Постанова № 25536371, 03.08.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 4-2468/12

П О С Т А Н О В А

03 серпня 2012 року

суддя Печерського районного суду м. Києва Царевич О.І. при секретарі Гуцинюку Я.І., за участю прокурора Хахлюка В.В., адвоката ОСОБА_8., розглянувши справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Київської області Лесько С.В. від 28.09.2011 про порушення кримінальної справи щодо директора ВАТ «Васильківський шкір завод»ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податку на додану вартість на суму 2 687 504 грн. за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Київської області Лесько С.В. від 28.09.2011 про порушення кримінальної справи щодо директора ВАТ «Васильківський шкір завод»ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податку на додану вартість на суму 2 687 504 грн. за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Вважає оскаржувану постанову такою, що постановлена без належних на те приводів та достатніх підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України. В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що оскаржувана постанова винесена, за відсутності достатніх підстав, оскільки в матеріалах перевірки відсутні дані, які вказували б на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Також дана постанова є незаконною внаслідок її невідповідності вимогам ст.ст. 94, 97 та 98 КПК України, а тому підлягає скасуванню.

Безпосередньо посилається на те, що прокурором при винесенні оскаржуваної постанови не вказано, які саме дії ОСОБА_2 складають об'єктивну та суб'єктивну сторону інкримінованого йому діяння.

Також посилається на те, що в тексті оскаржуваної постанови не конкретизовано, які саме службові особи ВАТ «Васильківський шкір завод»порушували Закон України «Про податок на додану вартість» та в чому саме виразилось це порушення, тобто не вказано, якими своїми діями чи бездіяльністю (діяннями) службові особи порушували вказаний Закон.

Як на підставу для скасування оскаржуваної постанови посилається на те, що відображена в тексті постанови інформація з приводу періоду, за який ОСОБА_2 був відповідальний за фінансово-господарську діяльність ВАТ «Васильківський шкір завод», не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_2 був призначений на посаду директора ВАТ «Васильківський шкірзавод»лише 29.11.2006 року, згідно з наказом про призначення на посаду від 29.11.2006 року №77-К, а на посаду виконуючого обов'язки директора підприємства він призначений з 01.09.2006 року. Окрім нього, в зазначений в оскаржуваній постанові період, відповідальним за ведення фінансово-господарської діяльності на Товаристві були ще й інші особи.

Окрім цього вказав, що в оскаржуваній постанові про порушення не зазначено, які саме податки не сплачено до бюджету, а тому відсутня така обов'язкова ознака об'єктивної сторони як негативні наслідки, заподіяні його діями.

Також зазначає про те, що в оскаржуваній постанові ніким чино мне відображено наявність в нього умислу на ухилення від сплати податків та не вказано, якими доказами така наявність підтверджується.

Окрім цього посилається на те, що однією постановою, прокурор одночасно порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_2 та незаконно об'єднав її в одне провадження з двома іншими кримінальними справами, які взагалі розслідувались до того часу, а також і на даний час, по факту вчинення злочинів, тим самим грубо порушивши вимоги ст.26 КПК України «Об'єднання і виділення справ».

В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 та його представник -ОСОБА_8. скаргу підтримали, посилаючись на викладені в ній доводи. Просили скаргу задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати. Додатково зазначили, що враховуючи неправдиві дані стосовно періоду, в який ОСОБА_2 був відповідальний за фінансово-господарську діяльність ВАТ «Васильківський шкір завод», сума, яка зазначена в постанові про порушення кримінальної справи, що ними оскаржується, є не точною, що істотно впиває на кваліфікацію діяння. Крім того вказали, що акт перевірки дотримання вимог податкового законодавства, що став однією з підстав до порушення кримінальної справи мстить суб'єктивні висновки особи, що здійснювала перевірку Товариства. Окрім цього в матеріалах, які стали приводами та підставами для винесення оскаржуваної постанови, не міститься жодних даних про недостовірність податкових накладних, а відтак таке твердження в постанові є припущенням. Також заявник за скаргою -ОСОБА_2 зазначив, що прокурором при винесення оскаржуваної постанови було порушено вимоги ЗУ «Про ветеринарну медицину», зокрема щодо суб'єкта проведення перевірки. Також зазначив, що підроблення ветеринарних свідоцтв не впливають жодним чином на сплату податків. Вважає, що достатніх даних для порушення кримінальної справи відносно нього за ч.3 ст. 212 КК України в прокурора не було, а відтак і не було підстав для порушення кримінальної справи.

Додатково заявник за скаргою та його представник вказали, що постановою Київського Апеляційного Адміністративного суду від 18.01.2012 визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення -рішення податкової інспекції Київської області від 16.07.2010 за №№ 0000462340/0.

Прокурор в судовому засіданні, викладені у скарзі, не визнав. Вважає, що скарга є безпідставною, а доводи заявників необґрунтованими, кримінальну справу порушеною у відповідності з вимогами ст.ст. 94, 98 КПК України за наявності на те приводів та підстав, а тому просив залишити скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухавши пояснення заявника за скаргою та його представника -адвоката ОСОБА_8., думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.

Постановою старшого прокурора відділу прокуратури Київської області Леська С.В. від 28.09.2011 порушено кримінальну справу щодо директора ВАТ «Васильківський шкір завод»ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податку на додану вартість на суму 2 687 504 грн. за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України /Т. 5 а.м. 1-3/

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік проводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.

Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,на час порушення кримінальної справи, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Як вбачається з в оскаржуваної постанови, приводом для порушення даної кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, що узгоджується з положеннями п.5 ч.1 ст. 94 КПК України .

Суд перевіряючи наявність приводів та підстав та законність джерел отримання даних для порушення даної кримінальної справи, вважає наявним та законним даний привід до порушення кримінальної справи.

Як перевірено судом дані про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, містяться в: поясненнях ОСОБА_5 від 16.02.2008 /Т.1 а.м. 151-152/, протоколах допиту свідка ОСОБА_6 від 03.03.2008, від 20.08.2011 /Т.3 а.м. 22 -24, 272-273/, висновку №24/35-021/00307862 від 10.08.2011 про результати дослідження фінансових операцій, проведених за участю ВАТ «Васильківський шкірзавод»з питань правильності нарахування податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Ролан»за період з 01.06.20116 по 29.02.2008 /Т.3 а.м. 252-268/ Акті про результати документальної невиїзної позапланової перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків від 30.06.2010 № 3119/23-2/00307862 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Васильківський шкірзавод»з питань правильності нарахування податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ТД Ролан»за період з 0106.2006 по 29.02.2008 /Т.4 а.м. 9 -25/, облікових картках платника податків - ВАТ «Васильківський шкірзавод» /Т.4 а.м. 26 -58/, податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ ТД «Ролан»та деклараціях з податку на прибуток підприємства ТОВ ТД «Ролан»/Т.3 а.м. 61-92, Т.4 а.м. 60 -91/, податкових деклараціях з податку на додану вартість ВАТ «Васильківський шкірзавод» /Т.6 а.м. 99 -170, Т.19 а. м. 99-148/, які узгоджуються з обставинами, які викладені в оскаржуваній постанові.

Дані про з'ясування обсяг та межі компетенції ОСОБА_7 як службової особи ВАТ «Васильківський шкір завод»містяться в Статуті ВАТ «Васильківський шкірзавод» /Т.9 а.м. 10 -29, Т19 а.м. 51-77, 81-88/, протоколі № 10 Загальних зборів ВАТ «Васильківський шкірзавод» від 29.11.2006 /Т.9 а.м. 64 -68/, протоколі № 13 засідання Спостережної Ради ВАТ «Васильківський шкірзавод» від 01.09.2006 /Т.6 а.м. 73, Т.19 а.м.1/, наказі № 51-к від 01.09.2006/ Т.9 а.м.74, Т.19 а.м. 8/, наказі № 52-к від 01.09.2006/ Т.19 а.м.7/, наказі № 77-к від 29.11.2006/ Т.19 а.м.9/.

Перевіряючи законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, в тому числі з урахуванням рішення № 12-рп/2011 Конституційного Суду України від 20.10.2011, суд вважає, що такі дані одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Таким чином доводи заявника про відсутність на час порушення кримінальної справи приводів та достатніх законних даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_7 ознак злочину за ч.3 ст. 212 КК України, спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

З'ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо наявності умислу, вини, причинно-наслідкового зв'язку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства, і ці доводи не можуть бути розглянуті судом при розгляді даної скарги як такі, що підлягають вирішенню судом про розгляді справи по суті.

По суті доводів заявника з приводу незаконності оскаржуваної постанови внаслідок того, що висновки акту про результати документальної невиїзної позапланової перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків від 30.06.2010 № 3119/23-2/00307862 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Васильківський шкірзавод»з питань правильності нарахування податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ТД Ролан»за період з 0106.2006 по 29.02.2008 містять лише суб'єктивну оцінку особи, що здійснювала перевірку та припущення, слід зауважити, що такі доводи не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки встановлення таких обставин належить до компетенції органу досудового слідства під час проведення досудового слідства та суду під час розгляду справи по суті, а стадія порушення кримінальної справи має на меті лише встановлення достатніх ознак злочину, а не встановлення обставин, що входять до предмету доказування.

З аналогічних мотивів судом не можуть бути прийняті до уваги доводи заявника з приводу проведення товарних господарських операцій, незважаючи на підроблені ветеринарні свідоцтва.

З приводу доводів заявника в частині того, що порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та об'єднання кримінальних справ в одне провадження, порушених за іншими фактами проведено з суттєвими порушеннями процесуальних норм ст. 26 КПК України, вважаю, що зазначені доводи не можуть бути предметом судової перевірки під час розгляду даної скарги, оскільки відповідно до п. 15 ст. 236 -8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи.

В частині доводів заявника щодо наявності в діях прокурора Лесько С.В. під час порушення кримінальної справи упередженого ставлення до підприємців, які здійснювали постачання шкірсировини до ВАТ «Васильківський шкір завод» та те, що оскаржувана постанова винесена прокурором Лесько С.В. внаслідок неправильного тлумачення пояснень осіб, що опитувалися під час дослідчої перевірки та осіб, що допитані в якості свідків та неправильної оцінки обставин з боку прокурора, слід зауважити, що такі доводи будуються на припущеннях та оціночних судженнях доказів, разом з тим, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, а тому не може прийняти дані доводи до уваги.

Також суд не погоджується з доводами заявника з приводу відсутності в оскаржуваній постанові конкретизації службових осіб та конкретизації несплачених до бюджету податків, оскільки вимогами чинного кримінально - процесуального законодавства не визначено обов'язку органів досудового слідства вказувати в постановах про порушення кримінальної справи чітко час, місце, спосіб вчинення злочину, адже такі вимоги ставляться виключно до постанов про притягнення особи в якості обвинуваченого.

Між тим, суд погоджується з доводами заявника та скарги з приводу не точного зазначення періоду, в який ОСОБА_2 був відповідальний за фінансово-господарську діяльність ВАТ «Васильківський шкір завод», однак вказані обставини не виключають в діях останнього ознак злочину, передбаченого ст. 212 КК України за період з 01.09.2006 по 29.02.2008

Одночасно суд не може погодитись з доводами заявника та його представника з приводу скасування податкових повідомлень рішень постановою суду від 18.01.2012, оскільки означене рішення ухвалене судом після порушення кримінальної справи. Разом з цим, сам по собі факт наявності судового рішення та його виконання не виключає можливість наявності ознак злочину, приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Наявність судових рішень, якими встановлені певні факти, не виключає провадження в кримінальній справі відповідно до ст.6 КПК України, а відтак і не виключає можливості порушити кримінальну справу.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України, оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, в постанові вказано приводи та підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, номер справи та подальше їх спрямування.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що у резолютивній частині постанови прокурором не вказано повних прізвища, імені та по - батькові особи, відносно якої порушено кримінальну справу, однак наведені дані в тексті оскаржуваної постанови можуть бути усунуті безпосередньо прокурором, шляхом винесення відповідного процесуального документа -постанови про уточнення даних, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови про порушення справи.

Таким чином, не вдаючись до оцінки даних у справі у якості доказів, надходжу до висновку що зазначена оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою за наявності достатніх на те приводів та підстав, які є наявними для порушення даної кримінальної справи, а з'ясування всіх обставин у справі, можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.

Виходячи з вищевикладеного, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.94, 98, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Київської області Лесько С.В. від 28.09.2011 про порушення кримінальної справи щодо директора ВАТ «Васильківський шкір завод»ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податку на додану вартість на суму 2 687 504 грн. за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України -залишити без задоволення.

На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя О.І. Царевич