Рішення № 25534853, 06.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.12 Справа№ 5015/2019/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю оздоровчо-спортивного клубу «Золота рукавичка», м. Стрий Львівської області

до відповідача: Стрийської міської ради, м. Стрий Львівської області

про визнання права володіння та користування на правах оренди будівлею спорткомплекса, терміном до 28.02.2016 р.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Чопко К.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю оздоровчо-спортивним клубом «Золота рукавичка»до Стрийської міської ради про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю оздоровчо-спортивним клубом «Золота рукавичка»права володіння та користування будівлею спорткомплекса, що знаходиться по вул.Коссака, 9 «в»у м.Стрий Львівської області, на правах обумовлених договором оренди від 28.02.2006 року, терміном до 28.02.2016 року.

Ухвалою суду від 24.05.2012 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 07.06.2012 р. Ухвалою суду від 07.06.2012 р. розгляд справи було відкладено на 18.06.2012 р. В судовому засіданні 18.06.2012 р. було оголошено перерву до 25.06.2012 р. Ухвалою суду від 25.06.2012 р. розгляд справи було відкладено на 23.07.2012 р. Ухвалою суду від 23.07.2012 р. було продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 06.08.2012 р.

В судове засідання 06.08.2012 р. позивач явки уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. В судових засіданнях, які відбулися раніше, представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, матеріалах справи та додаткових поясненнях по справі. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю оздоровчо-спортивним клубом «Золота рукавичка»(орендар) та Стрийською міською радою(орендодавець) 28 лютого 2006 року було укладено договір оренди будівель спорткомплексу, посвідчений нотаріально, згідно з яким 03 березня 2006 року орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування будівлі спорткомплексу площею 1066,5 кв.м., що знаходиться по вул. Коссака, 9 «в»у м.Стрий Львівської області. Так як орендар продовжував користуватися орендованим майном після закінчення строку договору найму, тобто після 28.02.2011 року, а зі сторони орендодавця немає жодних заперечень протягом місяця, тобто до 28.03.2011 року, позивач з посиланням на ст.764 ЦК України, ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.284 ГК України зазначив що договір вважається укладеним на той самий строк та на тих самих умовах, тобто до 28.02.2016 року. Однак відповідач не визнає право володіння та користування позивача на правах оренди будівлею спорткомплекса, обумовлених договором оренди від 28.02.2012 року.

Також позивачем 18.06.2012 р. подано суду письмове клопотання(підтримане в судовому засіданні його представником), в якому він керуючись ст.83 ГПК України просив суд вийти за межі позовних вимог та визнати недійсним п.7.2 договору оренди, оскільки він суперечить імперативним приписам ст.764 ЦК України, ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.284 ГК України.

В судове засідання 06.08.2012 р. відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. В судових засіданнях, які відбулися раніше, представники відповідача проти позову заперечили з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, просили в позові відмовити. Відповідач зазначив, що згідно договору оренди термін дії договору закінчився 28.02.2011 року. Відповідно до п.7.2 договору, у разі продовження користування майном після закінчення строку дії договору за відсутності заперечень з боку орендодавця договір вважається поновленим на невизначений строк, і кожна із сторін має право у будь-який час відмовитися від договору, попередивши про це письмово другу сторону за один місяць. Позивача було повідомлено про те що договір оренди закінчився, і приміщення спорткомплексу необхідно звільнити. Таким чином автоматично продовжити договір, як просить позивач, немає законних підстав.

Враховуючи те, що сторони у встановленому порядку були повідомлені про час і місце наступного судового засідання 06.08.2012 р.(що підтверджується протоколом судового засідання від 23.07.2012 р., в якому були присутні представники обох сторін, і який є належним підтвердженням повідомлення сторін про час і місце наступного судового засідання, відповідно до викладеного в абзаці 2 підпункту 3.9.1 пункту 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»), та з огляду на те що закінчується встановлений ст.69 ГПК України строк розгляду спору(з врахуванням його продовження на 15 днів ухвалою суду від 23.07.2012 р.), суд розглядає справу за відсутності представників сторін в судовому засіданні 06.08.2012 р. за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю оздоровчо-спортивним клубом «Золота рукавичка»(орендар, позивач по справі) та Територіальною громадою м.Стрия в особі Стрийської міської ради(орендодавець, відповідач по справі) 28 лютого 2006 року було укладено договір оренди будівель спорткомплексу, посвідчений 28 лютого 2006 року приватним нотаріусом Стрийського міського нотаріального округу Чернилевською М.М. за реєстровим № 747(далі-договір оренди), за яким орендодавцем передано орендарю в строкове платне користування будівлі спорткомплексу площею 1066,5 кв.м., а саме: спорт корпус А-2 загальною площею 641,2 кв.м. та басейн Б-1 площею 424,4 кв.м., що знаходяться по вул. Коссака, 9 «в»у м.Стрий Львівської області. Передача майна в оренду за договором підтверджується актом приймання-передачі від 03 березня 2006 року.

Відповідно до п.7.1. договору оренди, цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 28.02.2011 року.

Проте, згідно п.7.2 договору, у разі продовження користування майном після закінчення строку дії Договору за відсутності заперечень з боку Орендодавця Договір вважається поновленим на невизначений строк, і кожна із сторін має право у будь-який час відмовитися від Договору, попередивши про це письмово другу Сторону за один місяць.

Згідно повідомлення відповідача № 3.17/28 від 30.01.2012 р., адресованого позивачу, договір оренди на будівлю спорткомплексу по вул.Коссака,9 в у м.Стрию із товариством укладатись не буде, термін дії договору закінчується 28.02.2012 р.(повідомлення долучене позивачем до позовної заяви і наявне в матеріалах справи).

Зазначені обставини встановлені також в рішенні господарського суду Львівської області від 13.02.2012 р. у справі № 5015/5362/11(яке залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 5015/5362/11 в силу скасування нею постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 р. у справі № 5015/5362/11). Факти, встановлені вищезазначеним рішенням, хоч і не являються преюдиціальними у даній справі (оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю оздоровчо-спортивний клуб «Золота рукавичка»у справі № 5015/5362/11 виступало не стороною, а третьою особою без самостійних вимог на предмет спору), але суд бере їх до уваги з урахуванням загальних правил статті 43 ГПК України щодо оцінки доказів(про що зазначено в абзаці 3 пункту 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»), як такі що підтверджуються і матеріалами даної справи.

Відтак, сторони у пункті 7.2 договору оренди врегулювали правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди по іншому, ніж це врегульовано у ст. 764 ЦК України, ст.284 ГК України, ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог). У зв'язку з цим суд також зазначає наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або з суті відносин між сторонами.

Із змісту глави 58 ЦК України «Найм(оренда)»не вбачається неможливості встановлення сторонами у договорі умов, за якими договір оренди після закінчення строку договору переходить із строкової форми в безстрокову. Навпаки, абзацами 1 та 2 частини 2 ст.763 ЦК України передбачено можливість укладення договору найму на невизначений строк, і передбачено порядок відмови від такого договору(в тому числі у разі найму нерухомого майна).

Відтак, не вбачається підстав для задоволення клопотання позивача про визнання недійсним в порядку ст.83 ГПК України пункту 7.2 договору оренди.

Виходячи із всього вищенаведеного, в силу наявності укладеного і погодженого сторонами договору оренди, в пункті 7.2 якого сторони врегулювали правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди по іншому, ніж це передбачено у ст. 764 ЦК України, ст.284 ГК України, ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», суд не вбачає підстав для висновку про те що договір оренди вважається продовженим на строк, який був раніше встановлений договором(тобто до 28.02.2016 року).

Щодо посилання позивача на те, що вищезгадуване повідомлення № 3.17/28 від 30.01.2012 р. не є повідомленням Стрийської міської ради(сторони по договору), а є листом Виконавчого комітету Стрийської міської ради, то дане твердження судом до уваги не приймається, позаяк даний лист підписаний Першим заступником міського голови Р.Маланій, і його суд розцінює як належне повідомлення згідно умов пункту 7.2 договору. Також дане повідомлення № 3.17/28 від 30.01.2012 р. розцінено як повідомлення Стрийської міської ради судами першої і касаційної інстанції у судових рішеннях у справі № 5015/5362/11, про які згадувалося вище.

Крім цього, це повідомлення № 3.17/28 від 30.01.2012 р. не є визначальним в контексті предмету позову розглядуваної справи, визначальним є те, що договір оренди в силу наявного у ньому пункту 7.2 не може вважатися поновленим на наступних 5 років в порядку ст.764 ЦК України, ст.284 ГК України, ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а відтак позовна вимога визнати за позивачем право володіння та користування предметом договору оренди терміном до 28.02.2016 року(тобто на 5 років з дня закінчення строку договору оренди) не підлягає задоволенню.

Виходячи із всього вищенаведеного, в задоволенні позову суд відмовляє.

Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.174,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 6,11,526,627,628,629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3,33,43,49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

2. Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору покласти на позивача.

Повне рішення складено та підписано 07.08.2012 року.

Суддя Морозюк А.Я.