Рішення № 2553952, 02.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.08 р. Справа № 40/183

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Домановій Ю.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду Донецької області справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Український науковий центр технічної екології” м.Донецьк

до відповідача Товарної біржі „Даліса” м.Донецьк

про стягнення 78 965 грн. 94 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Денисенко Н.В. - юрисконсульт

від відповідача Баздьоркін В.І. - за довіреністю від 31.10.08р.

Суть спору: відкрите акціонерне товариство „Український науковий центр технічної екології” звернулося до господарського суду з позовними вимогами до товарної біржі „Даліса” про стягнення основного боргу з орендної плати в сумі 76 501 грн. 26 коп., та пені за несвоєчасне внесення орендних платежів в сумі 2 464 грн. 68 коп., згідно договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.07.07р.

За клопотанням однієї сторони, погодженим з другої стороною, спір було вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою статті 69 ГПК України.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, витребування додаткових матеріалів, у судовому засіданні з 25.11.08р. по 02.12.08р. було оголошено перерву без винесення процесуального документа, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України та статті 4-4 ГПК України судом забезпечено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними заходами, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання згідно вимог статті 81-1 ГПК України.

До прийняття рішення у справі, позивач уточнив найменування відповідача, який є Товарна біржа „Даліса” і це не впливає на предмет позуву.

Відповідач надав доповнення до відгуку на позовну заяву позивача, де повідомив суд про наявність перешкод з боку позивача щодо прибуття до свого приміщення, що позбавляє його можливості надати суду первинні документи на підтвердження виконання між сторонами господарських зобов’язань за договором.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача та відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.07.07р. між відкритим акціонерним товариством „Український науковий центр технічної екології” (ВАТ УкрНТЕК), далі Орендодавець, та Товарною біржею „Даліса”, далі Орендар, було укладено договір оренди нежилого приміщення №1 від 01.07.07р. яке передано у тимчасове платне користування – нежитлове приміщення, загальною площею 189,0 кв. м, розташоване за адресою: 87017, м. Донецьк, б. Шевченка, 25.

Відповідно до п. 1.2 договору майно було передано в оренду з метою розміщення офісу.

З урахуванням вимог ст. 638 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України сторони досягли суттєвих умов договору оренди, у тому числі щодо розміру орендної плати, тому він вважається укладеним.

Вступ орендаря у тимчасове платне користування нежитловим приміщенням відбувся на підставі акту прийому – передачі від 01.07.07р. за № 08/28146, що відповідає п.п. 4.1.1. договору.

Відповідно до пункту 5.1, 5.2 договору орендни плата за користуванням приміщення на місяць складає 16 065 грн., у т.ч. 20% ПДВ – 2 677 грн. 50 коп. При підвищенні індексу інфляції індексація орендної плати відбувається відповідно до офіційного щомісячного індексу інфляції шляхом множення орендної плати на відповідний індекс інфляції наростаючим підсумком. Орендар приймає на себе обов’язок щомісяця перераховувати орендну плату на поточний рахунок Орендодавця, в національній валюті України в строк до 15 числа поточного місяця.

Докази у справі свідчать про те, що свої зобов’язання за договором оренди №1 від 01.07.07р. відповідач не виконав, орендну плату своєчасно не сплатив, у зв’язку з чим за ним за період з березня 2008р. по червень 2008р. утворилася заборгованість в сумі 76 501 грн. 26 коп., яку позивач намагається стягнути, а саме:

- березень 2008р. – 18 248 грн. 92 коп.,

- квітень 2008р. – 18 741 грн. 64 коп.,

- травень 2008р. - 19 453 грн. 82 коп.,

- червень 2008р. - 20 056 грн. 88 коп.

Пунктом 6.1 договору у випадку несвоєчасного внесення орендної плати в термін, зазначені в п. 5.2 даного договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця , крім суми заборгованості , пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченного платежу , за кожен день прострочення платежу.

Позивач вказує, що мало місце несвоєчасне виконання щодо внесення орендних платежів, а тому намагається стягнути з відповідача додатково пеню за період прострочення з березня 2008р. по червень 2008р. в сумі 2 464 грн. 68 коп.

До прийняття рішення по справі, позивач надав суду письмово на листі клопотання про накладення арешту на розрахунковий рахунок та майно відповідача.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам і встановлено, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України, як норма загальна визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як норма спеціальна передбачає, що за договором оренди одна сторона (Орендодавець) передає другій стороні (Орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як це зазначено у статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Належність і допустимість доказів, знайшло своє відображення у статті 34 ГПК України. Господарський суд приймає ті докази, які мають значення для справи., а саме доведеність позивачем невиконання відповідачем зобов’язань за договорами оренди.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України, визначають, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та припинятися виконанням проведеним належним чином згідно ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України.

Матеріалами справи підтверджено несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді невнесення відповідачем орендних платежів за тимчасове користування приміщення. Свої зобов’язання щодо сплати боргу в сумі 76 501 грн. 26 коп. відповідач не виконав, що знайшло свої відображення в акті звірки розрахунків, підписаного сторонами без зауважень та пропозицій, станом на 01.07.08р.

За таких обставин позовні вимоги відносно стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 76 501 грн. 26 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи та доказами.

Частиною 6 ст. 232 ГПК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки мале місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором оренди позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення внесення орендних платежів в сумі 2 464 грн. 68 коп., також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог щодо забезпечення позову про накладення арешту на розрахунковий рахунок грошових коштів, цінних паперів та майно боржника слід відмовити, на тих підставах, що позивач не надав доказів припущення того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК).

Крім того, законодавцем не передбачено право господарського суду накладення арешту на розрахункові рахунки суб’єктів господарювання які знаходяться в установах банку.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача згідно вимог ст.ст. 44,49 ГПК України.

У зв’язку з тим, що у судовому засіданні за згодою позивача та відповідача присутніх у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 599, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 193, 202, ч. 6 ст. 232, 283 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 44, 49, 69, 77, 82, 84, ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути з товарної біржі „Даліса”, 83017, м. Донецьк, б. Шевченка,25, р/р 26009008350000 в ДФ „УкрСібБанк” , МФО 335827, ід. код 13500253 на користь:

- відкритого акціонерного товариства „Український науковий центр технічної екології” ,83017, м. Донецьк, б. Шевченка, 25, р/р 260010194 У ВАТ „Унікомбанк” МФО 335902, ід. код 00190390, основний борг з орендної плати в сумі 76 501 грн. 26 коп., та пені за несвоєчасне внесення орендних платежів в сумі 2 464 грн. 68 коп., витрати по державному миту в сумі 789 грн. 66 коп. та забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., видавши наказ.

2. У задоволенні позовних вимог щодо забезпечення позову про накладення арешту на розрахунковий рахунок грошових коштів, цінних паперів та майно боржника відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Ю.О.Підченко

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 08.12.08р.

Суддя