Рішення № 25534699, 26.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/7910-2012 26.07.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участі секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ», м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Приватного акціонерного товариства «Мережа книжкових супермаркетів «Буква», м.Київ

про: стягнення 111 887,91 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -Бондар І.В.-(довір № б/н від 05.07.2012р.);

від Відповідача - Гораль О.П. -(довір. № б/н від 03.01.2012р.);

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ», м.Дніпропетровськ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Мережа книжкових супермаркетів «Буква», м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення 111 887,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 12.07.2012р.

11.07.2012р. від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника Відповідача з додатком.

12.07.2012р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу і місцезнаходження Відповідача, оригінал акту звіряння розрахунків між Позивачем Відповідачем, копія доказів направлення акту звіряння Відповідачу (копія опису і копія чеку).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2012р. відкладено розгляд справи на 26.07.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

25.07.2012р. від Відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого, Відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що видаткові накладні, підписані з боку Відповідача особою, яка не мала на це достатніх повноважень, не можуть свідчити про вручення товару Відповідачеві та виникнення у Відповідача обов'язку оплатити товар. Крім того, Відповідач надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: докази направлення відзиву Позивачу, копія витягу зі статуту Відповідач та копія витягу з Протоколу № 10 Загальних зборів акціонерів від 25.07.2011р.

26.07.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшла для залучення до матеріалів справи копія акту взаємних розрахунків станом на 30.04.2012р. підписаний та скріплений печатками з боку Позивача та Відповідача.

В судовому засіданні 26.07.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судовому засіданні 26.07.2012р. заперечив проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2011 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено Договір поставки №1912 з Протоколом узгодження розбіжностей.

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується систематично поставляти Покупцю Товари для подальшої реалізації (надалі - Товари) у тому числі через роздрібну мережу Покупця, номенклатура та кількість яких визначається у відповідності з доданими Покупцем Замовленнями, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати Товари у порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Згідно до п.1.2 Договору, право власності на поставлений Товар і ризики його випадкової загибелі переходить від Постачальника до Покупця з моменту поставки Товару Покупцеві і підписання Сторонами видаткової накладної та/або податкової накладної, яка засвідчує факт отримання товарів Покупцем.

Як встановлено п.1.3 Договору, датою отримання Товару від Постачальника є дата фактичного одержання Товару, яка зазначається Сторонами у видатковій накладній.

Пунктом 7.3 Договору (в редакції протоколу розбіжностей від 19.12.2011р.) Покупець зобов'язаний сплачувати на користь Постачальника вартість поставленого належним чином Товару. Оплата кожної наступної поставки Товару Постачальника здійснюється Покупцем протягом 90 днів з моменту належної поставки. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, зазначений у цьому Договорі.

Відповідно до п.9.4 Договору, в разі несвоєчасної оплати поставленого Товару Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє один рік, а пункт 11.8. Договору діє протягом строку встановленого у такому пункті. (п.11.1 Договору).

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 135 077,01 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками з боку Позивача та Відповідача без заперечень та зауважень, та містяться в матеріалах справи.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на загальну суму 25 000,00грн., що підтверджується банківськими виписками, доданими до матеріалів справи та повернув Позивачу товар на загальну суму 532,87 грн., на підставі накладних на повернення, що містяться в матеріалах справи.

У зв'язку з частковим виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором утворилась заборгованість у розмірі 109 544,14 грн., яка заявлена Позивачем до стягнення з Відповідача у якості основного боргу.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що видаткові накладні, підписані з боку Відповідача особою, яка не мала на це достатніх повноважень, не можуть свідчити про вручення товару Відповідачеві та виникнення у Відповідача обов'язку оплатити товар.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені та 3% річних.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №1912 від 19.12.2011р., є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 135 077,01 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками з боку Позивача та Відповідача без заперечень та зауважень, та містяться в матеріалах справи.

Пунктом 7.3 Договору (в редакції протоколу розбіжностей від 19.12.2011р.) Покупець зобов'язаний сплачувати на користь Постачальника вартість поставленого належним чином Товару. Оплата кожної наступної поставки Товару Постачальника здійснюється Покупцем протягом 90 днів з моменту належної поставки. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, зазначений у цьому Договорі.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на загальну суму 25 000,00грн., що підтверджується банківськими виписками, доданими до матеріалів справи та повернув Позивачу товар на загальну суму 532,87 грн., на підставі накладних на повернення, що містяться в матеріалах справи.

У зв'язку з частковим виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором утворилась заборгованість у розмірі 109 544,14 грн., яка заявлена Позивачем до стягнення з Відповідача у якості основного боргу.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу -у сумі 109 544,14 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 9.4 Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Таким чином, з огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 1990,42 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаційно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1", встановив, що розмір 3% річних, який заявлений до стягнення, не перевищує розмір 3% річних, який може бути нарахований за період з 20.04.2012р. по 11.06.2012р., а отже підлягає стягненню повністю у розмірі -353,37 грн.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання Позивача про вжиття запобіжних заходів щодо забезпечення позову з огляду на таке:

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника судового процесу, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду є обов'язковою умовою застосування відповідних заходів судом, на чому, серед іншого, наголошувалося в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.2006р. № 01-8/2776.

При цьому, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення відповідними доказами наявності зазначеної обов'язкової умови покладається саме на заявника клопотання, в розглядуваному випадку -Позивача.

Між тим, Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, необхідних для вжиття забезпечувальних заходів.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не приймає заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позов, у якому Відповідач зазначає, що видаткові накладні, підписані з боку Відповідача особою, яка не мала на це достатніх повноважень, не можуть свідчити про вручення товару Відповідачеві та виникнення у Відповідача обов'язку оплатити товар, з огляду на те, що зазначені накладні відповідають вимогам ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" щодо первинних документів, які опосередковують здійснення господарської операції з постачання Позивачем товару Відповідачу а також те, що видаткові накладні містять відбитки печаток Відповідача, що, за відсутністю в матеріалах справи доказів втрати або протиправного отримання не уповноваженими особами відповідних печаток, унеможливлюють необізнаність Відповідача про прийняття ним (в особі відповідних співробітників) товару від Позивача.

У зв'язку з чим заперечення Відповідач судом до уваги не приймаються, з вищезазначених мотивів.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ», (код ЄДРПОУ 37274396) задовольнити повнястю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Мережа книжкових супермаркетів «Буква», м.Київ (код ЄДРПОУ 33696497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ», м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 37274396) основний борг у розмірі 109 544,14 грн., пеню у розмірі -1990,42 грн. та 3% річних у розмірі -353,37 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Мережа книжкових супермаркетів «Буква», м.Київ (код ЄДРПОУ 33696497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ», м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 37274396) судовий збір в розмірі 2237,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 26.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 31.07.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева