Рішення № 25534879, 19.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2012 р. Справа № 6/061-09/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача (за первісним позовом) -відповідача (за зустрічним позовом): Шемяткіна О. В. (довіреність б/н від 22.01.2010 р.);

від відповідача (за первісним позовом) -позивача (за зустрічним позовом): не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Малого підприємства „Плай" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, с. Підберізці, Пустомитівський район, Львівська область

до Закритого акціонерного товариства „Київський м'ясопереробний завод", м. Вишневе

про стягнення 792 021, 63 грн.

та

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства „Київський м'ясопереробний завод", м. Вишневе

до Малого підприємства „Плай" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, с. Підберізці, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення 65 073, 27 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

МП „Плай" у формі ТОВ звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" про стягнення 595 980, 35 грн. основної заборгованості, 65 486, 57 грн. пені, 114 485, 38 грн. інфляційних збитків, 16 069, 33 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за первісним позовом) невиконанням відповідачем (за первісним позовом) свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору б/н постачання м'ясосировини від 20.02.2007 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2009 р. (суддя Маляренко А. В.) порушено провадження у справі № 6/061-09 за позовом МП „Плай" у формі ТОВ до ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" про стягнення 792 021, 63 грн.

У процесі розгляду справи 17.06.2009 р. до загального відділу суду від відповідача (за первісним позовом) надійшов зустрічний позов № 389 від 16.06.2009 р., у якому відповідач (за первісним позовом) просить суд стягнути з МП „Плай" у формі ТОВ на свою користь 65 073, 27 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за зустрічним позовом) невиконанням відповідачем (за зустрічним позовом) свого обов'язку щодо передачі товару належної якості згідно договору б/н постачання м'ясосировини від 20.02.2007 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2009 р. прийнято зустрічний позов ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" для спільного розгляду з первісним позовом МП „Плай" у формі ТОВ у справі № 6/061-09.

У процесі розгляду справи позивач (за первісним позовом) заявив про збільшення розміру позовних вимог та надав суду відповідну заяву б/н б/д про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) на свою користь 595 980, 35 грн. основної заборгованості, 93 052, 91 грн. пені, 105 620, 83 грн. інфляційних збитків, 13 409, 18 грн. 3 % річних.

Заява б/д б/д позивача (за первісним позовом) про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.09.2009 р. (суддя Маляренко А. В.) у справі № 6/061-09 за первісним позовом МП „Плай" у формі ТОВ до ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" про стягнення 792 021, 63 грн. та за зустрічним позовом ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" до МП „Плай" у формі ТОВ про стягнення 65 073, 27 грн. первісний позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" на користь МП „Плай" у формі ТОВ 595 980, 35 грн. основної заборгованості, 93 052, 91 грн. пені, 105 620, 83 грн. інфляційних збитків, 13 409, 18 грн. 3 % річних, 8 080, 64 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та зустрічний позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з МП „Плай" у формі ТОВ на користь ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" 65 073, 27 грн. відшкодування шкоди, 650, 74 грн. державного мита, 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. рішення господарського суду Київської області від 10.09.2009 р. у справі № 6/061-09 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким відмовлено МП „Плай" у формі ТОВ у позові в частині стягнення пені у розмірі 93 052, 91 грн., змінено в частині розмірів витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині рішення господарського суду Київської області від 10.09.2009 р. у справі № 6/061-09 залишено без змін, а також присуджено до стягнення з МП „Плай" у формі ТОВ на користь ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" 465, 26 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги, повернуто ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" з Державного бюджету України 3 575, 06 грн. зайво сплачене державне мито.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2010 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 10.09.2009 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. у справі № 6/061-09, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При цьому, скасовуючи рішення господарського суду Київської області від 10.09.2009 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. у справі № 6/061-09 Вищий господарський суд України у своїй постанові від 22.06.2010 р. зазначив, що під час нового розгляду справи суду слід розглянути заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, а також здійснити розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за накладною № 388 з урахуванням суми витрат понесених відповідачем за поставку товару неналежної якості.

Згідно резолюції керівництва суду від 27.07.2010 р. справу № 6/061-09 передано для нового розгляду судді Бацуці В. М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2010 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 6/061-09 за первісним позовом Малого підприємства „Плай" у формі ТОВ до ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" про стягнення 792 021, 63 грн. та за зустрічним позовом ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" до Малого підприємства „Плай" у формі ТОВ про стягнення 65 073, 27 грн. та присвоєно їй номер № 6/061-09/14 і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників сторін на 03.09.2010 р.

03.09.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.09.2010 р.

17.09.2010 р. до канцелярії суду від відповідача (за первісним позовом) -позивача (за зустрічним позовом) надійшли додаткові письмові пояснення по справі № 232 від 17.09.2010 р., у яких він просить суд відмовити позивачу (за первісним позовом) у задоволенні первісного позову повністю та стягнути за зустрічним позовом з відповідача (за зустрічним позовом) на користь позивача (за зустрічним позовом) 101 545, 93 грн. і провести залік зустрічних однорідних вимог.

17.09.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача (за первісним позовом) -позивача (за зустрічним позовом) заявив про збільшення позовних вимог та надав суду відповідну заяву від 17.09.2010 р., у якій він просить суд стягнути з позивача (за первісним позовом) -відповідача (за зустрічним позовом) на свою користь 65 073, 27 грн. збитків, завданих внаслідок продажу недоброякісного товару, та штраф у розмірі 42 799, 92 грн.

Також у судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) -відповідача (за зустрічним позовом) надав суду письмові уточнення б/н б/д позовних вимог, у яких він просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) -позивача (за зустрічним позовом) на свою користь 530 907, 08 грн. заборгованості, 97 611, 78 грн. інфляційних збитків, 12 434, 47 грн. 3 % річних.

Додаткові письмові пояснення по справі № 232 від 17.09.2010 р. відповідача (за первісним позовом) -позивача (за зустрічним позовом), заява б/н від 17.09.2010 р. відповідача (за первісним позовом) -позивача (за зустрічним позовом) про збільшення позовних вимог та письмові уточнення б/н б/д позовних вимог позивача (за первісним позовом) -відповідача (за зустрічним позовом) прийняті судом до розгляду.

17.09.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 13.10.2010 р.

13.10.2010 р. у судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) заявив про збільшення позовних вимог та надав суду відповідну заяву б/н від 13.10.2010 р., у якій він просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) на свою користь 739 967, 10 грн. основної заборгованості, 728 484, 86 грн. інфляційних збитків, 64 731, 42 грн. 3 % річних.

Заява б/н від 13.10.2010 р. про збільшення позовних вимог позивача (за первісним позовом) прийнята судом до розгляду.

13.10.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 15.10.2010 р.

15.10.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.10.2010 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.10.2010 р. призначено у справі № 6/061-09/14 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та зупинено провадження у справі № 6/061-09/14 до завершення судової почеркознавчої експертизи та отримання господарським судом Київської області відповідного експертного висновку та матеріалів справи № 6/061-09/14.

14.04.2011 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли висновок № 77/11-11 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами господарської справи № 6/061-09/14 від 13.04.2011 р. та матеріали справи № 6/061-09/14.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2011 р. поновлено провадження у справі № 6/061-09/14 і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 18.05.2011 р.

18.05.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 08.06.2011 р.

08.06.2011 р. до канцелярії суду від відповідача (за первісним позовом) -позивача (за зустрічним позовом) надійшло клопотання № 71 від 08.06.2011 р., у якому він просить суд призначити у справі судову економічну експертизу за наявними в матеріалах справи документами, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

08.06.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 24.06.2011 р.

24.06.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.07.2011 р.

13.07.2011 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) -відповідача (за зустрічним позовом) надійшли письмові пояснення б/н б/д, у яких він просить суд відмовити відповідачу (за первісним позовом) -позивачу (за зустрічним позовом) у задоволенні клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

13.07.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 14.07.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2011 р. призначено у справі № 6/061-09/14 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та зупинено провадження у справі № 6/061-09/14 до завершення судової економічної експертизи та отримання господарським судом Київської області відповідного експертного висновку та матеріалів справи № 6/061-09/14.

До канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли лист № 12587/11-44 від 29.03.2012 р. про неможливість проведення судової експертизи по справі № 6/061-09/14, у зв'язку із невиконанням ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" свого обов'язку щодо здійснення попередньої оплати вартості експертизи, та матеріали справи № 6/061-09/14.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2012 р. поновлено провадження у справі № 6/061-09/14 за первісним позовом МП „Плай" у формі ТОВ до ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" про стягнення 792 021, 63 грн. та за зустрічним позовом ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" до МП „Плай" у формі ТОВ про стягнення 65 073, 27 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 16.05.2012 р.

16.05.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.06.2012 р. Також, даною ухвалою суду витребувано у Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби відомості про включення до податкового обліку ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" податкового кредиту згідно із відповідними податковими накладними, складеними МП „Плай" у формі ТОВ, за період з лютого 2007 р. по липень 2008 р.

12.06.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.06.2012 р. Також, даною ухвалою суду повторно витребувано у Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби відомості про включення до податкового обліку ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" податкового кредиту згідно із відповідними податковими накладними, складеними МП „Плай" у формі ТОВ, за період з лютого 2007 р. по липень 2008 р.

19.06.2012 р. до канцелярії суду від Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби надійшов лист № 1088/9/15-317 „Про надання інформації", у якому інспекція повідомила, що надати відомості на відповідний запит суду згідно вимог ухвали суду від 16.05.2012 р. не має можливості, оскільки подання органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді передбачено п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

22.06.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.07.2012 р. Також, даною ухвалою суду повторно витребувано у Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби відомості про включення до податкового обліку ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" податкового кредиту згідно із відповідними податковими накладними, складеними МП „Плай" у формі ТОВ, за період з лютого 2007 р. по липень 2008 р.

11.07.2012 р. у судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) надав лист № 1401/9/15-317 від 09.07.2012 р. „Про надання інформації" Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби, у якому інспекція повідомила, що надати відомості на відповідний запит суду згідно вимог ухвали суду від 22.06.2012 р. не має можливості, оскільки подання органу державної податкової служби розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) передбачено наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за № 250/2054 із змінами та доповненнями внесеними наказом № 159 від 17.03.2008 р. з березня 2008 р. Інформацію щодо квітня 2008 р. надати немає можливості, у зв'язку з виїмкою податкової звітності проведеною 23.11.2010 р. Києво-Святошинським МРВ УСБ України в Київській області.

11.07.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.07.2012 р.

19.07.2012 р. у судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) заявив про уточнення своїх первісних позовних вимог та надав суду відповідну заяву б/н від 19.07.2012 р. про уточнення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) на свою користь 739 967, 57 грн. основної заборгованості, 262 038, 58 грн. інфляційних збитків, 86 556, 10 грн. 3 % річних.

Заява б/н від 19.07.2012 р. позивача (за первісним позовом) про уточнення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Також, у судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) -відповідача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх первісних позовних вимог, первісні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в первісній позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог. Також представник позивача (за первісним позовом) -відповідача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти зустрічного позову, просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на зустрічний позов та первісній позовній заяві.

Представник відповідача (за первісним позовом) -позивача (за зустрічним позовом) у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, у повному обсязі не надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2007 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) було укладено договір б/н постачання м'ясосировини, згідно умов п. 1.1. якого продавець зобов'язується поставляти і передавати у власність покупця, а покупець приймати і оплачувати на умовах даного договору м'ясосировину.

Згідно п. 1.2. договору предметом постачання є наступна сировина м'ясо свинини, м'ясо яловичини.

Відповідно до п. 3.3. договору право власності на сировину переходить від постачальника до покупця в момент підписання товарно-транспортних накладних, що засвідчують факт передачі сировини.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що покупець оплачує поставлену сировину по договірній ціні, узгодженій сторонами в додаткових умовах до договору, які є невід'ємними частинами договору.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за поставлену сировину проводиться покупцем з відстрочкою платежу до 20 банківських днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 9.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 20.02.2008 р.

Відповідно до п. 9.2. договору у випадку, якщо одна із сторін не заявить про свої наміри розірвати даний договір за один місяць до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на наступний рік.

На виконання умов договору позивачем (за первісним позовом) у період з лютого 2007 р. по липень 2008 р. було передано у власність (продано) відповідачу (за первісним позовом) товар на загальну суму 9 255 037, 57 грн. (із врахуванням виключення позивачем (за первісним позовом) неякісного товару по видатковій накладній № 388 від 25.07.2008 р. на суму у розмірі 65 073, 21 грн.), що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями відповідача (за первісним позовом), виданими на своїх представників на отримання товару, перелік яких зазначений зведеному розрахунку 3 % річних та інфляційних за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору б/н постачання м'ясосировини від 20.02.2007 р., укладеного між МП „Плай" у формі ТОВ та ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод", наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем (за первісним позовом) було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару та перераховано позивачу (за первісним позовом) грошові кошти у розмірі 8 515 070, 00 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача (за первісним позовом), перелік яких зазначений зведеному розрахунку 3 % річних та інфляційних за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору б/н постачання м'ясосировини від 20.02.2007 р., укладеного між МП „Плай" у формі ТОВ та ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод", довідкою № 3788/137-138 від 01.07.2009 р. АКІБ „УкрСиббанк", наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач (за первісним позовом) у своїй первісній позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) на свою користь 739 967, 57 грн. основної заборгованості за проданий товар за договором б/н постачання м'ясосировини від 20.02.2007 р.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача (за первісним позовом) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач (за первісним позовом) обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем (за первісним позовом) складає 739 967, 57 грн. (із врахуванням виключення позивачем (за первісним позовом) неякісного товару по видатковій накладній № 388 від 25.07.2008 р. на суму у розмірі 65 073, 21 грн.), що підтверджується договором б/н постачання м'ясосировини від 20.02.2007 р., відповідними видатковими накладними та довіреностями відповідача (за первісним позовом), виданими на своїх представників на отримання товару, перелік яких зазначений зведеному розрахунку 3 % річних та інфляційних за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору б/н постачання м'ясосировини від 20.02.2007 р., укладеного між МП „Плай" у формі ТОВ та ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод", відповідними виписками з банківського рахунку позивача (за первісним позовом), перелік яких зазначений зведеному розрахунку 3 % річних та інфляційних за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору б/н постачання м'ясосировини від 20.02.2007 р., укладеного між МП „Плай" у формі ТОВ та ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод", довідкою № 3788/137-138 від 01.07.2009 р. АКІБ „УкрСиббанк", наявними у матеріалах справи.

Заперечення відповідача (за первісним позовом) щодо того, що товар за видатковими накладними, перелік яких зазначений у клопотанні № 71 від 08.06.2011 р. ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод", на загальну суму 1 842 985, 90 грн. ним, насправді, від МП „Плай" у формі ТОВ не одержувався, у зв'язку із відсутністю підписів представників ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" на частині видаткових накладних та неналежністю підписів представникам ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" на іншій частині видаткових накладних, що їх підписали, є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки факт передачі позивачем (за первісним позовом) у власність (продажу) відповідачу (за первісним позовом) товару на загальну суму 9 255 037, 57 грн. (із врахуванням виключення позивачем (за первісним позовом) неякісного товару по видатковій накладній № 388 від 25.07.2008 р. на суму у розмірі 65 073, 21 грн.), крім вищевказаних доказів, також підтверджується податковими накладними, виданими МП „Плай" у формі ТОВ на спірні видаткові накладні, та включеними ЗАТ „Київський м'ясопереробний завод" до податкового обліку для одержання податкового кредиту, і ветеринарними свідоцтвами, виданими Ветеринарною службою Києво-Святошинського району Київської області на спірні видаткові накладні.

Отже, вимоги позивача (за первісним позовом) про стягнення із відповідача (за первісним позовом) основної заборгованості у розмірі 739 967, 57 грн. за договором б/н постачання м'ясосировини від 20.02.2007 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач (за первісним позовом) просить стягнути із відповідача (за первісним позовом) пеню, передбачену договором б/н постачання м'ясосировини від 20.02.2007 р., за періоди прострочення відповідачем (за первісним позовом) виконання обов'язку по оплаті товару з 17.03.2007 р. по 13.02.2009 р. всього на загальну суму 93 052, 91 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із умов договору б/н постачання м'ясосировини від 20.02.2007 р. при його укладенні сторони не досягли згоди щодо встановлення у договорі неустойки, а саме пені від суми несвоєчасно виконаного відповідачем (за первісним позовом) грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а саме обов'язку щодо оплати товару.

Отже, оскільки, при укладенні договору б/н постачання м'ясосировини від 20.02.2007 р. позивач (за первісним позовом) та відповідач (за первісним позовом) не досягли згоди щодо встановлення у договорі неустойки, а саме пені від суми несвоєчасно виконаного відповідачем (за первісним позовом) грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а саме обов'язку щодо оплати товару, то безпідставним є нарахування позивачем (за первісним позовом) пені за прострочення відповідачем (за первісним позовом) виконання обов'язку щодо оплати товару за договором у заявлений період, і відповідно позовна вимога позивача (за первісним позовом) про стягнення з відповідача (за первісним позовом) пені за прострочення відповідачем (за первісним позовом) виконання обов'язку по оплаті товару за договором, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення первісного позову в цій частині.

Крім того, позивач (за первісним позовом) просить стягнути із відповідача (за первісним позовом) інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 01.09.2008 р. по 19.07.2012 р. всього на загальну суму 262 038, 58 грн. та 86 556, 10 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем (за первісним позовом), є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача (за первісним позовом) в частині стягнення із відповідача (за первісним позовом) інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 262 038, 58 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем (за первісним позовом), є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача (за первісним позовом) в частині стягнення із відповідача (за первісним позовом) 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 86 556, 10 грн.

Як було зазначено вище, позивач (за зустрічним позовом) у своїй зустрічній позовній заяві просить суд стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) на свою користь 65 073, 27 грн. збитків, понесених внаслідок продажу недоброякісного товару.

Що стосується вказаної зустрічної позовної вимоги позивача (за зустрічним позовом) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 673 цього ж кодексу продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Статтею 678 цього ж кодексу передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи, позивачем (за зустрічним позовом) у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме факт заподіяння відповідачем (за зустрічним позовом) вказаних збитків позивачу (за зустрічним позовом); самі збитки та їх заявлений розмір; наявність вини відповідача (за зустрічним позовом) у заподіянні збитків позивачу (за зустрічним позовом); наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача (за зустрічним позовом) і заявленими збитками позивача (за зустрічним позовом).

Докази, додані позивачем (за зустрічним позовом) до зустрічної позовної заяви при зверненні в суд та надані ним у процесі розгляду справи і наявні у матеріалах справи, а саме розрахунок витрат переробки, зберігання та утилізації недоброякісної сировини, отриманої від партії м'яса походженням з МП „Плай" у формі ТОВ достовірно не підтверджують розмір заявлених збитків, оскільки такий розрахунок складений самим позивачем (за зустрічним позовом) без участі повноважного представника відповідача (за зустрічним позовом) і не підтверджений всіма необхідними первинними доказами.

До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач (за первісним позовом) зменшив суму основної заборгованості на суму витрат у розмірі 65 073, 21 грн., понесених відповідачем (за первісним позовом), у зв'язку із продажем недоброякісного товару.

Оскільки, враховуючи те, що як було встановлено судом у процесі розгляду справи, недоведеними є факти заподіяння відповідачем (за зустрічним позовом) вказаних збитків позивачу (за зустрічним позовом), їх розмір, наявність вини відповідача (за зустрічним позовом) у заподіянні збитків позивачу (за зустрічним позовом), наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача (за зустрічним позовом) і заявленими збитками позивача (за зустрічним позовом), то у суду відсутні правові підстави для застосування такої міри відповідальності до відповідача (за зустрічним позовом), як стягнення збитків, через відсутність всього складу правопорушення, а тому позовна вимога позивача (за зустрічним позовом) про стягнення із відповідача (за зустрічним позовом) збитків у розмірі 65 073, 21 грн., є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову в цій частині.

Крім того, позивач (за зустрічним позовом) просить стягнути із відповідача (за зустрічним позовом) штраф, передбачений Постановою Ради Міністрів СРСР № 388 від 25.07.1988 р., за невиконання відповідачем (за зустрічним позовом) свого обов'язку щодо передачі товару належної якості всього на загальну суму 42 799, 92 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із умов договору б/н постачання м'ясосировини від 20.02.2007 р. при його укладенні сторони не досягли згоди щодо встановлення у договорі неустойки, а саме штрафу за невиконання відповідачем (за зустрічним позовом) свого обов'язку щодо передачі товару належної якості.

Отже, оскільки, при укладенні договору б/н постачання м'ясосировини від 20.02.2007 р. позивач (за зустрічним позовом) та відповідач (за зустрічним позовом) не досягли згоди щодо встановлення у договорі неустойки, а саме штрафу за невиконання відповідачем (за зустрічним позовом) свого обов'язку щодо передачі товару належної якості, то безпідставним є нарахування позивачем (за зустрічним позовом) штрафу за невиконання відповідачем (за зустрічним позовом) свого обов'язку щодо передачі товару належної якості, і відповідно позовна вимога позивача (за зустрічним позовом) про стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) штрафу за невиконання відповідачем (за зустрічним позовом) свого обов'язку щодо передачі товару належної якості за договором, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення зустрічного позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково, а позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими і незаконними, а тому підлягають відхиленню.

Судові витрати за розгляд первісного позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати за розгляд зустрічного позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача (за первісним позовом) -позивача (за зустрічним позовом).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 60, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Київський м'ясопереробний завод" (ідентифікаційний код 05407953) на користь Малого підприємства „Плай" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 13804556) 739 967 (сімсот тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 57 (п'ятдесят сім) коп. основної заборгованості, 262 038 (двісті шістдесят дві тисячі тридцять вісім) грн. 58 (п'ятдесят вісім) коп. інфляційних збитків, 86 556 (вісімдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 10 (десять) коп. 3 % річних та судові витрати 10 885 (десять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 62 (шістдесят дві) коп. державного мита і 108 (сто вісім) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити у задоволенні інших позовних вимог первісного позову.

4. Відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

03 серпня 2012 р.