Ухвала суду № 25533872, 13.07.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/436/2012 Провадження № 22-ц/2590/2126/2012 Головуючий у I інстанції - Мороз К. В.Категорія - цивільна Доповідач - Євстафіїв О. К.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЄвстафіїва О.К.,суддів:Бечка Є.М., Шарапової О.Л.,при секретарі:Рачовій І.І.,за участю:представника позивача ОСОБА_9 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8, ОСОБА_7 про визнання такими, що втратили право користування квартирою, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення та зняття з реєстрації місця проживання, третя особа - Чернігівський міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просять скасувати дане рішення.

У лютому 2012 р. ОСОБА_9 пред'явила позов до ОСОБА_8 і ОСОБА_7, в якому просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування АДРЕСА_1, усунути їй перешкоди у користуванні цією квартирою шляхом виселення з неї відповідачів та зняти з реєстрації місця їх проживання у вказаній квартирі. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_9 є власником спірної квартири, яку вона придбала на аукціоні. Колишній власник квартири ОСОБА_8 зобов'язувався виселитися з неї до 30.01.2012 р., проте ні він, ні його дружина - відповідач ОСОБА_7 по даний час не виселилися з даної квартири.

Оскаржуваним рішенням позов частково задоволено: відповідачів визнано такими, що втратили право користування АДРЕСА_1, усунуто перешкоди позивачеві у користуванні цією квартирою шляхом виселення з неї відповідачів без надання іншого жилого приміщення, у задоволенні решти позову відмовлено; з кожного відповідача на користь позивача стягнуто по 53 грн. 65 коп. на відшкодування судових витрат.

Ухвалою суду від 22.05.2012 р. заяву ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про перегляд заочного рішення по даній справі відхилено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

- розгляд справи місцевим судом проведено без дотримання приписів ч. 4 ст. 10 ЦПК України, зокрема відповідачі у встановленому законом порядку не сповіщалися судом про час і місце розгляду справи, внаслідок чого вони не брали участі у її розгляді й не могли захистити свої права, що призвело до постановлення незаконного рішення по справі,

- судом І інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема не взято до уваги, що відповідач ОСОБА_8 має поганий стан здоров'я та що спірна квартира є єдиним його місцем для проживання, у зв'язку з чим виселення ОСОБА_8 з цієї квартири призведе до порушення його конституційного права на житло.

У судовому засіданні представник ОСОБА_9 просив відхилити апеляційну скаргу за її безпідставністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення, суд І інстанції виходив з того, що з моменту переходу права власності на спірну квартиру від ОСОБА_8 до ОСОБА_9 відповідачі втратили право користування даною квартирою і протиправно не виселяються з неї, чим створюють ОСОБА_9 перешкоди у користуванні квартирою, та що вимоги про зняття з реєстрації місця проживання відповідачів у спірній квартирі є передчасними. Ці висновки суду є вірними.

Так по справі встановлено наступне.

Згідно з свідоцтвом від 30.12.2011 р., що видане приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (№ за реєстром 3985), ОСОБА_9 є власником АДРЕСА_1 відповідно до ст. 47 Закону України "Про іпотеку" та на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 360/7/11, затвердженого начальником Новозаводського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції 27.12.2011 р. (копія даного свідоцтва на а.с. 11). Згідно з цим же свідоцтвом, до моменту набуття ОСОБА_9 права власності на вказану квартиру вона належала ОСОБА_8

Право власності позивача на спірну квартиру зареєстровано КП "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради 16.01.2012 р., що підтверджується копією витягу про державну реєстрацію прав № 32864577 від 16.01.2012 р.. який видано даним підприємством (а.с. 12).

Після переходу права власності на спірну квартиру від ОСОБА_8 до ОСОБА_9 у квартирі продовжують проживати відповідачі. Це підтверджується копією постанови ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 27.01.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 20).

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, право користування спірною квартирою є складовою частиною змісту права власності на неї. Пункт 8 ч. 1 ст. 346 цього ж Кодексу передбачає, що право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника. Таким чином, у зв'язку з переходом права власності на АДРЕСА_1 від ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_8 втратив право користування цією квартирою.

В силу ст. 150 ЖК УРСР, право користування спірною квартирою ОСОБА_7 було похідним від права власності на неї ОСОБА_8 Оскільки останній втратив це право, то відповідно втратила його також і ОСОБА_7

Так як відповідачі всупереч волі позивача по даний час користуються квартирою, про яку йдеться, то вони порушують право власності на неї позивача. Тому суд І інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги вищенаведеного не спростовують.

Так у ст.ст. 309, 310 ЦПК України міститься вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду І інстанції. Згідно з цими статтями, несповіщення судом І інстанції відповідачів про час і місце розгляду справи та проголошення оскаржуваного рішення у їх відсутність не є підставою для скасування даного рішення.

Те, що ОСОБА_8 має поганий стан здоров'я і що спірна квартира є його єдиним місцем проживання, не має юридичного значення для вирішення справи.

Таким чином, оскаржуване рішення є законним і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відхилити, а заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: