Постанова № 25535615, 06.08.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2012 № 5011-53/4606-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Київська житлово-будівельна компанія» на рішення господарського суду м. Києва від 11.06.2012 року № 5011-53/4606-2012 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська житлово-будівельна компанія »

про стягнення 237 647,77 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва №5011-53/4606-2012 від 11.06.2012р. задоволений позов ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» до ТОВ «Київська житлово-будівельна компанія » про стягнення 237 647,77грн.

Не погоджуючись з рішенням відповідач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечували, просили залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, в 2011 році між ТОВ «КА-Трансбуд» та ТОВ «Київська житлово-будівельна компанія» укладені підрядні договори на виконання будівельних робіт підготовчого періоду будівництва: № 275 від 01.07.2011р., № 278 від 01.07.2011р. (далі - Договори підряду) (належним чином засвідчені копії наявні у справі), відповідно до умов яких ТОВ «КА-Трансбуд» зобов'язувалось виконати комплекс підготовчих робіт території будівництва житлової забудови (соціальне житло) вздовж вул. Милославської у Деснянському районі м. Києва в частині розташування житлового будинку № 2, № 3, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити виконані підрядні роботи.

Відповідач частково оплатив виконані ТОВ «КА-Трансбуд» підрядні роботи по договору № 275 від 01.07.2011 р. у розмірі 61224,00 грн., в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед ТОВ «КА-Трансбуд» по підрядному договору № 275 від 01.07.2011р., з врахуванням часткової оплати складає - 116088,88 грн. Щодо договору підряду № 278 від 01.07.2011р., то ТОВ «КЖБК» не проводилось жодних оплат за виконані ТОВ "КА-ТРАНСБУД" роботи. Таким чином у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ "КА-ТРАНСБУД" за виконані останнім роботи, згідно договору підряду № 278 від 01.07.2011р. у розмірі 119472,00 грн. Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед ТОВ «КА-Трансбуд» за виконані останнім роботи, згідно вищезгаданих договорів разом складає -235 560,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що 13.03.2012 року між ТОВ «КА-Трансбуд» та ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» укладено договір про відступлення права вимоги № 4-П, відповідно до умов якого ТОВ «КА-Трансбуд» передає, а позивач приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договорами підряду на виконання будівельних робіт: № 275 від 01.07.2011р., № 278 від 01.07.2012р., № 279 від 01.07.2011р.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що ТОВ «КА-Трансбуд» виконав роботи за договорами підряду на суму 296 784,00 грн., яки здані ним та прийняті відповідачем без зауважень, про що підписано акти приймання-передачі виконаних робіт та довідки про їх вартість. Відповідачем було порушено умови договорів підряду щодо оплати виконаних підрядних робіт, тому вимоги позивача щодо стягнення боргу за договорами підряду підлягають задоволенню в розмірі 237 647,77грн. з урахуванням інфляції та річних. Оскільки відповідачем не був погашений борг, то за договором відступлення права вимоги, позивач правомірно звернувся до суду з позовом.

Заперечуючи проти рішення, відповідач вказує на те, що приймаючи рішення судом не було враховано, що остаточна здача робіт, за договорами підряду, не здійснена і отримання коштів від замовника будівництва КП «Житлоінвестбуд УКБ» не проведена, в зв'язку з чим у відповідача не виникло обов'язку щодо оплати робіт за договорами через відсутність юридичних фактів, що обумовили б виникнення такого обов'язку. Суд першої інстанції помилився у застосуванні приписів ст. 838 ЦК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512, статті 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла наступного висновку.

В силу ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

При цьому, згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Зі змісту цієї статті під умовними правочинами необхідно розуміти всі звичайні правочини, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тобто вони не є певним самостійним видом правочину. Їх визначальна особливість полягає в тому, що настання перерахованих правових наслідків ставиться в залежність від настання (ненастання) після укладення правочину в майбутньому певних обставин, щодо яких у сторін у момент укладення угоди існує лише відповідна вірогідність появи незалежно від їх волі тієї чи іншої передбачуваної обставини.

Умовами п.3.2.4 сторонами у договорі було визначено, що фінансування завершення будівництва об'єкту здійснюється за рахунок бюджетних коштів, розрахунки за виконані роботи проводяться на протязі 10днів після отримання коштів від замовника будівництва КП «Житлоінвестбуд УКБ», виходячи їз обсягів виконання робіт на підставі довідок форми КБ2, КБ3.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2012р. ТОВ «КА-Трансбуд» направило відповідачу претензію про сплату боргу, та попередило, що у випадку відмови від добровільного виконання взятих зобов'язань змушений буде звернутися до суду.

13.03.2012р. ТОВ «КА-Трансбуд» направило повідомлення на адресу відповідача, про те що заборгованість необхідно сплатити на користь позивача в зв'язку з укладанням договору про відступлення права вимоги № 4-П від 13.03.2012р.

Згідно довідки КП «Житлоінвестбуд-УКБ» кошти по об'єкту, розташованому вздовж вул.. Милославської у Деснянському районі м. Києва в частині будівництва житлових будинків № 1-3 не перераховувались.

В судовому засіданні представники відповідача пояснили,що ними на адресу Замовника надавались довідки КБ2,КБ3 що підписувались між ТОВ «КА-Трансбуд» та ТОВ «КЖБК». Довідки прийняти Замовником без зауважень, але Замовник є комунальним підприємством, на даний час перебуває у складному фінансовому становище, оскільки бюджетні кошти не надходять.

Відповідно ч. 1 ст. 212 ЦК України, на момент розгляду справи та прийняття судом рішення мала місце відкладальна обставина, в зв'язку з чим сторони не набули прав та обов'язків, передбачених вказаним договором. Так, обставина має вважатися такою, що настала, якщо її настанню недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно. І навпаки, обставина має вважатися такою, що не настала, якщо її настанню недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно.

Виходячи із фактичних обставин справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що умови оплати виконаних робіт визначені п. 3.2.4 договору не настали, отже у позивача відсутні підстави для стягнення коштів.(позиція ВГСУ № 5015/1903/11 від 16.11.11р.)

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а рішення господарського суду таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Київська житлово-будівельна компанія» задовольнити, рішення господарського суду м. Києва № 5011-53/4606-2012 від 11.06.2012р. - скасувати.

Прийняти нове рішення. Відмовити ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» у задоволенні позову до ТОВ «Київська житлово-будівельна компанія » про стягнення 237 647,77грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери»(01034 м. Київ вул. Рейтарська 7б оф.14, ідент.код 36351411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська житлово-будівельна компанія» ( 02096 м. Київ вул. Сімферопольська 13а, ідент.код 32590052) судовий збір в сумі 2 376,49грн. (дві тисячі триста сімдесят шість грн.. 49 коп.)

2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

Тарасенко К.В.

08.08.12 (відправлено)