Рішення № 25534649, 01.08.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/78/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.12 Справа № 5009/2615/12

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2,оф.2)

до відповідача: Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18)

про стягнення 534 549,80 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Михайличенко В.І. ( дов. № 12/12 від 23.07.2012 р.).

від відповідача: Орлова К.А. ( дов. № 65 від 07.11.2011 р.).

СУТЬ СПОРУ:

10.07.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес»з позовною заявою до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»про стягнення з відповідача 534 549,80 грн., з яких: основного боргу в розмірі 442 888,00 грн., пені в сумі 80 607,80 грн., 6 625,12 грн. -3% річних та 4 428,88 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою від 10.07.2012р. судом порушено провадження у справі № 5009/2615/12, судове засідання призначено на 24.07.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду справи.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 01.08.2012р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 01.08.2012р., на підставі на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступна та резолютивна частини рішення. Судом повідомлено про час складення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив наступне. 22.09.2008р. між сторонами укладено договір поставки № 371, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на підставі заявок на суму 2 172,888,00 грн. Відповідач повинен був провести розрахунки до 12.12.2008р. та до 06.01.2009р. Однак, свої зобов'язання за договором у повному обсязі не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 1 730 000,00 грн. Таким чином, сума основного боргу становить 442 888,00 грн. За несвоєчасну оплату продукції відповідачу нарахована пеня у розмірі 80 607,80 грн. за період з 23.09.2011р. по 22.03.2012р., 6 625,12 грн. -3% річних та 4 428,88 грн. грн. інфляційних витрат. Враховуючи викладене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 173, 174, 216, 217 Господарського кодексу України, ст.ст. 610, 625, Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що позивачем порушений строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення заборгованості, пені, 3% річних та індексу інфляції з відповідача за договором поставки № 371. У зв'язку з чим просить суд на підставі ст. ст. 256, 267 Цивільного кодексу України, в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.09.2008р. між товариством з обмеженоб відповідальністю «Торговий дім заводу "Прогрес"»(Постачальник) та казенним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(Покупець) укладений договір поставки № 371, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник бере на себе зобов'язання здійснити поставку і передати Покупцю нестандартне вакуумне обладнання, в подальшому - «Товар», в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації, що є Додатком № 1, до цього Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти Товар і оплатити Постачальнику його вартість у строки та порядку, передбаченими цим Договором. Специфікація повинна містити найменування товару, одиницю виміру, загальну кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару.

У зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення Казенного підприємства «Запорізький титано - магнієвий комбінат»на Державне підприємство «Запорізький титано - магнієвий комбінат»на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009р. № 154 «Про утворення Державної холдингової компанії «Титан України»та Наказу Мінпромполітики України від 17.03.2009р. № 200 «Про перетворення шляхом реорганізації КП «ЗТМК», ДП «ЗТМК»є правонаступником усіх майнових та особистих немайнових прав та обов'язків КП «ЗТМК»(код ЄДРПОУ 00194731).

Згідно п. 4.1.договору, поставка Товару відбувається автотранспортом на умовах DDU), склад Покупця, (м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18), відповідно до правил Інкотермс 2000.

Товар постачається Покупцеві окремими партіями. Покупець зберігає за собою право формувати заявки згідно виробничої необхідності в межах переліку найменувань специфікації (п. 4.2.). Покупець, за необхідності постачання Товару, зобов'язаний щомісячно, в строк до 25 числа календарного місяця, що передує календарному місяцю, в якому ним очікується постачання Товару, направляти Постачальнику письмові заявки на відвантаження Товару у відповідності з вимогами цього Договору. Покупець зберігає за собою право формувати заявки згідно виробничої необхідності в межах переліку найменувань специфікації (п. 4.3.). Постачальник здійснює поставку Товару партіями згідно із письмовими заявками Покупця на протязі 25 робочих днів з дати надіслання письмової заявки факсом на адресу Постачальника (п. 4.4.). Заявки подаються поштою, факсом, телефоном з послідуючим письмовим підтвердженням (п. 4.5.). Приймання-здача Товару по кількості проводиться відповідно до товаро- супровідних документів (накладних), по якості - згідно сертифікатів якості.

Відповідно до п. 5.1. договору, вартість договору визначається специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього договору і складає по Лоту №1 - 6 867228,0 грн. з ПДВ, по Лоту №5 - 709 920,0 грн. з ПДВ. Загальна вартість договору складає - 7 577 148,0 грн. у тому числі ПДВ -1 262 858 грн.

Вартість договору протягом дії договору коригується відповідно до положень Законів та нормативних актів про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (п. 5.2.).

Пунктом 5.3. договору передбачено, що Покупець здійснює оплату вартості Товару на умовах 100% оплати замовленої партії Товару на протязі 15 банківських днів після поставки товару.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору на підставі заявок № 05-01-3025 від 19.09.2008р., № 05-01.01-3470 від 24.10.2008р. та № 05-01.01-3823 від 24.11.2008р. на адресу відповідача позивачем було відвантажено товар в об'ємі та на суму 2 172 888,00 грн., про що свідчать: видаткова накладна № Б-00000144 від 28.11.2008р., реторта - 8 000 шт. на суму 770 784,00 грн. з ПДВ; видаткова накладна № РН-000031 від 28.11.2008р., кришка 6 000 шт., тигель вакуум-ковша ф 1 000 мм. - 1 000 шт., тигель вакуум-ковша ф 1 400мм. -1 000 шт. на суму 361 560,00 грн.; видаткова накладна № РН-0000042 від 23.12.2008р., кришка 6 000 шт., тигель вакуум-ковша ф 1 000мм. - 1000 шт., реторта -8 000 шт. на суму 1 040 544,00грн.; довіреністю серії ЯНУ № 772044 від 27.11.2008р., довіреністю серії ЯНУ № 772175 від 19.12.2008р., які видані уповноваженій особі відповідача (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Виходячи з умов договору відповідач повинен був провести розрахунки до 12.12.2008р. та до 06.01.2009р.

Встановлено, що 08.07.2009р. відповідач перерахував позивачу в рахунок погашення боргу 10 000,00 грн. У подальшому виконання зобов'язань за договором відбулася в наступному порядку: 27.07.2009р. -50 000,00 грн., 30.07.2009р. -20 000,00 грн., 20.08.2009р. -42 000,00 грн., 26.08.2009р. -28 000,00 грн., 04.09.2009р. -20 000,00 грн., 22.09.2009р. -40 000,00 грн., 05.10.2009р. -50 000,00 грн., 21.10.2009р. -20 000,00 грн., 29.10.2009р. -80 000,00 грн., 12.11.2009р. -50 000,00 грн., 03.12.2009р. -50 000,00 грн., 21.01.2010р. -40 000,00 грн., 28.01.2010р. -50 000,00 грн., 16.03.2010р. -50 000,00 грн., 16.04.2010р. -50 000,00 грн., 29.04.2010р. -50 000,00 грн., 19.05.2010р. -50 000,00 грн., 31.05.2010р. -50 000,00 грн., 29.06.2010р. -10 000,00 грн., 07.07.2010р. -20 000,00 грн., 17.12.2010р. -50 000,00 грн., 28.01.2011р. -50 000,00 грн., 10.02.2011р. -100 000,00 грн., 29.03.2011р. -50 000,00 грн., 31.03.2011р. -50 000,00 грн., 28.04.2011р. -200 000,00 грн., 12.08.2011р. -200 000,00 грн., 22.09.2011р. -200 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар здійснив частково в сумі 1 730 000,00 грн., чим порушив умови договору.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості за поставлений товар на підставі договору від 22.08.2009р. № 371.

Так, 19.03.2009р. позивач звернувся до відповідачеві з претензію № 0240 від 19.03.2009р. щодо проведення розрахунку за поставлений товар в сумі 2 172 888 грн., на яку позивачем отриманий лист № 05-01.01-1044 від 07.04.2012 року, в якому відповідачем було зазначено про тяжке фінансове становище КП «ЗТМК»та запропоновано графік погашення заборгованості. Листом від 22.07.2009р. №05-01.01-2353 КП «ЗТМК»було запропоновано ще однин графік погашення заборгованості (копія листа додається).

Однак, решта вартості товару в сумі 442 888,00 грн. відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим 27.04. 2012р. позивач направив відповідачу претензію № 0487 від 27.04.2012р. про проведення розрахунків у найкоротший строк відповідно до взятих на себе зобов'язань в розмірі 442 888,00 -основного боргу, пені за несвоєчасну оплату у розмірі - 80 607,80 грн., 3% річних - 6 625,12 грн., індексу інфляції -4 428,88 грн.

29.05.2012р. позивач отримав відповідь на претензію № 25-02.02/2035 від 23.05.2012р., в якій зазначається, що в бухгалтерському обліку відсутня заборгованість ДП «ЗТМК» перед ТОВ «Торговий дім заводу «Прогрес»у розмірі 442 888,00 грн. Дана заборгованість списана в березні 2012р. у зв'язку із спливом позовної давності на підставі ст.257 ЦК України.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

До зазначених у ч. 1 ст. 264 ЦК України дій належать будь-які фактичні дії, що свідчать про визнання зобов'язання особою боргу (часткове погашення боргу, повне або часткове визнання претензії, прохання про розстрочку виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідачем визнано заборгованість, що підтверджується проведенням розрахунків за отриманий товар у період з липня 2009р. по вересень 2011р., пропозицією надати розстрочку погашення боргу.

Отже, твердження відповідача стосовно спливу строку позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав є необґрунтованим та безпідставним.

Пунктом 11.4. договору сторони передбачили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.03.2009р., а у частині розрахунків - до повного виконання взятих зобов'язань.

Глава 50 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов'язання відповідача оплатити поставлений отриманий товар не припинено.

Таким чином, на день розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 442 888,00 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 442 888,00 грн. основного боргу доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Також позивачем заявлено вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату товару у розмір 80 607,80 грн. за період з 23.09.2011р. по 22.03.2012р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2. договору поставки від 12.09.2008р. № 371 передбачено, що у разі несвоєчасної оплати поставленого Товару Покупець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.96 встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведено, разом з тим пеня задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати положення Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій не більше як за шість місяців з моменту порушення зобов'язання.

До того ж, відповідач звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності.

Встановлено, що відповідач мав здійснити оплату за поставлений товар до 12.12.2008р. та до 06.01.2009р.

Таким чином, про порушення своїх прав позивач дізнався з моменту закінчення терміну для оплати відповідачем товару.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Закон не встановлює якою саме стороною повинна надаватись заява про застосування строку позовної давності, але дана заява повинна бути зроблена під час розгляду справи судом до моменту винесення рішення по суті заявлених вимог.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав 10.07.2012р., а тому термін спеціальної позовної давності в один рік по стягненню з відповідача по справі пені за договором поставки сплинув.

Позивач не довів поважність причини пропуску строку позовної давності.

Враховуючи наведене вище, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 80 607,80 грн. пені відхиляються в зв'язку зі спливом терміну позовної давності.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача, за період з 23.09.2011р. по 22.03.2012р. розмір 3% річних складає 6 625,12 грн., а сума інфляційних витрат становить 4 428,88 грн. Факт прострочення виконання грошового зобов'язання матеріалами справи доведений, у зв'язку з чим вимоги в цій частині задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 9 078,84 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 82, 83 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Запорізький титано - магнієвий комбінат»(69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731, ІПН 1947308241, св. № 100319702) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, оф.2, код ЄДРПОУ 31089115, ІПН 310891126103, р/р № 26007810143980 Філія "Центральне РУ "ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" м. Київ, МФО 300937) - 442 888 (чотириста сорок дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 6 625 (шість тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 12 коп. -3% річних, 4 428 (чотири тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 88 коп. інфляції та 9 078 (дев'ять тисяч сімдесят вісім) грн. 84 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 02.08.2012р.