Постанова № 25535936, 30.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.12 Справа № 5015/1683/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Филистин А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз»№ 96 від 01.06.2012р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2012р.

у справі № 5015/1683/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», м. Львів

про стягнення 3 161 грн. 91 коп. недоврахованої електричної енергії

за участю представників:

від позивача - Горбунова О.Л. -представник;

від відповідача -Шира М.В. -представник.

Представникам сторін права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28, Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2012 року у цій справі, суддя Цікало А.І., позов Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" про стягнення 3 161 (три тисячі сто шістдесят одна) грн. 91 коп. донарахованої вартості спожитої електроенергії -задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" -3 161 (три тисячі сто шістдесят одна) грн. 91 коп. донарахованої вартості спожитої електроенергії та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Львівської області у справі № 5015/1683/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз»щодо стягнення заборгованості в сумі 3 161, 91 грн. недоврахованої електричної енергії за порушення Правил користування електричною енергією та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Львівобленерго»до ТзОВ «Сюрприз»про стягнення заборгованості в сумі 3 161, 91 грн. відмовити повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, зокрема, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, також як зазначає далі скаржник, при прийнятті даного рішення суд не врахував усіх обставин справи.

Позивач в порядку ст. 96 ГПК України подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2012 року у справі № 5015/1683/12 без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Сюрприз»без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2012р., зокрема, прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16.07.2012р. У судовому засіданні 16.07.2012р. оголошувалась перерва до 30.07.2012р.

Представники учасників судового процесу у судових засіданнях підтримали свої вимоги, доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, а також поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу у судовому засіданні, суд встановив наступне.

30 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" (перейменоване на Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" згідно рішення загальних зборів акціонерів від 14.04.2011р.) (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 64144 (надалі - Договір) (а.с. 31-42).

Відповідно до розділу 1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»,а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

У відповідності до п. 2.3.5. Договору споживач зобов'язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників Постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.

Згідно з п. 4.2.3. Договору Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану -виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі -Методика), у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, зокрема, що у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін Договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторони погодили, що уповноваженим представником Сторони вважається також особа, яка перебуває у трудових відносинах зі Стороною та є присутньою при здійсненні перевірки та/або складення двостороннього акту порушеня.

Між Споживачем електроенергії та Електропередавальною організацією було укладено Додаток № 11 до Договору № 64144 від 30.12.2008р. Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (далі -Додаток № 11) (а.с. 51-52).

Згідно з п. 4. Додатку № 11 Споживач несе відповідальність за технічний стан ввідного пристрою закладу харчування, КЛ-1 кВ від ввідного пристрою будинку до вводу закладу харчування і стан внутрішнього електрообладнання закладу харчування.

06 жовтня 2011 року представниками ПАТ «Львівобленерго»було складено Акт про порушення № 025427 (далі - Акт № 025427) (а.с. 14-16).

Як вбачається з вищевказаного Акту № 025427 представниками енергоінспекції ПАТ "Львівобленерго" при проведенні перевірки, було встановлено, зокрема, відсутність пломб з відбитками тавр енергопостачальника, установлених в місцях, вказаних в акті про пломбування та самовільне підключення до електромережі після вимкнення.

Пунктом 9. Акту № 025427 передбачено, зокрема, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 14.10.2011 року за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 1, кімната № 1. На засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа. У разі неявки його на засідання комісії цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої особи.

У зазначеному Акті № 025427 є відмітка про те, що споживач або уповноважена ним особа відмовився від підпису.

07 жовтня 2011 року ПАТ «Львівобленерго»скерувало ТзОВ «Сюрприз»лист «Щодо акту порушень ПКЕЕ»№ 30-03711 (а.с. 20), у якому повідомлено про засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та долучено акт про порушення ПКЕЕ № 025427 від 06.10.2011р., схему-додаток до акту порушення та акт про пломбування та відповідальність за збереження пломб.

14 жовтня 2011 року комісією Львівських міських електромереж Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" за результатами розгляду Акту № 025427 від 06.10.2011р. про порушення Правил користування електричною енергією складено Протокол № 262 засідання комісії ЛМЕМ по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (а.с. 21-22).

У вищевказаному Протоколі № 262, зокрема, обсяг не облікованої електроенергії визначено і виписано Споживачу додаткові розрахункові платіжні документи та рахунок № 025427 від 19.10.2011р. за 7677 кВт* год. на суму на суму 7 070 грн. 13 коп.

ПАТ «Львівобленерго» надіслало ТзОВ «Сюрприз»лист № 30-03869 від 20.10.2011р. (а.с. 25), до якого долучено Протокол № 262 засідання комісії ЛМЕМ по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 14.10.2011р., Додаток № 1 до Протоколу (розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ), Рахунок до сплати № 025427 від 19.10.2011р. обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, що підтверджується фіскальним чеком № 3407 (а.с. 26).

Протоколом № 262-А засідання комісії ЛМЕМ по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 16.03.2012 р. (а.с. 28), у зв'язку з арифметичною помилкою при здійсненні нарахування недоврахованої електричної енергії, відповідачу виставлений рахунок на суму 3 161 грн. 91 коп., про що листом № 30-01097 від 16.03.2012р. (а.с. 27) повідомлено ТзОВ «Сюрприз»(фіскальний чек № 0234 а.с. 27).

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 202 ЦК України передбачено, зокрема, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ст. 205 ЦК України визначено, зокрема, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Згідно з ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 193 Господарського кодексу України, зокрема, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Статтею 236 ГК України передбачено, що у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій:

1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

З огляду на матеріали справи вимога ПАТ «Львівобленерго»щодо донарахування відповідачу 3 161 грн. 91 коп. вартості недоврахованої спожитої електроенергії, стягнення якої є предметом даного спору, є саме оперативно-господарською санкцією.

У відповідності до ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Як вбачається з умов Договору про постачання електричної енергії № 64144 від 30.12.2008р. Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою

Відтак, вказаним Договором передбачено застосування до споживача оперативно-господарські санкції у вигляді нарахування недоврахованої електричної енергії по акту про порушення правил користування електричною енергією, складеного з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом ТзОВ «Сюрприз» не подав суду доказів скасування такої оперативно-господарської санкції.

З матеріалів справи вбачається, що доказів сплати боргу, який є предметом цього спору, відповідачем не подано.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" про стягнення 3 161 (три тисячі сто шістдесят одна) грн. 91 коп. донарахованої вартості недоврахованої спожитої електроенергії з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.4і ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що Господарським судом Львівської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2012р. у справі № 5015/1683/12 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.