Постанова № 25532311, 30.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 27/176

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2012 року 11:13 № 2а-9351/12/2670

за позовом Державної податкової інспекція у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу Суддя Головань О.В.

Секретар Макаренко О.С.

Представники:

Від позивача: не з'явився (клопотання про розгляд справи за відсутності представника);

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі 1 600,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.07.2012 р.

У судове засідання 30.07.2012 р. представник позивача не з'явився. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У судове засідання 30.07.2012 р. представник відповідача не з'явився. Поштова кореспонденція, надіслана на адресу згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців -АДРЕСА_1 -повернулась на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

У судовому засіданні 30.07.2012 р. оголошено резолютивну частину постанови про задоволення позову.

Розгляд справи здійснюється в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі -відповідач) зареєстрована Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 05.07.1999 р. (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Відповідач перебуває на обліку як платник податку у Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва (надалі -позивач) з 05.11.1996 р.

11.12.2009 р. відповідач подав до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік відповідно до Указу президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 746/98 в редакції від 28.06.1999 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва згідно із заявою відповідача було видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2, на основі якого відповідач повинен був сплачувати щомісяця, але не пізніше 20 числа наступного місяця за звітним (податковим) періодом на окремий рахунок Державного казначейства України фіксовану суму єдиного податку у розмірі 200,00 грн.

Ст. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" вiд 03.07.1998 № 727/98 передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Згідно із приписами ст. 4 наведеного Указу форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.

Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Відповідно до вимог п. 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом ДПА України вiд 29.10.1999 № 599, підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно із додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Свідоцтво видається на зазначений в заяві термін, але в межах календарного року.

Відповідно до абз. 6 п. 2 Указу Президента № 727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені терміни.

Згідно із абз. 2 п. 2 Указу Президента № 727/98 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Оскільки відповідачем суму податкового боргу не було погашено, позивач на вимогу п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" направив відповідачу першу податкову вимогу № 1/1362 від 11.05.2010 р. на суму 200,00 грн., яку було розміщено на дошці податкових оголошень на підставі акту № 20/1 від 23.08.2010 р., та другу податкову вимогу № 2/4033 від 27.09.2010 р. на суму 1 200,00 грн., яку було розміщено на дошці податкових оголошень на підставі акту № 26/2 від 10.11.2010 р.

Відповідно до облікових карток платника податків відповідач на день звернення до суду має податкову заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на загальну суму 1 600,00 грн.: 200,00 грн. х 8 місяців = 1 600,00 грн.

Згідно із п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відновідно до п.п. 6.2.4. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Згідно із п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Станом на день звернення до суду загальна сума податкового боргу відповідача становить 1 600,00 грн. Суму податкового боргу відповідачем не було погашено.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) суму податкової заборгованості у розмірі 1 600,00 грн. до державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, Банк одержувач ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005).

3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя О.В.Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 02.08.12 р.