 чоловік. Строк - червень - вересень 2005 року.

06.06.2005 р. начальником позивача гр. Котовським А. В. було підписано наказ №417-А відповідно до якого було затверджено та введено у дію з 15.06.2005 р. вільний тариф вартості проїзду на базу відпочинку "Два моря" для сторонніх організацій і не робітників порту, що не мають пільг, відповідно до колективного договору. При цьому вартість квитків для робітників порту затверджена у розмірі 8,24 грн., а для сторонніх пасажирів у розмірі 13,00 грн.

Згідно п. 1.20.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на той момент, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно із п. 1.20.2 цього закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однородними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обгрунтована. При цьому враховуються звичайні ціни при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

3 аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що при постачанні одного і того ж товару, умови постачання можуть бути різні, тому звичайна ціна одного і того ж товару (робіт, послуг) залежно від об'єктивних факторів, вказаних в п. 1.20.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприемств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, може бути різною, але повинна бути обгрунтована.

Державним підприємством «Керченський морський торговий порт» ціна реалізації квитків для працівників підприємства обгрунтована калькуляцією вартості перевезення пасажирів т/х "АРГУС' на базу відпочинку "Два моря" на 2005р., наказом № 417-а від 06.06.2005р., затвердженим начальником Державного підприємства "Керченський морський торговий порт", а також колективним договором.

Відповідно до п. 1.20.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що обов'язок доведения того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладаеться на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обгрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

В акті перевірки не міститься інформації про проведения даної процедури.

Згідно п. 1.20.10 вказаного Закону донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою Законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із Законом - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким Законом.

Доказів занижения позивачем вартості квитків до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим суд робить висновок про те, що ДПІ у м. Керч АР Крим було протиправно не враховано положения п. 1.20.8, п. 1.20.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 4.3.1; 4.3.5 Закону України "Про порядок погашения зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Також судом було встановлено, що 25.11.2004 р. між позивачем по справі (виконавець) і риболовецьким колгоспом "Імені Первого Мая" (замовник) було укладено договір №145/ПФ/04 про забезпечення замовника послугами портового флоту виконавця - ДП "Керченський морський торговий порт".

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору на підставі заявок замовника позивач (виконавець) забов'язався надати наступні платні послуги, а саме: буксувальне обслуговування, послуги лоцманського судна; послуги плавкрану та інше.

Судом встановлено, що 22.02.2005 р. позивачу по справі надійшла заявка від замовника на виділення плавкрану ПК - 80 для підйому судна класу СЧС.

ДП "Керченський морський торговий порт" листом ві 24.02.2005 р. звернувся до ТОВ "Ітерклуб -ЛТД" з проханням надати буксир "Криптон" для виконання рятувальних та підйомних робіт в Азовському морі. Вартість послуг ТОВ "Інтерклуб - ЛТД" склала 105120,00 грн. Фактичне надання послуг ТОВ "Інтерклуб - ЛТД" позивачу підтверджується актом №5 приймання - передачі робіт від 28.02.2005 р., що був підписаний сторонами. Крім того, надання послуг ТОВ "Інтерклуб - ЛТД" позивачу, як залученим третьою особою, при наданні послуг риболовецькому колгоспу «Імені Первого Мая», підтверджується записами в судовому журналі №98.

Також судом встановлено, що в подальшому 12.07.2005 р. між позивачем по справі і риболовецьким колгоспом "Імені Первого Мая" було укладено мирову угоду, відповідно до п. 1 якої в зв'язку з неможливістю виконання портом договору №145/ПФ/04, послуги порту, пов'язані з наданням плавкрану ПК -80 для підйому судна замовника, підлягають сплаті рибколгоспом у розумному розмірі, шо відповідае п. 2 ст. 903 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 вказаної мирової угоди під розумною платою вбачається сума у розмірі 82205,28 грн., що була виставлена позивачем по справі згідно рахунку №1526 від 22.02.2005 р. і сплачена рибколгоспом у повному розмірі.

Відповідно до п. 3 вказаної мирової угоди позивач відкликав рахунки №1533 від 18.03.2005р. на суму 139227,89 грн. і №1599 від 27.04.2005 р. на суму 175930,84 грн. і зобов'язався не представляти їх в подальшому, а рибколгосп відкликав претензію від 29.06.2005 р. №359. Вказана мирова угода також підтверджує фактичне проведения робіт в рамках господарської діяльності і їх часткову сплату замовником виконавцю.

Відповідно до п. 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що позивач при проведенні вищевказаних рятувальних робіт у рамках власної господарської діяльності, отримав від риболовецького колгоспу "Імені Первого Мая" 82 205,28 грн., а сплатив ТОВ "Інтерклуб - ЛТД" 105 120,00 грн., тобто позивачем по справі було отримано збиток.

Згідно зі статтям 43, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів в одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору видів підприємницької діяльності, комерційного розрахунку і власного комерційного ризику.

Діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (стаття 3 Господарського кодексу України).

Господарська діяльність, що здійснюеться для досягнення економічних і соціальних результатів та за метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства не випливає, що господарська діяльність підсумком якої є збиток, або неотримання очікуваного прибутку, не є господарською діяльністю у розумінні чинного законодавства.

Суд дійшов висновку, що безумовне отримання доходу не є визначальним критеріем здійснення господарської діяльності.

У акті перевірки, який став підставою для податкового повідомлення - рішення №0002502301/3 від 04.05.07р., яке оспорює позивач, відповідач прийшов до висновку, що ДП "Керченський морський торговий порт" порушені вимоги абзацу третього підпункуту 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким у разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника згідно із Законом України "Про податок на додану вартість".

Згідно висновків Державної податкової інспекції в м. Керчі в АР Крим, вказаних у акті перевірки завищення валових витрат по проведеному розрахунку корегування податкового кредиту складає: за друге півріччя 2005 року 172 058,30 грн., у тому числі за дев'ять місяців 118 564,80 грн., за перше півріччя 2006 року 75 395,40 грн., у тому числі за перший квартал 2006 року 32446,80 грн.

Відповідач визначив такі суми завищення валових витрат, вказуючи на те, що ДП "Керченський морський торговий порт" мав віднести на валові витрати не всю суму податку на додану вартість, а лише частину, а іншу частину податку на додану вартість віднести на збільшення вартості основних засобів та застосовувати норми права стосовно амортизації.

Суд зазначає, що у підпункті 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції, яка діяла на момент перевірки відповідача визначено "у разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України "Про податок на додану вартість".

Вказана норма Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" кореспондується з вимогами підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, яка діяла на момент перевірки позивача, а саме "У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду".

Тобто Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено обов'язковість розподілу сум податку на додану вартість, не включених до податкового кредиту, між валовими витратами та збільшенням балансової вартості основних засобів, з аналізу вказаних норм впливає, що підприємство, яке відповідає зазначеним критеріям повинно проводити розподіл сплаченого (нарахованого) податку для визначення, яку саме суму податку на додану вартість, сплачену у ціні товару (робіт, послуг) можливо віднести до податкового кредиту, а яку суму потрібно, згідно вимог п.п. 5.3.3. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" віднести до валових витрат або на балансову вартість відповідної групи основних фондів.

Згідно п.п. 7.4.2. п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Позивач у перевіряємий період не придбав основні засоби, які конкретно призначені для використання у оподатковуваних або звільнених від оподаткування операціях, придбання таких основних засобів також не доведено відповідачем.

Тобто суд встановлено, що позивач згідно п.п. 7.4.3 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" правомірно проводив розподіл податкового кредиту по операціям придбання (виготовлення) товарів (робіт, послуг), які частково використовувались у оподатковуваних або звільнених від оподаткування операціях. Суми податку на додану вартість, виключені із податкового кредиту та включені позивачем до валових витрат відповідно до п.п. 5.3.3 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим висновки відповідача, зроблені у акті перевірки безпідставні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд азначає, що відповідач не довів належним чином правомірність винесення спірного податкового повідомлення рішення №0002502301/3 від 04.05.07р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн., усього на суму 151 311, 50 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення рішення №0002502301/3 від 04.05.07р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн., усього на суму 151 311, 50 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 97, 128, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим (правоприємник Державна податкова інспекція у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби) №0002502301/3 від 04.05.07р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн., усього на суму 151 311, 50 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим (правоприємник Державна податкова інспекція у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби) на користь Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт".

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.