ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" березня 2012 р. Справа № 5027/1407/2011.
За позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Чернівецької філії дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
До відповідача - Виробничого кооперативу «Пересувна механізована колона №151»м. Сторожинець (код 01037583)
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій -15328,04 грн.
Cуддя М.І.Ніколаєв
представники:
від позивача -Вірт С.В., дов. від 26.12.2011 року
від відповідача -Толубяк В.С. голова правління
СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Чернівецької філії дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулася з позовом до дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №151»м. Сторожинець Сторожинецького району Чернівецької області про стягнення згідно договору на постачання природного газу №7709013 від 20.12.2010 року заборгованості в сумі 15328,04 грн., в тому числі 10661,12 грн. основного боргу за спожитий згідно актів прийому передачі газу від 31.12.2010 року газ, 2778,30 грн. пені за лютий 2010 року -серпень 2011 року, 587,88 грн. 3% річних, 269,80 грн. ПДВ з штрафних санкцій та 1030,94 грн. інфляційних за травень 2010 року -серпень 2011 року.
Ухвалою суду від 29.12.2011 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 10.01.2012 року за участю представників сторін.
Ухвалою суду від 10.01.2012 року розгляд справи відкладено на 24.01.2012 року.
Ухвалою суду від 24.01.2012 року замінено неналежного відповідача - Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №151»на належного -виробничий кооператив «Пересувна механізована колона №151»(м. Сторожинець вул. Чернівецька,84 код 01037583), розгляд справи відкладено на 07.02.2012 року.
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти позову посилаючись на те, що за отриманий від ЧФ ДП «Нафтогазмережі»в лютому, березні, квітні 2010 року газ кооператив в повному обсязі розрахувався, більш того, в позивача внаслідок переплати існує заборгованість перед відповідачем в сумі 2178,39 грн.
Справа слухалась судом неодноразово.
Ухвалою суду від 21.02.2012 року у зв'язку із необхідністю проведення звірки взаємних розрахунків розгляд справи відкладено на 02.03.2012 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Так, 03.05.2007 року між ДП «Укргазмережі» ДК «Газ України (правонаступником якого є позивач) та ВАТ «Пересувна механізована колона №151»(правонаступником якого є відповідач) підписано договір на постачання природного газу №777090 (далі-договір), згідно умов якого позивач зобов'язався передавати у власність відповідачу природний газ, а останній зобов'язався прийняти та оплатити його.
Згідно пунктів 3.2 договору приймання-передача газу оформлюється актом приймання-передачі в якому визначається фактична кількість поданого газу, яка складається з обсягу нарахованого комерційним вузлом обліку газу, обсягу виробничо-технологічних витрат і нормативних втрат та обсягу газу донарахованого по результатах перевірок дисципліни обліку та споживання газу відповідачем.
Згідно пункту 4.1 договору кількість газу, яка подається замовнику, визначається за показами комерційного вузла обліку газу.
Пунктом 4.5 договору встановлено, що реєстрація добових витрат замовника по приладах обліку газу проводиться в журналах, які повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою виконавця і замовника.
Пунктом 11.1 договору визначений строк його дії, а саме узгоджено сторонами, що він набирає чинності з моменту укладення і діє з 01.05.2007 року до 31.12.2007 року, а в частині проведення розрахунків -до їх повного здійснення. Якщо за 20 днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не направила іншій заяви про його припинення, договір вважається щорічно продовженим до 31 грудня кожного наступного року на тих самих умовах.
Станом на момент вирішення спору даний договір припинив свою дію, оскільки між сторонами 20.12.2010 року укладено новий договір. Доказів того, що договір від 03.05.2007 року припинив свою дію раніше, представники сторін суду не надали.
Відповідно до додаткової угоди № 4 від 08.01.2008 року до договору №77090 від 03.05.2007 року пункт 6.1 договору викладено в такій редакції «Оплата за газ проводиться Замовником виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Виконавця оплати в розмірі 100% (сто відсотків) від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше ніж за 10 (десять) банківських днів до початку кожного місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за використаний газ здійснюється Замовником не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Доказів постачання газу у січні 2010 року (відповідних актів, тощо) позивачем не надано.
Платіжними дорученнями від 20.01.2010 року №16 (призначення платежу -рах. 77090 від 19.01.2010 року) та від 22.02.2010 року №34 (призначення платежу -рах. 77090 від 19.02.2010 року) відповідач перерахував позивачу відповідно 5293,58 грн. та 4326,61 грн.
Актом №77090 від 26.02.2010 року на підставі показників газового лічильника визначено кількість спожитого у лютому 2010 року відповідачем газу, яка становить 2,664 тис. куб.м.
Крім того, про споживання у лютому 2010 року даної кількості газу свідчить виставлений за лютий 2010 року рахунок на суму 7051,05 грн.
Актом №77090 б/д (підписаного без конкретної дати, але з посиланням на березень 2010 року) на підставі показників газового лічильника визначено кількість спожитого у березні 2010 року відповідачем газу, яка становить 1,216 тис. куб.м.
Також про споживання у березні 2010 року даної кількості газу свідчить виставлений за даний період рахунок на суму 3218,50 грн.
На підставі платіжного доручення від 05.03.2010 року №51 (призначення платежу -рах. 77090 від 19.02.2010 року) відповідач перерахував на рахунок постачальника газу 155,30 грн., а на підставі платіжного доручення № від 19.04.2010 року №96 (призначення платежу -рах. 77090 від 31.03.2010 року) -3218,50 грн.
Актом №77090 б/д (підписаного без конкретної дати, але з посиланням на квітень 2010 року) на підставі показників газового лічильника визначено кількість спожитого у квітні 2010 року відповідачем газу, яка становить 0,360 тис. куб.м.
Крім того, про споживання у квітні 2010 року даної кількості газу свідчить виставлений рахунок на суму 546,05 грн.
Платіжним дорученням від 05.05.2010 року №102 (призначення платежу -рах. 77090 від 30.04.2010 року) відповідач перерахував позивачу 546,05 грн.
10.11.2010 року створено Чернівецьку філію ДК Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
20.12.2010 року між позивачем та ВК «Пересувна механізована колона №151»укладено договір №7709013, згідно якого позивач передає у власність відповідача природний газ, а останній зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Пунктом 2.1 вищевказаного договору встановлено, що позивач передає відповідачу газ з ресурсу лютого-квітня 2010 року в обсязі 4,255 тис. куб.м., в тому числі: ресурс лютого 2010 року -2,664 тис. куб.м., ресурс березня 2010 року -1,216 тис. куб.м. та ресурс квітня 2010 року 0,375 тис. куб.м.
Згідно пункту 3.1 договору №7709013 приймання-передача газу, переданого постачальником покупцеві, оформляється актом приймання-передачі газу, який підписується уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 5.1 договору №7709013 передбачено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту укладення договору.
Актами прийому передачі природного газу від 31.12.2010 року сторони засвідчили передачу відповідачу з ресурсу лютого, березня та квітня 2010 року природного газу в обсязі 4,255 тис. куб.м.
При цьому, обсяги переданого згідно актів від 31.12.2010 року та спожитого згідно актів про зняття показів лічильника природного газу практично співпадають (різниця лише за квітень 2010 року в 0,15 тим. куб.м.)
Відтак, судовим слуханням встановлено, що газ постачався відповідачу лише в лютому - квітні 2010 року, а договір від 20.12.2010 року та акти прийому -передачі газу від 31.12.2010 року укладені виключно з міркувань необхідності визначення остаточної ціни за газ, що не заперечується сторонами. Про даний факт свідчать не лише виставлені рахунки за спожитий газ (а.с.33-35) та акти зняття показів лічильника природного газу (а.с.66-68), але й те, що Чернівецька філія ДК Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»створена в листопаді 2010 року, а відтак протягом спірного періоду природний газ відповідачу постачати не могла.
У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, протягом січня -травня 2010 року за спожитий в лютому -квітні 2010 року газ відповідач на підставі платіжних доручень (а.с. 94-98) та відповідних рахунків постачальника газу перерахував позивачу 13540,04 грн., в той час як спожито газу на суму 10661,12 грн., тобто відповідачем перераховано на 2878,92 грн. більше. При цьому, встановити будь-яку іншу суму переплати чи боргу суд позбавлений можливостей, оскільки звірку взаємних розрахунків сторони не провели та не надали жодних інших первинних бухгалтерських документів, обґрунтовуючи це їх відсутністю.
Крім того, про наявність у відповідача переплати свідчать й акти звірки взаємних розрахунків, подані представниками сторін. Проте, з посиланням на акт передачі газу від 01.01.2010 року на суму 4462,49 грн. (а.с. 70) позивач обліковує за відповідачем переплату лише в сумі 10269,55 грн. по договору №77090, натомість по договору №7009013 обліковує борг, хоча судовим слуханням встановлено, що поставки газу здійснювались протягом лютого -квітня 2010 року, а не в грудні 2010 року.
Крім того, суд також врахував, що вищевказаний акт від 01.01.2010 року на суму 4462,49 грн. позивач на вимогу суду не надав, тож не довів, що станом на 20.01.2010 року (дата першого авансового платежу за газ) у відповідача існував борг за спожитий згідно даного акту боргу.
З даного приводу суд вважає, що з урахуванням відомостей про наявну у відповідача переплату, позивач не був позбавлений можливості зарахувати дану суму в рахунок укладеного 20.12.2010 року договору та не доводити спір до суду.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням вищевикладеного та виходячи з того, що за отриманий протягом спірного періоду природний газ відповідач у повному обсязі розрахувався, у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю, а судові витрати залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено та підписано 07.03.2012 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя М.І. Ніколаєв
Судове рішення № 25535235, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 02.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5027/1407/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: