Ухвала суду № 25540118, 02.08.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6791/11

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Грищук С.Д.

за участю представників сторін:

представника позивача: Головні Валерія Петровича,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу селянського фермерського господарства "Білі лебеді" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом селянського фермерського господарства "Білі лебеді" до державної податкової інспекції у Полонському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2004 року селянське фермерське господарство "Білі лебеді" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000452301/0 2710/26 від 17 травня 2004 року.

Господарський суд Хмельницької області постановою від 06 грудня 2007 року позов задовольнив. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2008 року постанову Господарського суду Хмельницької області скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено. Вищий адміністративний суд ухвалою від 28 квітня 2011 року постанову Господарського суду Хмельницької області та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, надіславши до суду заяву, в якій він просить розгляд справи провести за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що позивач - селянське фермерське господарство "Білі лебеді" 06.02.1995 року зареєстроване розпряженням Полонської райдержадміністрації. З 23.04.1999 року перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Полонському районі.

В квітні 2004 року на підставі посвідчень №125 і №126 від 19.04.2004 року відповідно до абзацу "а" п. 3 Указу Президента України від 23.07.1998 року "Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності" працівниками ДПІ в Полонському районі проведена позапланова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2001 року по 30.09.2002 року, результати якої оформлені актом №422/231-22765737 від 27.04.2004 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000452301/02710/26 від 17.05.2004 року, яким нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 201433,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 134289,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 67144,50 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

П.п. 5.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено Хмельницьким окружним адміністративним судом та підтверджується матеріалами справи, позивач протягом 2001-2002 років включив до валових витрат вартість придбаних у ПП "Гетіп" зерна пшениці та шиферу, у СБК "Таврія" зерна пшениці та поросят, у ВАТ НВНГ "Прометей" зерна пшениці та деревини, у НВФ "Зоряна" зерна ячменю відповідно до усних договорів купівлі-продажу, в підтвердження чого ним надано копії видаткових, податкових накладних, книг обліку придбання матеріальних цінностей, книг складського обліку, оборотних відомостей, головної книги.

Накладні на передачу товару від ПП "Гетіп", НВФ "Зоряна", СБК "Таврія" і ВАТ НВНГ "Прометей" до позивача оформлені з порушенням вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зокрема, не містять, посади, прізвища, а в деяких випадках і підписи осіб, які від імені контрагентів позивача здійснювали передачу товару. Крім того, всі накладні не містять також посади і прізвища осіб позивача, які отримали товар, а також дати та номери довіреностей, якими зазначені особи уповноважені позивачем на отримання товару від його імені.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення транспортування товарів (товарно-транспортних накладних тощо). Крім того, позивачем не надано також докази здійснення оплати вартості товарів (копії платіжних доручень, виписки з банківських рахунків тощо), тобто не підтверджено, що фактично витрати ним були понесені.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, а позивач в свою чергу від надання додаткових доказів ухиляється.

Крім того, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги те, що рішеннями Господарського суду Хмельницької області визнано недійсними усні договори купівлі-продажу, укладені між позивачем та ПП "Гетіп", СБК "Таврія", ВАТ НВНГ "Прометей", НВФ "Зоряна".

Господарським судом Хмельницької області було зокрема встановлено, що усні угоди купівлі-продажу з ПП "Гетіп", НВФ "Зоряна" і ВАТ НВНГ "Прометей" не відповідають вимогам ст.ст. 26, 29 Цивільного кодексу України і є недійсними в силу ст.48 ЦК України, оскільки однією з сторін цих договорів (продавцями товару) є господарюючі суб'єкти, не наділені цивільною правоздатністю у зв'язку з відсутністю реєстрації в ЄДР як юридичних осіб. Відтак, в силу ч.1 ст.72 КАС України не потребують доказування факти укладення позивачем усних угод купівлі-продажу товару з неіснуючими юридичними особами.

Крім того, розглядаючи справи про визнання недійними усних договорів купівлі-продажу зерна пшениці і поросят, укладених з СБК "Таврія", господарський суд встановив, що зазначені договори не укладались, оскільки відсутнє волевиявлення СБК "Таврія" на їх укладенні, наявні у позивача накладні на передачу товару та квитанції про його оплату свідчать про укладання угод з невстановленими особами.

Відповідно до пояснень голови СБК "Таврія" Жигленка О.М. під час зустрічної перевірки з питань взаємовідносин зазначеного кооперативу з позивачем щодо продажу зерна пшениці та поросят ніяких фінансово-господарських відносин між вказаними господарюючими суб'єктами не було, про походження податкових накладних та накладних на поставку зазначеного вище товару йому, як керівнику СБК "Таврія", не відомо, з посадовими особами СФГ "Білі лебеді" не знайомий.

Апеляційний суд також вважає, що судом першої інстанції було обґрунтовано не взято до уваги Висновок судово-бухгалтерської експертизи № 8978 від 22.10.2007 року, оскільки в ньому фактично була здійснена правова оцінка взаємовідносин позивача з цими контрагентами, яка не належить до повноважень експерта. Крім того, вказаний висновок експертизи суперечить матеріалам справи.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу селянського фермерського господарства "Білі лебеді" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 серпня 2012 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.