Ухвала суду № 25540129, 02.08.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1198/12

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Грищук С.Д.

за участю представників сторін:

представника позивача: Савчук Інни Василівни,

представників відповідача: Цимбал Вікторії Анатоліївни, Вершигори Ірини Петрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Вінницьке лісове господарство" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2012 року державне підприємство "Вінницьке лісове господарство" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000062300 від 05 березня 2012 року.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 08 травня 2012 року позов задовольнив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що Вінницькою МДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ДП "Вінницьке лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за наслідками якої складено акт №87/23/33315831 від 17.02.2012 року (а. с. 8-68).

В ході вказаної вище перевірки перевіряючими констатовано порушення законодавства. Зокрема, вказано, що ДП "Вінницьке лісове господарство" порушено п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 128 Господарського кодексу України, ст. 203, п.1 п.2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ст. 626, ст. 629, ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 59 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", ст. 59 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік", п. 151.1 ст. 151 та п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток.

В акті №87/23/33315831 від 17.02.2012 року вказано, що на порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат (рядку 04.1 Декларації) лісосічні роботи та трелювання лісу та інші рубки, отримані від СПД-фізичних осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування на загальну суму 1036927,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту, Вінницькою МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0000062300 від 05.03.2012 р. (а. с. 118), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств і організацій державного підпорядкування за основним платежем -190084,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -40716,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій з контрагентами підтверджена належними первинними бухгалтерськими та податковими документами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

На підтвердження реальності виконаних робіт позивачем до матеріалів справи долучено копії договорів, укладених з фізичними особами-підприємцями, актів здачі-приймання робіт, виписки з банківських рахунків.

Вказаними первинними документами підтверджується реальність операцій позивача з придбання послуг, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків та пов'язані вони з господарською діяльність позивача. Жодних зауважень щодо оформлення вказаних первинних документів в акті перевірки не наведено.

На вимогу суду першої інстанції Вінницькою ОДПІ було надано також копії пояснень фізичних осіб-підприємців, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, якими також підтверджується фактичне виконання ними робіт відповідно до укладених договорів.

Судом першої інстанції було викликано та допитано свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які також підтвердили фактичне виконання робіт.

Оцінюючи доводи податкового органу про те, що виконання робіт є неможливим найманою кількістю людей, відсутністю спеціалізованої техніки та дозволів на виконання таких робіт, колегія суддів виходить з наступного.

Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що ФОП ОСОБА_5 на виконання умов договору з позивачем уклала з ОСОБА_15 договір оренди трактора від 27.10.2009 року (копії договору оренди трактора, копія біржового договору купівлі-продажу ТЗ № 943066 від 23.10.2009 р. та свідоцтво про реєстрацію ТЗ містяться в матеріалах справи). ФОП ОСОБА_16 01.12.2008 р. та 01.01.2010 р. укладала договори оренди трактора Т-40 з ОСОБА_14 (копії договорів оренди та свідоцтво про реєстрацію машини містяться в матеріалах справи). ФОП ОСОБА_8 послуги трелювання лісу виконав на належному йому на праві власності тракторі колісному марки МТЗ-80, рік випуску 1989 (копія свідоцтва про реєстрацію машини та копія біржового договору (угоди) купівлі-продажу ТЗ № 979526 від 20.08.2010 р. містяться в матеріалах справи).

Інші підприємці згідно з письмовими поясненнями та показаннями свідків виконували роботи за допомогою найманих фізичних осіб, у тому числі членів своїх сімей, надавали послуги по трелюванню лісу за допомогою коней, які є у них у власності та за допомогою техніки, договори оренди якої ними не укладались.

Що стосується відсутності у підприємців відповідних дозволів на виконання робіт, колегія суддів вважає, що відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції.

Податковим органом в акті перевірки вказано, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат виконання послуг по догляду за лісом, збором лісового насіння, догляду за саджанцями та інших послуг приватним підприємцем ОСОБА_10, яка є одночасно працівником ДП "Вінницький лісгосп".

Судом першої інстанції з наказів, що містяться в матеріалах справи було встановлено, що ОСОБА_10 була сезонним працівником, а надання послуг здійснювалось нею як приватним підприємцем відповідно до укладеного договору та не співпадає у часі з виконанням сезонних робіт.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що реальність господарських операції з фізичними особами-підприємцями підтверджена належними первинними бухгалтерськими документами, а відтак понесені позивачем витрати підлягають включенню до складу валових витрат.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 серпня 2012 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.