Рішення № 25541328, 07.02.2012, Микитівський районний суд м. Горлівки

Справа № 534/1345/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 лютого 2012 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого -судді Наумик О.О., при секретарі Шеіній Н.О., Тарасовій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна», третя особа - Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівки, - про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,

В С Т А Н О В И В:

Позивач у поданій ним позовній заяві просить стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, у зв'язку з професійним захворюванням -хронічна попереково-крижова радикулопатія в стадії загострення зі стійким больовим синдромом та статико-динамічними порушеннями, хвороба професійна, посттравматичний артроз колінних суглобів 2 стадії після травми, пневмоконіоз, ускладнений хронічним бронхітом 2 стадії в стадії затухаючого загострення, легенева недостатність 1-2 ступеню хвороба професійна, - 24.000 грн.,

посилаючись на те, що він з 14.10.1986 р. по 17.11.1993 р., з 06.09.1999 р. по 03.09.2000 р. та з 02.02.2004 р. по 09.02.2009 р. працював на ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»на різних посадах з повним робочим днем під землею, що підтверджується копією трудової книжки.

Через нехтування адміністрацією гірничих підприємств обов'язкам по створенню безпечних умов праці внаслідок нещасного випадку на виробництві 13 жовтня 2005 року він отримав каліцтво. Також внаслідок небезпечних важких і шкідливих умов у нього розвинулися професійні захворювання. Починаючи з 2005 року у зв'язку із загостренням болі у легенях, попереку та колінах він щорічно амбулаторно та стаціонарно приймає курс медикаментозної терапії. Після проходження лікування в клінічній лікарні професійних захворювань м. Донецьку йому поставлений діагноз -хронічна попереково-крижова радикулопатія в стадії загострення зі стійким больовим синдромом та статико-динамічними порушеннями, хвороба професійна. Після проходження лікування в клінічній лікарні професійних захворювань м. Київа йому поставлений діагноз -пневмоконіоз, ускладнений хронічним бронхітом 2 стадії в стадії затухаючого загострення, легенева недостатність 1-2 ступеню, хвороба професійна.

Згідно з актом форми П-4 від 15 лютого 2006 року проведено розслідування хронічного професійного захворювання: хронічна поперекова-крижова радикулопатія в стадії загострення зі стійким больовим синдромом та статико-динамічними порушеннями, хвороба професійна.

Відповідно до виписки з акту огляду у МСЕК від 03.04.2006 р. йому первинно встановлено третя група інвалідності по причині професійного захворювання та 40% стійкої втрати професійної працездатності.

01.07.2008 р. адміністрацією відповідача було проведено розслідування нещасного випадку, який стався 13.10.2005 р. та було складено акт форми Н-1: посттравматичний артроз колінних суглобів 2 стадії після травми 13 жовтня 2005 року.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 22.04.2009 р. позивачу вдруге встановлено третя група інвалідності по причині професійного захворювання та трудового каліцтва встановлено 60% стійкої втрати працездатності.

Згідно з актом форми П-4 від 15 грудня 2010 р. проведено розслідування хронічного професійного захворювання: пневмоконіоз, ускладнений хронічним бронхітом 2 стадії в стадії затухаючого загострення, легенева недостатність 1-2 ступеню, хвороба професійна.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 22.12.2010 р. йому встановлена друга група інвалідності по причині професійного захворювання.

Відповідно до виписки з акту огляду у МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної непрацездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 22.12.2010 р. позивачу встановлено 80% стійкої втрати працездатності.

Спричинена йому моральна шкода полягає в тому, що він переживає та морально страждає у зв'язку з пошкодженням його здоров'я, в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного образу життя, в порушенні відносин з оточуючими людьми, що потребує від нього додаткових зусиль для організації його життя. В нього обмежена рухлива активність. Він зазнає фізичні болі у легенях, попереку та суглобах при фізичному навантаженні, змінах погодних умов, які в період загострень бувають нестерпними. Хвороба на ґрунті професійного захворювання прогресує і не відомо, як в подальшому вплине на стан його здоров'я. Його турбує слабкість, задуха та швидка втомлюваність, що порушує його спокій та відпочинок. Все це негативно відобразилось на його характері, взаємостосунках з оточуючими. Його рухома активність обмежена, він змушений відмовитися від активного відпочинку з сім'єю, мало уваги приділяє облаштуванню побуту, сім'ї. Всі турботи по будинку лягли на плечі сім'ї. Моральні страждання пов'язані напряму з фізичним станом та полягають у постійному душевному хвилюванні, оскільки він переживає за стан свого здоров'я, яке є для нього значною цінністю, психологічному хвилюванні, оскільки він став інвалідом другої групи, втративши 80% працездатності, його не залишає відчуття провини перед сім'єю, оскільки він не може матеріально забезпечувати свою родину, з годувальника родини він перетворився на утриманця, що принижує його гідність.

Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює в 24.000 гривень, яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

Позивач у судовому засіданні підтримав позов з підстав, наведених у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача - ДП „Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»за довіреністю Кузнєцов М.М. у судовому засіданні позов не визнав, зазначивши, що з приводу втрати позивачем професійної працездатності підприємством відповідача позивачу була виплачена одноразова допомога, яку слід розцінювати як компенсацію його моральної втрати. Також ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»віднесена до третьої категорії шахт (реструктуризація) та фінансується за рахунок бюджетних коштів. Тож погашення заборгованості по заробітній платі можливе у випадку виділення коштів з Держбюджету. Згідно плану використовування бюджетних коштів на 2011 рік, затвердженому Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, підприємству виділено фінансування в розмірі 112.533,0 тис. грн. Станом на 31.12.2011 р. отримано та використано бюджетних коштів в розмірі 108.145,9 тис. грн. Сума недофінансування складає 4.387,1 тис. грн.

Представник третьої особи Миронов А.В. у судовому засіданні проти позову не заперечував, у вирішенні питання наявності моральної втрати та розміру відшкодування поклався на розсуд суду.

Дослідивши надані сторонами докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:

Судом встановлено, що під час роботи на підприємствах вугледобувної промисловості, зокрема ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»на різних посадах з повним робочим днем під землею позивач ушкодив здоров'я. Так під час роботи на підприємстві відповідача 13.10.2005 р. з позивачем стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав травму правого та лівого коліна, внаслідок чого, відповідно до акту № 1/14 форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, від 01.07.2008 р. йому був встановлений діагноз: після травматичний деформуючий артроз колінних суглобів 2 ступеня. Згідно з актом № 1 розслідування хронічного захворювання від 15.02.2006 р. позивачу був встановлений діагноз: хронічна поперекова-крижова радикулопатія в стадії загострення зі стійким больовим синдромом та статико-динамічними порушеннями, хвороба професійна.

За випискою із акту огляду МСЕК № 052250 від 03.04.2006 р. позивачу з 15.03.2006 р. вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням - хронічна поперекова-крижова радикулопатія, 3 група інвалідності.

Відповідно до документів, наданих представником третьої особи і оглянутих судом у судовому засіданні, встановлено, що позивачу з 15.04.2007 р. повторно встановлено 40% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням - хронічна поперекова-крижова радикулопатія. 18.08.2008 р. позивачу з 11.08.2008 р. повторно встановлено 40% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням - хронічна поперекова-крижова радикулопатія, первинно встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв'язку з травмою колін, яка сталася 13.10.2005 р.

Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК № 078580 від 22.04.2009 р. позивачу з 18.04.2009 р. повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності: 40% у зв'язку з професійним захворюванням - хронічна поперекова-крижова радикулопатія, 20% у зв'язку з травмою колін, яка сталася 13.10.2005 р.

Відповідно до довідки Обласної МСЕК № 035971 від 22.12.2010 р. ОСОБА_1 встановлено 80% втрати професійної працездатності: 20% первинно у зв'язку з професійним захворюванням -пневмоконіозом, 40% повторно у зв'язку з професійним захворюванням - хронічна поперекова-крижова радикулопатія, 20% повторно у зв'язку з травмою колін, яка сталася 13.10.2005 р.

З наданих позивачем копій медичних документів вбачається, що внаслідок ушкодження ним здоров'я йому протипоказана робота в умовах дії фізичних навантажень, вимушеної робочої пози, несприятливого мікроклімату, пилу, токсичних та подразнюючих речовин. Він змушений проходити лікування, приймати медичні препарати, а також, що змінився образ його життя, що потребує від нього додаткових зусиль для її організації.

Наведені докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я позивача, пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків, заподіює позивачу фізичні моральні страждання, обмежує його можливість вести звичний йому спосіб життя, що, зокрема, встановлено висновком МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності, групи інвалідності, про необхідність постійного лікування, зокрема, медикаментозного, санаторно-курортного.

У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з порушенням нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.

Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я з приводу професійного захворювання та нещасного випадку на виробництві, яке сталось 13.10.2005 р., заподіює позивачу моральні і фізичні страждання.

За вимогами ст.237-1 КЗпП України у випадку, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, відшкодування морального збитку здійснюється власником підприємства.

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує тяжкість вимушених змін у життєвих зв'язках позивача та можливій подальшій професійній діяльності, протипоказання роботи у підземних умовах, постійне погіршення здоров'я зі встановленням 2 групи інвалідності, порушення життєвих зв'язків позивача та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про часткове задоволення позову у розмірі 18.000 грн.

На підставі ст.237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 209, 212-215, 88 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудового обов'язку, 18.000 (вісімнадцять тисяч) грн., а також на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: